Рішення

від 12.05.2021 по справі 904/104/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2021м. ДніпроСправа № 904/104/21 за позовом Державного підприємства "Криворізький експертно-технічний центр держпраці", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азія Трейд Імпорт", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у розмірі 80 775,73 грн.

Суддя Крижний О.М.

Секретар судового засідання Колісник О.М.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Криворізький експертно-технічний центр держпраці" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азія Трейд Імпорт" заборгованість за надані послуги у розмірі 27000,00 грн., інфляційне збільшення у розмірі 2658,58 грн., 3% річних у розмірі 1707,15 грн., пеню у розмірі 49410,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №2375/Д від 29.11.2016 в частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву. Направлені за його місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ухвали суду повернутися на адресу суду, як не вручені. Суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, лише відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію від суду, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.

Суд також повідомляв відповідача про дату, час та місце судових засідань телефонограмами.

Суд відзначає, що судом здійснені всі можливі заходи щодо належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, а саме: адреса реєстрації, на яку надсилалась кореспонденція суду, підтверджена даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; судом було здійснено відстеження поштового відправлення суду на адресу відповідача, шляхом формування витягу з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання вказаного поштового відправлення суду, а також виготовлялась копія реєстру на відправку замовленої пошти з повідомленням, які долучені до матеріалів справи.

Суд наголошує на тому, що, ухвали суду надсилалися сторонам завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

Поштові відправлення з копіями ухвал суду від 11.01.2021 та від 09.03.2021 повернулися на адресу суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п.5 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про наявність провадження з розгляду даної справи у суді .

Господарський суд прийшов до висновку, що незнаходження відповідача за його адресою реєстрації, що має наслідком неотримання кореспонденції суду про повідомлення щодо часу та місця розгляду даної справи, не може прийматися до уваги судом, оскільки свідчить, що неотримання ухвал суду відповідачем відбулося саме з його вини. Відповідач, у разі незнаходження за його адресою реєстрації, повинен був докласти зусиль про отримання поштових відправлень за цією адресою. Крім того, неотримання ухвал суду відповідачем у вказаному випадку не може бути причиною для порушення законного права позивача на розумний строк розгляду його справи.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18 .

Крім того, Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б ).

Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2021, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2021 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2021 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2021 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 12.05.2021.

Представники сторін у судове засідання не з`явилися. В матеріалах справи міститься клопотання позивача про розгляд справи без участі представника. Позовні вимоги позивач підтримує.

В судовому засіданні 12.05.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору, строк дії договору, строк та порядок надання послуг, розмір та порядок оплати за надані послуги, наявність заборгованості за надані послуги, періоди прострочення оплати за надані послуги.

Так, судом встановлено, що 29.11.2016 між Державним підприємством "Криворізький експертно-технічний центр держпраці" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Азія Трейд Імпорт" (замовник) укладено договір 2345/Д, відповідно до п.1.1 якого виконавець зобов`язується за замовленням згідно поданої заявки виконати, а замовник прийняти та оплатити наступні роботи: Експертне дослідження вагонів-самоскидів 2ВС-105 у кількості 10 шт. на суму 20000,00 грн.; Позачерговий технічний огляд вагонів-самоскидів 2ВС-105 у кількості 10 шт. на суму 10000,00 грн.

Додатковою угодою №1 від 24.07.2017 сторонами доповнено п. 1 договору наступним найменуванням: Експертне дослідження вагонів-самоскидів 2ВС-105 у кількості 50 шт. на суму 125000,00 грн.; Позачерговий технічний огляд вагонів-самоскидів 2ВС-105 у кількості 50 шт. на суму 75000,00 грн.

Вартість робіт на момент укладення договору складає: 36000,00 грн. з ПДВ. (п.2.1 договору).

Вартість робіт за додатковою угодою № 1 від 24.07.2017 до договору становить 240000,00 грн.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що оплата виконаних робіт здійснюється замовником протягом 20 календарних днів з дня підписання акту виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Виконавець зобов`язаний надати замовнику рахунок та податкову накладну, оформлену відповідно до вимог чинного законодавства.

З підписанням додаткової угоди №1 від 24.07.2017 загальна вартість робіт за договором збільшилася і становить 276000,00 грн. в т.ч. ПДВ 46000,00 грн.

Додаткова угода №1 від 24.07.2017 до договору набуває чинності з моменту її підписання обома сторонами і діє до 31.12.2017.

Згідно з п.3.1 договору по закінченню виконання робіт сторони складають акт виконаних робіт, який замовник зобов`язаний підписати та повернути виконавцю протягом 3 банківських з дня його одержання, або в такий самий строк надати письмову обґрунтовану відмову з переліків недоліків, що підлягають усуненню. У випадку прийняття виконавцем обґрунтованої відмови замовника, недоліки усуваються за рахунок виконавця протягом строку, додатково узгодженого сторонами. Якщо замовник протягом строку, зазначеного у п.3.1 договору не повернув виконавцю підписаний акт виконаних робіт або не надав обґрунтовану відмову від підписання акту з переліком недоліків, то акт виконаних робіт вважається таким, що повністю погоджений і затверджений замовником без претензій, а роботи виконані належним чином та прийняті замовником у повному обсязі, що є підставою для їх оплати (п.3.2 договору).

У відповідності з п. 5.1 договору виконавець приступає до виконання робіт лише після надання замовником всієї необхідної технічної документації. Термін видачі відповідних документів становить 30 календарних днів з моменту початку виконання робіт (п.5.2 договору)

Договір укладено на термін: з моменту підписання до 31 грудня 2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п.6.2 договору з урахуванням додаткової угоди №2 від 28.12.2017).

В підтвердження виконання обумовлений договором робіт позивачем надано акти прийняття-здачі робіт №08.1-42-08 від 28.08.2018 на суму 9600,00 грн., №08.1-41-09 від 26.09.2018 на суму 24000,00 грн., №08.1-42-11 від 23.11.2018 на суму 14400,00 грн., №08.1-58-12 від 21.12.2018 на суму 9600,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідач у повному обсязі за виконані роботи не розрахувався, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 27000,00 грн., що і стало причиною виникнення спору.

Позивач звертався до відповідача із претензіями №1909/01 від 03.07.2019 та №2758/01.3 від 04.11.2019. Відповідей на претензії матеріали справи не містять.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Господарський суд, здійснюючи правосуддя, захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 Цивільного кодексу України).

Встановлено, що за правовою природою укладений сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з п. 2.2 договору строк оплати виконаних робіт є таким, що настав.

Доказів оплати заборгованості замовник не надав, доводи, наведені позивачем в обґрунтування позову, не спростував.

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

За викладеного надані позивачем докази в підтвердження наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 27000,00 грн. є більш вірогідними.

Крім основного боргу, позивач заявив до стягнення інфляційне збільшення у розмірі 2658,58 грн., 3% річних у розмірі 1707,15 грн. та пеню у розмірі 49410,00 грн.

Згідно з ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.4.2 договору в разі прострочення платежу замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 49410,00 грн. за період з 29.12.2019 по 28.12.2020.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки. Установлене статтею 3 названого Закону обмеження розміру пені не стосується неустойки, встановленої іншими законодавчими актами (п.2.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Пунктом 2.5 цієї постанови пленуму ВГСУ передбачено, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Також не може бути застосована і ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України, оскільки штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій. У даному ж випадку порушено саме грошове зобов`язання.

Оскільки позивачем не враховані вищевикладені положення (обмеження розміром подвійної облікової ставки та шестимісячним строком від дня виникнення зобов`язання), вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 4807,37 грн., виходячи з наступного розрахунку:

- з 18.09.2018 по 17.03.2019 на суму 4000,00 грн. розмірі 714,08 грн.;

- з 17.10.2018 по 16.04.2019 на суму 9000,00 грн. у розмірі 1615,56 грн.;

- з 14.12.2018 по 13.06.2019 на суму 4400,00 грн. у розмірі 783,92 грн.;

- з 11.01.2019 по 10.07.2019 на суму 9600 грн. у розмірі 1693,81 грн.

(Суми на які нарахована пеня, взяті судом із наданого позивачем розрахунку).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою правильності нарахування 3% річних судом встановлено невірне визначення позивачем початку періоду, оскільки позивач починає розрахунок із остання дня оплати, у той час як прострочка виникає із наступного дня, у який підлягає оплата.

Таким чином, вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 1704,93 грн.

За розрахунком розмір інфляційних втрат є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення, що є його правом тому вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню у повному обсязі.

За викладеного з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 36170,88 грн., з яких 27000,00 грн. - основний борг, 4807,37 грн. - пеня, 1704,93 грн. - 3% річних та 2658,58 грн. - інфляційні втрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 941,26 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Державного підприємства "Криворізький експертно-технічний центр держпраці" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азія Трейд Імпорт" про стягнення заборгованості у розмірі 80 775,73 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азія Трейд Імпорт" (50053, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Пёятихатська, буд. 38, корпус К, ідентифікаційний код 38280327) на користь Державного підприємства "Криворізький експертно-технічний центр держпраці" (50042, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Миколи Світальського, 1К, ідентифікаційний код 31223828) основний боргу у розмірі 27000,00 грн. (двадцять сім тисяч грн. 00 коп.), пеню у розмірі 4807,37 грн. (чотири тисячі вісімсот сім грн. 37 коп.), 3% річних у розмірі 1704,93 грн. (одна тисяча сімсот чотири грн. 93 коп.), інфляційні втрати у розмірі 2658,58 грн. (дві тисячі шістсот п`ятдесят вісім грн. 58 коп.) та судовий збір у розмірі 941,26 грн. (дев`ятсот сорок одна грн. 26 коп.)

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.05.2021

Суддя О.М. Крижний