Рішення від 13.04.2021 по справі 907/177/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

13.04.2021 р. м. Ужгород Справа № 907/177/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрорось» , м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Восьмий квартал» , смт. Великий Березний

про стягнення 947 882 грн. 64 коп. заборгованості за поставлену продукцію,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

Секретар судового засідання - Тягнибок К.О.

представники :

Позивача - не з`явився

Відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрорось» , м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Восьмий квартал» , смт. Великий Березний про стягнення 947 882 грн. 64 коп. заборгованості за поставлену продукцію.

Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема, стверджує, що відповідач своєчасно не виконав своїх зобов`язань по оплаті поставленого згідно з видатковими накладними № РН-0002082 від 08.04.2019 року, № РН-0002121 від 10.04.2019 року товару, внаслідок чого в нього виникла та рахується заборгованість у сумі 947 882 грн. 64 коп.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, на виклик суду жодного разу не з`явився, хоча підготовчі засідання судом неодноразово відкладалися. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали суду було надіслано на його офіційну юридичну адресу), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті. Із заявами та клопотаннями до суду не звертався.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Згідно приписів ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи,

суд встановив:

На виконання домовленостей, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрорось» (постачальник, позивач у справі) на підставі видаткових накладних № РН-0002082 від 08.04.2019 року, № РН-0002121 від 10.04.2019 року поставив Товариству з обмеженою відповідальністю «Альтера Нова» , яке в подальшому перейменовано у Товариство з обмеженою відповідальністю «Восьмий квартал» (покупцю, відповідачеві у справі), товар на загальну суму 947 882 грн. 64 коп.

Так, згідно видаткової накладної № РН-0002082 від 08.04.2019 року позивач поставив відповідачеві насіння кукурудзи у кількості 190 паків по ціні 1 803 грн. 38 коп. за одиницю на суму 411 170 грн. 64 коп., а згідно видаткової накладної № РН-0002121 від 10.04.2019 року - насіння соняшника у кількості 110 паків за ціною 4 066 грн. за одиницю на суму 536 712 грн.

Факт виконання поставки товару позивачем та прийняття його відповідачем - ТОВ «Альтера Нова» , яке в подальшому перейменовано в ТОВ «Восьмий квартал» , підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача - Намійко О.С. та Сергієнко С.О. у відповідній графі про отримання товару та скріпленням вказаного факту печаткою, проставленою на вказаній видатковій накладній.

При цьому, відповідачем на отримання матеріальних цінностей - насіння кукурудзи від ТОВ «Агрорось» видав відповідні довіреності № 75 від 05.04.2019 року та № 83 від 10.04.2019 року Сергієнку С.О. та Намійку О.С.

Як стверджує позивач, відповідач оплату отриманого товару не здійснив.

09.12.2019 року позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога № 09-12/2019-1 про сплату у 7-денний термін з дня отримання вимоги суми боргу у розмірі 1187 932 грн. 56 коп., в тому числі і за видатковими накладними № РН-0002082 від 08.04.2019 року, № РН-0002121 від 10.04.2019 року, у добровільному порядку, що підтверджується описом вкладення до цінного листа та квитанцією від 10 . 12.2019 року.

Оскільки вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, позивач звернувся з позовом до суду з вимогою стягнути з відповідача суму 947 882 грн. 64 коп. заборгованості в примусовому порядку.

За змістом ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За загальним правилом господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто , шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За таких обставин, суд констатує, що між сторонами виникли правовідносини з поставки, які регулюються положеннями закону щодо договору поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Поряд з цим, частиною 2 статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на те, що у видаткових накладних, на підставі яких позивачем було відпущено товар відповідачу, сторонами не погоджено умови та строк оплати поставленого за ними товару, при цьому, оплата товару у відповідності до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України після його прийняття проведена не була, як і не була проведена після отримання направленої йому претензії, суд констатує, що зобов`язання щодо оплати відповідачем не виконано, чим порушено права та законні інтереси позивача щодо своєчасної оплати за поставлений товар.

Відтак, вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми 947 882 грн. 64 коп. заборгованості за поставлений товар, є правомірною.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення 947 882 грн. 64 коп. заборгованості за товар є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а тому, позов підлягає задоволенню повністю.

З врахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 14 218 грн. 24 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Восьмий квартал» , 89000, Закарпатська область, смт. Великий Березний, вул. Заводська, будинок 14 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 39353034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрорось» , 19402, Черкаська область, м. Корсунь - Шевченківський, вул. Шевченка, будинок 39 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 21374294) суму 947 882 (Дев`ятсот сорок сім тисяч вісімсот вісімдесят дві гривні) грн. 64 коп. заборгованості за поставлений товар, а також суму 14 218 (Чотирнадцять тисяч двісті вісімнадцять гривень) грн. 24 коп. витрат на відшкодування судового збору.

3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 20.05.2021 року.

Суддя Пригара Л.І.