Рішення

від 19.05.2021 по справі 910/16325/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2021Справа № 910/16325/20

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом Комунального підприємства "Міський магазин" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)

до Фізичної особи-підприємця Єгорова Павла Олександровича

про стягнення 39 704,68 грн.

без повідомлення учасників справи

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство Міський магазин виконавчого органу Київради (далі - КП Міський магазин , позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Єгорова Павла Олександровича (далі - ФОП Єгоров П. О., відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 39 704, 68 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № ШЧ-П-10101/1118 від 08.11.2016 р. в частині своєчасної сплати вартості послуг розміщення засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

У позові КП Міський магазин просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 20 000,00 грн., пеню у сумі 18 400,00 грн., інфляційні втрати у сумі 586,00 грн., 3 % річних у сумі 718,68 грн., що разом становить 39 704, 68 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2020 р. вказаний позов був прийнятий до розгляду, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений законом строк, надав відзив на позов, у якому проти заявлених вимог заперечив, зазначив про їх необгрунтованість, оскільки дія договору призупинялась на деякий час і послуги позивачем не надавались, тому вартість послуг завищена. Також заявив клопотання про застосування строків позовної давності, просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті позову та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що 08.11.2016 р. між КП Міський магазин (сторона-1) та ФОП Єгоровим П. О. (сторона-2) був укладений договір № ШЧ-П-10101/1118 (далі - договір). Відповідно до умов цього договору сторона-2 на підставі протоколу про результати торгів від 13.10.2016 року № 47 отримує можливість провадити підприємницьку діяльність в засобі пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, який розміщується у визначеному згідно п. 1.2 та 1.3 цього договору місці (надалі - місце), відповідає вимогам, що зазначені у п. 1.4 договору, та отримує послуги з облаштування і утримання місця, а сторона-1 надає послуги з облаштування та утримання місця на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 1.2 договору місце визначається відповідно до схеми розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі на території міста Києва, затвердженої розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.09.2015 № 952/від 23.07.2015 № 731від 27.04.2016 № 291, та знаходиться за адресою: проспект Перемоги, 57 (п. 1.3 договору). Загальна площа об`єкта становить 2 кв.м. із функціональним призначенням: гарячі напої, безалкогольні напої, морозиво (п. 1.4 договору).

Загальна плата за облаштування і утримання місця визначається за результатами торгів та становить 12 000,00 грн. з ПДВ (п. 2.1 договору). Плата за облаштування та утримання місця, зазначена в п. 2.2 цього договору, сплачується стороною-2 на рахунок сторони 1 щомісячно, починаючи з другого місяця, дії цього договору протягом перших п`яти календарних днів другого місяця у вигляді платежу в розмірі не менше, ніж плата за облаштування та утримання місця за місяць з обов`язковим підписанням акта приймання-передачі послуг з облаштування та утримання місця за місяць протягом п`яти робочих днів з дня настання наступного місяця (п. 2.5 договору).

Відповідно до п. 2.6 договору гарантійний внесок, який був внесений стороною-2 для участі в торгах, першочергово зараховується як частина або вся сума авансового платежу, зазначеного в п. 2.7 цього договору, а залишок, якщо лишився, зараховується як частина плати за цим договором в наступний черговий платіж (наступні чергові платежі). Гарантійний внесок, який був внесений стороною-2 для участі в торгах, складає суму в розмірі 10 000,00 грн.

Згідно з п. 3.4.1 договору сторона-2 зобов`язана вносити своєчасно та в повному обсязі плату за облаштування та утримання місця на відповідний рахунок сторони 1 згідно з реквізитами, зазначеними в главі 13 цього договору, у розмірі та на умовах, визначених у цьому договорі.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє з 08.11.2016 р. до 07.11.2017 р., а в частині сплати стороною-2 плати за облаштування та утримання місця - до повного виконання своїх зобов`язань (п. 4.1).

Додатковою угодою № 1 від 01.11.2017 р. сторони погодили продовження дії договору до 07.11.2018 р., а також внесли зміни до п. 2.5 договору, за яким плата за облаштування та утримання місця вноситься двома окремими платежами за кожний розрахунковий період - шість місяців у сумі 6 000,00 грн.

Також додатковою угодою № 2 від 26.10.2018 р. сторони збільшили загальну плату за облаштування та утримання місця за 12 місяців до 36 000,00 грн. (за кожні 6 місяців по 18 000,00 грн.). Цією ж угодою продовжили строк дії договору з 08.11.2018 р. по 07.11.2019 р.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг, одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджено, що КП Міський магазин , на виконання умов зазначеного договору, надало ФОП Єгорову П. О. у користування місце за адресою: проспект Перемоги, 57, з метою розміщення засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі.

Зі свого боку, ФОП Єгоров П. О. перерахував позивачу гарантійний внесок у сумі 10 000,00 грн., частину з якого (у сумі 7 000,00 грн.) останній повернув відповідачу, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень від 11.10.2016 р., від 01.12.2016 р.

Також судом встановлено, що за час дії договору (у період з 08.11.2016 р. по 09.08.2019 р.) позивач надав відповідачу послуги з розміщення засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі на загальну суму 54 000,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи актами наданих послуг за вказаний період.

Проте, відповідач неналежно виконував свої зобов`язання за договором, а саме - вартість наданих послуг з розміщення засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі сплачував несвоєчасно та не у повному обсязі - лише у сумі 31 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 30.10.2017 р., від 16.02.2018 р., від 02.04.2018 р., від 27.06.2018 р., від 06.08.2018 р., від 03.09.2018 р., від 07.02.2019 р.

Отже, з урахуванням гарантійного внеску в розмірі 3 000,00 грн. (переданого позивачу) та здійсненої відповідачем часткової оплати послуг на загальну суму 31 000,00 грн., встановлено, що за час дії договору у ФОП Єгорова П. О. виникла заборгованість на суму 20 000,00 грн. (54 000,00 грн. - 34 000,00 грн.).

Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами (від 29.07.2019 р. від 31.07.2019 р.), у яких вказував про неналежне виконання зобов`язань та попереджав, що у разі нездійснення оплати за договором, позивач буде змушений його розірвати. Проте, такі вимоги відповідач залишив без відповіді та задоволення.

У подальшому наказом КП Міський магазин № 52 від 09.08.2019 р. договір розміщення засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі № ШЧ-П-10101/1118 від 08.11.2016 р. було вирішено розірвати у односторонньому порядку у зв`язку з несплатою коштів за облаштування та утримання місця.

При цьому п. 9.3.5 договору передбачено, що договір припиняється у разі невиконання або систематичного неналежного виконання сторонами умов цього договору, у тому числі не виконання стороною зобов`язання зі своєчасної сплати наданих послуг.

Отже, судом встановлено, що строк дії договору № ШЧ-П-10101/1118 від 08.11.2016 р. припинився 09.08.2019 р., чого не заперечував відповідач.

Разом з тим, відповідач вказував на зупинення дії договору у період з жовтня 2018 р. по кінець січня 2019 р., про що його повідомив позивач, посилаючись на зміну місця розміщення засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі. У подальшому дію договору було поновлено лише у січні 2019 року зі збільшенням розміру плати за послуги.

Проте, суд такі доводи відхиляє, оскільки відповідно до п. 11.3 договору у разі переміщення засобу торговельної мережі відповідач має письмово погодити із позивачем місце тимчасового розміщення засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі. Водночас, у матеріалах справи міститься додаткова угода № 2 від 26.10.2018 р., яка була підписана сторонами, зокрема, ФОП Єгоровим П. О., зі змісту якої вбачається, що сторони лише збільшили вартість послуг, а місце розташування засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі не змінювалось та дія договору (надання послуг) не зупинялась.

Отже, відповідачем не доведено того факту, що надання послуг чи дія договору зупинялись.

Поряд з цим, встановлено, що у зв`язку із несвоєчасною передачею (у лютому 2019 р.) відповідальним структурним підрозділом позивача додаткової угоди № 2 від 26.10.2018 р. до свого відділу бухгалтерського обліку та звітності, у березні 2019 року позивачем було здійснене коригування доходів підприємства за період з листопада 2018 року по березень 2019 року (5 місяців) та складений єдиний акт наданих послуг за цей період - № 505 від 31.03.2019 р. на суму 15 000,00 грн. (за кожний місяць по 3 000,00 грн.), в якому вартість послуг була врахована у збільшеному (новому) розмірі плати, що був передбачений п. 2.1 додаткової угоди № 2 від 26.10.2018 р.

З огляду на вказане спростовуються відповідні доводи ФОП Єгорова П. О. про необізнаність його із додатковою угодою № 2 від 26.10.2018 р. та його твердження про завищений розмір плати за надані послуги.

Також суд погоджується з позицією позивача та зазначає, що бухгалтерська довідка і акт № 505 від 31.03.2019 р. жодним чином не впливають на загальну вартість послуг, нарахованих у період з 08.11.2018 р. по 07.11.2019 р., виходячи із розрахунку за 12 місяців уна суму 36 000,00 грн., та не спростовує обов`язку відповідача сплатити вартість послуг за цей період.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На підставі наведених норм чинного законодавства та з урахуванням встановлених обставин у справі суд вважає, що позовні вимоги КП Міський магазин про стягнення з ФОП Єгорова П. О. основної заборгованості в сумі 20 000,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача пеню, нараховану за прострочення зобов`язання, за період з 10.08.2019 р. по 09.02.2020 р. на підставі п. 5.1 договору у сумі 18 400,00 грн.

За змістом ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з п. 5.1 договору за несвоєчасну сплату платежів за облаштування та утримання місця відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених платежів за облаштування та утримання місця за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Разом з тим, суд приймає до уваги те, що договір надання послуг припинив свою дію з 09.08.2019 р., у зв`язку із чим і припинила свою дію домовленість сторін про застосування пені у разі порушення зобов`язання (п. 5.1). Отже, нарахована позивачем пеня після розірвання договору за період з 10.08.2019 р. по 09.02.2020 р., що складає 18 400,00 грн., задоволенню не підлягає.

Також суд розглянув позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 586,00 грн. та 3 % річних у сумі 718,68 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем його грошового зобов`язання, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно.

Здійснивши власний перерахунок сум матеріальних втрат, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у сумі 586,00 грн. та 3 % річних у сумі 718,68 грн., тобто, у заявлених позивачем сумах.

Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності до вимог про стягнення основного боргу, пені, інфляційної складової боргу та 3 % річних, суд вважає, що вказана заява задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 256, 257 ЦК України позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Як роз`яснив Пленум Вищого господарського суду України у постанові від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" у зобов`язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов`язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов`язання мало бути виконане.

Зважаючи на те, що несплачена заборгованість за договором у сумі 20 000,00 грн. у відповідача фактично виникла за період: з січня 2019 р. по 09.08.2019 р., враховуючи відкладальну умову, встановлену п. 2.5 договору (плата здійснюється протягом 5 календарних днів наступного місяця), строк оплати послуг, зокрема, за перший місяць (січень 2019 р.) закінчився у 05.02.2019 р. При цьому перебіг строку позовної давності розпочався з 06.02.2019 р. та закінчується 06.02.2022 р., а позивач до суду звернувся з даним позовом - 23.10.2020 р. Отже, порушення строку позовної давності до таких вимог судом не встановлено.

Щодо наступних місяців, у яких надавались послуги, - лютий-липень 2019 р., то строк для оплати за цей період наступив ще пізніше, а тому позовна давність для їх стягнення не спливла.

За таких обставин у застосуванні наслідків спливу строку позовної давності до вимог про стягнення основного боргу відповідачу слід відмовити.

Так само не підлягає задоволенню заява відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності до заявлених вимог про стягнення матеріальних втрат за несвоєчасне виконання основного зобов`язання, оскільки міра відповідальності, передбачена ст. 625 ЦК України, полягає у приєднанні до невиконаного основного обов`язку нового додаткового обов`язку у вигляді відшкодування матеріальних втрат кредитора, тобто, інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми.

Статтею 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення матеріальних втрат).

Отже, беручи до уваги висновок суду про те, що за основним зобов`язанням у сумі 20 000,00 грн. строк позовної давності не сплив, то стосовно і вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих за прострочення виконання основного зобов`язання, позовна давність не пропущена.

Щодо застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені, суд зазначає, що у даному випадку до цих вимог строк позовної давності не застосовується, оскільки у заявленій позивачем пені судом було відмовлено.

За таких обставин позов КП Міський магазин підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Міський магазин" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) до Фізичної особи-підприємця Єгорова Павла Олександровича про стягнення заборгованості у сумі 39 704,68 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Єгорова Павла Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Міський магазин" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (01004, м. Київ, вул. Басейна, 1/2А, ідентифікаційний код 36927573) заборгованість в сумі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., інфляційні втрати у сумі 586 (п`ятсот вісімдесят шість) грн. 00 коп., 3 % річних у сумі 718 (сімсот вісімнадцять) грн. 68 коп., судовий збір у розмірі 1 127 (одна тисяча сто двадцять сім) грн. 89 коп.

У решті вимог - відмовити.

Повне судове рішення складено 19 травня 2021 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.