ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
19.05.2021Справа № 43/332 (910/20950/20)
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кожний про своє - 1"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерготеплоізоляція"
про визнання недійсним договору в межах справи № 43/332
Суддя Пасько М.В.
Представники: не викликались
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.06.2007 порушено провадження у справі № 43/332 про банкрутство ТОВ "Кожний про своє - 1" (03148, м. Київ, вул. Героїв Космосу, буд. 4, кв. 115; ідентифікаційний код 31167732).
Постановою Господарського суду м. Києва від 04.08.2020 у справі № 43/332, ТОВ "Кожний про своє - 1" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Реверука П. К.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кожний про своє - 1" (вул. Г. Космосу, 4, к. 115, Київ 148, 03148) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренерготеплоізоляція" (вул. Магнітогорська, буд. 1, кім. 308, Київ 94, 02094) про визнання недійсним договору поставки від 20.10.2006, укладеного між ТОВ "Укренерготеплоізоляція" та ТОВ "Кожний про своє - 1".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду в межах справи № 43/332 про банкрутство ТОВ "Кожний про своє - 1" та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення зазначеної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірний Договір поставки був підписаний не директором ТОВ "Кожний про своє - 1" ОСОБА_1 , а іншою особою, а відтак у сторони договору - ТОВ "Кожний про своє - 1" (Покупець) було відсутнє волевиявлення на укладення Договору поставки від 20.10.2006 року.
Розглянувши матеріали справи в спрощеному провадженні без виклику сторін, суд -
ВСТАНОВИВ:
20.10.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки № б/н.
Відповідно до п. 1.1 Договору поставки від 20.10.2006, ТОВ "Укренерготеплоізоляція" (Продавець) зобов`язується поставити впродовж трьох днів з моменту підписання договору, а ТОВ "Кожний про своє - 1" (Покупець) прийняти та оплатити поставлені будівельні матеріали у відповідності специфікацій та накладних до цього договору.
Відповідно до п.1.3 Договору поставки, підтвердженням одержання будівельних матеріалів за цим Договором є підписання накладних.
Зазначений Договір поставки підписаний від імені ТОВ "Кожний про своє - 1" директором ТОВ "Кожний про своє - 1" ОСОБА_1 .
Крім того, на підтвердження факту поставки товару між сторонами складено накладні №№1/10/06, 2/10/06, 3/10/06, 4/10/06 від 23.10.2006.
Водночас, в матеріалах справи наявний висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №13868 від 23.11.2007, складений за результатами проведення почеркознавчого дослідження, яким встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 , які містяться в Договорі поставки від 20.10.2006 та накладних №№1/10/06, 2/10/06, 3/10/06, 4/10/06 від 23.10.2006 та акті звіряння розрахунків між ТОВ "Укренерготеплоізоляція" до ТОВ "Кожний про своє - 1" від 08.12.2006 на суму 233 136,50грн., довіреності ТОВ "Кожний про своє - 1" від 26.01.2007 на ім`я Васютинського П.П. - виконані не ОСОБА_1 , а кимось іншим.
Виходячи з висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 13868 від 23.11.2007, складеного за результатами проведення почеркознавчого дослідження слідує, що Договір поставки від 20.10.2006, накладні №№1/10/06, 2/10/06, 3/10/06, 4/10/06 від 23.10.2006 та акт звіряння розрахунків між ТОВ "Укренерготеплоізоляція" до ТОВ "Кожний про своє - 1" від 08.12.2006 на суму 233 136,50 грн., були підписані не директором ТОВ "Кожний про своє - 1" - ОСОБА_1 , а іншою особою.
Висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 13868 від 23.11.2007 є належним та допустимим доказом того, що Договір поставки від 20.10.2006, накладні №№1/10/06, 2/10/06, 3/10/06, 4/10/06 від 23.10.2006 та акт звіряння розрахунків між ТОВ "Укренерготеплоізоляція" до ТОВ "Кожний про своє - 1" від 08.12.2006 на суму 233 136,50 грн., були підписані не директором ТОВ "Кожний про своє - 1".
Доказів протилежного суду не надано.
Вирішуючи спір суд виходить з наступного.
Цивільний кодекс України містить перелік умов, не дотримання яких призводить до визнання правочину недійсним.
Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з ч. 3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. У разі встановлення відсутності волевиявлення особи на укладання спірного правочину, такий договір має бути визнаний недійсним.
Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Оскільки, спірний Договір поставки був підписаний не ОСОБА_1 , а іншою особою, суд приходить до висновку, що у сторони договору - ТОВ "Кожний про своє - 1" (Покупець) було відсутнє волевиявлення на укладення Договору поставки від 20.10.2006.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (стаття 638 ЦК України).
За положеннями статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За положеннями статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Факт відсутності волевиявлення позивача на укладення оспорюваного договору поставки підтверджується висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 13868 від 23.11.2007.
Установивши під час розгляду справи факт відсутності волевиявлення позивача на укладення спірного договору поставки на умовах, що в ньому викладені, суди приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі та визнання такого договору недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Згідно з абз. 12 ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор з дня свого призначення подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника.
Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судовій збір відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити.
2.Визнати недійсним Договір поставки від 20.10.2006, укладений між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРЕНЕРГОТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ" (02094, місто Київ, ВУЛИЦЯ МАГНІТОГОРСЬКА, будинок 1, кімната 308; код ЄДРПОУ: 32105624) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЖНИЙ ПРО СВОЄ - 1" (03148, місто Київ, ВУЛИЦЯ ГЕРОЇВ КОСМОСУ, будинок 4, квартира 115; код ЄДРПОУ: 31167732).
3.Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРЕНЕРГОТЕПЛОІЗОЛЯЦІЯ" (02094, місто Київ, ВУЛИЦЯ МАГНІТОГОРСЬКА, будинок 1, кімната 308; код ЄДРПОУ: 32105624) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЖНИЙ ПРО СВОЄ - 1" (03148, місто Київ, ВУЛИЦЯ ГЕРОЇВ КОСМОСУ, будинок 4, квартира 115; код ЄДРПОУ: 31167732) 4204,00 грн. судовий збір в розмірі 4.204, 00 грн.
4.Видати наказ відповідно до ст. 327 ГПК України.
5.Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та строк визначені розділом ІV ГПК України.
Суддя М.В. Пасько
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.05.2021 |
Оприлюднено | 21.05.2021 |
Номер документу | 97033354 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Пасько М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні