Рішення
від 12.05.2021 по справі 914/413/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2021 справа № 914/413/21

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І. за участю секретаря судового засідання Бернацької Л.В., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ Дніпропроект» , м. Кривий Ріг,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВББ-Комфорт» , м. Львів,

предмет позову: стягнення 1 676 936,60 грн.,

підстава позову: порушення зобов`язань по договору поставки № 240619-03 від 21.06.2019 року,

за участю представників:

позивача: Пшеничний Олег Вікторович - на підставі наказу № 1904-1 від 19.04.2021 року (в режимі відеоконференції),

відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕС

18.02.2021 року до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ Дніпропроект до Товариства з обмеженою відповідальністю ВББ-Комфорт про стягнення 1 676 936,60 грн.

Ухвалою суду від 22.02.2021 року позовну заяву залишено без руху.

09.03.2021 року Господарським судом Львівської області відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Відводів складу суду сторонами не заявлено.

Відзиву на позовну заяву не подано.

У судове засідання 12.05.2021 року з`явився представник позивача. Відповідач явку представника повторно не забезпечив, причин неявки не повідомив, клопотань не подавав. Про дату та час судового засідання відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується відстеженням поштового відправлення за трек-кодом 7901413866378. Крім цього, відповідач обізнаний про даний судовий процес, оскільки 30.03.2021 року подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки. Причинами для відкладення розгляду справи визначено, зокрема, неявку в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; першу неявку в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Суд зазначає, що відповідач належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, як і про розгляд даної справи, причин неявки представника в судові засідання, в тому числі для розгляду справи по суті, не повідомив. Відтак, суд не вважає повторну неявку представника відповідача у дане судове засідання такою, що перешкоджає вирішенню спору по суті в даному судовому засіданні.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 12.05.2021 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

Спір між сторонами виник у зв`язку з невиконанням відповідачем, на переконання позивача, зобов`язань по оплаті товару, отриманого за договором поставки. Так, позивач стверджує, що заборгованість станом на 08.02.2021 року становить 748 780,90 грн. За прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем до стягнення також заявлено 219 292,48 грн. пені, 35 74,61 грн. 3 % річних та 673 098,61 грн. штрафу.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ІЗ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ

21.06.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «НВФ Дніпропроект» (згідно з договором - постачальник, надалі по тексту рішення - позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ВББ-Комфорт» (згідно з договором - покупець, надалі по тексту рішення - відповідач) уклали договір поставки № 240619-03, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у встановлений у даному договорі термін у власність покупця металопродукцію (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору ціна, загальна кількість, асортимент, сортамент, розгорнута номенклатура товару, умови та строки поставки визначаються у специфікаціях, видаткових накладних, актах прийому-передачі тощо, що у разі їх підписання є невід`ємними частинами цього Договору. У разі підписання уповноваженою особою покупця видаткової накладної на відповідну партію товару, ціна зазначена у такій видатковій накладній, є узгодженою сторонами та такою, що підлягає оплаті покупцем.

Відповідно до п. 1.4 договору факт поставки товару за цінами, загальною кількістю, асортиментом, сортаментом та номенклатурою, зазначеними у специфікаціях або видаткових накладних, або факт оплати рахунку чи специфікації означає взаємну згоду постачальника і покупця з умовами поставки та умовами оплати товару, ціною, загальною кількістю, асортиментом, сортаментом та номенклатурою, зазначеними у специфікації/рахунку. Достатнім підтвердженням факту поставки буде вважатись товаро-транспортна накладна підписана уповноваженими на то представниками сторін, або акт прийому-передачі товару, підписаний уповноваженими на то представниками сторін.

Розділом 2 договору сторонами погоджено умови розрахунків. Так, відповідно до п. 2.4 оплата товару здійснюється на наступних умовах: 100 % передплати від вартості партії товару. У випадку поставки постачальником товару за відсутності оплати 100 % вартості товару вважається, що обов`язок оплати товару наступив для покупця у день такої поставки.

Сторонами складено такі видаткові накладні:

№ ЛВ1083 від 22.07.2019 року на суму 428 306,60 грн.,

№ ЛВ1301 від 29.08.2019 року на суму 319 180,14 грн.,

№ ЛВ1308 від 29.08.2019 року на суму 352 302,82 грн.,

№ ЛВ1548 від 04.10.2019 року на суму 368 309,47 грн.,

№ ЛВ1650 від 21.10.2019 року на суму 335 955,59 грн.,

№ ЛВ1781 від 08.11.2019 року на суму 380 520,44 грн.,

№ ЛВ1866 від 22.11.2019 року на суму 367 895,75 грн.,

№ ЛВ2072 від 26.12.2019 року на суму 338 495,08 грн.,

№ ЛВ82 від 22.01.2020 року на суму 311 976,76 грн.,

№ ЛВ121 від 31.01.2020 року на суму 325 336,25 грн.,

№ ЛВ294 від 03.03.2020 року на суму 121 125,00 грн.,

№ ЛВ295 від 03.03.2020 року на суму 289 878,00 грн.,

№ ДП388 від 20.03.2020 року на суму 420 802,39 грн.,

№ ДП396 від 20.03.2020 року на суму 330 063,42 грн.,

№ ЛВ562 від 30.04.2020 року на суму 311 326,32 грн.,

№ ЛВ655 від 14.05.2020 року на суму 335 122,09 грн.,

№ ЛВ802 від 10.06.2020 року на суму 318 468,01 грн.,

№ ЛВ829 від 16.06.2020 року на суму 325 672,48 грн.,

№ ЛВ1071 від 03.08.2020 року на суму 362 620,44 грн.,

№ ДП1426 від 18.08.2020 року на суму 387 629,10 грн., тобто на загальну суму 6 730 986,15 грн.

Відповідні видаткові накладні підписані та скріплені печатками обох сторін. Зокрема, зі сторони відповідача товар прийнято директором товариства Глухеньким Романом Васильовичем на підставі довіреностей від 22.07.2019 року, від 28.08.2019 року, від 03.10.2019 року, від 08.11.2019 року, від 22.11.2019 року, від 26.12.2019 року, від 22.01.2020 року, від 03.03.2020 року, від 20.03.2020 року.

Доставка вантажу згідно з конкретною видатковою накладною підтверджується товарно-транспортними накладними № ЛВ1083 від 22.07.2019 року, № ЛВ1301 від 29.08.2019 року, ЛВ1308 від 29.08.2019 року, № ЛВ1548 від 04.10.2019 року, № ЛВ1650 від 21.10.2019 року, № ЛВ1781 від 08.11.2019 року, № ЛВ1866 від 22.11.2019 року, № ЛВ2072 від 26.12.2019 року, № ЛВ82 від 22.01.2020 року, № ЛВ121 від 31.01.2020 року, № ЛВ294 від 03.03.2020 року, № ЛВ295 від 03.03.2020 року, № ДП388 від 20.03.2020 року, № ДП396 від 20.03.2020 року, № ЛВ562 від 30.04.2020 року, № ЛВ655 від 14.05.2020 року, № ЛВ802 від 10.06.2020 року, № ЛВ829 від 16.06.2020 року, № ЛВ1071 від 03.08.2020 року, № ДП1426 від 18.08.2020 року.

Відповідачем здійснено ряд оплат з призначенням платежу оплата за арматуру згідно договору № 240619-03 від 21.06.2019 р., в т.ч. ПДВ 20% :

23.08.2019 року на суму 250 000,00 грн.,

27.08.2019 року на суму 178 306,62 грн., тобто поставку від 22.07.2020 в сумі 428 306,60 остаточно оплачено 27.08.2019

03.10.2019 року на суму 400 000,00 грн.,

04.10.2019 року на суму 271 482,96 грн., тобто поставку від 29.08.2019 року в сумі 671 482,96 грн. остаточно оплачено 04.10.2019

04.11.2019 року на суму 368 309,47 грн., оплачено поставку від 04.10.2019 в сумі 368 309,47 грн.,

21.11.2019 року на суму 335 955,59 грн., оплачено поставку від 21.10.2019 року в сумі 335 955,59 грн

12.12.2019 року на суму 100 000,00 грн.,

19.12.2019 року на суму 280 520,44 грн., тобто поставку від 08.11.2019 року в сумі 380 520,44 остаточно оплачено 19.12.2019

03.01.2020 року на суму 300 000,00 грн.,

10.01.2020 року на суму 67 895,75 грн., тобто поставку від 22.11.2019 року в сумі 367 895,75 остаточно оплачено 10.01.2020

29.01.2020 року на суму 338 495,08 грн., оплачено поставку від 26.12.2019 року

28.02.2020 року на суму 311 976,76 грн., оплачено поставку від 22.01.2020 року

11.03.2020 року на суму 250 000,00 грн.,

30.04.2020 року на суму 400 000,00 грн.,

15.05.2020 року на суму 200 000,00 грн.,

21.05.2020 року на суму 200 000,00 грн.,

10.06.2020 року на суму 300 000,00 грн.,

12.06.2020 року на суму 138 000,00 грн.,

15.06.2020 року на суму 200 000,00 грн.,

19.06.2020 року на суму 112 000,00 грн.,

28.07.2020 року на суму 335 122.09 грн.,

18.08.2020 року на суму 318 468,01 грн.,

08.10.2020 року на суму 100 000,00 грн.,

22.12.2020 року на суму 225 672,48 грн., тобто на загальну суму 5 982 205,25 грн.

Дані факти матеріалами справи підтверджені, сторонами не спростовані.

ВИСНОВКИ СУДУ

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на таке.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із описаних обставин справи, між сторонами виникли правовідносини з поставки товару.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як зазначалося вище, у договорі сторони погодили, що у випадку поставки постачальником товару за відсутності оплати 100 % вартості товару вважається, що обов`язок оплати товару наступив для покупця у день такої поставки. Відповідно, з наступного після поставки дня у разі відсутності оплати, покупець вважається таким, що прострочив виконання свого зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачу поставлено товар, загальною вартістю 6 730 986,15 грн., який оплачено покупцем частково - у розмірі 5 982 205,25 грн. Відтак, 748 780,90 грн. залишаються не сплаченими.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено вище, у відповідача внаслідок порушення своїх зобов`язань по своєчасній оплаті отриманого товару виникла заборгованість в розмірі 748 780,90 грн. Наведена обставина відповідачем не спростована.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що право позивача на отримання плати за поставлений відповідачу товар підлягає судовому захисту і вимога про стягнення 748 780,90 грн. підлягає задоволенню.

Крім стягнення основного боргу, позивачем до стягнення також заявлено 219 292,48 грн. пені, 35 74,61 грн. 3 % річних та 673 098,61 грн. штрафу, стосовно яких суд зазначає таке.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до п. 5.2 договору за прострочення строків оплати товару, встановлених в цьому договорі та додатках до нього, покупець, сплачує постачальникові 0,5 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості за кожен день прострочення. У разі прострочення оплати більш ніж на 10 календарних днів покупець додатково до пені сплачує штраф у розмірі 10 % від вартості неоплаченого своєчасно товару.

Позивачем нараховано 02.08.2019 року (одинадцятий день з моменту поставки) штраф у розмірі 42 830,66 грн. за прострочення зобов`язання по оплаті партії товару від 22.07.2019 року;

09.09.2019 року (десятий день з моменту поставки) штраф у розмірі 67 148,29 грн. за прострочення зобов`язання по оплаті партії товару від 29.08.2019 року. Суд зауважує, що прострочення більше ніж 10 днів виникло 10.09.2019 року, а не 09.09.2019 року, проте, оплати здійснені лише 03.10.2019 року, тобто фактично борг існував більше ніж 10 днів ;

15.10.2019 року (одинадцятий день з моменту поставки) штраф у розмірі 36 830,95 грн. за прострочення зобов`язання по оплаті партії товару від 04.10.2019 року;

01.11.2019 року (одинадцятий день з моменту поставки) штраф у розмірі 33 595,56 грн. за прострочення зобов`язання по оплаті партії товару від 21.10.2019 року;

19.11.2019 року (одинадцятий день з моменту поставки) штраф у розмірі 38 052,04 грн. за прострочення зобов`язання по оплаті партії товару від 08.11.2019 року;

03.12.2019 року (одинадцятий день з моменту поставки) штраф у розмірі 36 789,58 грн. за прострочення зобов`язання по оплаті партії товару від 22.11.2019 року;

06.01.2019 року (десятий день з моменту поставки) штраф у розмірі 33 849,51 грн. за прострочення зобов`язання по оплаті партії товару від 26.12.2019 року. Суд зазначає, що прострочення більше ніж 10 днів виникло 07.01.2020 року, а не 06.01.2020 року, проте, оплата здійснена лише 29.01.2020 року, тобто фактично борг існував більше ніж 10 днів;

02.02.2020 року (одинадцятий день з моменту поставки) штраф у розмірі 31 197,68 грн. за прострочення зобов`язання по оплаті партії товару від 22.01.2020 року, оскільки оплата товару здійснена лише 28.02.2020 року;

11.02.2020 року (одинадцятий день з моменту поставки від 31.01.2020 року) штраф у розмірі 32 533,63 грн. за прострочення зобов`язання по оплаті партії товару від 31.01.2020 року, оскільки повна оплата товару відповідно до пояснень позивача та здійснених ним зарахувань здійснена лише 30.04.2020 року;

14.03.2020 року (одинадцятий день з моменту поставки від 03.03.2020 року на загальну суму 411 003,00 грн.) штраф у розмірі 41 100,30 грн. за прострочення зобов`язання по оплаті відповідних партій товару, оскільки оплата товару здійснена частково 30.04.2020 року та 15.05.2020 року;

31.03.2020 року (одинадцятий день з моменту поставки від 20.03.2020 року, загальною вартістю 750 865,81 грн.) штраф у розмірі 75 086,58 грн. за прострочення зобов`язання по оплаті відповідних партій товару, оскільки оплата товару здійснювалась упродовж травня-червня 2020 року;

11.05.2020 року (одинадцятий день з моменту поставки від 30.04.2020 року) штраф у розмірі 31 132,63 грн. за прострочення зобов`язання по оплаті партії товару, оскільки оплата товару здійснена лише і червні 2020 року;

25.05.2020 року (одинадцятий день з моменту поставки товару, здійсненої 15.05.2020 року, вартістю 335 122,09 грн.) штраф у розмірі 33 512,21 грн. за прострочення зобов`язання по оплаті відповідної партії товару від 22.01.2020 року понад десять днів, оскільки оплата товару здійснена повністю лише в червні 2020 року;

21.06.2020 року (одинадцятий день з моменту поставки товару 10.06.2020 року) штраф у розмірі 31 846,80 грн. за прострочення зобов`язання по оплаті партії товару, вартістю 318 468,01 грн.;

27.06.2020 року (одинадцятий день з моменту поставки) штраф у розмірі 32 567,25 грн. за прострочення зобов`язання по оплаті партії товару від 16.06.2020 року;

14.08.2020 року (одинадцятий день з моменту поставки, здійсненої 03.08.2020 року) штраф у розмірі 36 262,04 грн. за прострочення зобов`язання по оплаті партії товару від 03.08.2020 року оскільки оплата товару здійснена лише 28.02.2020 року, адже часткові оплати здійснені лише 18.08.2020 року, 08.10.2020 року та 22.12.2020 року;

29.08.2020 року (одинадцятий день з моменту поставки, здійсненої 18.08.2020 року) штраф у розмірі 38 762,91 грн. за прострочення зобов`язання по оплаті партії товару, вартістю 387 629,10 грн., оскільки відповідна партія товару не оплачена.

Враховуючи неспростовність відповідачем допущених порушень в частині своєчасних розрахунків, позивач має право реалізувати передбачену договором можливість стягнення штрафу у загальному розмірі 673 098,62 грн. Тому позовна вимога в цій частині є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань ).

Суд звертає увагу, що у договорі поставки сторони встановили, що пеня відповідно до цього пункту нараховується протягом 3 років з моменту порушення зобов`язання, а також встановили що строк позовної даності за штрафними санкціями передбаченими цим пунктом становить 3 роки.

Щодо позовних вимог про стягнення 3 % річних, суд зазначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України). Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань ).

Здійснюючи перерахунок пені та 3 % річних, суд зазначає, що у розрахунку суми позову та у письмових поясненнях позивачем наведено неоднакові твердження та пояснення стосовно суми заборгованості, на якій здійснюється нарахування пені і 3 % річних, а також періоди, за які відповідні нарахування здійснюються. Зокрема, у розрахунку суми позову позивачем зазначено кількість днів прострочення без вказівки на конкретний період прострочення з посиланням на конкретні дати. Тому суд, перевіряючи заявлені до стягнення суми, враховує первинні докази щодо поставок та їх оплат, що є в матеріалах справи, та співставляє їх із відомостями та поясненнями, вказаними позивачем.

Суд зауважує, що видаткова накладна № ЛВ1083 від 22.07.2019 р. на загальну суму 428 306,60 грн. оплачена повністю 27.08.2019 року, оскільки оплата здійснювалась двома платежами: 23 та 27 серпня. Відповідно, пеня і 3 % річних мають нараховуватись на суму 428 306,60 грн. у період 23.07-22.08.2019 року, а з 23 по 26.08.2019 року на суму 178 306,62 грн. Проте, позивач визначив період прострочення 11 днів на суму 428 306,60 грн., за які суд не має підстав виходити; а на суму 178 306,62 грн. визначив кількість днів прострочення - 25 днів, що перевищує фактичну кількість днів існування прострочення. Тому, за 11 днів з 23.07.2019 року пеня становить 4 388,68 грн., а за 4 дні (період з 23 по 26.08.2019 року) - 664,38 грн., а 3 % річних - 387,24 грн. та 58,62 грн. відповідно.

Період прострочення по поставці № ЛВ1301 від 29.08.2019 року на суму 319 180,14 грн. позивачем визначено правильно, оскільки 03.10.2019 року сплачено 400 000,00 грн. Тому пеня і 3 % річних можуть нараховуватись на вказану суму з 30.08.3019 року по 02.10.2019 року. Проте, позивач у розрахунку суми позову не нараховує на вказану суму прострочення пені та 3 % річних, а розраховує такі на загальну суму заборгованості, визначену з урахуванням наступної поставки на суму 352 302,82 грн.

Видаткова накладна № ЛВ1308 від 29.08.2019 року на суму 352 302,82 грн. оплачена відповідачем лише 04.10.2019 року в повному обсязі, але 80 819,86 грн. сплачені 03.10.2019 року платежем на 400 000,00 грн. Тому на суму боргу 352 302,82 грн. і на суму 319 180,14 грн. (671 482,96 грн.) можуть нараховуватись пеня і 3 % річних за період 30.08 - 02.10.2019 року, а на суму 271 482,96 грн. за один день 03.10.2019 року. Натомість позивачем визначено період прострочення 671 482,96 грн. з 30.08.2019 року по 09.09.2019 року, а на суму 271 482,96 грн. 24 дні, що не відповідає фактичним обставинам справи. Тому, суд, не виходячи за межі прострочення, визначеного позивачем, та з урахуванням визначеного вище існування прострочення в сумі 271 482,96 грн., зазначає, що пеня становить 6 806,81 грн. та 245,45 грн., а 3 % річних - 607,09 грн. та 22,31 грн. відповідно.

Видаткова накладна № ЛВ1548 від 04.10.2019 року на суму 368 309,47 грн. не була оплачена до 04.11.2019 року, тому позивачем правильно визначено період прострочення з 05.10.2019 року по 03.11.2019 року, про що ним зазначено у письмових поясненнях. Проте, у розрахунку заборгованості позивачем використано іншу кількість днів прострочення - 11, за 05-15.10.2019 року. Тому суд визначає розмір пені з урахуванням застосованих у розрахунку суми позову періодів. Відтак, пеня і 3 % річних на вказану заборгованість за період 05-15.10.2019 року становлять 3 662,91 грн. та 332,99 грн. відповідно.

Поставка від 21.10.2019 року на суму 335 955,59 грн. оплачена 21.11.2019 року. Тому з 22.10.2019 року позивач має право нараховувати пеню і 3 % річних на вказану суму до 20.11.2019 року. Проте, позивач на вказану суму, а також на вартість попередньої поставки (в сумі 704 265,04 грн.) здійснює нарахування до 01.11.2019 року і суд не виходить за межі визначеного періоду. Відповідно, за період 22.10.2019 року - 01.11.2019 року на суму заборгованості 704 265,04 грн. пеня нараховується в розмірі 6 695,34 грн. та 3 % річних в розмірі 636,73 грн. Разом з тим. Суд зауважує, що за три дні позивач також нараховує пеню і 3 % річних на суму заборгованості в розмірі 335 955,57 грн. Проте, оплата в розмірі 368 309,47 грн., внаслідок якої заборгованість зменшилась до 335 955,57 грн., здійснена 04.11.2019 року, тому, оскільки на попередню суму нараховано пеню і 3 % річних включно до 01.11.2019 року, то на залишок заборгованості в розмірі 335 955,57 грн. відповідні нарахування здійснюються упродовж 02-03.11.2019 року і становлять 570,66 грн. та 55,23 грн.

Поставку від 08.11.2019 року в сумі 380 520,44 грн. остаточно оплачено 19.12.2019 року, проте двома платежами: 12.12.2019 року на суму 100 000,00 грн. і 19.12.2019 року на суму 280 520,44 грн. Тому пеня і 3 % річних мали б нараховуватись на суму 380 520,44 грн. за період 09.11 - 11.12.2019 року, а на суму 280 520,44 грн. за період 12.12 - 18.12.2019 року. Водночас позивачем до вартості даної поставки включено також залишок заборгованості з попередньої поставки на суму 335 955,59 грн., у зв`язку з чим за період 09.11.2019 року - 19.11.2019 року пеня та 3 % річних нараховуються на суму 716 476,01 грн. і становлять 6 693,65 грн. та 647,77 грн. відповідно. Пеня і 3 % річних на суму заборгованості в розмірі 380 520,44 грн. за 21.11.2019 року становлять 323,18 грн. та 31,28 грн.

З 22.11.2019 року позивач до вказаної суми - 380 520,44 грн. додає вартість наступної поставки - від 22.11.2019 року в сумі 367 895,75 грн. Тобто, заборгованість в сумі 748 416,17 грн. існувала до 12.12.2019 року, до наступної оплати. Проте, позивач нараховує пеню і 3 % річних за період 12 днів з 23.11.2019 року. відтак, пеня і 3 % річних за обраний позивачем період становлять 6 992,05 грн. та 676,65 грн. відповідно. Суд зауважує. Що за вказаний період позивачем пораховано пеню в розмірі 6 371,33 грн., тому суд застосовує суму, зазначену позивачем.

З 13.12.2019 року розмір заборгованості становив 648 416,17 грн. і існував до 19.12.2019 року, у зв`язку з чим пеня та 3 % річних становлять 2 877,90 грн. та 319,77 грн.

Після здійсненої 19.12.2019 року часткової оплати в сумі 280 520,44 грн. позивачем правомірно нараховуються пеня і 3 % річних на суму 367 899,73 грн. за період 20.12.2019 року - 25.12.2019 року, оскільки 26.12.2019 року сума боргу збільшилась на вартість наступної поставки в розмірі 338 495,08 грн. Тому за період 20.12.2019 року - 25.12.2019 року пеня становить 1 632,85 грн., а 3 % річних - 181,43 грн.; з 26.12.2019 по 02.01.2020 року - пеня в сумі 3 657,75 грн., що є більшим від визначеного позивачем - 1 904,99 грн., тому не береться судом до уваги, та 3 % річних в сумі 406,10 грн., що також не застосовується, оскільки позивачем нараховано 211,67 грн.

За період 03-09.01.2020 року на суму 406 390,81 грн. нараховується пеня у розмірі 2 098,58 грн. та 3 % річних у розмірі 233,18 грн.

За період 4 дні з 11.01.2020 року існування прострочення в сумі 338 495,06 грн., тобто по 14.01.2020 року, пеня нараховується в розмірі 998,84 грн., а 3 % річних - 110,98 грн.

З 22.01.2020 року, після здійсненої поставки вартістю 311 976,76 грн., відповідні нарахування здійснюються на суму боргу 650 471,82 грн. до 28.01.2020 року, тобто до наступної оплати - 29.01.2020 року в сумі 338 495,08 грн. і становлять 2 879,14 грн. (пеня) та 319,90 грн. (3 % річних).

За 30.01.2020 року позивач має право нараховувати пеню і 3 % річних на 311 976,74 грн., адже з 31.01.2020 року заборгованість збільшилась на 325 336,25 грн. (вартість наступної поставки). Натомість позивач безпідставно в розрахунку вказує прострочення 7 днів. Відповідно, пеня становить 230,15 грн., а 3 % річних 25,57 грн.

У період 31.01.2020 - 11.02.2020 року позивачем нараховано пеню і 3 % річних на суму 637 312,99 грн., що за перерахунком суду становить 4 597,01 грн. (пеня) та 626,87 грн. (3 % річних).

З 29.02.2020 року пеня та 3 % річних нараховуються на суму боргу 325 336,23 грн. (так як 28.02.2020 року здійснено платіж в сумі 311 976,76 грн.) і триває до дати наступної поставки - 02.03.2020 року. Відповідно, пеня становить 586,67 грн., а 3 % річних - 80,00 грн.

03.03.2020 року здійснено поставки № ЛВ294 на суму 121 125,00 грн. та № ЛВ295 на суму 289 878,00 грн. Тобто, з 03.03.2020 року по 10.03.2020 року позивач мав право нараховувати пеню та 3 % річних. Проте, позивач нараховує такі за 4 дні, з 03.03.2020 року. Не виходячи за межі періодів, визначених позивачем, суд зазначає, що пеня на суму боргу 736 339,23 грн. за період 03-06.03.2020 року становить 1 770,43 грн., а 3 % річних - 241,42 грн.

З 11.03.2020 року по 19.03.2020 року на суму 486 339,23 грн. нараховується пеня в сумі 2 354,49 грн., 3 % річних в сумі 345,50 грн.

Після чергових поставок 20.03.2020 року сума заборгованості збільшилась до 1 237 205,04 грн. та існувала до наступної часткової оплати 30.04.2020 року. Проте, позивач нараховує пеню і 3 % річних нараховуються за період 34 днів, тобто з 21.03.2020 року по 23.04.2020 року. Відповідно, такі становлять 22 986,32 грн. і 3 447,95 грн.

30.04.2020 року мали місце як оплата, так і нова поставка, в результаті чого розмір заборгованості становить 1 148 531,36 грн. до 11.05.2020 року за вибором позивача. Пеня за вказаний період становить 5 522,99 грн., а 3 % річних - 1 035,56 грн. Виокремлена позивачем заборгованість в сумі 837 205,04 грн. упродовж шести днів, як це визначено позивачем, не існувала.

Також упродовж 3 днів не існувала заборгованість у розмірі 1 483 653,45 грн., адже після нової поставки 14.05.2020 року було здійснено оплату 15.05.2020 року. Тому на вказану суму пеня і 3 % річних нараховуються лише за один день - 14.05.2020 року і становлять 648,59 грн. та 121,61 грн.

У зв`язку із частковими оплатами 15 та 21 травня, за період 15-20.05.2020 року позивач має право нараховувати пеню і 3 % річних на суму боргу в розмірі 1 283 653,45 грн., проте позивач нараховує за один день, і такі за перерахунок суду становлять 561,16 грн. (пеня) та 105,22 грн. (3 % річних).

Прострочення в сумі 1 083 653,45 грн. існувало упродовж 22.05.2020 року - 09.06.2021 року, тобто 18 днів, тоді як позивач нараховує за 10 днів. Здійснивши перерахунок у межах визначеного позивачем періоду прострочення, суд зазначає, що розмір пені становить 4 737,28 грн., а 3 % річних - 888,24 грн.

Суд зазначає, що 10.06.2020 року мали місце як оплата, так і нова поставка, в результаті чого розмір заборгованості становить 1 102 121,46 грн. та існувала до 12.06.2020 року, до наступної оплати. Позивачем безпідставно нараховано пеню на суму 783 653,45 грн. упродовж шістнадцяти днів, натомість не здійснено нарахувань на суму 1 102 121,46 грн. Суд, не виходячи за межі сум і періодів, що підлягають застосуванню, перераховує пеню на суму 783 653,45 грн. за 10-11.06.2020 року, а не за шістнадцять днів, визначених позивачем. Пеня за вказаний період становить 685,16 грн., а 3 % річних - 128,47 грн.

За період два дні - 12-13.06.2020 року на суму боргу 964 121,46 грн. пеня становить 792,43 грн., а 3 % річних - 158,49 грн.

15.06.2020 року сума боргу зменшилась на 200 000,00 грн. і на 764 121,46 грн. нараховується за один день пеня в розмірі 250,53 грн. і 3 % річних в розмірі 62,63 грн.

З 16.06.2020 року по 18.06.2020 року існувало прострочення в сумі 1 089 793,94 грн., проте, позивач зазначає про існування прострочення упродовж 1 дня. За перерахунком суду пеня позивачем порахована правильно і становить 251,22 грн., а 3 % річних становлять 89,33 грн.

Після здійсненої 19.06.2020 року оплати в сумі 112 000,00 грн. розмір боргу становить 977 793,94 грн. та існував до 28.07.2020 року - дата наступної оплати. Проте, позивач у розрахунку ціни позову вказує кількість днів прострочення - 11 і суд не виходить за такі межі. Відповідно, пеня за період 20.06.2020 - 30.06.2020 року становить 3 526,47 грн., а 3 % річних - 881,62 грн.

Після здійсненої 28.07.2020 року оплати, як правильно вказує позивач, розмір заборгованості становить 642 671,85 грн. Проте, позивач безпідставно вказує кількість днів прострочення - 31, адже така існувала до наступної здійсненої відповідачем оплати - 18.08.2020 року. Тому, на вказану суму позивач має право на нарахування пені упродовж 28.07.2020 року - 02.08.2020 року в розмірі 1 264,27 грн. та 3 % річних - 316,07 грн. З 03.08.2020 року до вказаної суми (642 671,85 грн.) додано вартість поставки, здійсненої 03.08.2020 року, у зв`язку з чим з 03.08.2020 року сума заборгованості становить 1 005 292,29 грн. та існує до 18.08.2020 року. Відтак, за період 03-17.08.2020 року пеня становить 4 944,06 грн., а 3 % річних - 1 236,02 грн.

18.08.2020 року мали місце як оплата, так і нова поставка, в результаті чого розмір заборгованості становить 1 074 453,38 грн. На вказану суму позивач здійснює нарахування упродовж 11 днів. Здійснивши перерахунок пені та 3 % річних за період 18-29.08.2020 року, розмір пені становить 4 227,36 грн., а 3 % річних - 1 056,84 грн.

Після здійсненої 08.10.2020 року оплати сума боргу становить 974 453,38 грн., що правильно визначено позивачем. Така заборгованість існувала до наступної оплати - 22.12.2020 року, проте, згідно з розрахунком позивача існувала упродовж 40 днів. Пеня за перерахунком суду за 40 днів з 09.10.2020 року по 17.11.2020 року становить 12 779,72 грн., а 3 % річних - 3 194,93 грн.

Із 23.12.2020 року до 19.01.2021 року прострочення існувало в розмірі 748 780,90 грн. Тому пеня за вказаний період і на вказану суму становить 6 874,05 грн., а 3 % річних - 1 721,71 грн.

Враховуючи наведене, загальна сума пені становить 128 405,05 грн., а 3 % річних - 20 596,89 грн. Відповідно у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 90 887,43 грн. пені та 15 167,72 грн. 3 % річних суд відмовляє.

Враховуючи навалене, позовні вимоги судом визнаються обґрунтованими частково та підлягають задоволенню у вказаних вище розмірах.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Розподіляючи витрати зі сплати судового збору, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 126, 129, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1 . Позовні вимоги задовольнити частково.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВББ-Комфорт» (ідентифікаційний код юридичної особи 42722899, 79070, Львівська обл., місто Львів, проспект Червоної Калини, будинок 24Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ Дніпропроект» (ідентифікаційний код юридичної особи 33718185, 50072, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Кременчуцька, будинок 69) 748 780,90 грн. основного боргу, 128 405,05 грн. пені, 20 596,89 грн. 3% річних, 673 098,62 грн. штрафу, 23 564,31 грн. грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

3 . У задоволенні позовних вимог про стягнення 90 887,43 грн. пені та 15 167,72 грн. 3 % річних відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 20.05.2021 року.

Суддя Р.І. Матвіїв

Дата ухвалення рішення12.05.2021
Оприлюднено24.05.2021

Судовий реєстр по справі —914/413/21

Ухвала від 07.09.2021

Господарське

Господарський суд Львівської області

Ділай У.І.

Рішення від 12.05.2021

Господарське

Господарський суд Львівської області

Матвіїв Р.І.

Ухвала від 27.04.2021

Господарське

Господарський суд Львівської області

Матвіїв Р.І.

Ухвала від 21.04.2021

Господарське

Господарський суд Львівської області

Матвіїв Р.І.

Ухвала від 19.04.2021

Господарське

Господарський суд Львівської області

Матвіїв Р.І.

Ухвала від 31.03.2021

Господарське

Господарський суд Львівської області

Матвіїв Р.І.

Ухвала від 31.03.2021

Господарське

Господарський суд Львівської області

Матвіїв Р.І.

Ухвала від 09.03.2021

Господарське

Господарський суд Львівської області

Матвіїв Р.І.

Ухвала від 22.02.2021

Господарське

Господарський суд Львівської області

Матвіїв Р.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні