Ухвала

від 19.05.2021 по справі 922/2645/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 922/2645/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Бакуліна С.В, Мамалуй О.О.,

розглянувши касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Харківської області

(суддя Жигалкін І.П.)

від 24.11.2020

та постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий - Хачатрян В.С., судді - Россолов В.В., Слободін М.М.)

від 09.03.2021

у справі за позовом Керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області

до 1. Державної служби геології та надр України,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргаздоб"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Антимонопольний комітет України

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року Керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державної служби геології та надр України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргаздоб", в якій просив суд:

- визнати недійсними результати проведеного 22.03.2016 року Держгеонадрами аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Південно-Кисівської площі та скасувати протокол проведення вказаного аукціону від 22.03.2016 року №7;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами від 22.03.2016 року №7/1-16 з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр в т.ч. дослідно-промислова розробка, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовища) Південно-Кисівської площі;

- визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами (нафти, газу природного) Південно-Кисівської площі від 12.04.2016 року №4761;

- визнати недійсною угоду про умови користування надрами, з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, в т.ч. дослідно-промислова розробка з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовища) Південно-Кисівської площі від 12.04.2016 року №4761.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.12.2020 у справі № 922/2645/20 в позові відмовлено повністю.

09.03.2021 Східний апеляційний господарський суд виніс постанову, якою апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

08.04.2021 Заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся з касаційною скаргою на судові рішення, в якій просить поновити строк на касаційне оскарження, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху з таких мотивів.

1) Відповідно до частин 2 та 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.

Строк на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції від 09.03.2021 (повний текст якої складено 18.03.2021), встановлений у частині 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України, закінчився 07.04.2021.

З касаційною скаргою Заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся 08.04.2021, тобто після закінчення строку, встановленого для подання касаційної скарги, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України, проте із клопотанням про його поновлення, в якому зазначено, що повний текст оскаржуваної постанови отриманий 24.03.2021, на підтвердження чого додана копія поштового конверту з штрихкодовим номером 6102254841829.

З огляду на те, що повне судове рішення суду апеляційної інстанції заявник отримав 24.03.2021 і скаргу подано протягом двадцятиденного строку, суд касаційної інстанцій дійшов висновку, що він має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

2) Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України визначено вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, у редакції Закону від 15.01.2020 № 460 - ІХ, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

- якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

- якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у поста-нові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

- якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

- якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

Таким чином, касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції має містити:

1) зазначення конкретної норми матеріального та процесуального права (абзац, пункт, частина статті), яку неправильно застосував чи порушив суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

2) посилання на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, і при цьому, додатково зазначається:

- постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням норми права та змісту правовідносин, у яких цю норму права застосовано - у разі оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу;

- обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права, а також зазначенням постанови Верховного Суду, у якій викладено цей висновок, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення - у разі оскарження судових рішень на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.

У разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини 2 статті 287 Гос-подарського процесуального кодексу України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Верховний Суд установив, що у скарзі скаржник підставою касаційного оскарження визначає пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).

При цьому, на думку скаржника, оскаржувані рішення судів попередніх інстанції прийняті при неправильному застосуванні норм матеріального права, а саме: статей 15, 16, 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, Законів України "Про здійснення державних закупівель" та "Про захист економічної конкуренції".

Водночас скаржник стверджуючи про порушення судами попередніх інстанцій норм статей 75-79, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України не визначає підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу. Таке обґрунтування скарги не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України щодо змісту.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

3) Верховний Суд, перевіривши матеріали касаційної скарги та зарахування судового збору за подання касаційної скарги Заступника керівника Харківської обласної прокуратури до державного бюджету, встановив, що скаргу подано без додержання вимог, викладених у пункті 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, який, зокрема, визначає, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

Скаржник звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом у 2020 році.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 102,00 грн.

За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до вимог касаційної скарги, заявник за подання касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у розмірі 16 816,00 грн (200 % х (4 немайнових вимоги х 2 102,00 = 8408,00)).

До касаційної скарги додано платіжне доручення № 858 від 05.04.2021, що підтверджує сплату судового збору у сумі 15 368,00 грн, що менше, ніж це встановлено законом. Сума судового збору, яку необхідно доплатити заявнику, складає 1 448,00 грн. Тому касаційна скарга також підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України для надання строку на усунення встановлених недоліків в частині сплати судового збору.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись нормами статей 174, 234, 288, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Поновити Заступнику керівника Харківської обласної прокуратури строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 24.11.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 у справі № 922/2645/20.

2. Касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 24.11.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 у справі № 922/2645/20 залишити без руху.

3. Установити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- подати до суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити щодо порушення норм процесуального права підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).

- надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1 448,00 грн.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий І. Кондратова

Судді С. Бакуліна

О. Мамалуй