Постанова

від 20.05.2021 по справі 924/127/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року

м. Київ

справа № 924/127/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду : Уркевича В. Ю. - головуючого, Чумака Ю. Я., Краснова Є. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури

на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 у справі

за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Зарус-Інвест , 2) Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Еко-Граунд ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

про витребування земельних ділянок,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2020 року заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, позивач) звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Зарус-Інвест (далі - ТОВ Зарус-Інвест , відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Еко-Граунд (далі - ТОВ Агро-Еко-Граунд , відповідач-2) про витребування у відповідачів на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:02:003:0111, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (Китайгородська об`єднана територіальна громада), що була надана у власність ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23.12.2016 № 22-34170-СГ.

2. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 21.02.2020 відкрито провадження у справі № 924/127/20.

3. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 20.08.2020 залучено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) до участі у справі № 924/127/20 як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1.

4. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 02.03.2020 відкрито провадження у справі № 924/135/20 за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області до ТОВ Зарус-Інвест та ТОВ Агро-Еко-Граунд про витребування у відповідачів на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:02:003:0103, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (Китайгородська об`єднана територіальна громада), що була надана у власність ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23.12.2016 № 22-34141-СГ.

5. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 20.08.2020 залучено до участі у справі № 924/135/20 як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Цією ж ухвалою об`єднано справи № 924/127/20 та № 924/135/20 в одне провадження у справі № 924/127/20.

6. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельні ділянки вибули з власності держави поза її волею, з порушенням чинного законодавства, насамперед через їх набуття у приватну власність третіми особами, які не повідомили про наявність у них уже приватизованих земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та якими (особами) спірні земельні ділянки передано до статутного капіталу ТОВ Зарус-Інвест , а останнім - в оренду ТОВ Агро-Еко-Граунд .

7. Як на правову підставу позову заступник прокурора Хмельницької області посилається на положення статей 2, 170, 317, 326, 374, 388 Цивільного кодексу України, статтю 80 Земельного кодексу України, статтю 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

8. Господарський суд Хмельницької області рішенням від 24.11.2020 позов задовольнив.

9. ТОВ Агро-Еко-Граунд звернулося з апеляційною скаргою на зазначене судове рішення, в якій просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

10. 05.03.2021 на електронну адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у даній справі до завершення розгляду Верховним Судом справи № 924/454/20 та Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/18647/19.

11. Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 09.03.2021 клопотання ТОВ Агро-Еко-Граунд задовольнив частково, зупинив апеляційне провадження у справі № 924/127/20 на підставі пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/18647/19.

12. Судове рішення мотивоване тим, що справа № 910/18647/19 прийнята до розгляду Великою Палатою Верховного Суду, оскільки Верховний Суд дійшов висновку, що існує невизначеність законодавчого регулювання порядку прийняття судами рішення про витребування нерухомого майна - земельної ділянки, якщо на момент звернення до суду із позовом на земельну ділянку, щодо якої заявлено вимогу про витребування, накладено арешт у кримінальному провадженні, яке на момент звернення з позовом до суду не є завершеним, а арешт є чинним. Верховний Суд дійшов висновку, що вирішення виключної правової проблеми, пов`язаної з тлумаченням норм Кримінального процесуального кодексу України та Закону України Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо правових підстав для передачі майна (земельні ділянки), на яке накладено арешт у кримінальному провадженні, необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

13. Оскільки у справі № 924/127/20 судом першої інстанції досліджувались і є підставою апеляційної скарги обставини передачі земельних ділянок, на які накладений арешт у кримінальному провадженні, і такий арешт є чинним на час пред`явлення позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з метою дотримання принципу правової визначеності та унеможливлення неоднакового застосування норм чинного законодавства у подібних правовідносинах, необхідно зупинити провадження у справі № 924/127/20 до отримання висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/18647/19.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

14. У квітні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Рівненської обласної прокуратури (далі - прокурор, скаржник), в якій скаржник просить ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 скасувати, а справу - направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги

15. Скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України.

16. Прокурор вважає, що апеляційний господарський суд, зупиняючи апеляційне провадження у справі № 924/127/20 до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/18647/19, належним чином не обґрунтував підстави такого зупинення, не проаналізував предмети та підстави позовів у цих справах, не навів обставини на підтвердження висновку про те, що наявність спору у справі про відчуження Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство) майна, на яке накладено арешт в межах кримінального провадження, виключає можливість на підставі наявних доказів розглянути справу № 924/127/20.

17. При цьому скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 20.07.2020 у справі № 910/11236/19 щодо необхідності зазначення обґрунтування стосовно зупинення провадження у справі та неможливості розгляду справи за наявними доказами.

18. З посиланням на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18, від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18 прокурор також вказує, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду та перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

19. У відзиві на касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області просить касаційну скаргу прокурора задовольнити, оскільки вважає, що правовідносини у справах № 924/124/20 та № 910/18647/19 не є подібними, а виключна правова проблема, яка має бути вирішена Великою Палатою Верховного Суду, пов`язана з реалізацією Національним агентством повноважень щодо реалізації майна (активів) під час чинного арешту у кримінальному провадженні.

20. Інші учасники справи правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченим статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

21. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

22. Згідно з абзацом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

23. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, прокурор посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України.

24. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права та вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

25. Підставою для звернення із касаційною скаргою стала незгода скаржника із зупиненням апеляційного провадження у цій справі до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/18647/19.

26. Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, які перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

27. Статтями 227, 228 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

28. Згідно з пунктом 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

29. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

30. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 також зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

31. Разом з тим для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з`ясовувати: як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи до розгляду іншої справи іншим судом з метою забезпеченням сторонам розумних строків розгляду їх справ (стаття 114 Господарського процесуального кодексу України). Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.02.2019 у справі № 910/15364/17 та від 15.03.2019 у справі № 910/17243/17, від 27.03.2019 у справі № 910/15707/17.

32. Предметом спору у справі № 924/127/20 є витребування у відповідачів на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області земельних ділянок.

33. Звертаючись до господарського суду з позовом, заступник прокурора Хмельницької області позовні вимоги обґрунтував тим, що земельні ділянки вибули з власності держави поза її волею, з порушенням чинного законодавства, насамперед через їх набуття у приватну власність третіми особами, які не повідомили про наявність у них уже приватизованих земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та якими спірні земельні ділянки передано до статутного капіталу ТОВ Зарус-Інвест , а останнім - в оренду ТОВ Агро-Еко-Граунд .

34. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 6822484100:02:003:0111, та право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, кадастровий номер 6822484100:02:003:0103, було припинено та зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 30.05.2017.

35. 17.03.2018 вищезазначені земельні ділянки зареєстровані на праві приватної власності за ТОВ Зарус-Інвест на підставі актів приймання-передачі майна від ОСОБА_2 до статутного капіталу ТОВ Зарус-Інвест від 13.03.2018.

36. 20.03.2018 зареєстровано право оренди на вказані земельні ділянки за ТОВ Агро-Еко-Граунд строком на 7 років на підставі договорів оренди землі від 20.03.2018, укладених ТОВ Зарус-Інвест (орендодавець) та ТОВ Агро-Еко-Граунд (орендар) (інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 03.02.2020, 04.02.2020, 23.11.2020).

37. Оскільки земельні ділянки з кадастровими номерами 6822484100:02:003:0111 та 6822484100:02:003:0103 вибули з державної власності на підставі наказів ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23.12.2016 № 22-34170-СГ та № 22-34141-СГ, визнаних недійсними у судовому порядку рішеннями Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 23.05.2019 у справі № 676/92/19 та від 30.10.2019 у справі № 676/95/19, відповідно, через їх незаконність, місцевий господарський суд дійшов висновку, що земельні ділянки вибули з володіння держави з порушенням установленого порядку, волі держави на таке вибуття не було, внаслідок чого право державної власності порушено.

38. Щодо доводів відповідача-2 про накладення ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.03.2018 у справі № 686/4632/18 арешту на спірні земельні ділянки суд першої інстанції зазначив, що наявність (відсутність) арешту не може впливати на вирішення питання про витребування майна на користь власника і не скасовує пов`язаних з арештом обмежень щодо земельної ділянки. Крім того, звернув увагу на доводи позивача, заступника прокурора Хмельницької області про накладення арешту на земельні ділянки у межах кримінального провадження саме з метою унеможливлення подальшого відчуження земельних ділянок та захисту інтересів держави як їх власника.

39. Як було зазначено вище, ТОВ Агро-Еко-Граунд звернулося з апеляційною скаргою на зазначене судове рішення, за змістом якої просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

40. 05.03.2021 надійшло клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у даній справі, зокрема до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/18647/19.

41. Задовольняючи клопотання ТОВ Агро-Еко-Граунд та зупиняючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки у справі № 924/127/20 судом першої інстанції досліджувались і є підставою апеляційної скарги обставини стосовно передачі земельних ділянок, на які накладений арешт у кримінальному провадженні, і такий арешт є чинним на час пред`явлення позову, з метою дотримання принципу правової визначеності та унеможливлення неоднакового застосування норм чинного законодавства у подібних правовідносинах, необхідно зупинити провадження у справі № 924/127/20 до отримання висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/18647/19.

42. Суд касаційної інстанції не погоджується з вказаними висновками з огляду на таке.

43. Апеляційний господарський суд не врахував, що предметом спору у справі № 910/18647/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю С.П.Т. (далі - ТОВ С.П.Т. ) до Національного агентства, Товариства з обмеженою відповідальністю Пелучо (далі - ТОВ Пелучо ), Державного підприємства СЕТАМ (далі - ДП СЕТАМ ) є визнання недійсними результатів електронних торгів, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування земельної ділянки.

44. Позовні вимоги обґрунтовано неправомірністю відчуження Національним агентством переданої в управління земельної ділянки, порушенням вимог статей 203, 215, 657 Цивільного кодексу України при укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки, порушенням правил (процедури) проведення електронних торгів.

45. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд у справі № 910/18647/19 дійшов висновку про відсутність порушень вимог законодавства при проведенні електронних торгів та укладенні договору купівлі-продажу від 19.07.2019 № 23, а відтак - про відсутність підстав для визнання електронних торгів та вказаного договору купівлі-продажу недійсними. Також суд дійшов висновку, що права позивача не можуть бути захищені із зазначених ним підстав та у визначений ним спосіб.

46. Скасовуючи рішення суду першої інстанції у справі № 910/18647/19 та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що арешт на спірну земельну ділянку було накладено у зв`язку з тим, що вона є предметом кримінального правопорушення, та з метою забезпечення збереження речових доказів.

47. Установивши, що Національне агентство не могло здійснювати реалізацію активів, оскільки має лише повноваження здійснювати заходи з управління активами, визначені частинами другою-третьою статті 21 Закону України Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів , апеляційний господарський суд дійшов висновку про незаконність рішення зазначеного агентства про передачу спірної земельної ділянки для її реалізації на електронних торгах.

48. Суд апеляційної інстанції зазначив, що реалізація активів, які не були конфісковані, без згоди власника та без рішення суду є прямим порушенням статті 41 Конституції України, Першого протоколу до Конвенції, положень частини шостої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, частини п`ятої статті 21 Закону України Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів , та є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.

49. Апеляційний господарський суд визнав недійсними результати торгів, оскільки установив, що під час проведення торгів було порушено вимоги Порядку реалізації арештованих активів на електронних торгах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 719, що призвело до порушення прав ТОВ С.П.Т. як власника майна.

50. Зазначивши, що договір купівлі-продажу від 19.07.2019 № 23 земельної ділянки укладений в письмовій формі без нотаріального посвідчення, суд апеляційної інстанції, посилаючись на статтю 21 Закону України Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та статтю 657 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про недотримання сторонами вимог щодо форми договору та наявність підстав для визнання договору недійсним.

51. Оскільки TOB С.П.Т. не є стороною укладеного договору купівлі-продажу земельної ділянки, а майно вибуло з володіння позивача не з його волі, апеляційний господарський суд зазначив, що вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння є похідною від вимоги про визнання недійсним правочину та є ефективним способом захисту права власника за вказаних обставин, тому підлягає задоволенню.

52. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 прийнято до розгляду справу № 910/18647/19.

53. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ця справа містить виключну правову проблему, пов`язану з порядком реалізації без згоди власника майна (активів), на яке накладено арешт у кримінальному провадженні, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

54. Звідси справа № 910/18647/19 містить правову проблему, пов`язану з тлумаченням норм статті 100 Кримінального процесуального кодексу України та статті 21 Закону України Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо правових підстав для реалізації майна (активів), на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

55. Разом з тим предметом спору у справі № 924/127/20 є витребування у відповідачів на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області земельних ділянок з підстав вибуття їх з державної власності на підставі наказів ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23.12.2016 № 22-34170-СГ та № 22-34141-СГ, визнаних недійсними у судовому порядку рішеннями Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 23.05.2019 у справі № 676/92/19 та від 30.10.2019 у справі № 676/95/19, відповідно, через їх незаконність.

56. Водночас у справі № 924/127/20 судами попередніх інстанцій не вирішувалося питання щодо наявності повноважень у Національного агентства, зокрема, відповідно до статті 100 Кримінального процесуального кодексу України та статті 21 Закону України Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів , самостійно визначати спосіб управління майном (активами), на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та приймати рішення про реалізацію такого майна (активів) на підставі ухвали слідчого судді про передачу майна (активів) в управління з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.

57. Звідси правовідносини у справі № 924/127/20 та у справі № 910/18647/19 не є подібними, оскільки мають різні предмет і підстави позовів, характер спірних правовідносин та їх правове регулювання.

58. Більше того, судом апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі не зазначено, які саме обставини апеляційний суд не може встановити самостійно при розгляді справи № 924/127/20, а також не зазначено, яким чином розгляд іншої справи - № 910/18647/19 впливає чи може вплинути на подання й оцінку доказів у справі, провадження в якій зупинено; також не встановлено наявності обставин, що унеможливлюють самостійне дослідження наданих сторонами доказів під час розгляду даної справи та встановлення відповідних фактів, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

59. Посилання скаржника на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 20.07.2020 у справі № 910/11236/19, судом касаційної інстанції відхиляються, оскільки у цій справі апеляційне провадження було зупинено на підставі пункту 5 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України (до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 758/14876/19, зважаючи на об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи), а у справі, яка розглядається, суд апеляційної інстанції зупинив провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України (завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/18647/19).

60. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник з посиланням на частину першу статті 6 Конвенції зазначив про порушення принципу розумності строків розгляду справи судом.

61. Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), питання про те, чи є розумним строк розгляду справи, повинно оцінюватись в контексті конкретних обставин справи і з урахуванням критеріїв, встановлених практикою Суду, зокрема, складність справи, дій заявника й учасників справи, а також важливості можливого результату судового процесу для заявника (рішення у справі Кудла проти Польщі ( Kudla v. Poland , № 30210/96, § 124).

62. За змістом пункту 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

63. Звідси зупинення провадження у справі здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.

64. Однак, оскільки апеляційний суд відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України наділений повноваженнями щодо оцінки доказів у справі та встановлення відповідних обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги у справі, то зупинення провадження у цій справі є помилковим, а звідси й не означає дотримання судом критерію розумності строків відповідно до статті 6 Конвенції, що також є обов`язком суду згідно із статтею 114 Господарського процесуального кодексу України.

65. Статтею 6 Конвенції закріплено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального звинувачення.

66. Таке право кореспондується з обов`язком добросовісного використання як сторонами, так і судом, своїх процесуальних прав та необхідністю утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати наданих процесуальним законом заходів до скорочення періоду судового провадження. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії ( Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain від 07.07.1989, § 35,) Смірнова проти України (від 08.11.2005, § 66, § 69).

67. Колегія суддів касаційного суду вважає, що апеляційний суд необґрунтовано зупинив апеляційний розгляд за наявності власних повноважень щодо оцінки доказів та обставин справи, що мало наслідком порушення принципів змагальності, диспозитивності судового процесу та розумності строків розгляду справи в апеляційному суді.

68. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.02.2019 у справі № 910/15364/17, від 15.03.2019 у справі № 910/17243/17.

69. Більше того, у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18 та від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18, на які посилається прокурор у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції зазначив, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

70. Ураховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для зупинення апеляційного провадження у справі № 924/127/20 на підставі пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/18647/19.

71. За таких обставин касаційна скарга прокурора є обґрунтованою, а ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 постановлена з порушенням наведених норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

72. За змістом частин першої, третьої статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

73. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передати справу для продовження розгляду.

74. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 310 цього Кодексу).

75. Таким чином, касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Щодо судових витрат

76. З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами вирішення спору.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 задовольнити.

2. Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 у справі № 924/127/20 скасувати, справу передати до Північно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Ю. Я. Чумак

Є. В. Краснов