Рішення

від 19.05.2021 по справі 280/1454/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 травня 2021 року Справа № 280/1454/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікова Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації

Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають по не виплаті позивачу, як учаснику бойових дій, грошової допомоги до 05 травня 2016-2020 років в передбаченому розмірі, у зв`язку із чим отворилась заборгованість перед позивачем;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу за 2016-2020 роки в розмірі передбаченому ч.5 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту з урахуванням виплачених коштів за цей період.

В обґрунтування позовних вимог позивач з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 зазначає, що відповідач протиправно виплатив йому у спірний період грошову допомогу до 5 травня в розмірі меншому, ніж передбачено Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 №3551-XII (далі Закон №3551-XII). Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 19.02.2021 адміністративний позов залишено без руху.

12.03.2021 позивачем надано заяву про поновлення строку для подання адміністративного позовну.

Ухвалою суду від 17.03.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача, які полягають по не виплаті позивачу, як учаснику бойових дій, грошової допомоги до 05 травня 2016-2019 років в передбаченому розмірі, у зв`язку із чим отворилась заборгованість перед позивачем; зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу за 2016-2019 роки в розмірі передбаченому ч.5 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту з урахуванням виплачених коштів за цей період- повернуто позивачу.

Ухвалою суду від 17.03.2020 відкрито провадження у справі щодо грошової допомоги до 5 травня 2020 року та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Залучено до участі у справі у якості співвідповідача управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району (69068, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 16, код ЄДРПОУ 37573780).

Департамент соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації позовні вимоги не визнав, 08.04.2021 надав до суду відзив на позовну заяву (вхідний №20422), в якому зазначає, що ані Департамет, ані його структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних державних адміністрацій не володіють повноваженням щодо визначення розміру разової грошової допомоги, а лише спрямовують кошти до кінцевого отримувача.

13.04.2020 Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району подало відзив на позовну заяву (вх.№21287), в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, та зазначив, що виплата щорічної разової грошової допомоги у 2020 році здійснювалась позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань від 19.02.2020 №112 (далі Постанова №112), якою встановлений розмір допомоги до 5 травня для відповідних категорій осіб. Звертає увагу, що Управління не має власних коштів, а є лише розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, виконує функцію виплати допомоги, однак не встановлює розмір виплати такої допомоги. Також посилається на те, що належним відповідачем у даній справі є Кабінет Міністрів України, оскільки саме до повноважень останнього входить встановлення розміру щорічної разової до 5 травня. Крім того, вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом. Просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши повідомлені сторонами обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 14.03.2016 (а.с. 8).

Позивач звернувся до Департаменту із заявою від 29.01.201, у якій у зв`язку з недоплатою щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року, в розмірі гарантованому державою на підставі частини 5 статті 12 Закону 3551-XII, просив надати довідку про реальний розмір виплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року.

Листом від 08.02.2021 №П.0251.1 Департамент з посиланням на Постанову №112 повідомив, що у даному випадку він не визначав порядок та розмір виплати позивачу разової грошової до 5 травня у 2020 році, та рекомендував позивачу звернутись безпосередньо до Управління за місцем отримання разової грошової допомоги.

Вважаючи, що щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік нараховано та виплачено у розмірі меншому, ніж передбачено частиною 5 статті 12 Закону №3551-XII, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон №3551-XII. Цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Пільги часникам бойових дій встановлені статтею 12 вказаного Закону №3551-XII.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону №3551-XII (в редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Як визначено статтею 17 цього Закону, фінансування витрат, пов`язаних з введенням його в дію, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Підпунктом б підпункту 1 пункту 20 розділу II Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 №107-VI (набрав чинності 01.01.2008) частину 5 статті 12 Закону №3551-XII викладено у новій редакції, за змістом якої разова грошова допомога учасникам бойових дій до 5 травня виплачується щорічно у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 у справі №1-28/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України .

Поряд із цим, правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня були з 01.01.2015 також врегульовані пунктом 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України.

Так, Законом України Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин від 28.12.2014 №79-VІІІ (набрав чинності 01.01.2015) розділ VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня.

На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №112, якою встановлено, що у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).

Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.

Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України у цьому рішенні зазначив, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України. Встановлення пунктом 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.

Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, з 27.02.2020 норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII, не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. У даному випадку застосуванню підлягають положення статті 12 Закону №3551-XII в редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998 №367-XIV, частиною 5 якої встановлено виплату разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Вищенаведене відповідає правовому висновку, викладеному у рішенні Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 29.09.2020, прийнятому у зразковій справі №440/2722/20 (провадження №Пз/9901/14/20) та залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік від 14.11.2019 №294-IX встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2020 1638,00 гривень.

Отже, з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій у 2020 році становить 8190,00 грн (1638,00 грн х 5).

Таким чином, виплата позивачу разової грошової допомоги у сумі 1390,00 грн. не відповідає статті 12 Закону №3551-ХІІ та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.

При цьому, судом враховуються висновки Верховного Суду у зразковій справі, згідно яких органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Встановлені обставини у справі свідчать про те, що даному випадку безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу як учаснику бойових у розмірі 1390,00 грн. дій здійснило Управління, що свідчить про те, що у спірних правовідносинах Департамент не порушував прав та інтересів позивача.

Суд акцентує увагу на тому, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв`язку з прийняттям суб`єктом владних повноважень рішення чи вчиненням ним дій (допущенням бездіяльності), які оспорюються, порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Таким чином, оскільки у спірних правовідносинах з боку Департаменту не відбулось порушення прав та інтересів позивача, які підлягають захисту в порядку адміністративного судочинства, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, спрямованих до Департамента.

Разом з тим, за встановленими обставинами у справі, суд дійшов до висновку про протиправність дій Управління щодо нарахування та виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, меншому, ніж передбачено статтею 12 Закону України Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту у редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998 №367-XIV.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права, суд керується рішенням Верховного Суду у зразковій справі, та вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

При цьому, суд звертає увагу, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач як на підставу правомірності своїх дій у спірних правовідносинах, не можуть змінювати приписів Закону №3551-ХІІ.

Крім того, посилання відповідача на те, що у даній справі Управління не є належним відповідачем спростовується висновками Верховного Суду у зразковій справі, згідно яких органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

В даному випадку, безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу як учаснику бойових дій здійснило Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району, що свідчить про те, що відповідач 2 у даній справі є належним.

Крім того, є неприйнятними посилання відповідача 2 на неможливість здійснення своїх зобов`язань через не надходження коштів від головного розпорядника, та відсутність власних коштів, з огляду на таке.

У Рішенні від 27.11.2008 у справі № 1-37/2008 Конституційний Суд України вказав, що Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспільні потреби), створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов`язання держави перед громадянами і територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов`язань утверджується сутність держави як соціальної і правової.

Відповідно до статей 1, 3 Конституції України та принципів бюджетної системи (стаття 7 Кодексу) держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов`язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно і відповідально в межах чинного бюджетного законодавства (абзаци другий, третій підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення 27.11.2008 у справі № 1-37/2008).

Таким чином, законодавство, що визначає фінансові зобов`язання держави, має первинний характер, а бюджетне законодавство - похідний від нього характер.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово констатував, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. Окрім того, відповідно до рішень ЄСПЛ Кечко проти України (заява № 63134/00, пункти 23, 26) та Ромашов проти України (заява № 67534/01, пункт 43), реалізація особою права, яке пов`язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, є безпідставними.

Щодо посилання відповідача на пропуск строку звернення до суду з даним позовом, суд звертає увагу, що при відкритті провадження у справі судом вирішувалось питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом та ухвалою суду від 17.03.2021 позовна заява в частині правомірності розміру виплаченої Управлінням соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району разової грошової допомоги до 05 травня у 2016 - 2019 роках повернута позивачеві у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

В іншій частині позовних вимог суд керується положеннями статті 17-1 Закону №3551-XII, згідно яких особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Таким чином перебіг строку звернення до суду з даним позовом в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо виплати позивачу грошової допомоги до 05 травня у 2020 році у заниженому розмірі та похідні від них вимоги зобов`язального характеру, слід обраховувати з 30 вересня 2020 року.

За положеннями частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом 19 лютого 2021 року, визначений частиною 2 статті 122 КАС України строк звернення до суду не пропущений.

Аналогічної правової позиції дотримується також Верховний Суд, зокрема, у постанові від 06.05.2018 по справі №389/1042/17 (2-а/389/47/17) (провадження №К/9901/18757/18) Верховний Суд сформулював правовий висновок, згідно якої 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги, - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована, а тому перебіг строку звернення позивача до суду слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів Закону України Про судовий збір , питання про розподіл судових витрат не вирішується

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації (69063, м.Запоріжжя, вул.Олександрівська, буд.48; код ЄДРПОУ 03193005), Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району (69068, м.Запоріжжя, вул.Чарівна, буд.16; код ЄДРПОУ 37573780) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, меншому, ніж передбачено статтею 12 Закону України Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту у редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998 №367-XIV.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району нарахувати та виплатити виплати ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

В іншій частині позовної заяви відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова