Рішення

від 20.05.2021 по справі 400/911/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2021 р. справа № 400/911/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод імені Шмідта", вул. Ювілейна, 11,Рівне,Очаківський район, Миколаївська область,57530 до відповідача:Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, проспект Миру, 34,Миколаїв,54034 про:визнання протиправним та скасування припису від 27.10.2020 № 674-ДК/0366/Пр/03/01-20, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Племзавод імені Шмідта" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати припис від 27.10.2020 р. № 674-ДК/0366/Пр/03/01-20.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем жодним з наданих документів перевірки не підтверджено факт самовільного використання позивачем зазначених у приписі земельних ділянок загальної площею 3,9 га. Земельні ділянки, які обробляються позивачем, використовуються на підставі зареєстрованих належним чином з власниками договорами оренди, тому позивач вважає, що відповідачем не встановлено всіх обставин, а в матеріалах перевірки відсутні будь-які дані, які б підтверджували вчинення позивачем порушення вимог чинного земельного законодавства.

Ухвалою від 22.02.2021 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, що під час перевірки встановлено самовільне використання позивачем земельних ділянок, що відображено в акті перевірки, відтак спірний припис є правомірним.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області від 12.10.2020 року №674-ДК відповідачем здійснено державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості грунтів шляхом проведення перевірки стосовно земель сільськогосподарського призначення в межах Чорноморської об`єднаної територіальної громади Очаківського району Миколаївської області за кадастровими номерами 4825183700:02:000:2888, 4825183700:02000:2909, 482518370002:000:2923, 4825183700:02:000:2821 та 4825183700:02:000:2916. Підставою для прийняття наказу стало повідомлення Чорномаорської сільської ради про використання зазначених земельних ділянок з порушенням земельного законодавства.

Листом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 09.10.2020 року №28-14-0.166-7120/2-20 повідомлено та запрошено представників позивача для участі у проведенні обстеження земельних ділянок, як землекористувача суміжних з об`єктами перевірки земельних ділянок та надання іншої інформації, що стосується об`єктів перевірки.

За результатами проведеного заходу державного нагляду (контролю) встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 4825183700:02:000:2888, 4825183700:02000:2909, 482518370002:000:2923, 4825183700:02:000:2821 та 4825183700:02:000:2916, обробляються позивачем без укладання договору оренди, про що складено акт перевірки складено Акт обстеження земельної ділянки від 27.10.2020 №674-ДК/683/АП/09/01/-20 та акт обстеження земельної ділянки від 27.10.2020 р. №674/ДК/371/Ао/10/01-20.

На підставі висновків перевірки відповідачем складено припис від 27.10.2020 р. № 674-ДК/0366/Пр/03/01-20, в якому зазначено, що використання земельних ділянок здійснюється шляхом обробітку для сільськогосподарського виробництва, без наявності документів, що підтверджують державну реєстрацію права власності чи права постійного користування або права оренди земельної ділянки, що є порушенням, відповідальність за яке передбачена пунктом «б» статті 211 Земельного кодексу України та статтею 53-1 КУпАП, у зв`язку з чим від позивача вимагається від позивача усунути виявлене правопорушення у тридцяти денний строк.

Відповідно до ст. 187 Земельного кодексу України, контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно із ст. 188 Земельного кодексу України , державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначені Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19 червня 2003 року №963 (далі Закон №963).

Відповідно до статті 2 вказаного Закону, основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Статтею 4 Закону №963 передбачено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно зі статтею 5 Закону №963, органом, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Положеннями ст.6 Закону №963 визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать зокрема здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Статтею 9 Закону №963 встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів серед іншого здійснюються шляхом проведення перевірок та розгляду звернень юридичних і фізичних осіб.

Згідно із ст. 10 цього Закону, державні інспектори у сфері державного контролюза використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

- давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

- проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону.

Згідно підпункту 25-1 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 за №15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Таким чином, до повноважень Держгеокадастру входить здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюються відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

В абз. 7 пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", встановлено, що державній реєстрації прав підлягають право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Згідно пункту "б" частини 1 статті 211 ЗК України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення як, зокрема, самовільне зайняття земельних ділянок.

В свою чергу, самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочинну щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними ( ст. 1 Закону №963 ).

Таким чином, будь-які дії, направлені на фактичне використання земельної ділянки без оформлення права власності на земельну ділянку або права постійного користування чи права оренди земельної ділянки в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є самовільним зайняттям земельної ділянки.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №674-ДК/0366/П/07/01/-20 від 27.10.2020 при перевірці дотримання вимог земельного законодавства посадовою особою Головного управління Держгеокадастру у Миколаївської області встановлено, що позивач використовує самовільно без оформлення належним чином документів в межах Чорноморської обєднаної територіальної громади (Рівненський старостинський округ) Очаківського району Миколаївську області, за межами населеного пункту, земельні ділянки площею 3,9га, що є порушенням, ст.125, 126 Земельного кодексу України.

Однак, жодного доказу, які б свідчили про самовільне зайняття позивачем земельних ділянок відповідачем, на якого покладено обов`язок доказування, до суду не надано. В свою чергу позивачем надано до суду викопіювання з Публічної кадастрової карти України та інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, з яких вбачається, що зазначені земельні ділянки перебувають у власності осіб які самостійно обробляють землю (а. с. 15-58). Відтак, ці докази спростовують висновок відповідача про самовільне заняття позивачем земельних ділянок, що перевірялись відповідачем.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов`язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваного припису.

Позов задовольнити.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовими витратами в даній справі є судовий збір, доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подавали. Позивач сплатив судовий збір в сумі 2270 грн. за платіжним дорученням №199 від 13.03.2021 р. і з урахування задоволення позовних вимог, на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 2270 грн.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод імені Шмідта" (вул. Ювілейна, 11,Рівне,Очаківський район, Миколаївська область,57530 37456999) до Головнеого управління Держгеокадастру у Миколаївській області (проспект Миру, 34,Миколаїв,54034 39825404) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (проспект Миру, 34, Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) від 27.10.2020 р. № 674-ДК/0366/Пр/03/01-20.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (проспект Миру, 34,Миколаїв,54034 39825404) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод імені Шмідта" (вул. Ювілейна, 11, Рівне, Очаківський район, Миколаївська область, 57530 37456999) судовий збір в розмірі 2270 грн.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич