Рішення

від 19.05.2021 по справі 420/4100/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4100/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого по справі судді Бжассо Н.В.,

розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНДІКОМ до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2020/000175/2 від 22.12.2020 року, визнання протиправною та скасування картки відмови № UA500020/2020/00638

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНДІКОМ до Одеської митниці Держмитслужби, за результатом розгляду якого позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500020/2020/000175/2 від 22.12.2020 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2020/00638.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що відповідно до укладеного договору від 23.09.2020 року з GP Battery (Poland) Sp.z.o.o. (Польша), позивач отримав товар - елементи живлення (всього 27 артикулів, торгівельна марка GP). З метою здійснення митного оформлення товару, позивачем через декларанта подано електронну митну декларацію № UA500020/2020/239278, в якій митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору. До митного оформлення позивачем було надано документи: пакувальний лист від 30.10.2020 року; рахунок-фактуру (інвойс) від 30.10.2020 року; домашній коносамент від 06.11.2020 року; навантажувальний документ від 16.12.2020 року; декларацію про походження товару від 30.10.2020 року; рахунки-фактури інвойси між нерезидентами від 30.10.2020 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 154 від 18.11.2020 року; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг від 01.12.2020 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 11.12.2020 року; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 113/325 від 15.12.2020 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів, що декларуються 1/2020 від 23.09.2020 року; договір про надання послуг митного брокера № 22/10/2020 від 22.10.2020 року; договір (контракт) на транспортно-експедиторське обслуговування № 0710/20-59 від 07.10.2020 року; прайс-лист до інвойсів; специфікації до контейнеру MSDU1179499 від 30.10.2020 року; копія митної декларації країни відправлення № 0А15IVESA00LFX від 13.11.2020 року. Позивач зазначає, що митний орган повідомив позивача про наявність в документах розбіжностей та висунув вимогу про надання додаткових документів. Позивач надав переклад копії митної декларації країни відправлення та просив продовжити оформлення митної декларації № UA500020/2020/239278. 22.12.2020 року Одеська митниця Держмитслужби склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи попуску пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2020/000175/2, яким відповідач здійснив коригування митної вартості за резервним методом. Позивач не погоджується з прийнятими карткою відмови і рішенням та зазначає, що у відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України позивачем до митного органу було подано усі основні документи, які підтверджують митну вартість ввезених на територію України. Позивач зазначає, що встановивши відсутність достатніх відомостей, які підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Ухвалою суду від 23.03.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

30.04.2021 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який відповідач не погоджується з позовними вимогами ТОВ ЕНДІКОМ , вважає їх необґрунтованими та такими, що не належать до задоволення. Представник відповідача зазначає, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларантом не було надано до митниці витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

11.05.2021 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

23.09.2020 року між компанією GP Battery (Poland) Sp.z.o.o. (Польша) (продавець) та ТОВ ЕНДІКОМ (покупець) укладено зовнішньоекономічний договір поставки товару №1/2020 за умовами якого продавець зобов`язується поставляти, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати партії товарів, по цінам та в кількості, вказаним у параграфах 2.1 та 3.1.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що номенклатура товарів у кожній поставці визначається продавцем в рахунку/проформі рахунку.

Згідно з п. 3.1 договору, ціна на товар та загальна вартість кожної поставки, вказуються продавцем в рахунку/проформі рахунку, виставленому покупцеві .

Згідно з п. 4.1 договору, постачання товару, у випадку морської поставки, здійснюється на умовах FOB Порти Китаю та Hong Kong.

Відповідно до п. 7.2 договору, вартість тари, упаковки та маркування входить у ціну товару.

На виконання умов зазначеного контракту компанія GP Battery (Poland) Sp.z.o.o. (Польша) поставило ТОВ ЕНДІКОМ партію товару, придбаного у GP Battery Marketing (Hong Kong) Limited - первинні елементи живлення циліндричні, діоксин-марганцеві, лужні побутового призначення ТМ GP в блістерах та без них, країна виробництва - Китай та первинні елементи - батарейки, діоксин-марганцеві типу крона в блістерах та без них, країна виробництва - Китай.

З метою здійснення митного оформлення товару позивач до Одеської митниці Держмитслужби 21.12.2020 року подав митну декларацію № UA500020/2020/239278, в якій митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.

ТОВ ЕНДІКОМ до митного оформлення було надано:

пакувальний лист № 4328036017/2020 & 4328036018/2 від 30.10.2020 року; рахунок-фактуру (інвойс) № 4328036017/2020 від 30.10.2020 року, № 4328036018/2020 від 30.10.2020 року; домашній коносамент № SZNLEG2011038 від 06.11.2020 року; навантажувальний документ № 262 від 16.12.2020 року; декларацію про походження товару № 4328036017/2020 & 4328036018/2 від 30.10.2020 року; рахунки-фактури інвойси між нерезидентами № 6128033554 YTT0, № 6128033555 YTT0, № 6128033556 YTT0 від 30.10.2020 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 154 від 18.11.2020 року; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 16 від 01.12.2020 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 11.12.2020 року; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 113/325 від 15.12.2020 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів, що декларуються 1/2020 від 23.09.2020 року; договір про надання послуг митного брокера № 22/10/2020 від 22.10.2020 року; договір (контракт) на транспортно-експедиторське обслуговування № 0710/20-59 від 07.10.2020 року; прайс-лист до інвойсів; специфікації до контейнеру MSDU1179499 від 30.10.2020 року; копія митної декларації країни відправлення № 0А15IVESA00LFX від 13.11.2020 року.

Позивач вважав, що надані документи у повній мірі підтверджували митну вартість товару, базувались на об`єктивних, достовірних, документально підтверджених даних, які підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар.

22.12.2020 року декларант надав до митного органу заяву про продовження митного оформлення товару за митною декларацією UA500020/2020/239278 та переклад митної декларації країни відправлення.

22.12.2020 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2020/000175/2 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2020/00638.

В обставинах прийняття Рішення зазначено, що митним органом було проведено аналіз бази даних АСМО Інспектор 2006 ЄАІС Держмитслужби та встановлено, рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення час є більшим, ніж заявлено декларантом.

З огляду на рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2020/000175/2 від 22.12.2020 року, відповідачем були виявлені наступні розбіжності у документах, які були надані позивачем:

1) Відповідно до пп.в) п.1 ч. 10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п 7.2. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 23.09.2020 №1/2020, вартість тари, упаковки та маркування входить у ціну товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

2) До митного оформлення надано рахунок на оплату від ТОВ ЛП Груп, але відсутні умови поставки та дата договору №0710/20-59.

3) У наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 13.11.2020 року № 0А15IVESA00LFX (не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу, також зазначена інша митна вартість, ніж вказана в інвойсі від 30.10.2020 № 4328036017/2020 та від 30.10.2020 № 4328036018/2020 що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарі що оцінюється.

4) В наданих до митного оформлення інвойсах-проформах від 30.10.2020 № 6128033554 YTT0, № 6128033555 YTT0, № 6128033556 YTT0 відсутні підписи та печатки посадової особи, що видала документ.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, (далі - МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 МКУ, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

З огляду на ч.1 ст.53 МКУ, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч.1 ст.54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

У відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч.6 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МКУ, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст.57 МКУ, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.58 МКУ, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Перевіряючи правильність висновків митного органу, судом встановлено наступне.

Відповідач, у якості однієї із розбіжностей, що виявлені в документах позивача, зазначив, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі,) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості (вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням) до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Так, згідно з правилом А.9 Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс в редакції від 01.01.2011 року, за умовами перевезення FOB, продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки), Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

Згідно з п. 4.1 договору № 1/2020 від 23.09.2020 року, постачання товару, у випадку морської поставки, здійснюється на умовах FOB Порти Китаю та Hong Kong.

Відповідно до п. 7.2 договору № 1/2020 від 23.09.2020 року, вартість тари, упаковки та маркування входить у ціну товару.

Тобто, суд зазначає, що наведені вище висновки митного органу є помилковими, оскільки, як вказав вище суд умови поставки FOB передбачають, що обов`язок пакування і маркування лежить на постачальнику. Витрати з пакування товару покладаються на постачальника. Зазначені витрати входять до ціни товару та додатковому відшкодуванню зі сторони покупця не підлягають.

Крім цього, згідно з ч. 10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Тобто, з огляду на положення ст. 58 МК України, витрати на пакування додаються до митної вартості товару лише у тому випадку, коли вони не включені до ціни товару.

У даному випадку, умовами контракту чітко визначено, що ціна товару, включає в себе, у тому числі вартість упаковки.

Щодо доводів відповідача з приводу того, що до митного оформлення надано рахунок на оплату від ТОВ ЛП Груп, але відсутні умови поставки та дата договору №0710/20-59.

До митного оформлення надано: рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 154 від 18.11.2020 року; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 16 від 01.12.2020 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 11.12.2020 року; договір (контракт) на транспортно-експедиторське обслуговування № 0710/20-59 від 07.10.2020 року.

На думку суду, позивач до митного оформлення надав достатній та належний перелік документів на підтвердження відомостей про вартість перевезення товару.

Відсутність у наданому до митного оформлення рахунку № 154 від 18.11.2020 року дати договору № 0710/20-59 жодним чином не спростовує правомірності та доведеності витрат на перевезення, за умови, що відповідачу було надано договір № 0710/20-59, де була відображена дата його укладення.

Щодо відсутності у рахунку умов поставки, суд вважає зазначені доводи безпідставними, оскільки відповідач не зазначає норм законодавства, якими б було передбачено обов`язок підприємства, що надає послуги з перевезення товару зазначати у виставленому рахунку на оплату вартості перевезення умов поставки товару.

Умови поставки товару зазначені у договорі № 1/2020 від 23.09.2020 року та в інвойсах від 30.10.2020 року № 4328036017/2020 та від 30.10.2020 року № 4328036018/2020.

Щодо доводів митного органу з приводу того, що у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 13.11.2020 року № 0А15IVESA00LFX не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу, також зазначена інша митна вартість, ніж вказана в інвойсі від 30.10.2020 № 4328036017/2020 та від 30.10.2020 № 4328036018/2020, що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарі що оцінюється, суд зазначає наступне.

Як вказав вище суд, підприємство позивача придбало товар у компанія GP Battery (Poland) Sp.z.o.o. (Польша), яка, в свою чергу, придбала товар у GP Battery Marketing (Hong Kong) Limited . При цьому, товар до м. Одеси, Україна прямував безпосередньо з Гонконгу, що підтверджується наданими до митного оформлення документами.

Митна декларація країни відправлення від 13.11.2020 року № 0А15IVESA00LFX складена GP Battery Marketing (Hong Kong) Limited із зазначенням ціни товару, згідно з інвойсами № 6128033554 YTT0, № 6128033555 YTT0, № 6128033556 YTT0 від 30.10.2020 року, за якою товар було реалізовано GP Battery (Poland) Sp.z.o.o. (Польша). В свою чергу, GP Battery (Poland) Sp.z.o.o. (Польша) продало товар ТОВ ЕНДІКОМ за цінами вищими, аніж придбало зазначений товар у GP Battery Marketing (Hong Kong) Limited , у зв`язку із чим у митній декларації країни відправлення вартість товару є нижчою, ніж вказана в інвойсах від 30.10.2020 № 4328036017/2020 та від 30.10.2020 № 4328036018/2020.

Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Зазначені висновки суду відповідають висновкам, що наведені у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 року по справі №803/3649/15.

Щодо доводів відповідача з приводу того, що в наданих до митного оформлення інвойсах-проформах від 30.10.2020 № 6128033554 YTT0, № 6128033555 YTT0, № 6128033556 YTT0 відсутні підписи та печатки посадової особи, що видала документ,слід зазначити, що суд вважає обґрунтованими та доведеними доводи представника позивача, що вищевказані інвойси є електронними документами, які належним чином засвідчені електронним цифровим підписом уповноваженої особи, що підтверджується наявним на копіях інвойсів друкованим написом: this is a computer generated document that requires no signature .

Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що встановлені відповідачем недоліки щодо розбіжностей у документах, що були надані позивачем - є безпідставними та, відповідно, рішення про коригування митної вартості та картка відмови, що прийняті на підставі встановлених відповідачем розбіжностей, є такими, що належать до скасування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, суд робить висновок, що відповідач по справі прийняв рішення про коригування митної вартості, за відсутністю обґрунтованих підстав вважати заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів неповними, недостовірними чи з розбіжностями, у зв`язку з чим, під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів, діяв у спосіб, що не відповідає вимогам Митного кодексу України, застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, за наявності законних підстав для застосування основного методу за ціною договору.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що за звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 4568,16 грн., який має бути стягнутий з відповідача на користь позивача.

Таким чином, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНДІКОМ .

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 139, 205, 243, 245, 246, 257-262, 295, 382 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНДІКОМ до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2020/000175/2 від 22.12.2020 року, визнання протиправною та скасування картки відмови № UA500020/2020/00638.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500020/2020/000175/2 від 22.12.2020 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2020/00638.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНДІКОМ (код ЄДРПОУ 43821285) суму сплаченого судового збору в розмірі 4568,16 грн. (чотири тисячі п`ятсот шістдесят вісім гривень шістнадцять копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ЕНДІКОМ (код ЄДРПОУ 43821285, вул. Церковна, буд. 19, офіс 608, м. Одеса, 65103).

Відповідач - Одеська митниця Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21А, м. Одеса, 65078).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 19 травня 2021 року.

Суддя Н.В. Бжассо