Рішення

від 20.05.2021 по справі 560/4514/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/4514/21

РІШЕННЯ

іменем України

20 травня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління земельними ресурсами Хмельницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління земельними ресурсами Хмельницької міської ради в якому просить визнати протиправними дії і зобов`язати Управління земельними ресурсами Хмельницької міської ради повторно розглянути запит від 28.02.2021 про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Хмельницький вільних земельних ділянок, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), для індивідуального дачного будівництва та для будівництва індивідуальних гаражів відповідно до статей 118, 121,122 Земельного кодексу України та надати запитувану інформацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у 28.02.2021 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з запитом про наявність вільних земельних ділянок, однак відповідач 09.03.2021 надав відповідь на запит з недотримання встановленого законом строку надання інформації на запит про інформацію відповідно до ст.20 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 21.04.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив в якому останній заперечує щодо задоволення позовних вимог, просить відмовити в їх задоволенні.

Відповідач вказує, що листом від 09.03.2021 №К/1406-02-21 за підписом виконуючого обов`язки начальника управління земельних ресурсів Л.Матвеєвою позивача було повідомлено про відсутність сформованих в Державному земельному кадастрі земельних ділянок комунальної власності, які можуть бути використані під забудову. Відповідач вказує, що запит надійшов до відповідача 02.03.2021, а відповідь надано 09.03.2021 №К/1406-02-2021, а тому відповідач надав належним чином обґрунтовану відповідь на поданий запит позивача.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що 28.02.2021 року позивач звернувся до Управління земельними ресурсами Хмельницької міської ради з інформаційним запитом, у якому, керуючись статтею 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" № 2939-VI, просив надати йому інформацію зокрема, щодо усіх вільних земельних ділянок в межах міста Хмельницький, щодо вибору бажаної земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), для індивідуального дачного будівництва, для будівництва індивідуальних гаражів, відповідно до статей 118, 121, 122 Земельного кодексу України.

Як зазначає відповідач, що вказаний запит отриманий Управлінням земельними ресурсами Хмельницької міської ради 02.03.2021.

У відповідь на запит Управлінням земельними ресурсами Хмельницької міської листом від 09.03.2021 № К/1406-02-2021 повідомило, що на сьогодні відсутні сформовані та зареєстровані в Державному земельному кадастрі земельні ділянки комунальної власності, які можуть бути використані під забудову, та письмову інформацію про які відповідно до ст.24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виконавчий орган міської ради зобов`язаний надавати за запитами фізичних та юридичних осіб.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, вважає їх протиправними, оскільки відповідачем було порушено ст.20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.

Положеннями статті 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає цей Закон.

Статтею 12 Закону № 2939-VI визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Суд зазначає, що Управління земельними ресурсами Хмельницької міської ради є органом місцевого самоврядування, а тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI є розпорядником інформації, пов`язаної з виконанням своїх повноважень.

У пункті 6 частини першої статті 14 Закону № 2939-VI визначено, що розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Згідно частини першої статті 5 цього Закону доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації та надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до статті 23 Закону № 2939-VI передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Тобто, право особи на доступ до публічної інформації включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а й право на своєчасність її отримання.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР) відповідно до статті 33 якого до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема: підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів; здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів; підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом; організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI, уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.

До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов`язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.

З системного аналізу вказаних статей встановлено, що Хмельницька міська рада є розпорядником запитуваної інформації, яка за своїм правовим статусом є публічною.

Суд зазначає, що вищезазначені норми вказують на те, що саме даний орган згідно з його компетенцією зобов`язаний володіти інформацією про земельні ділянки комунальної або державної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані під забудову для реалізації права на безоплатне отримання у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Такі органи також залишаються розпорядниками цієї інформації після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів, якщо вона є у їхньому фактичному володінні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 листопада 2019 року, справа №359/7966/16-а (адміністративне провадження №К/9901/23141/18).

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, відповідач є розпорядником запитуваної інформації, а тому зобов`язаний надати на відповідний запит позивача інформацію про наявність на території м. Хмельницький земельних ділянок, не переданих у користування, що можуть бути використані для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), для індивідуального дачного будівництва та для будівництва індивідуальних гаражів.

При цьому, інформація вказана у листі від 09.03.2021 №К/1406-02-21 за підписом виконуючого обов`язки начальника управління земельних ресурсів Л.Матвеєвою, зокрема про відсутність сформованих в Державному земельному кадастрі земельних ділянок комунальної власності, які можуть бути використані під забудову, є на думку суду не недостовірною та неповною.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно зі статтею 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У пункті 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі Меньшакова проти України Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі Ашинґдейн проти Сполученого Королівства (Ashingdane v. the United Kingdom), пункт 57, Series A, № 93).

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.

В силу приписів пункту 5 частини другої статті 23 Закону № 2939-VI позивач як запитувач інформації, попри фактичне надання відповіді на запит відповідачем, має право на оскарження відповіді з приводу недостовірної чи неповної інформації, і, звертаючись до суду із цим позовом, позивач вважав порушеними свої права внаслідок надання недостовірної або неповної інформації на запит.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що за для повного захисту прав позивача, відповідача необхідно зобов`язати повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 28.02.2021 про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Хмельницький вільних земельних ділянок, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), для індивідуального дачного будівництва та для будівництва індивідуальних гаражів відповідно до статей 118, 121,122 Земельного кодексу України та надати запитувану інформацію.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що позовні вимог ОСОБА_1 необхідно задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління земельними ресурсами Хмельницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Управління земельними ресурсами Хмельницької міської ради від 09.03.2021 №К/1406-02-21 у надані інформації на запит ОСОБА_1 від 28.02.2021.

Зобов`язати Управління земельними ресурсами Хмельницької міської ради повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 28.02.2021 про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Хмельницький вільних земельних ділянок, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), для індивідуального дачного будівництва та для будівництва індивідуальних гаражів відповідно до статей 118, 121,122 Земельного кодексу України та надати запитувану інформацію.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Управління земельними ресурсами Хмельницької міської ради (вул. Подільська, 10/1,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний код - 33232766)

Головуючий суддя О.П. Шевчук