Рішення

від 13.05.2021 по справі 365/542/20

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/542/20

Номер провадження: 2/365/93/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 травня 2021 року смт Згурівка Київської області

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Денисенко Н.О.

секретар

судового засідання Матвієнко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

за участю представника позивача ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

11 грудня 2020 року (за поштовим штемпелем) позивач звернувся до суду із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його рідний брат ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина. До складу спадщини входить право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Войтівської сільської ради Згурівського району Київської області. Інші спадкоємці відсутні. Він пропустив визначений законом строк для прийняття спадщини, оскільки запізно взнав про смерть брата та в червні-липні 2020 року хворів. Нотаріус в усній формі роз`яснив йому про необхідність звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, тому просить визначити йому додатковий строк два місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_4 , та звільнити від сплати всіх судових витрат.

До закінчення підготовчого засідання представник позивача звернувся до суду із уточненою позовною заявою та зазначив, що про смерть брата, який до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав один та своєї сім`ї не мав, позивач дізнався 4 січня 2021 року. Їхні батьки померли давно. Інших дітей у них не було. Позивач з братом підтримував родинні зв`язки. Останній зареєстрований у селі Войтове, проте з 2005 року зі своєю сім`єю проживає в селі Залишани.

У грудні 2017 року позивач майже повністю втратив слух, внаслідок чого йому встановили другу групу інвалідності від загального захворювання. Реабілітація проходила тривалий час. Тому в березні позивач проходив перекомісію, з 1 квітня 2020 року йому було встановлено другу групу вже довічно. З 8 червня 2020 року по 8 липня 2020 року, саме в період подання заяви про прийняття спадщини, позивач знаходився на амбулаторному лікуванні в Поліській ЦРЛ із рваними ранами правої ступні, що виключало можливість особистого подання такої заяви. Від нотаріуса позивач дізнався про те, що їхній двоюрідний брат ОСОБА_2 претендує на спадщину ОСОБА_4 , у якого знаходяться правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку.

Крім хвороби, ситуація позивача ускладнилась встановленням карантину на всій території України з 12 березня 2020 року та обмеженням пересування громадян у громадських місцях та роботи нотаріальних контор. Українське законодавство відносить карантин до форс-мажорних обставин (непереборної сили). Отже позивач з об`єктивних причин, які не залежали від нього, не зміг вчасно подати заяву про прийняття спадщини.

У відзиві на позов ОСОБА_2 , заперечуючи поти позову, посилається на те, що він вчасно звернувся із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Ківало І.В., тобто прийняв спадщину, до якої, крім іншого, входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,871 га, кадастровий номер якої 3221981300:03:012:0013.

Позивач у позові зазначив неправду. Насправді останній виїхав із села в кінці 90-х років. Зі спадкодавцем не спілкувався та не підтримував з ним дружніх стосунків. На похорон не приїздив. Всі витрати на поховання поніс він, що підтверджується довідкою сільської ради.

ОСОБА_1 надав довідку про лікування за період з 08.06.2020 по 08.07.2020, видану у грудні 2020 року. Отже на той час він вже знав, що пропустив строк для прийняття спадщини.

Щодо неможливості звернення із заявою про прийняття спадщини у зв`язку із карантином, то насправді були періоди, коли карантин знімався. А на вході в контору ОСОБА_5 було розміщено повідомлення про те, що для прийняття заяви на спадщину у шестимісячний строк відвідувачі приймаються.

Не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини та несприятливі погодні умови.

Отже сам по собі факт того, що пропущений строк для прийняття спадщини є незначним, без доведення поважності причин його пропуску, не може бути підставою для визначення додаткового строку,достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки така причина не пов`язана з наявністю об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали зверненню із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 24.02.2021 замінено первісного відповідача та продовжено підготовче провадження.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, відповідач позов не визнав повністю.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, які повністю відтворюють зміст заявлених вимог. Крім того зазначив, що поважними причинами пропуску позивачем строку для прийняття спадщини є його тривала хвороба, інвалідність 2 групи, перебування на амбулаторному лікуванні впродовж місяця саме в останній період подання заяви про прийняття спадщини, неможливість пересування без застосування милиць та впровадження карантину. При цьому просить врахувати висновки Верховного Суду у справі № 314/2550/17 від 13.03.2020 щодо обов`язку нотаріуса повідомити спадкоємців про відкриття спадщини та визнання захворювання поважною причиною пропуску строку. У п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування (далі - Постанова від 30 травня 2008 року № 7) також роз`яснено, що тривала хвороба є поважною пропуску строку. Відповідно до постанови Верховного Суду у справі № 315/714/19 від 23.11.2019 перебування спадкоємця на амбулаторному лікуванні є достатньою підставою для надання додаткового строку для прийняття спадщини. Звернув увагу на те, що й відповідач звернувся до нотаріуса в останній день строку звернення.

В судовому засіданні відповідач надав пояснення, які повністю відтворюють зміст відзиву на позов. Зазначив, що інвалідність не є поважною причиною пропуску строку звернення із заявою. Позивачу не обов`язково було приїздити у нотаріальну контору по місцю відкриття спадщини, він міг звернутися до нотаріуса по місцю свого проживання. Карантин, впроваджений у зв`язку із Сovid, також не є поважною причиною пропуску строку звернення із заявою. ОСОБА_6 говорив його дружині, що має намір скласти заповіт на його користь.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що вона є співмешканкою відповідача. Його двоюрідного брата ОСОБА_1 ніколи не бачила, який у селі не з`являвся та не цікавився життям брата ОСОБА_8 . Натомість ОСОБА_2 здійснював догляд за спадкодавцем, надавав допомогу у лікуванні за власні кошти, домігся забезпечення останнього житлом, оскільки, маючи малолітню дитину, до себе забрати не міг у зв`язку з небезпечним захворюванням ОСОБА_4 , забезпечував паливом та поховав його. Від односельчан їй відомо, що ОСОБА_1 знав про смерть брата. Їй відомо, що ОСОБА_4 мав намір заповісти відповідачу земельну ділянку.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала, що вона впродовж 2012-2020 років працювала на посаді секретаря Войтівської сільської ради. ОСОБА_4 мав трьох братів, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Місце проживання двох останніх їй невідоме. Спадкодавець на момент смерті проживав сам у квартирі, куди поселився із її дозволу на прохання ОСОБА_2 . Протягом останніх шести місяців життя ОСОБА_4 за ним доглядав ОСОБА_2 , зокрема викликав швидку допомогу, за довіреністю вчиняв фінансові операції та поховав. На прохання останнього сільська рада виділяла на лікування ОСОБА_4 5600,00 грн. За життя ОСОБА_13 складав заповіт на дочку співмешканки, якого перед смертю скасував. Їй невідомо, чи надавав ОСОБА_2 допомогу ОСОБА_4 .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показала, що ОСОБА_1 є її вітчимом, який проживає у селі Залишани із її матір`ю. Він втратив слух, із березня 2020 року має другу групу інвалідності довічно. Щороку по три рази на рік проходить стаціонарно лікування, у чому вона особисто допомагала йому власними коштами. Приблизно у травні чи червні 2020 року мати повідомила їй, що ОСОБА_1 болгаркою розпиляв ногу, після чого ходив на милицях та лікувався. До 2 січня 2020 року вона працювала у селі Войтове кухаркою. Приблизно раз на тиждень чи на два тижні, коли відбувала банкети, давала ОСОБА_4 поїсти. ОСОБА_1 останній раз зустрічався із братом ОСОБА_4 на похоронах їхнього батька. Проте вони спілкувалися по телефону. Їй невідомо, щоб ОСОБА_2 здійснював догляд за ОСОБА_4 . На лікування останнього сільська рада виділяла кошти у розмірі 5600,00 грн. Про смерть ОСОБА_4 вона дізналася влітку 2020 року від своєї матері по телефону.

Оцінюючи наведені у справі аргументи, ґрунтуючись на засадах верховенства права, на повно і всебічно з`ясованих обставин, об`єктивно та безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, наявних у справі, суд дійшов висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 . Спадкоємцем другої черги після його смерті є його брат ОСОБА_1 - позивач у справі. Відповідач ОСОБА_15 є спадкоємцем п`ятої черги.

До складу спадкового майна увійшла земельна ділянка, площею 3,871 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Войтівської сільської ради Київської області (а.с.54-55 - інформація ДЗК).

3 липня 2020 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Згурівського районного нотаріального округу Київської області Ківало І.В. із заявою про прийняття спадщини за законом після свого двоюрідного брата ОСОБА_4 .

Того ж дня приватний нотаріус завела спадкову справу № 29/2020.

ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини звернувся до приватного нотаріуса 1 лютого 2021 року, тобто після спливу встановленого законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Приватний нотаріус Ківало І.В. 9 лютого 2021 року відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за пропуском строку прийняття спадщини (а.с.76-90 - копія спадкової справи).

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, ОСОБА_1 посилається, у тому числі на свою хворобу, яка сталася 8 червня 2020 року і тривала до 8 липня 2020року, тобто в останні дні закінчення шестимісячного строку. На підтвердження факту своєї хвороби позивач надав суду відповідний письмовий доказ - довідку, видану лікарем-хірургом КНП Поліська центральна района лікарня , засвідчену печаткою та підписом лікаря та печаткою поліклінічного відділення (а.с.9) та на впроваджений карантин.

Свідок ОСОБА_14 підтвердила, що ОСОБА_1 не знав про смерть спадкодавця на момент відкриття спадщини та протягом 2020 року мав незадовільний стан здоров`я.

Приватний нотаріус не повідомляла спадкоємців другої черги про смерть ОСОБА_4 . Заява ОСОБА_2 не містила відомості про їх місце проживання або роботи.

Складений ОСОБА_4 заповіт від 7 листопада 2016 року був ним скасований 20 грудня 2019 року (а.с.109-111, 112- 121, 147-156 - копії заповіту, Витягів про реєстрацію в Спадковому реєстрі та реєстрів заповітів за 2016 та 2019 роки).

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_9 підтвердили, що ОСОБА_2 опікувався ОСОБА_4 та поховав його, що підтверджується й копією довідки Виконкому Войтівської сільської ради (а.с.68).

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця (стаття 1262 ЦК України).

Частиною першою статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша, друга статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Отже, прийняття спадщини є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви або ці обставини суд визнав поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Пунктом 24 Постанови від 30 травня 2008 року № 7 роз`яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд повинен дослідити поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

17 березня 2020 року Верховна Рада прийняла Закон Про внесенння змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (CОVID-19) , яким, серед іншого, відносить карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України, до переліку форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 ЗУ "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Серед невичерпного переліку форс-мажорних обставин у цій нормі знаходиться і карантин.

Відповідно до статті 63 Закону України Про нотаріат нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, показання свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, оскільки в судовому засіданні доведено, що встановлений законом строк на звернення до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про прийняття спадщини пропущений позивачем з поважних причин.

Шестимісячний строк на звернення до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про прийняття спадщини ОСОБА_4 закінчився 4 липня 2020 року. Суд визнає поважною причину пропуску строку перебування позивачем на амбулаторному лікуванні у період з 8 червня 2020 року по 8 липня 2020 року.

При цьому суд враховує позицію Верховного Суду у рамках справи № 315/714/19 у постанові від 23 листопада 2020 року, відповідно до якої перебування спадкоємця на амбулаторному лікуванні визнано достатньою підставою для надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Раптове захворювання позивача, яке сталося в останній місяць спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини та мало постійний характер, та впроваджений карантин, який у встановленому законом порядку віднесено до форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), унеможливили своєчасне звернення позивача до приватного нотаріуса.

Зазначені позивачем інші поважні причини пропуску строку, зокрема його непрацездатність у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності й та обставина, що йому не було відомо про смерть спадкодавця, не мають характеру об`єктивних та не є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у справі № 459/295/16-ц від 13 грудня 2018 року, якщо спадкоємець не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ст. 5 Закону України Про судовий збір , оскільки є особою з інвалідністю 2 групи (а.с.16-17 - копія довідки МСЕК), який підлягає стягненню із відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1216, 1217, 1262, 1268-1270, 1272 ЦК України, Законом України Про внесенння змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (CОVID-19) , ст.ст. 2, 12, 13, 19, 76-83, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку,достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк, достатній для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , три місяці, обчислення якого починати з моменту вступу рішення в законну силу.

Стягнути із ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

ВідповідачОСОБА_2 , житель АДРЕСА_3 , НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складене 20 травня 2021 року.

Головуючий суддя Н.О. Денисенко