Ухвала
від 19.05.2021 по справі 560/6408/20
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 травня 2021 року

м. Київ

справа № 560/6408/20

адміністративне провадження № К/9901/17915/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів: Калашнікової О.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2021 року у справі №640/7352/20 за позовом приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України про визнання протиправними та скасування рішення, наказу,

УСТАНОВИВ:

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1. звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформлене протоколом №41 від 07 жовтня 2020 року, в частині притягнення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 2 місяці;

визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України "Про застосування до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення".

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2021 року адміністративний позов задоволено частково:

визнано протиправним та скасовано рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформлене протоколом №41 від 07 жовтня 2020 року, в частині притягнення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 2 місяці.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено .

17 травня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2021 року у справі №640/7352/20 .

У поданій касаційній скарзі Дисциплінарна комісія приватних виконавців при Міністерстві юстиції України з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Із матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень встановлено, що предметом позову у даній справі є визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців .

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року вирішено здійснювати розгляд справи №560/6408/20 за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що зазначена справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги про наявність одного з випадків, визначених підпунктами "а-г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що зазначена справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення, а також стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Вжите законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб.

Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.

Касаційна скарга не містить обґрунтованих доводів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.

Стосовно виняткового значення справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої винятковості може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення.

Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. Проте, в касаційній скарзі скаржник таких обґрунтувань не наводить.

Доводи скаржника в касаційній скарзі стосуються встановлення фактичних обставин справи та переоцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості.

До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.

При цьому, скаржником не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості або виняткового значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору.

Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів верховенства права та правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Скаржник мотивує свою касаційну скаргу тим, що судові рішення ухвалені у даній справі на підставі неповного та без всебічного з`ясування обставин. Однак в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин скаржником не обґрунтовано.

Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій невраховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені зокрема у постановах від 15 листопада 2016 року у справі № 800/301/16, від 12 грудня 2018 року у справі № 802/2474/17-а, від 09 грудня 2020 року у справі № 460/3537/20, від 03 липня 2020 року у справі № 824/264/2018, від 31 березня 2021 року у справі №380/7750/20, а також висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 904/968/18.

Разом з тим посилаючись на зазначені постанови скаржник акцентує увагу на витягах з цих постанов, які стосуються правової оцінки сукупності встановлених у конкретній справі обставин та не наводить обґрунтувань з приводу того, що правовідносини у цій справі та у справах № 800/301/16, № 802/2474/17-а, № 460/3537/20, № 824/264/2018, №380/7750/20, № 904/968/18 є подібними.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах а - г пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2021 року у справі №640/7352/20.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіМ.В. Білак О.В. Калашнікова Ж.М. Мельник-Томенко

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення19.05.2021
Оприлюднено21.05.2021
Номер документу97043879
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —560/6408/20

Ухвала від 05.07.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Жук А.В.

Ухвала від 29.06.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білак М.В.

Ухвала від 19.05.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білак М.В.

Ухвала від 26.04.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Жук А.В.

Постанова від 10.03.2021

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Совгира Д. І.

Постанова від 10.03.2021

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Совгира Д. І.

Ухвала від 02.02.2021

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Совгира Д. І.

Ухвала від 20.01.2021

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Совгира Д. І.

Ухвала від 20.01.2021

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Совгира Д. І.

Рішення від 06.12.2020

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Тарновецький І.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні