Ухвала

від 19.05.2021 по справі 489/1025/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа №489/1025/21

Провадження №1-кп/489/610/21

УХВАЛА

іменем України

19 травня 2021 року м.Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акту за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миколаєва, громадянина України, із середньою освітою, перебуває на військовій службі, місце проживання якого зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_2

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.212 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що умисними діями, направленими на ухилення від сплати податків перебуваючи директором ТОВ «Фірма «Металбудсервіс», будучи відповідальним за організацію ведення бухгалтерського та податкового обліку підприємства, достовірно знаючи про дійсні розміри об`єктів оподаткування, володіючи повною інформацією про фінансово-господарську діяльність ТОВ «Фірма «Металбудсервіс», а також про суми податків, які підлягають нарахуванню та сплаті до бюджету держави, в порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.198.1, п.198.3, ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, з урахуванням п.п. 5 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246, та п.6 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку 9 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №3180 складаючи податкову звітність підприємства ТОВ «Фірма «Металбудсервіс», та подаючи її до контролюючого органу, безпідставно не нарахував та не сплатив до бюджету держави податок на додану вартість за звітні періоди: липень 2016 року на суму 95 946 грн., серпень 2016 року на суму 73 524 грн., вересень 2016 року на суму 75 239 грн., жовтень 2016 року на суму 37 420 грн., листопад 2016 року на суму 27 602 грн., грудень 2016 року на суму 195 531 грн., січень 2017 року на суму 88 462 грн., лютий 2017 року на суму 145 743 грн., березень 2017 року на суму 65 667 грн., квітень 2017 року на суму 150 284 грн., травень 2017 року на суму 165 922 грн., червень 2017 року 68 857 грн., липень 2017 року на суму 132 138 грн. та податок на прибуток за звітний період 2016 року на суму 1 260 478 грн. та за звітний період 2017 року на суму 735 366 грн., на загальну суму 3 318 178,57 грн., які введені в установленому законом порядку, в результаті чого до бюджету держави не надійшло податку на додану вартість та податку на прибуток у значному розмірі на загальну суму з 3318178,57 грн., що в 3766 разів перевищує встановлений державою неоподаткований мінімум доходів громадян на момент скоєння злочину.

За останнім епізодом декларація з податку на прибуток підприємства з недостовірними даними підписана та направлена до ДПІ в Інгульському районі м.Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області 02.04.2018 року, в результаті чого дані були прийняті до оперативного обліку.

Таким чином ОСОБА_4 своїми умисними протиправними діями вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 212 КК України, тобто умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах.

У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ст.49 КК України. Просив скасувати раніше накладені арешти на майно обвинуваченого ОСОБА_4 .

Захисник в обґрунтування даного клопотання посилається на те, що строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вказане кримінальне правопорушення сплинув.

ОСОБА_4 клопотання захисника ОСОБА_5 підтримав та просив його задовольнити.

Прокурор проти задоволення клопотання не заперечував.

Санкція ч.1 ст.212 КК України у поточній редакції передбачає покарання у вигляді штрафу від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Санкція ч.1 ст.212 КК України в редакції на момент вчинення злочину передбачала покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відповідно до ч.2. ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Таким чином, поточна редакція закону про кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 212 КК України не має зворотної дії у часі.

Відповідно до ст.12 КК України, злочин передбачений ч.1 ст.212 КК України, є нетяжким, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

У відповідності до ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Оскільки строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вищевказане кримінальне правопорушення сплинув, так як з дня вчинення кримінального правопорушення минуло понад три роки та вирок не ухвалено, а ОСОБА_4 не заперечує проти його звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, то в суду наявні підстави для закриття кримінального провадження та звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Керуючись ст. 49 КК України, п.1 ч.2 ст.284 КПК України, суд

постановив:

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017150000000051 від 01.08.2017 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 05 вересня 2017 року на видаткову частину розрахункового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого ТОВ «Металбудсервіс» (код ЄДРПОУ 39154207) в АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528).

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи у розмірі 52282 гривні 28 копійок.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, та може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя