Постанова

від 20.05.2021 по справі 140/3017/17

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 140/3017/17

Провадження № 22-ц/801/1053/2021

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Науменко С. М.

Доповідач:Медвецький С. К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 рокуСправа № 140/3017/17м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Медвецького С. К.,

суддів: Копаничук С. Г., Оніщука В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Немирів ,

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу № 140/3017/17 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Немирів на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 25 січня 2021 року, постановлену у складі судді Науменка С. М., в залі суду,

встановив:

Короткий зміст вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Немирів про визнання недійсною додаткової угоди про заміну сторони у договорі оренди землі.

Заочним рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 02 листопада 2020 року позов задоволено.

22 січня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Немирів звернулося до суду з заявою про перегляд заочного рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 02 листопада 2020 року у вказаній цивільній справі.

До заяви про перегляд заочного рішення додано клопотання про поновлення строку на подання такої заяви.

У клопотанні директор товариства просив поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, оскільки про існування судового рішення він дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень, копію заочного рішення товариство не отримувало.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 25 січня 2021 року відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Немирів в задоволенні клопотання про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 02 листопада 2020 року.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Немирів про перегляд заочного рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 02 листопада 2020 року залишено без розгляду.

Ухвала суду мотивована тим, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Немирів про перегляд заочного рішення подана після встановлено ч. 2 ст. 284 ЦПК України строку, а зміст клопотання про поновлення строку є необґрунтованим.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Немирів подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 25 січня 2021 року.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 26 березня 2021 року для розгляду указаної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Медвецький С. К., судді: Копаничук С. Г., Оніщук В. В.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 квітня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 27 квітня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою та надано позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 13 травня 2020 року справу призначено до апеляційного розгляду на 20 травня 2020 року в порядку письмового провадження без участі сторін.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення постановив ухвалу не передбачену положеннями ст. 287 ЦПК України.

Також указувало, що постановлення судом оскаржуваної ухвали призвело до обмеження прав відповідача на апеляційний перегляд заочного рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 02 листопада 2020 року.

Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 указує на те, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Немирів не зазначило поважних причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Позиція суду апеляційної інстанції

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно зі ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про відмову в поновленні або продовженні процесуального строку (п. 10 ч. 1 ст. 353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany , заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року Varela Assalino contre le Portugal , заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13-ц).

Отже, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України .

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пунктів 2-4 статті 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.

Статтею 185 ЦПК України врегульовано питання щодо підстав залишення позовної заяви без руху та повернення заяви.

Так, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (частина перша статті 185 ЦПК України).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частина третя статті 185 ЦПК України).

Таким чином, аналізуючи наведені вище положення процесуального законодавства України, можна дійти висновку, що суд першої інстанції повинен був залишити заяву про перегляд заочного рішення без руху та роз`яснити заявнику право на звернення до суду надати докази поважності пропуску строку подання заяви про перегляд заочного рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 червня 2020 року по справі № 2-839/11.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд першої інстанції зазначеного не врахував та не залишив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Немирів без руху.

Унаслідок цього поза увагою суду залишилося те, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Немирів з 18 грудня 2020 року по 08 січня 2021 року перебував у відпустці, а з 11 по 21 січня 2021 року - на лікуванні.

Цим обставинам місцевий суд оцінки не надав у площині причин поважності пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Крім цього, залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду позбавляє відповідача права на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки без проходження процедури перегляду заочного рішення в суді першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Немирів позбавлене права оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку (частина четверта статті 287 ЦПК України).

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції залишив без розгляду заяву про перегляд заочного рішення без належного врахування обставин, що мають значення для справи, неправильно застосував положення цивільного процесуального законодавства України та порушив порядок вирішення питання про перегляд заочного рішення.

Порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення встановлений статтею 287 ЦПК України.

Частиною 3 статті 287 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

У порушення зазначених вимог суд першої інстанції заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Немирів про перегляд заочного рішення не розглянув, а залишив без розгляду з підстав пропущення строку подання такої заяви без поважних причин, чим порушив порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Відповідно до частини 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Суд першої інстанції постановив ухвалу без належного врахування обставин, що мають значення для справи, невірно застосував положення процесуального права та порушив порядок для вирішення питання про перегляд заочного рішення, оскільки нормами ЦПК України не передбачено залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення у зв`язку з пропуском строку на подання такої заяви.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Таким чином, залишаючи заяву про перегляд заочного рішення без розгляду, суд першої інстанції позбавив відповідача права апеляційного оскарження.

У низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

Аналіз змісту положень пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентна практика Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі ( Kreuz v. Poland )), вказують на те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права та має переслідувати законну мету.

У справі Bellet v. France , Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Водночас, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Відповідно до положень ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню на підставі ст. 379 ЦПК України, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Немирів задовольнити.

Ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 25 січня 2021 року скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач С. К. Медвецький

судді: С. Г. Копаничук

В. В. Оніщук