Провадження № 11-кп/4820/343/21
Справа № 686/24292/20 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1
Категорія :ухвала суду Доповідач ОСОБА_2
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 травня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участюсекретарів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
потерпілого ОСОБА_8 ,
представника потерпілого ОСОБА_9 ,
захисника ОСОБА_10 ,
обвинуваченого ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020240010000913 від 04 березня 2020 року за апеляційною скаргою прокурора та захисника обвинуваченого ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_10 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 03 березня 2021 року,-
в с т а н о в и л а:
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 03 березня 2021 року обвинувальний акт по обвинуваченню
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сарнів, Волочиського району, Хмельницької області, зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, директора ТзОВ «Скорпіон», раніше не судимого, -
повернуто прокуроруХмельницької місцевоїпрокуратури.
Повертаючи обвинувальний акт, суд мотивував своє рішення тим, що суд не дає оцінки безпосередньо діям обвинуваченого ОСОБА_11 , оскільки це можливо лише в результаті дослідження усіх доказів по справі в їх сукупності, а звертає увагу на правильність та відповідність кваліфікації обставинам, що викладені в обвинувальному акті, тобто загальний аналіз правової норми.
В поданій апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання. При цьому вказує, що суд першої інстанції у підготовчому судовому засіданні не може робити висновків щодо кваліфікації дій обвинуваченого, оскільки відповідно до ст.91 КПК України подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення є обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Крім того зазначає, що під час підготовчого судового засідання суд першої інстанції не досліджує фактичні обставини та не дає оцінку доказам, здобутим під час досудового розслідування, а лише вирішує питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду та розглядає окремі клопотання, заявлені учасниками судового провадження.
Звертає увагу і на те, що конкретність викладення фактичних обставин у даному обвинувальному акті, а отже і обвинувачення, не викликає сумнівів, вимоги закону щодо викладу фактичних обставин та правової кваліфікації дотримано, обставини, які, відповідно до частини першої статті 91 КПК, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, розмір процесуальних витрат, викладено чітко і конкретно.
Захисник ОСОБА_10 просить ухвалу скасувати, а матеріали кримінального провадження повернути для продовження судового розгляду зі стадії підготовчого судового засідання. При цьому вказує, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_11 містить усі відомості, передбачені ст.291 КПК України, підписаний слідчим та затверджений прокурором, до обвинувального акту додано усі додатки. Крім того зазначає, що під час підготовчого провадження, суд першої інстанції має право повернути обвинувальний акт прокурору з причин невідповідності саме процесуальним вимогам, однак на даній стадії не вправі надавати юридичної оцінки усім обставинам по кримінальному провадженні.
Заслухавши суддю доповідача, прокурора, обвинуваченого ОСОБА_11 та його захисника ОСОБА_10 на підтримання поданих ними апеляційних скарг, потерпілого ОСОБА_8 та його представника ОСОБА_9 на їх заперечення, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають за таких підстав.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
За приписами ч.2 ст.9 КПК України прокурор,керівник органудосудового розслідування,слідчий зобов`язанівсебічно,повно інеупереджено дослідитиобставини кримінальногопровадження,виявити якті обставини,що викривають,так іті,що виправдовуютьпідозрюваного,обвинуваченого,а такожобставини,що пом`якшуютьчи обтяжуютьйого покарання,надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ч.4 ст.110КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим устатті 291цього Кодексу.
За п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Приймаючирішення проповернення обвинувального акту прокурору суд першої інстанції виходив з того, фактично в обвинувальному акті викладені обставини умисного знищення (приведення до повної непридатності до цільового використання приміщення) чужого майна (належність на праві власності ОСОБА_8 ), що заподіяло майнової шкоди в особливо великих розмірах (1195792 грн.) ч.2 ст.194 КК України, та сформульовано обвинувачення також за наявності усіх складових даного злочину. Однак, слідчий, з яким погодився й прокурор, кваліфікував дії ОСОБА_11 за ст.356 КК України самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчиненні будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується, оскільки він зроблений з дотриманням норм кримінального процесуального закону.
Самоправство є кримінально караним лише за умови заподіяння діями винного значної шкоди інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника. Якщо ж самоправні дії є способом вчинення іншого, більш тяжкого злочину, то дії винного слід кваліфікувати лише за статтею, яка передбачає відповідальність за конкретні самоправні дії, додаткової кваліфікації за ст.356 КК України не потрібна, оскільки в такому разі є конкуренція між загальною і спеціальною нормою, при якій дії повинні кваліфікуватися за спеціальною нормою.
Колегія суддів вважає, що місцевий суд вірно зазначив, що оцінка діям ОСОБА_11 можлива лише в результаті дослідження усіх доказів по справі в їх сукупності, а лише звернув увагу на правильність та відповідність кваліфікації обставинам, що викладені в обвинувальному акті, тобто загальний аналіз правової норми.
Погоджується колегія суддів і з висновком місцевого суду про те, що суд позбавлений можливості, в разі доведення причетності ОСОБА_11 до зазначених в обвинувальному акті протиправних дій, змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення на більш тяжчу, так як це погрішить становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження (санкція ст.356 КК України передбачає покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до трьох місяців; санкція ч.2 ст.194 КК України позбавлення волі на строк від трьох до десяти років).
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що обвинувальний акт містить такі суперечності, які позбавляють можливості здійснити судовий розгляд кримінального провадження на підставі цього обвинувального акту, оскільки виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та сформульоване обвинувачення явно суперечить правовій кваліфікації кримінального правопорушення.
Враховуючи наведене, підстав для задоволення апеляційних скарг прокурора та захисника ОСОБА_10 та скасування ухвали суду, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 03 березня 2021 року про повернення обвинувального акту по обвинуваченню ОСОБА_11 за ст.356 КК України прокурору Хмельницької місцевої прокуратури залишити без змін, а апеляційні скарги прокурора та захисника обвинуваченого ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_10 без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Судді
Суд | Хмельницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.05.2021 |
Оприлюднено | 30.01.2023 |
Номер документу | 97052278 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів Самоправство |
Кримінальне
Хмельницький апеляційний суд
Барчук В. М.
Кримінальне
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
Вітушинська О. О.
Кримінальне
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
Вітушинська О. О.
Кримінальне
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
Вітушинська О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні