Ухвала

від 18.05.2021 по справі 752/9269/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

за участю

прокурора ОСОБА_5 ,

представників власника майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві матеріали за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні заступника начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15 березня 2021 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою залишено без задоволення клопотання заступника начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_9 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження за № 12019100000001279 від 28 листопада 2019 року.

Згідно ухвали, слідчий суддя вказав, що органом досудового розслідування жодним чином не доведено, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, має важливе доказове значення для доведення будь якої з обов`язкових ознак кримінального провадження, що розслідується, було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді прокурор у кримінальному провадженні заступник начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу, з доповненнями, в якій просить ухвалу слідчого судді про відмову у задоволені клопотання прокурора про накладення арешту на майно скасувати та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на майно та документи.

Прокурор вважає, що зазначена ухвала слідчого судді є незаконною та необгрунтованою і підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.

В доповненнях до апеляційної скарги прокурор вказує, що постановою слідчого від 26 лютого 2021 року вилучені речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

На думку апелянта, слідчий суддя, відмовляючи в задоволені клопотання, не врахував, що у відповідності до вимог ст. 173 КПК України є наявними всі дані, які в даному випадку свідчать про наявність достатність підстав вважати, що вилучене майно, а саме документація, біг-мішки та інші предмети відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, а розумність та співмірність обмеження права власності на вказане майно та документи відповідають завданням кримінального провадження.

Представник ОСОБА_6 , який діє в інтересах ТОВ «Агропартнер» та ТОВ «Агрохімресурс» подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора із доповненнями, в яких просить залишити без задоволення апеляційну скаргу прокурора.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, представників власників майна, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили залишити без змін ухвалу слідчого судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019100000001279 від 28 листопада 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

25 лютого 2021 року працівниками поліції проведено обшук офісного приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Котляревського, 1/27, за місцем знаходження ТОВ «Таго Трейд» (код ЄДРПОУ 39977229), у ході якого виявлено та вилучено документацію, що на думку органу досудового розслідування має доказове значення у даному кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 28 січня 2021 року надано дозвіл на проведення огляду місцевості та приміщень з метою виявлення та фіксації документів і речей, що підтверджують ввезення з території Російської Федерації та реалізацію на території України мінеральних добрив, ввезення (імпорт) яких заборонено згідно постанови КМ України від 15 травня 2019 року № 535 "Про внесення змін до переліку товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації, ТОВ "Агропартнер" та ТОВ "Агрхімресурс".

25 лютого 2021 року працівниками поліції проведено огляд складських приміщень ТОВ «Агропартнер» (код ЄДРПОУ 31818929), що розташовані за адресою: смт. Ріпки Чернігівської області, вул. Вокзальна. У ході даного огляду виявлено та вилучено119 мішків Фосагро, вагою по 1000 кг, 1 мішок Фосагро, ватою 800 кг, 51 мішок із маркуванням Фосагро по 1000 кг.

Крім того, 26 лютого 2021 року працівниками поліції проведено обшук офісного приміщення за адресою: м. Чернігів, пр-т Перемоги, 133, за місцем знаходження ТОВ «Агропартнер» (код ЄДРПОУ 31818929). У ході даного обшуку виявлено та вилучено документацію і предмети, що мають доказове значення у даному кримінальному провадженні.

27 лютого 2021 року заступник начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_9 , звернулась до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження № 12019100000001279 від 28 листопада 2019 року.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15 березня 2021 року у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна було відмовлено.

Колегія суддів звертає увагу, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи прокурора та представників власників майн, досліджено матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, слідчий суддя суду першої інстанції послався на вимоги ст. 170 КПК України та вказав, що органом досудового розслідування жодним чином не доведено, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, має важливе доказове значення для доведення будь якої з обов`язкових ознак кримінального провадження що розслідується, було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, встановлюючи наявність правових підстав для арешту майна, виходячи з наданих органом досудового розслідування матеріалів, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність таких підстав у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як правильно зазначив в ухвалі слідчий суддя, у даномупровадженні прокурор не навів достатніх підстав вважати, що майно, яке належить іншим особам, відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а тому підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України для накладення арешту на майно не вбачається.

Долучена до клопотання постанова слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 від 26 лютого 2021 року про визнання майна речовим доказом є формальною, оскільки за своїм змістом не містить даних на підтвердження того, що майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України. У ній не вказано, з яких мотивів слідчий виходив при вирішенні питання про визнання вказаного майнаречовими доказами (том 1 а.с.127-161).

Допущена в мотивувальній частині ухвали описка щодо найменування речей, визнаних речовими доказами (помилково вказана земельна ділянка) може бути усунена судом, який постановив ухвалу, в порядку ст. 379 КПК України, та не є на даному етапі визначеною законом підставою для скасування ухвали слідчого судді.

В ухвалі слідчого судді детально проаналізовано, з чим погоджується і колегії суддів апеляційної інстанції, що органом досудового розслідування жодним чином не доведено, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, має важливе доказове значення для доведення будь якої з наведених вище обов`язкових ознак даного злочину, було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі прокурора, не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст.170,171,307,309,405,407,422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15 березня 2021 року, якою залишено без задоволення клопотання заступника начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_9 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження за № 12019100000001279 від 28 листопада 2019 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні заступника начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/824/2424/2021

Єдиний унікальний номер 752/9269/20

Категорія: ст.171 КПК України

Слідчий суддя у суді першої інстанції ОСОБА_11

Доповідач в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1