Рішення

від 11.05.2021 по справі 200/12184/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2021 р. Справа№200/12184/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича, при секретарі судового засідання Купріян В.Ю. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Порто Трейдінг" (84300, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Сахалінська, буд. 11-в)

до Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000/432/0901 від 18.11.2020р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "НК Порто Трейдінг", звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, відповідно до якого просив суд визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Донецькій області №0000/432/0901 від 18.11.2020р., прийняте на підставі Акту фактичної перевірки №0022/05/99/33/09/39910520 від 27.10.2020р., яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1 357 000,00 грн.

В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі наказу №1378 від 23.10.2020 відповідачем була проведена фактична перевірка позивача, за результатами якої складений акт перевірки №0022/05/99/33/09/39910520 від 27.10.2020 р.

За результатами висновків Акту перевірки відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення №0000/432/0901 від 18.11.2020р., яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 357 000,00 грн.

Позивач у своєму позові посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові Касаційного адміністративного суду від 21.02.2020 р. у справі № 826/17123/18. Позивач стверджує, що відповідачем допущені процедурні порушення при проведенні вказаної перевірки, що є підставою для скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення. Позивач звернув увагу суду на відсутність у відповідача права проводити фактичну перевірку на підставі п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, якою передбаченого, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності такої підстави - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Наведені у наказі про проведення перевірки нормативно-правові акти мають загальний характер та не дозволяють визначити, які саме питання можуть бути перевірені відповідачем. У наказі про проведення перевірки не наведена інформація про порушення вимог законодавства, яка має бути зазначена згідно з приписами вказаної норми Податкового кодексу України.

Також позивачем в обґрунтування своєї правової позиції вказано на наступні обставини:

1) Отримання інформації з власних програм контролюючого органу не є предметом фактичної перевірки, що здійснюється за місцем проведення господарської діяльності;

2) Фактичну перевірку призначено з 26 жовтня 2020 року тривалістю не більше 10 діб за період діяльності з 1 липня 2019 року по 4 листопада 2020 року - момент закінчення перевірки. Змістом (особливістю) фактичної перевірки є перевірка дотримання суб`єктом господарювання вимог закону саме на поточний момент (фактичний момент перевірки), це корелюється із правом податківців прийти на перевірку без попередження у будь-яку годину доби, згідно робочого графіка суб`єкта господарювання.

Перевірка за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а тому такі дії, не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій.

Штраф у розмірі 217 000,00 грн. застосований на підставі п.п.128-1.3 п.128-1 ст.128 ПК України, який обраховано за період з 01.04.2020р. - 03.11.2020р, а фактична перевірка призначена з 26 жовтня 2020 року та проведена 27 жовтня 2020 року.

3) Штраф у розмірі 1 000 000,00 грн. на підставі п.п.128-1.2 н. 128-1 ст.128 ПК України, який визначає, що відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1 000 000 гривень.

Відповідно до п. 25 підрозд. 5 розд. XX ПК України норма п.п. 128-1.2 ПК України застосовуються з 1 жовтня 2019 року.

Станом на 1 жовтня 2019р. акцизний склад було зареєстровано, а тому зважаючи на відстрочку застосування штрафу за пп. 128-1.2 НК України, у відповідача були відсутні правові підстави для застосовування штрафу за відсутність реєстрації в СЕАРП акцизного складу протягом 01.07.2019р. - 18.07.2019р.

4) Відносно штрафу у розмірі розмірі 140 000,00 грн. на підставі п.п.128-1.1 ПК України, яким визначений штраф у розмірі 20 000 грн. за кожен необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливанням з акцизного складу та штрафу у розмірі 217 000,00 грн. на підставі пп.128-1.3 п. 128-1 ст.128 ПК України, який передбачає за незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання податківцям електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обороту пального або спирту етилового, накладення штрафу в розмірі 1000 грн. за кожен неподаний електронний документ, то Податковим кодексом України не визначено порядок реєстрації акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, а також не врегульовані на законодавчому рівні питання зупинення реєстрації акцизного складу при виникненні форс-мажорних обставин, які наведені позивачем у своєму позові.

5) Карантин ввведений у відповідності до Постанов уряду України є форс-мажорними обставинами для позивача, внаслідок чого відповідачем були виявлені порушення, з якими позивач не згоден.

Ухвалою від 28.12.2020 року судом відкрито провадження в адміністративній справі № 200/12184/20-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Порто Трейдінг" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Розгляд справи призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання, яке було призначено на 25 січня 2021 року.

22 січня 2021 року від позивача до суду надійшла заява про проведення судового засідання без представника позивача.

22 січня 2021 року від представника відповідача засобами електронного зв`язку через канцелярію суду надійшов відзив на адміністративний позов разом із додатками.

У відповідності до вищезазначеного відзиву представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своєї позиції представник відповідача зазначив наступні підстави:

1) Фактична перевірка була проведена відповідно до наказу Головного управління ДПС у Донецькій області № 1378 від 23.10.2020 та направлень на перевірку № 1545, 1546 від 23.10.2020, на підставі п.п. 80.2.5, п. 80.2, ст. 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI. ...здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального , за наявністю інформації про відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі №1010674, незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального на акцизному складі №1010674. Згідно зі ст. 16 Закону України № 481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України, Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 218, та інших законодавчих актів. За позицією позивача перевірка була здійснена відповідно до вимог чинного законодавства України.

Факти порушень діючого законодавства зафіксовані у Акті перевірки, за наслідками якого прийнято спірне податкове повідомлення - рішення, а саме за: відсутність реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального за період з 01.07.2019 по 18.07.2019; не формування розпорядником акцизного складу щоденних даних про фактичні залишки пального, що знаходяться на акцизному складі та не подання 217 електронних документів за період з 01.04.2020 по 03.11.2020; відсутність реєстрації у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників 2 резервуарів та 5 місцях відпуску пального наливом з акцизного складу №1010674 за адресою: Донецька обл., Волноваський район. смт. Новотроїцьке, пров. Асфальтовий, буд. 16 паливно-роздавальних колонок, у період з 01.04.2020 по 03.11.2020.

Відповідач зазначив, що положеннями Податкового кодексу України встановлений обов`язок розпорядників акцизних складів до 01.07.2019 зареєструвати їх в системі електронного адміністрування реалізації пального. Позивач виконав цей обов`язок 19.07.2020. Відповідальність за це передбачена п. 128-1.2 ст. 128 Податкового кодексу України, яка згідно з п. 25 підрозділу 5 розділу ХХ того самого Кодексу застосовується з 01.10.2020. Проте, на думку відповідача законом не визначений період не застосування вказаної норми, а тільки встановлена дата, з якої можливе її фактичне застосування. Спірне податкове повідомлення-рішення прийняте після цієї дати, а тому вказані вимоги Кодексу не порушені.

Стосовно форс-мажорних обставин при виконанні договору на обладнання акцизного складу позивача рівнемірами-лічильниками та витратомірами-лічильниками відповідач зазначає, що вони мають бути підтверджені компетентним органом - торгово-промисловою палатою з видачею сертифікату.

Суд відклав розгляд справи з 25 січня 2021 року на 08 лютого 2021 року.

Суд відклав розгляд справи з 08 лютого 2021 року на 22 лютого 2021 року.

Суд відклав розгляд справи з 22 лютого 2021 року на 01 березня 2021 року.

Ухвалою від 01 березня 2021 року суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та призначив підготовче судове засідання на 16 березня 2021 року.

Суд відклав розгляд справи з 16 березня 2021 року на 25 березня 2021 року.

Ухвалою від 25 березня 2021 року суд закрив підготовче провадження по адміністративній справі № 200/12184/20-а позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Порто Трейдінг" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та призначив судове засідання на 14 квітня 2021 року.

З 29 березня 2021 року по 12 квітня 2021 року суддя перебував в щорічній черговій відпустці.

З 12 квітня 2021 року по 23 квітня 2021 року суддя перебував на лікарняному у зв`язку з тимчасової втратою працездатності.

З 26 квітня 2021 року по 29 квітня 2021 року суддя перебував в щорічній черговій відпустці за сімейними обставинами у зв`язку із реабілітацією.

30 квітня 2021 року судом призначена дата судового засідання на 11 травня 2021 року.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "НК ПОРТО ТРЕЙДІНГ" є суб`єктом підприємницької діяльності - юридичною особою, зареєстрований в ЄДРПОУ за номером 39910520 (місцезнаходження - 84300, м. Краматорськ, вул. Сахалинська, 11-в). Позивач здійснє роздрібну торгівлю пальним у відповідності до ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним № 05330314201900180, дата реєстрації 24.07.2020, терміном дії з 01.07.2019 по 01.07.2024, за адресою: Донецька область, Волноваський район, смт. Новотроїцьке, пров. Асфальтовий, буд. 16, АЗС.

Відповідач, Головне управління ДПС у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує функції, передбачені Податковим кодексом України та іншими законами України.

23.10.2020 керівником відповідача прийнятий наказ №1318 про проведення фактичної перевірки позивача за адресою: Донецька область, Волноваський район, смт. Новотроїцьке, пров. Асфальтовий, буд. 16 з 26.10.2020 тривалістю не більше 10 діб за період діяльності з 01.07.2019 року по 04.11.2020 року з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, відповідно до Закону №481, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 218, та інших законодавчих актів (надалі в тесті Рішення - Наказ) (а.с. 105).

Правовими підставами для проведення фактичної перевірки відповідачем визначені ст. 19-1, ст. 20, ст. 75, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, Закону України від 19 грудня 1995 № 481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального зі змінами та доповненнями (далі - Закон №481) за наявністю інформації про відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі №1010674, незабезпечення своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального на акцизному складі №1010674.

На підставі даного наказу та направлень на перевірку від 23.10.2020 №1546 та №1545 відповідачем була проведена фактична перевірка, результати якої відображені у акті перевірки від 27.10.2020 № 0022/05/99/33/09/39910520 (надалі - Акт перевірки) (а.с. 92-98). Під час перевірки відповідачем були встановлені порушення:

пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) в частині відсутності реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального за період з 01.07.2019 по 18.07.2019 включно, на якому здійснено роздрібний продаж пального у період з 01.07.2019 року по 18.07.2019 року включно, згідно фіскальних звітних чеків з 1377 по 1489, які надходили з зареєстрованого РРО Фіскальний номер 3000186299 (Модель РРО ND-797.01, Заводський (серійний) номер РРО НД00001075, Дата введення в експлуатацію РРО 27.10.2015), а саме було реалізовано: Бензин-А95 Євро101,70 л. на суму 5559,30 грн., газ пропан - 749,36 л. на суму 9989,37 грн., Бензин А92 Respect 244.1 л., на суму 6718,83 грн., Дт Євро Respect 121,04 л. на суму 3449,64 грн. Реєстрація акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального була здійснена 19.07.2019 року з уніфікованим номером акцизного складу № 1010674;

пп. 230.1.2 п. 230.1.2 п.230.1 ст. 230 ПК України та п.12 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідних Положень ПК України, в частині відсутності з 01.04.202020 по 03.11.2020 року реєстрації у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального рівнемірів-лічильників на 2 резервуарах, витратомірів-лічильників на 5 місцях відпуску пального наливом з акцизного складу №1010674;

пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України, п.21 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідних Положень ПК України, п.5,6,7 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників, та рівнемірів-лічильників рівня пального в резервуарі, передачі облікових даних електронними засобами зв`язку до контролюючих органів, затвердженого Постановою КМУ від 22.11.2017 року до реєстру, передбачені таким порядком…. розпорядником акцизного складу не сформовано щоденних даних про фактичні залишки пального, що знаходяться на акцизному складі №1010674 та не подано 217 електронних документів за період з 01.04.2020 по 03.11.2020, включно.

Вищезазначений акт фактичної перевірки датований 27.10.2020 року та зареєстрований в органі ДПС за місцем державної реєстрації суб`єкта господарювання 02.11.2020 року.

Крім того, до Акту перевірки відповідачем складений Додаток № 1 від 27.10.2020 року. У відповідності до якого відповідачем витребувані первинні документи та які повинні бути надані у строк до 03.11.2020 року відповідачу.

На підставі Акту перевірки відповідачем 18.11.2020 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0000/432/0901 (а.с. 19), яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 357 000 грн., у тому числі:

1 000 000 грн. - відповідно до підпункту б) абзацу 6 ст. 230.1.2 п.230.1 ст. 230 ПК України, пп. 128-1.2 п.128-1 ст. 128 ПК України - за відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу;

140 000 грн. - відповідно до абзацу першого, підпункту а) абзацу 6, підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230, пп. 128-1.1 п.128-1 ст. 128 ПК України - за необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнемірів-лічильників на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та витратомірів-лічильників на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі (застосовується штраф в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник: 20 000 грн. х 5 рівнемірів + 20 000 грн. х 2 витратомірів);

217 000 грн. - відповідно до пп. 128-1.3 п.128-1 ст. 128 ПК України - за незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового (застосовується штраф в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ: 1000 грн. х 217 документів).

Суд звертає увагу сторін на ту обставину, що у Акті перевірки відсутні будь-які посилання на абзаци підпунктів норм Податкового кодексу України на які представник відповідача посилається у відзиві.

Позивач оскаржує вказане податкове повідомлення-рішення у повному обсязі з підстав порушення відповідачем процедурних норм при проведенні перевірки, що за позицією позивача є підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Суд вважає, що з метою реалізацією приписів статті 9 КАС України щодо оцінки правомірності спірного податкового повідомлення-рішення суд виходить з правового висновку, що міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2020 року по справі №826/17123/18.

Згідно з ним незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.

При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

З огляду на вищевикладену позицію суду касаційної інстанції суд вважає за необхідне зазначити, що абзацами першим-четвертим підпункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Таким чином, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

При дослідженні правових підстав для проведення спірної перевірки судом встановлено, що в обґрунтування права на проведення перевірки у наказі № 1378 від 23.10.2020 відповідач зазначив, що вона проводиться з метою здійснення функцій, визначених законодавством України в сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.

У якості нормативно-правових актів, які є підставою для проведення перевірки, у наказі визначені Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (надалі - Закон №481), п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст.80 ПК України, Правила роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 р. N218, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2002 р. за N 679/6967.

Наведені вище Правила та Закон не визначають підстав проведення перевірок.

Що стосується пп. 80.2.5 п. 80.2 ст.80 ПК України, ним передбачено право відповідача проводити фактичні перевірки у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Аналіз цієї норми дозволяє визначити умови виникнення вказаного права, до яких відноситься наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині:

виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

цільового використання спирту платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

Окремою підставою для проведення перевірки можливо визнати здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Суд дійшов висновку, що пп. 80.2.5 п. 80.2 ст.80 ПК України визначені дві окремі групи правових підстав для проведення фактичної перевірки: "наявність та/або отримання інформації про порушення вимог законодавства..." та "здійснення функцій, визначених законодавством...".

При цьому, перевірки з питань обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, віднесено до умовно першої з групи підстав для їх проведення - за наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в цій частині. Як вже зазначалося, ці підстави відокремлені від підстави, що наведена відповідачем у наказі №1378 від 23.10.2020 ("з метою виконання функцій…").

Зважаючи на це, а також спеціальний характер даної частини норми за предметом правового регулювання, суд дійшов висновку, що для підтвердження права проведення фактичної перевірки дотримання вимог законодавства щодо обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, незабезпечення своєчасного поданння електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального на акцизному складі контролюючий орган повинен довести наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації інформації про порушення вимог законодавства в цій частині.

Щодо факту незабезпечення своєчасного поданння до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального на акцизному складі, суд вважає що відповідачем повинна була здійснена камеральна перевірка, а не фактична перевірка.

У преамбулі наказу про проведення фактичної перевірки відповідачем зазначено на підставі вищезазначених норм ПК України (ст. 19-1, ст. 20, ст. 75, пп.80.2.5 п.80.2 ст. 80 ПК України, Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального") за наявністю інформації про відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі №1010674, незабезпечення своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального на акцизному складі №1010674 .

Однак, у відповідності до ст. 77 КАС України контролюючий орган не надав належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для проведення фактичної перевірки з вказаних питаннь, а саме документів, які б підтверджували наявність інформації про відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі №1010674, несвоєчасність подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального на акцизному складі №1010674.

У своєму відзиві відповідач посилається на чисельні документи, які на його думку підтверджують порушення позивачем вимог податкового законодавства, як-то: формулярів (паспортів) на паливо - роздавальні колонки, прибуткові накладні на паливо а саме, бензину А92, дизельне паливо, відпуск скрапленого газу, книгу обліку розрахункових операцій №3000186299р від 30.05.2019 року з фіскальними звітними чеками роздрукованими на РРО, даних Z-звітів РРО, чеками РРО, даними декларації акцизного податку, акцизних накладних складених на реалізоване пальне з № 32 від 15.04.2020 року по № 140 від 15.10.2020 усього 30 акцизних накладних, та отримані (на акцизний склад № 1010674) з 17.04.2020 року №30413 - усього 9 акцизних накладних.

Однак, зазначені документи були надані посадовим особам відповідача під час проведення фактичної перевірки. Доказів того, що ці або інші документи відповідач мав на дату винесення наказу про проведення перевірки сторонами суду не надано.

Крім того, відповідач посилається у відзиві на дані СЕА реалізації пального та спирту етилового у період з 01.04.2020 року по 03.11.2020 року включно. Однак цей довод не підтверджений належними доказами, а також правовими підставим для перевірки цих даних у наслідок проведення камеральної або документальної перевірок, результати яких викладені у відповідних Актах (довідках), що були складені на дату винесення відповідачем Наказу про проведення фактичної перевірки.

Проведення перевірки одночасно з різних питань вимагає підтвердження виникнення такого права за кожним з них. Водночас, відсутність права на проведення перевірки хоча б з одного питання виключає правомірність проведення усієї перевірки, що зумовлено неможливістю часткового допуску до перевірки відповідно до ст. 81 ПК України.

Як вже зазначалося, у цьому наказі підставою для проведення перевірки зазначене здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Таке формулювання є доволі широким та прямо не визначає функцій, з метою виконання яких контролюючому органу дозволяється проведення перевірки. Йому відповідає дві функції контролюючих органів, що наведені у п. 19.1 ст. 19-1 ПК України:

19-1.1.16. здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;

19-1.1.17. проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Зміст даних пунктів не дозволяє встановити чіткі межі розподілу передбачених ними функцій. У них містяться синонімічні поняття, тому суд посилається на них спільно.

Водночас, положення першої частини п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України передбачають виникнення права на проведення перевірки дотримання законодавства, пов`язаного із справлянням акцизного податку.

Такий висновок слідує з аналізу переліченого у вказаній нормі законодавства, на предмет порушення вимог якого проводяться перевірки: - в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах; - цільового використання спирту платниками податків; - обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

Всі згадані у першій частині пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України товари згідно зі ст.215 ПК України відносяться до підакцизних товарів. Вимоги щодо їх цільового використання наведені у статтях 229, 230 ПК України, які містяться у розділі VI "Акцизний податок" ПК України. Відповідно до п. 230.1 ст. 230 ПК України з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету саме акцизного податку утворюються акцизні склади, які повинні обладнуватися витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

Повноваженням контролюючих органів щодо перевірки дотримання законодавства, пов`язаного із справлянням акцизного податку відповідають функції, передбачені п.п. 19-1.1.14. п. 19.1 ст. 19 ПК України - здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням.

Таким чином здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (пп. 19-1.1.16, 19-1.1.17 п. 19.1 ст. 19 ПК України) відрізняється від функцій з контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням (пп. 19-1.14 п. 19.1 ст. 19 ПК України).

І як наслідок наведені у пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України підстави для виникнення права проведення перевірки також можна розділити за ознаками функцій, які здійснюються контролюючим органом.

Такій підставі як "у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками" відповідає п.п. 19-1.14 п. 19.1 ст. 19 ПК України.

В межах цієї підстави можуть перевірятися питання дотримання вимог розділу VI "Акцизний податок" ПК України.

У свою чергу такій підставі як "здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального" відповідають п.п. 19-1.1.16, 19-1.1.17 п. 19.1 ст. 19 ПК України.

В межах цієї підстави можуть перевірятися питання дотримання вимог Закону № 481.

Як встановлено судом, за результатами спірної перевірки відповідачем встановлені порушення ст. 230 ПК України, якою врегульована діяльність акцизних складів. Перевірка дотримання цього законодавства вимагає такої з визначених п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України підстав, як "наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства". Втім, у наказі відповідача, на підставі якого проведена ця перевірка, її підставою визначено "здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального". Як вже зазначалося, ці функції визначені п.п. 19-1.1.16, 19-1.1.17 п. 19.1 ст. 19 ПК України та передбачають перевірку дотримання вимог Закону №481.

Перевірці дотримання вимог ст. 230 ПК України відповідає інша функція - пп. 19-1.14 п. 19.1 ст. 19 ПК України. Для цього вимагаються інші підстави для виникнення права на проведення перевірки, які у наказі відповідача №1378 від 23.10.2020 не зазначені.

Відтак, на підставі цього наказу у відповідача не виникло право проведення перевірки дотримання вимог ПК України, зокрема щодо діяльності акцизних складів. Тому складений на його виконання Акт перевірки вважається таким, що відомості, які у ньому містяться, одержан із порушенням встановленого законом порядку.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

У справі, що розглядається, судом встановлено прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі акту перевірки, який складений не у спосіб, передбачений ПК України - зі відсутності права на проведення перевірки з питання дотримання Податкового кодексу. Це обумовлює висновок суду про протиправність прийнятого на його підставі спірного повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.

В акті перевірки відповідачем відображено пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України. Згідно з ним платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати усі акцизні склади - у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Пунктом 22 підрозділу 5 розділу ХХ ПК України визначено, що платники податку зобов`язані з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року. Суб`єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників податку з 1 липня 2019 року, зобов`язані до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.

Відповідачем встановлено та не оспорюється позивачем, що акцизний склад за адресою: Донецька обл., Волноваський Район, смт. Новотроїцьке, пров. Асфальтний, буд 16 , був зареєстрований ТОВ "НК Порто Трейдінг" 19.07.2019.

Виходячи з цього, відповідач визначив відсутність реєстрації в системі електронного адміністрування реалізації пального акцизного складу позивачем за період з 01.07.2019 по 18.07.2019.

Згідно із спірним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у тому числі у сумі 1 000 000 грн. Підставою для цього визначений пп. 128-1.2 п.128-1 ст. 128 ПК України, яким встановлена відповідальність за відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу.

Водночас, пунктом 25 підрозділу 5 розділу ХХ ПК України встановлено, що норми пункту 128-1.2 статті 128-1 застосовуються з 1 жовтня 2019 року.

Між сторонами відсутній спір щодо фактичних обставин даного порушення. Спірним є застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі закону, який був чинний на момент прийняття податкового повідомлення-рішення, але не діяв на момент вчинення позивачем податкового правопорушення.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що законодавством не передбачено набрання чинності п. 128-1.2 ст. 128 ПК України тільки з 01.10.2019. На момент прийняття спірного повідомлення-рішення вказаний пункт діяв, а тому вимоги Кодексу ним не порушені.

При вирішенні цієї частини спору суд виходить з наступного.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Як зазначив Конституційний суд України у рішенні від 9 лютого 1999 року по справі N1-7/99 (N 1-рп/99) дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

На момент вчинення позивачем податкового правопорушення п. 128-1.2 ст. 128 ПК України містився у тексті цього Кодексу, але до 01.10.2019 не підлягав застосуванню в силу прямої вказівки про це в п. 25 підрозділу 5 розділу ХХ ПК України.

Частиною 5 статті 94 Конституції України встановлено, що закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Наявність норми в тексті закону не означає її чинності, якщо самим законом встановлена конкретна дата, з якої вона підлягає застосуванню. Враховуючи це суд не приймає до уваги посилання відповідача та відсутність у ПК України норм, які б визначали період не застосування п. 128-1.2 ст. 128 цього Кодексу.

Конституційний суд України у тому самому рішенні від 9 лютого 1999 року по справі N1-7/99 (N 1-рп/99) вказав, що відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу.

Визначення відповідальності передбачає встановлення у законі складу правопорушення - умов, за яких вона наступає, та санкції - міри юридичної відповідальності за протиправні дії (бездіяльність). За відсутності такої міри відповідальність не настає навіть за наявності протиправних діянь особи.

В період часу з 01.07.2019 по 18.07.2019, коли акцизний склад позивача не був зареєстрований, його протиправна бездіяльність мала місце. Але відповідальність за неї ПК України не передбачав, оскільки не застосовувалася санкція за таку бездіяльність.

Через відсутність такої обов`язкової складової не можна стверджувати про встановлення до 01.10.2019 відповідальності за відсутність реєстрації в системі електронного адміністрування реалізації пального акцизного складу. А відтак притягнення позивача до фінансової відповідальності вважається протиправним.

Чинність на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення п. 128-1.2 ст. 128 ПК України не впливає на цей висновок, оскільки зворотна дія у часі цієї норми законом не передбачена.

У позовній заяві позивач стверджує про відсутність з його боку вини у порушенні пп. "а" абз.3 п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України, оскільки урядом України були введені заходи, що форс-мажорниими обставинами (карантинні обмеження, пов`язані з розповсюдженням коронавірусної хвороби COVID-19).

В цій частині спору судом встановлено, що спірним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 140 000 грн. на підставі п.п. 128-1.1 п.128-1 ст. 128 ПК України. Згідно з ним за необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнемірів-лічильників на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та витратомірів-лічильників на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі застосовується штраф в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник.

Підпунктом 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України встановлено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Пунктом 12 підрозділу 5 розділу XX ПК України встановлено, що розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в строки, зокрема, акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

Пунктом 18 того самого підрозділу ПК України було встановлено, що норми п.128-1 ст.128-1 Податкового кодексу України застосовуються до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до п.212.1 ст.212 цього Кодексу) з 1 січня 2020 року.

Проте, Законом України №391-ІХ від 18.12.2019 були внесені зміни до вказаного пункту та слово "січня" замінено словом "квітня".

Таким чином, законодавець встановив, що відповідальність розпорядників акцизних складів за відсутність їх обладнання витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками та/або відсутність їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників може наступити лише з 01.04.2020.

При оцінці доводів позивача суд звертає увагу на загальні положення ПК України щодо притягнення до фінансової відповідальності.

Так, відповідно до п. 109.1. ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Крім того, згідно з п. 112.1. ст. 11 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З наведеного слідує, що наявність вини особи при притягненні її до фінансової відповідальності має значення лише у разі, коли це прямо передбачено Кодексом. У випадку, якщо винність діяння не визначена як умова притягнення до відповідальності, її встановлення не вимагається.

Як вбачається зі змісту п. 128-1.1 ст. 128 ПК України (на відміну від інших пунктів цієї статті), ним не передбачена винність діяння особи як умова застосування штрафної (фінансової) санкції.

Враховуючи це, при його застосуванні не має значення, чи винна особа у необладнанні та/або відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі.

З огляду на це, передбачене вказаною нормою податкове правопорушення тягне за собою відповідальність незалежно від вини особи, яка його вчинила.

За таких умов посилання позивача на форс - мажорні обставини, які не підтверджені належним чином, а саме Сертифікатом Торгово- Промислової Палати України відносно виконання приписів п.п. "а" абз.3 п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України, не впливає на можливість притягнення його до відповідальності у на підставі п. 128-1.1 ст. 128 Кодексу.

Доводи позивача про неможливість забезпечення виконання вказаних положень кодексу у зв`язку з форс-мажорними обставинами - карантинними обмеженнями, пов`язаними з розповсюдженням коронавірусної хвороби COVID-19 судом не приймаються до уваги.

Неприйняття до уваги даних доводів позивача не впливає на висновок суду щодо протиправності спірного податкового повідомлення-рішення та наводиться судом виключно на виконання приписів п.3 ч. 4 ст. 246 КАС України.

Як вже зазначалося, згідно приписів п.1, 3 ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У справі, що розглядається, судом встановлена відсутність у відповідача права проводити перевірки, за наслідками якої прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0000/432/0901 від 18.11.2020р. За правовим висновком Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 21 лютого 2020 року по справі №826/17123/18, порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки само по собі достатньо для визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

У відповідності до ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, суд звертає увагу сторін на дві обставини.

По -перше, фактична перевірка, як проводиться у відповідності дл ст.ст.75, 80, 81, 83, 85, 86, не може здійснюватися внаслідок отримання інформації з власних програм контролюючого органу за будь-який період без належного документарного оформлення отримання такої інформації за наслідками такого отримання (наприклад, огляд даних власних програм ДПС України на комп`ютері є належним способом для ознайомлення та є не є належним як результат отримання та документування отриманої інформації) та не є предметом фактичної перевірки, що здійснюється за місцем проведення господарської діяльності позивача.

По друге, Акт перевірки був складений та підписаний 27.10.2020 року і зареєстрований 02.11.2020 року, а мість інформацію про порушення позивачем норм чинного законодавства включно по 03.11.2020 року, що співпадає з періодом перевірки, який був визначений з 01.07.2019 року по 04.011.2020 року, і не співпадає з датою складання та підписання Акту перевірки - 27.10.2020 року.

З огляду на викладене судом вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Тому податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Донецькій області №0000/432/0901 від 18.11.2020р., прийняте на підставі Акту фактичної перевірки №0022/05/99/33/09/39910520 від 27.10.2020р., яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1 357 000,00грн. підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір у сумі 20355 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 5-10, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Порто Трейдінг" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000/432/0901 від 18.11.2020 р., прийняте на підставі Акту фактичної перевірки №0022/05/99/33/09/39910520 від 27.10.2020 р., яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1 357 000,00 грн. - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати опдаткове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області №0000/432/0901 від 18.11.2020 р., прийняте на підставі Акту фактичної перевірки №0022/05/99/33/09/39910520 від 27.10.2020 р., яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1 357 000,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 43142826, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Порто Трейдінг" (код ЄДРПОУ 39910520, 84300, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Сахалинська, 11-В) судові витрати з судового збору у розмірі 20355 (двадцять тисяч триста п`ятьдесят п`ять) гривень.

Вступна та резолютивна частина рішення складені та підписані 11 травня 2021 року.

Повний текст рішення складено та підписано 21 травня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.М. Кониченко