Рішення
від 12.05.2021 по справі 520/18159/2020
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2021 р. № 520/18159/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горшкової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Кандиби Ю.О.,

представника позивача - Ясинецького Д.В.,

представник відповідача - Варламова Д.В.,

представника третьої особи - Шафоростової А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа - Харківська міська рада про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо відмови ТОВ "Текіла Голд" у внесенні змін до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:02:001:0044, площею 0,1828 Га, розташованої по проспекту Московський, буд. 138В, в м. Харкові , а саме встановленні для цієї земельної ділянки коду Класифікації видів цільового призначення земель 12.04. - не законними;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області внести зміни до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:02:001:0044, площею 0,1828 Га, розташованої по проспекту Московський, буд. 138 В, в м. Харкові , а саме встановити для цієї земельної ділянки код Класифікації видів цільового призначення земель 12.04.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області протиправно відмовлено ТОВ "Текіла Голд" у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:02:001:0044, площею 0.1828 га, розташованої по пр. Московський, буд. 138В в м. Харкові , а саме встановлення коду Класифікації видів цільового призначення земель 12.04. Підставою для відмови зазначено відсутність проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення та електронний документ, що містить результати робіт із землеустрою та невідповідність поданих документів законодавству, а саме не подання ТОВ "Текіла Голд" документів, що визначені в пункті 121 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року N 1051 (далі за текстом - порядок ведення ДЗК). Проте, позивач не погоджується із вказаною відмовою відповідача, оскільки зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення землі (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо). Позивач використовує спірну земельну ділянку для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі - автомобільної заправної станції. Згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, землі для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, до яких відносяться автозаправні станції (частина 1 статті71 Земельного кодексу України), застосовується код КВЦПЗ 12.04. Чинним законодавством передбачено, що розміщення АЗС та автомобільних газозаправних пунктів може здійснюватися лише на земельних ділянках із цільовим призначенням "землі автомобільного транспорту", тобто на землях з кодом КВЦПЗ 12.04. Таким чином, дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області є незаконними та такими що порушують права та інтереси позивача.

Ухвалою суду від 16.12.2020 відкрито спрощене провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою суду від 15.02.2021 розгляд даної справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою суду від 26.04.2021 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки у спірних правовідносинах Головне управління Держгеокадастру у Харківській області діяло згідно чинного законодавства. Так, зміни до цільового призначення земельної ділянки повинно здійснюватись за рішенням Харківської міської ради, як власника земельної ділянки. У зв`язку із тим, що позивач не надав проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення, відповідача були відсутні підстави для задоволення заяви ТОВ "Текіла Голд" та внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:02:001:0044, площею 0.1828 га, розташованої по пр. Московський, буд. 138В в м. Харкові .

Представник Харківської міської ради надав до суду письмові пояснення, відповідно до яких зазначив, що технічна документація з нормативно грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2018 (складовою яких є спірна земельна ділянка) пройшла державну експертизу, про що було зроблено відповідний позитивний висновок від 05.12.2018 № 3334-18. В укладеному договорі оренди земельної ділянки від 14.11.2019 у пункті 16 зазначено цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, код КВЦПЗ (12.11) - для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу. ТОВ "Текіла Голд" до Харківської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки. Враховуючи відсутність проекту землеустрою про зміну цільового призначення земельної ділянки, державний кадастровий реєстратор правомірно виніс рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Судом встановлено, що 27 березня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" набуло право власності на нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 127,5 кв.м., яка розташована за адресою: м. Харків, проспект Московський, 138-В, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №83851017 від 30.03.2017.

Вказане нерухоме майно розміщене на сформованій земельній ділянці загальною площею 0.1828 га з кадастровим номером 6310138500:02:001:0044.

Дане нерухоме майно являє собою автомобільну заправну станцію (АЗС), а вказана земельна ділянки використовується позивачем для її експлуатації та обслуговування.

Отже, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" перейшло право користування зазначеною земельною ділянкою відповідно до закону.

Із матеріалів справи вбачається, що 05 липня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" (орендар) та Харківською міською радою (орендодавець) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення 26 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 17.04.2019 № 1547/19 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель та споруд" надало, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку із цільовим призначенням - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, код КВЦПЗ (12.11) для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу, з кадастровим номером 6310138500:02:001:0044, яка розташована у м. Харків, проспект Московський, 138-В.

Як вбачається із витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.03.2020 № 2394/0/45-20, цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:02:001:0044, яка розташована у м. Харків, проспект Московський, 138-В - 12.11 - для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу.

25 червня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" звернулось до державного кадастрового реєстратору відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, відповідно до якої просило внести зміни до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:02:001:0044, розташованої у м. Харків, проспект Московський, 138-В , а саме встановлення коду Класифікації видів цільового призначення земель 12.04.

Разом із заявою позивач надав до реєстратора копію документа, що посвідчує особу, копію довіреності, копію документа про присвоєння податкового номеру, копію договору оренди земельної ділянки, витяг з державного реєстру речових прав.

Відділ у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області своїм рішенням від 01.07.2020 № РВ-6302420292020 відмовив позивачу у внесенні змін до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:02:001:0044, розташованої у м. Харків, проспект Московський, 138-В, а саме встановлення коду Класифікації видів цільового призначення земель 12.04.

Підставою для відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру відповідач зазначив, а саме: подання заявником документів не в повному обсязі, а саме відсутній проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення та електронний документ, що містить результати робіт із землеустрою; невідповідність поданих документів законодавству, а саме не подання Товариство з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" документів, що визначені в пункті 121 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" звернулось до суду із зазначеним позовом.

Вирішуючи даний позов по суті, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюється Законом України "Про Державний земельний кадастр" від 07.07.2011 № 3613-VI.

Відповідно до частини 1 статті 1 "Про Державний земельний кадастр" державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Частиною 5 статті 5 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону.

Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною 4 статті 26 Закону України "Про Державний земельний кадастр" до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки, зокрема, цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель).

Відповідно до частини другої статті 21 вказаного Закону, відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру:

а) щодо категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення; на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель;

б) щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності, - у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони); на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

Частиною другою статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до частини 4 статті 26 Закону України "Про Державний земельний кадастр", для внесення змін до відомостей Поземельної книги щодо цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, нормативної грошової оцінки, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки) заявник подає до органу, який здійснює ведення Поземельної книги: - заяву за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; - оригінали документації із землеустрою, технічної документації з оцінки земель, які згідно з цим Законом є підставою для внесення таких змін (крім випадків зміни виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель, що згідно з цим Законом не потребує розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки); - документацію із землеустрою, на підставі якої вносяться зміни до відомостей Державного земельного кадастру, у формі електронного документа (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).

Процедура та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (Порядок № 1051).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр. Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держгеокадастром за погодженням з Мінекономіки державне підприємство, яке належить до сфери управління Держгеокадастру.

До складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком.

Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 2 статті 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно частини 1 статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільського господарства; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; г) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

На виконання пункту "г" статті 15 та статті 19 Земельного кодексу України, пункту "ґ" статті 14 Закону України "Про землеустрій", підпункту 11 пункту 4 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 № 224, та з метою забезпечення обліку земель за видами їх цільового призначення у Державному земельному кадастрі наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель (далі - Класифікація видів цільового призначення земель).

Пунктом 117 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 (далі по тексту Порядок) встановлено, що відомості (зміни до них) про зареєстровані земельні ділянки вносяться до Державного земельного кадастру в разі внесення змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього порядку відкрито Поземельну книгу.

Згідно з пунктом 118 Порядку внесення до Поземельної книги відомостей (змін про них) про зареєстровану земельну ділянку (крім випадків, зазначених у пункті 119 цього Порядку) здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей (змін до них) (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).

Відповідно до пункту 121 Порядку для внесення до відомостей про земельну ділянку змін щодо цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, нормативної грошової оцінки, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки) Державному кадастровому реєстраторові подаються: 1) заява за формою згідно з додатком 12; 2) оригінал документації із землеустрою або оцінки земель, яка є підставою для внесення таких змін (крім випадків зміни виду використання земельної ділянки в межах земель певної категорії); 3) електронний документ (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).

Частиною 2 статті 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності, - у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони); на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

Частиною 1 статті 25 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що Поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку: а) кадастровий номер; б) площа; в) місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця); г) склад угідь; ґ) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); д) нормативна грошова оцінка; е) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки; є) відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; ж) кадастровий план земельної ділянки; з) дата державної реєстрації земельної ділянки; и) інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей; і) інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; ї) дані про бонітування ґрунтів.

Відповідно до частин 4-6 статті 26 Закону України "Про Державний земельний кадастр" для внесення змін до відомостей Поземельної книги щодо цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, нормативної грошової оцінки, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки) заявник подає до органу, який здійснює ведення Поземельної книги: заяву за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; оригінали документації із землеустрою, технічної документації з оцінки земель, які згідно з цим Законом є підставою для внесення таких змін (крім випадків зміни виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель, що згідно з цим Законом не потребує розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки); документацію із землеустрою, на підставі якої вносяться зміни до відомостей Державного земельного кадастру, у формі електронного документа (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює ведення Поземельної книги, протягом чотирнадцяти робочих днів з дати реєстрації заяви вносить до Поземельної книги інформацію про зміну відомостей про земельну ділянку або надає мотивовану відмову у внесенні таких відомостей.

Відмова у внесенні до Поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку надається у разі, якщо: земельна ділянка розташована на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; із заявою звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам законодавства; заявлені відомості вже внесені до Поземельної книги.

Згідно з частиною1 статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Наведене правове регулювання дає підстави для висновку, що законодавчо розділяються поняття "категорія земель", вичерпний перелік яких встановлено частиною 1 статті 19 Земельного кодексу України та "вид використання земельної ділянки".

Відповідно до підпункту 10 пункту 4 Порядку № 1051, до Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про земельні ділянки, зокрема, цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель): категорія земель згідно з підпунктом 6 пункту 22 цього Порядку; цільове призначення згідно з документацією із землеустрою; вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель згідно із частиною п`ятою статті 20 Земельного кодексу України.

З наведеної правової норми слідує, що у розділі "Цільове призначення" визначаються: "Категорія земель" (відповідно до частини 1 статті 19 Земельного кодексу України); "Вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель", що визначається власником земельної ділянки самостійно в межах вимог Закону з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою (відповідно до частини 5 статті 20 Земельного кодексу України); "Код цільового призначення".

Пунктом 1.2 Класифікації № 548 встановлено, що код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі.

Законом України "Про Державний земельний кадастр" та Порядком № 1051 не передбачено порядку зміну коду цільового призначення, оскільки такий код є числовим відображенням одночасно: (1) категорії земель та (2) виду використання земельної ділянки.

Таким чином, суд доходить висновку, що код цільового призначення змінюється на підставі внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру щодо категорії земель та/або виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за номером: НВ-6313886232020 від 01.10.2020, щодо вищевказаної земельної ділянки встановлені наступні відомості: цільове призначення - 12.11 для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу; категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони, та іншого призначення; вид використання земельної ділянки: для обслуговування АЗС; форма власності - комунальна.

Отже, у витягу з ДЗК про дану земельну ділянку вказано її цільове призначення за кодом 12.11 - для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу.

Згідно із пунктом 5 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 (додаток 1).

Як вже зазначалося вище, на даний час позивач використовує спірну земельну ділянку для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі - автомобільної заправної станції (АЗС).

Цей факт також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6313886232020 від 01.10.2020, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Як зазначає позивач, що цільове призначення спірної земельної ділянки не змінилося, вона як використовувалася для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі - автомобільної заправної станції, так і продовжує використовуватися за цим призначенням. Категорія землі - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, також не змінилася.

Крім того, позивачем надано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.03.2020 №2394/0/45-20 де зазначено, що категорія земель - земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:02:001:0044 - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони, та іншого призначення.

Як вбачається із матеріалів справи, подана заява від 25.06.2020 позивачем за своєю суттю була спрямована на внесення вищевказаних змін до відомостей Державного земельного кадастру щодо виду використання земельних ділянок в межах однієї категорії земель.

Проте, відповідачем своїм рішенням №РВ-6302420292020 від 01.07.2020 - відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, а саме встановлення коду КВЦПЗ 12.04, оскільки позивачем не надано документів, що визначені в пункті 121 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 та не надано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна цільового призначення та електронний документ, що містить результати робіт із землеустрою.

Поряд із тим, з наведеного вище випливає, що спір склався не у зв`язку із зміною цільового призначення або зміною категорії спірної земельної ділянки, а через зміни індексів цільового призначення земельних ділянок.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії згідно з частиною 1 статті 20 Земельного кодексу України здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму. Земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення.

Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 передбачає, що за основним цільовим призначенням землі поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення (Секція А); землі житлової та громадської забудови (Секція В); землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення (Секція С); землі оздоровчого призначення (Секція D); землі рекреаційного призначення (Секція Е); землі історико-культурного призначення (Секція G); землі лісогосподарського призначення (Секція Н); землі водного фонду (Секція І); землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (Секція J); землі запасу, резервного фонду та загального користування (Секція К).

За функцією використання землі поділяються на: землі сільськогосподарського призначення (01); землі житлової забудови (02); землі громадської забудови (03); землі природно-заповідного фонду (04); землі іншого природоохоронного призначення (05); землі оздоровчого призначення (06); землі рекреаційного призначення (07); землі історико-культурного призначення (08); землі лісогосподарського призначення (09); землі водного фонду (10); землі промисловості (11); землі транспорту (12); землі зв`язку (13); землі енергетики (14); землі оборони (15); землі запасу (16); землі резервного фонду (17); землі загального користування (18); для цілей підрозділів 16.00-18.00 та для збереження і використання земель природно-заповідного фонду (19).

Таким чином, поділ земель передбачено за цільовим призначенням і функцією використання, які не є тотожними.

Аналогічну правову позицію висловлено в постанові Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 826/13259/18.

Статтею 1 Закону України "Про землеустрій" встановлено, що цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, зміна цільового призначення земельної ділянки передбачає зміну категорії земель, зміна ж використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не має наслідком зміни цільового призначення.

У спірних правовідносинах відсутній такий факт як зміни категорії землі, так і факт зміни виду використання земельної ділянки.

Частиною 1 статті 71 Земельного кодексу України встановлено, що до земель автомобільного транспорту належать землі під спорудами та устаткуванням енергетичного, гаражного і паливороздавального господарства, автовокзалами, автостанціями, лінійними виробничими спорудами, службово-технічними будівлями, станціями технічного обслуговування, автозаправними станціями, автотранспортними, транспортно-експедиційними підприємствами, авторемонтними заводами, базами, вантажними дворами, майданчиками контейнерними та для перечеплення, службовими та культурно-побутовими будівлями й іншими об`єктами, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.

Отже, згідно Класифікації видів цільового призначення земель (дачі за текстом - КВЦПЗ), затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, а саме секції J розділу 12, до земель для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, до яких відносяться автозаправні станції (частина 1 статті 71 Земельного кодексу України), застосовується код КВЦПЗ 12.04.

Додатком 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, визначено коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф), згідно з яким, до земель з кодом КВЦПЗ 12.04. - Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, застосовується Кф - 1.0.

Відповідно до пункту 116 Порядку ведення Державного земельного кадастру, внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку здійснюється шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги.

Відповідно до частин 3, 4 статті 26 Закону України "Про Державний земельний кадастр", зміни до відомостей про земельну ділянку (крім випадків, визначених у частині другій цієї статті) вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої цим Законом.

Для внесення змін до відомостей Поземельної книги щодо цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, нормативної грошової оцінки, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки) заявник подає до органу, який здійснює ведення Поземельної книги: (1) заяву за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; (2) оригінали документації із землеустрою, технічної документації з оцінки земель, які згідно з цим Законом є підставою для внесення таких змін (крім випадків зміни виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель, що згідно з цим Законом не потребує розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки); (3) документацію із землеустрою, на підставі якої вносяться зміни до відомостей Державного земельного кадастру, у формі електронного документа (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).

Аналогічні вимоги до внесення до відомостей про земельну ділянку змін передбачені пунктом 121 Порядку № 1051.

За виключенням документів, що не подаються, для внесення відомостей про зміну виду використання земельної ділянки, кадастровому реєстратору подається лише заява за формою згідно з додатком 12 до Порядку № 1051. Законом не передбачено жодного іншого документу, окрім заяви встановленої форми.

Як вже зазначалось, частиною 5 статті 26 Закону України "Про Державний земельний кадастр", встановлюється, що відмова у внесенні до Поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку надається у разі, якщо: земельна ділянка розташована на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; із заявою звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам законодавства; заявлені відомості вже внесені до Поземельної книги.

Так, згідно з частиною 6 статті 26 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відмова у внесенні до Поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку надається у разі, якщо: земельна ділянка розташована на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; із заявою звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам законодавства; заявлені відомості вже внесені до Поземельної книги.

Таким чином, з аналізу вищевикладеного, суд приходить до висновку, що підстави для відмови позивачу щодо внесення змін до Державного земельного кадастру, а саме - змінення значення коду КВЦПЗ, зазначені у рішенні відповідача № РВ-632420292020 від 01.07.2020 - є необґрунтованими, а рішення - протиправним.

Водночас, зміна категорії (основного цільового призначення) земельної ділянки приватної власності та зміна виду її використання (в межах однієї категорії) відбуваються за різними процедурами: зміна основного цільового призначення (категорії) земельної ділянки здійснюється рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування за проектом землеустрою щодо її відведення, який має бути погоджений у встановленому законом порядку та затверджений, відповідним органом; зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) здійснюється рішенням власника такої ділянки/користувача, яке він приймає самостійно, без розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, без його подальшого погодження і затвердження.

Відтак, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує надання для реєстрації додаткових документів, крім заяви та документа, що підтверджує повноваження особи вчиняти відповідні дії та проходження процедур, які згідно з частиною 1 - частиною 3 статті 20 Земельного кодексу України застосовуються при зміні цільового призначення земельної ділянки (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, отримання погоджень органів влади тощо).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 10.10.2018 по справі №357/4277/17.

В контексті наведеного суд також звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини (рішення цього суду від 14.01.2011 року у справі "Щокін проти України" та від 07.10.2011року у справі "Серков проти України") щодо необхідності застосування національного законодавства у разі допущення можливості його неоднозначного тлумачення у найсприятливіший для заявника спосіб, яка у відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягає застосуванню як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач під час винесення рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них), діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню

Такими чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № РВ-6302420292020 від 01.07.2020 про відмову ТОВ "Текіла Голд" у внесенні змін до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:02:001:0044, площею 0,1828 Га, розташованої по проспекту Московський, буд. 138В, в м. Харкові , а саме встановленні для цієї земельної ділянки коду Класифікації видів цільового призначення земель 12.04. підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області внести зміни до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:02:001:0044, площею 0,1828 Га, розташованої по проспекту Московський, буд. 138 В, в м. Харкові , а саме встановити для цієї земельної ділянки код Класифікації видів цільового призначення земель 12.04. суд зазначає наступне.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи N R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 № 7, суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Слід зазначити, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

В даному випадку зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області внести зміни до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:02:001:0044, площею 0,1828 Га, розташованої по проспекту Московський, буд. 138 В, в м. Харкові , а саме встановити для цієї земельної ділянки код Класифікації видів цільового призначення земель 12.04 є втручанням суду у дискреційні повноваження Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та не є обґрунтованим способом захисту порушеного права позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області внести зміни до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:02:001:0044, площею 0,1828 Га, розташованої по проспекту Московський, буд. 138 В, в м. Харкові , а саме встановити для цієї земельної ділянки код Класифікації видів цільового призначення земель 12.04 є втручанням повноваження відповідача, а тому задоволенню не підлягають.

Поряд із тим, оскільки суд не може перебирати на себе функцій суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області розглянути повторно заяву ТОВ "Текіла-Голд" про внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:02:001:0044, площею 0,1828 Га, розташованої по проспекту Московський, буд. 138В, в м. Харкові , з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, межі заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" (а/с 9345, м. Харків, 61003, код 40504261) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, код 39792822), третя особа - Харківська міська рада (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код 04059243) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № РВ-6302420292020 від 01.07.2020 про відмову ТОВ "Текіла Голд" у внесенні змін до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:02:001:0044, площею 0,1828 Га, розташованої по проспекту Московський, буд. 138В, в м. Харкові , а саме встановленні для цієї земельної ділянки коду Класифікації видів цільового призначення земель 12.04.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, код 39792822) повторно розглянути заяву ТОВ "Текіла-Голд" (а/с 9345, м. Харків, 61003, код 40504261) про внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:02:001:0044, площею 0,1828 Га, розташованої по проспекту Московський, буд. 138В, в м. Харкові , з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" (а/с 9345, м. Харків, 61003, код 40504261) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, код 39792822) судовий збір у розмірі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 21 травня 2021 року.

Суддя О.О. Горшкова

Дата ухвалення рішення12.05.2021
Оприлюднено24.05.2021

Судовий реєстр по справі —520/18159/2020

Ухвала від 16.09.2021

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Мінаєва О.М.

Ухвала від 20.08.2021

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Мінаєва О.М.

Рішення від 12.05.2021

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Горшкова О.О.

Рішення від 12.05.2021

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Горшкова О.О.

Ухвала від 15.02.2021

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Горшкова О.О.

Ухвала від 16.12.2020

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Горшкова О.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні