Ухвала

від 20.05.2021 по справі 640/11848/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

20 травня 2021 року м. Київ №640/11848/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву про відвід судді в адміністративній справі

за позовомЮридичної особи-резидента Республіки Кіпр AKEMI MANAGEMENT LIMITED доДержавного експерта з питань таємниць Офісу генерального прокурора - Генерального прокурора провизнання протиправним та скасування висновку встановив:

Юридична особа-резидент Республіки Кіпр AKEMI MANAGEMENT LIMITED (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державного експерта з питань таємниць Офісу генерального прокурора - Генерального прокурора (далі по тексту - відповідач), в якому просила визнати протиправним та скасувати експертний висновок відповідача про наявність відомостей, що становлять державну таємницю від 27 серпня 2020 року №1, яким було встановлено наявність відомостей, що становлять державну таємницю, в описовій частині вироку Краматорського міського суду Донецької області від 28 березня 2017 року у справі №234/4135/17.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2021 року відкрито провадження у справі №640/11848/21 та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

В той же час, представник позивача 07 травня 2021 року подав заяву про відвід судді Кузьменку В.А.

Заява обґрунтована тим, що суддя Кузьменко В.А. вже розглядав ідентичну справу №826/11986/18, а тому в останнього вже сформувалась стійка правова позиція, відтак є обґрунтовані сумніви щодо неупередженості судді.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2021 року заяву про відвід судді Кузьменко В.А. визнано необґрунтованою.

Відповідно до частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 18 травня 2021 року для вирішення питання про відвід судді Кузьменку В.А. визначено суддю Шейко Т.І.

Відповідно до частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини одинадцятої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід.

Вирішуючи заяву про відвід судді Кузьменку В.А. суд виходив з наступного.

Відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

У постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2006 року зазначено, що суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, зі змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості.

Водночас, для того, щоб ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Позивач, заявляючи відвід судді Кузьменку В.А. вказував на те, що суддя Кузьменко В.А. вже розглядав аналогічну/ідентичну справу №826/11986/18, а тому в останнього вже сформувалась стала правова позиція щодо предмету спору, який є аналогічним предмету спору у справі №640/11848/21, а тому є обґрунтовані підстави для відводу.

Утім, на переконання суду, заява про відвід судді Кузьменку В.А. задоволенню не підлягає.

Так, відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов'язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.

Згідно Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.

З аналізу практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) вбачається, що останнім визначено концептуальні підходи до тлумачення статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб'єктивні та об'єктивні компоненти.

Так, у справі П'єрсак проти Бельгії ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.

На думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.

Щодо суб'єктивної складової цього поняття то у справі Хаушильд проти Данії зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.

Стосовно об'єктивної неупередженості у справі Фей проти Австрії ЄСПЛ вказано, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість чи порушення принципу безсторонності.

Відповідно до частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Крім того, на думку суду, наведені заявником обставини щодо розгляду суддею Кузьменко В.А. іншої справи №826/11986/18 жодним чином не можуть бути підставою для відводу у справі №640/11848/21, оскільки у справі №826/11986/18 відмінний позивач, крім того, представником позивача не беруться до уваги підстави позову, про які останнім нічого не зазначено, а лише наголошено на однаковому предметі, а тому наведені підстави заявника не можуть бути підставою для відводу судді у справі.

Обставин, які можуть вказувати, що суддя прямо чи опосередковано зацікавлений у результаті розгляду справи також не встановлено.

Окрім того відповідно до правових позицій, висловлених Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17) та від 01 жовтня 2018 року (справа №9901/673/18) не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

З огляду на те, що обставини, на які посилається представник позивача, не доводять та не можуть свідчити про існування обставин, що викликають сумніви в неупередженості судді, не підтверджені жодними доказами, а їх встановлення не належить до повноважень суду при вирішенні питання про відвід, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід судді по адміністративній справі за позовом Юридичної особи-резидента Республіки Кіпр AKEMI MANAGEMENT LIMITED до Державного експерта з питань таємниць Офісу генерального прокурора - Генеральний прокурор про визнання протиправним та скасування висновку, оскільки заявником не надано жодних доказів на підтвердження обставин, що свідчать про наявність процесуальних підстав для відводу судді Кузьменка В.А. від розгляду адміністративної справи №640/11848/21.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді Кузьменка В.А.

Керуючись положеннями статей 36, 37, 39, 40, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника Юридичної особи-резидента Республіки Кіпр AKEMI MANAGEMENT LIMITED про відвід судді Кузьменка В.А. від розгляду адміністративної справи №640/11848/21 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.І. Шейко