Справа № 189/1317/20
2/189/81/21
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
17.05.2021 року Покровський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Степанової О.С.
при секретарі Комеристій І.А.
за участю представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на підставі довіреності №59 від 30.05.2019 року,
представника відповідача Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської - Чичикало О.О. на підставі довіреності від 15.12.2020 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області про скасування рішень, скасування запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та зобов`язання вчинити певні дії, -
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до Покровської селищної ради про скасування рішень, скасування запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та зобов`язання вчинити певні дії. В позовній заяві він зіслався на те, що його матері, ОСОБА_3 , на праві власності належав житловий будинок в с. Зелена Долина Покровського району Дніпропетровської області згідно рішення Покровського районного виконавчого комітету Ради народних депутатів від 09.12.1987 року і зареєстрованого в Синельниківському БТІ. Згідно рішення 7 сесії 22 скликання Покровської селищної ради від 28.03.1996 року ОСОБА_3 було передано в приватну власність земельну ділянку в розмірі 0,63 га, розташовану в с. Зелена Долина, з яких для обслуговування житлового будинку 0,25 га та для ведення особистого підсобного господарства - 0,38 га. ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивача, ОСОБА_3 , померла. 06.06.2000 року Державним нотаріусом Покровської державної нотаріальної контори Жердєву І.О. було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті матері. Спадкове майно, на яке видане вказане свідоцтво, складається з житлового будинку площею 10,4 м 2 з господарчими будівлями, розташованого в с. Зелена Долина Покровського району Дніпропетровської області на земельній ділянці площею 0,63 га, яка належала померлій на підставі Свідоцтва про право власності на житловий будинок. 20.06.2000 року ОСОБА_1 було видано Технічний паспорт на жилий будинок індивідуального житлового фонду (інвентарний №30, реєстраційний №5-26). 21.08.2006 року рішенням Покровської селищної ради в с. Зелена Долина Покровського району Дніпропетровської області було присвоєно назву вулиці Широка та присвоєно номер будинку 14 , який розташований на земельній ділянці площею 0,63 га, що належать ОСОБА_1 . Однак, 26.01.2018 року рішенням постійної комісії Покровської селищної ради з питань земельних відносин було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та 31.01.2018 року рішенням Покровської селищної ради ОСОБА_4 було надано у власність земельну ділянку кадастровий номер 1224255100:12:003:8419 площею 0,4000 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а 05.03.2018 року за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку. На звернення ОСОБА_1 від 06.05.2019 року до Покровської селищної ради було надано роз`яснення, що на час проведення інвентаризації в 2016 році земель по населеному пункті с. Зелена Долина було виявлено, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 ) знаходилася в незадовільному стані (забур`янена), податок на земельну ділянку не сплачувався. При зверненні ОСОБА_4 06.12.2016 року Покровською селищною радою було прийнято рішення від 30.01.2017 року №89-3/VІІ Про розгляд клопотання ОСОБА_4 про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо передачі земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства в розмірі 0,40 га; земельна ділянка площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд біля будинку за адресою: АДРЕСА_1 підлягає переоформленню. Однак, інвентаризація не проводилася, позивачу не надали документи, де зазначено, що земельна ділянка забур`янена, і навіть не показали дані документи, підписані комісією селищної ради. ОСОБА_1 , як власника земельної ділянки площею 0,63 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , не запрошували для вирішення питання по забур`яненню земельної ділянки і сплаті земельного податку ні на засідання виконавчого комітету селищної ради, ні на засідання земельної комісії, ні на засідання сесії. Взагалі не зрозуміло, по яким обставинам було вирішено, що земельна ділянка забур`янена. До середини квітня 2019 року позивачу було невідомо, що земельна ділянка біля належного йому житлового будинку вже оформлена на ОСОБА_4 . Від жителів с. Зелена Долина ОСОБА_1 дізнався, що землевпорядник збирав підписи односельчан про те, що земельна ділянка забур`янена, однак, як повідомили позивачу, люди відмовилися підписувати даний документ, а навпаки, написали заяву, в якій підтвердили, що земля в хорошому стані і висловили свою думку щодо того, що несправедливо передавати іншій особі у власність земельну ділянку, яка дісталася у спадок позивачу. Крім того, дані Акту прийомки - передачі межових знаків не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (користувачі суміжних ділянок) не були присутніми при закріпленні в натурі на місцевості межових знаків при встановленні меж земельної ділянки за кадастровим номером 1224255100120038419, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,4 га, наданої власнику-користувачу земельної ділянки ОСОБА_7 , та свої підписи в даному акті не ставили. З приводу посилання представника селищної ради щодо несплати позивачем земельного податку, ОСОБА_1 зазначає, що він пенсіонер, являється ветераном праці та має статус Дитини війни , тому згідно діючого законодавства звільнений від сплати земельного податку. Позивач являється користувачем земельної ділянки в АДРЕСА_1 з квітня 1997 року, однак, в 2019-2020 р.р. не користувався даною землею, так як ОСОБА_4 засіяла всю земельну ділянку насінням соняшника та не доглядала за нею належним чином, тому за цей час ділянка перетворилася в забур`янену. Згідно п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Державний земельний кадастр земельні ділянки, право власності і право користування на які виникло до 2004 року, вважаються оформленими. Так як Свідоцтво про право на спадщину за заповітом було видане ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а земельна ділянка в розмірі 0,63 га передана в приватну власність матері позивача 28.03.1996 року, яка як спадкодавець мала право на земельну ділянку в АДРЕСА_1 , позивач просить: 1) скасувати рішення Покровської селищної ради 16 сесії 7 скликання від 31.01.2018 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4 (земельна ділянка за реєстраційним номером 15038566612242, кадастровий номер 1224225100:120032419 площею 0,4 га за адресою: АДРЕСА_1 ); 2) скасувати рішення державної реєстрації земельної ділянки 0,4 га від 18.12.2017 року відділу у Покровському районі Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області; 3) скасувати Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Про реєстрацію права власності від 18.03.2018 року; 4) зобов`язати Покровську селищну раду надати ОСОБА_1 рішення на розробку проекту землеустрою земельної ділянки для одержання кадастрового номеру на земельну ділянку в АДРЕСА_2 ) стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 840,80 грн.
Представник відповідача Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області Чичикало О.О. надала суду відзив на позовну заяву, вважає позов безпідставним та необґрунтованим з огляду на наступне. 06.12.2016 року ОСОБА_4 звернулась до Покровської селищної ради з заявою (зареєстрованою 15.12.2016 року) про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,40 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На час звернення земельна ділянка за вищевказаною адресою перебувала у комунальній власності Покровської селищної ради та не була передана іншим особам у користування. Вказана земельна ділянка на той час була несформованою у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України (не було визначено її площу, не встановлено межі, не присвоєно кадастровий номер та не внесено інформацію про неї до Державного земельного кадастру). Земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту с. Зелена Долина. Плата за використання вказаної земельної ділянки іншими особами до бюджету Покровської територіальної громади не надходила. У зв`язку з цим, та з урахуванням ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України підстави для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_4 від 06.12.2016 року про надання їй дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства були відсутні. Саме тому згідно рішення Покровської селищної ради від 30.01.2017 року № 89-3/VII було надано дозвіл ОСОБА_4 на розробку проекту із землеустрою щодо передачі безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,40 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Як видно з поданого на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 01.03. - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка кадастровий номер 1224255100:12:003:8419 є сформованою ділянкою комунальної форми власності, проект землеустрою пройшов всі стадії погодження, передбачені ст. 186-1 ЗК України, містить акт погодження меж земельної ділянки від 23.03.2017 року з підписами усіх суміжних власників та/або землекористувачів, в тому числі позивача, а також акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання з підписами усіх суміжних власників та/або землекористувачів, в тому числі позивача. При цьому в обох актах зазначається, що заперечень з боку представників при погодженні меж не заявлено. Межові знаки у кількості 5 штук, межі та розміри земельної ділянки показані зацікавленим сторонам в натурі, вказані на кадастровому плані і посвідчені підписами суміжних землевласників (землекористувачів). В результаті погодження меж земельної ділянки спірних питань та претензій з боку суміжних землевласників (землекористувачів) не виникало. У зв`язку з цим та з урахуванням ч. 7 ст. 118 ЗК України підстави для відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_4 від 22.12.2017 року, зареєстрованого Покровською селищною радою 26.12.2017 року, про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства були відсутні. Тому рішенням Покровської селищної ради від 31.01.2018 року № Р-409-16/VІІ Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 1224255100:12:003:8419 та передано вказану земельну ділянку у власність ОСОБА_4 . Таким чином, рішення Покровської селищної ради від 30.01.2017 року № 89-3/VІІ Про розгляд клопотання ОСОБА_4 про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо передачі земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства , а також рішення Покровської селищної ради від 31.01.2018 року № Р-409-16/VІІ Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4 прийняті в межах повноважень, на підставі та в порядку, визначеному чинним законодавством України, підстави для їх скасування на даний час відсутні. Крім того, позивач не наводить у своєму позові достатніх підстав для визнання вказаних рішень незаконними та для їх скасування, оскільки такі підстави відсутні. Щодо наданих позивачем документів, представник відповідача зауважує, що на підставі рішення виконкому Покровської районної ради народних депутатів від 09.12.1987 року №301 було видано свідоцтво №26 від 28.07.1988 року про право приватної власності на житловий будинок (домоволодіння) в с. Зелена Долина, що належить громадянці ОСОБА_3 . Однак, свідоцтво №26 від 28.07.1988 року про право приватної власності видавалось на житловий будинок в с. Зелена Долина без зазначення адреси (вулиці та номеру будинку); прізвище, ім`я, по батькові власника зазначено як ОСОБА_3 ; свідоцтво видавалось на підставі рішення не Покровської селищної, а Покровської районної ради. Відповідно до рішення Покровської селищної ради народних депутатів Покровського району Дніпропетровської області від 28.03.1996 року (без номера рішення) було вирішено передати ОСОБА_3 земельну ділянку в розмірі 0,63 га в с. Зелена Долина для ОЖБ - 0,25 га, для ОПГ - 0,38 га в приватну власність. Однак, у вказаному рішенні мова йде про передачу у приватну власність земельної ділянки в с. Зелена Долина також без зазначення адреси (вулиці та номеру будинку); прізвище, ім`я, по батькові особи, клопотання якої розглядалось при прийнятті рішення також зазначено як ОСОБА_3 . Разом з тим, жодного документа, що посвідчує право приватної власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,63 га в с. Зелена Долина, позивач не надав. Рішення ради як на той час, так і зараз не є правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку. У зв`язку з цим з урахуванням поданих Позивачем доказів на підтвердження своїх позовних вимог можна зробити висновок, що ОСОБА_3 за свого життя не реалізувала своє право на отримання земельної ділянки у власність та не оформила належним чином документи, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,63 га в с. Зелена Долина (межі ділянки не визначено та не встановлено, державний акт на право приватної власності на землю не видавався). В зв`язку з чим, просить відмовити в задоволенні позову.
Крім того, в процесі розгляду справи, позивачем ОСОБА_1 , після ознайомлення з відзивом Покровської селищної ради, було надано додаткові пояснення по справі, згідно яких рішенням 7 сесія 22 скликання Покровської селищної ради від 28.03.1996 року вирішено передати ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,63 га в с. Зелена Долина для обслуговування жилого будинку 0,25 га, для обслуговування підсобного господарства 0,38 га в приватну власність. Назва вулиці і номер житлового будинку, розміщені на даній земельній ділянці не вказані, бо були встановлені лише 21.08.2006 року Покровською селищною радою. Відповідно до рішення 07 сесії 22 скликання Покровської селищної ради земельна ділянка в АДРЕСА_1 перебувала не в комунальній власності, а в приватній власності, а саме з 28.03.1996 року. Межі земельної ділянки не встановлені та інформацію не внесено до Державного земельного кадастру, так як в рішенні 07 сесії 22 скликання Покровської селищної ради від 28.03.1996 року не вказано про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою на вказану земельну ділянку. В наданому представником відповідача відзиві на позов зазначено, що проект землеустрою пройшов всі стадії погодження меж земельної ділянки, акт погодження меж земельної ділянки від 23.03.2017 року підписаний всіма суміжними власниками, в тому числі позивачем, в актах зазначено, що заперечень не заявлено, в результаті погодження меж земельної ділянки спірних питань та претензій з боку суміжних землевласників не виникло. Однак, згідно висновку експерта МВС України Дніпропетровського НДЕКЦ підписи від імені ОСОБА_1 у двох актах погодження меж земельної ділянки від 23.03.2017 року виконані не ОСОБА_1 . І взагалі, ніхто з суміжних землекористувачів, ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 на акті погодження меж земельної ділянки не підписувалися, тому і заперечень при погодженні меж ніким заявлено не було, спірних питань і претензій з їх боку не виникало. Крім того, в актах погодження меж земельної ділянки не вказано суміжного землекористувача, ОСОБА_9 , який користується земельною ділянкою з 2010 року. Щодо розбіжностей в документах імені матері позивача, а саме ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , то заявами жителів с. Зелена Долина Покровського району Дніпропетровської області підтверджується, що в с. Зелена Долина з громадян на прізвище ОСОБА_12 проживала тільки мати ОСОБА_1 . Враховуючи обставини, викладені відповідачем у відзиві, ОСОБА_1 просить зобов`язати Покровську селищну раду внести зміни в рішення 07 сесії 22 скликання Покровської селищної ради від 28.03.1996 року замість прізвища, імені, по батькові ОСОБА_3 записати ОСОБА_3 .
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали обставини, викладені в позовній заяві та в поясненнях на відзив відповідача, та просили позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області Чичикало О.О. підтримала в судовому засіданні наданий нею відзив, позов не визнає та заперечує проти його задоволення. Крім того, представник відповідача зауважила, що даний спір стосується не лише діяльності Покровської селищної ради, а й громадянки ОСОБА_4 , яка на даний час являється власником земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, враховуючи те, що позовні вимоги позивача стосуються земельної ділянка, яка належить ОСОБА_4 , і постановлення рішення у даній справі може вплинути на права ОСОБА_4 , як власника земельної ділянки, остання повинна бути залучена до участі у справі.
Заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст.5 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч.1,2 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, чи слід задовольнити позов або в позові відмовити (ст. 264 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, 06.06.2000 року ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкове майно складається з жилого будинку з господарчими будівлями, що знаходиться в с. Зелена Долина Покровського району Дніпропетровської області на землях площею 6300 кв.м. Покровської селищної ради (а.с.39).
Згідно копії Витягу з додатку №1 до Рішенням виконавчого комітету Покровської селищної ради №132 від 21.08.2006 року Про встановлення нумерації житлових будинків, адміністративних та господарських будівель, соціально-культурних закладів сільських населених пунктів селищної ради житловому будинку, належному ОСОБА_1 , присвоєно назву АДРЕСА_1 (а.с.41).
З копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №116654269 від 12.03.2018 року видно, що земельна ділянка за кадастровим номером 1224255100:12:003:8419 площею 0,4 га, яка розташована в АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 (а.с.42).
Згідно вищезазначеного Витягу, підставою виникнення права власності на земельну ділянку в АДРЕСА_1 у ОСОБА_4 є: відомості з ДЗК, серія та номер:1396679, виданий 05.03.2018 року, видавник: Державний земельний кадастр; рішення органу місцевого самоврядування Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4 серія та номер: Р-409-16/УІІ, виданий 31.01.2018 року, видавник: Покровська селищна рада Покровського району Дніпропетровської області; витяг з Державного земельного кадастру, серія та номер: НВ-1205622152017, виданий 18.12.2017 року, видавник: Відділ Держгеокадастру у Покровському районі Дніпропетровської області (а.с.42).
Так, позивачем пред`явлено позов до Покровської селищної ради, однак, враховуючи те, що позовні вимоги позивача стосуються земельної ділянка, яка належить ОСОБА_4 , і прийняте судом рішення у даній справі може вплинути на права ОСОБА_4 , як власника земельної ділянки, остання повинна бути залучена до участі у справі в якості співвідповідача.
Відповідно ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
За змістом ст. 51 ЦПК України належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Відповідачем є та зі сторін у процесі, яка вказується позивачем як порушник його права. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Тому, неналежним відповідачем є особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона повинна відповідати за пред`явленим позовом.
Як вбачається зі змісту ст. ст. 51, 175 ЦПК України на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому, суд, при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Якщо позивач помилився відносно обов`язку відповідача щодо поновлення порушеного права, суд має виходити із положень ст. 51 ЦПК України та, з урахуванням ч. 5 ст. 12 ЦПК України, роз`яснити позивачеві право на заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідача.
Таким чином, суд, як державний орган, на який покладено обов`язок вирішення справи відповідно до закону, має право й зобов`язаний визначити суб`єктний склад учасників процесу залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Це передбачено п. 1 ч. 1 ст. 189 ЦПК України та іншими нормами процесуального права.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача чи залучення співвідповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним чи залучення співвідповідача.
З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним чи залучати до участі у справі співвідповідача з власної ініціативи.
Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції роз`яснив, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.
Так, позивачу ОСОБА_1 та його представнику ОСОБА_2 судом було роз`яснено їх право на залучення до участі у справі ОСОБА_4 в якості співвідповідача, однак, позивач та його представник не скористалися даним правом, передбаченим ст.51 ЦПК України та не подали до суду клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача.
За приписами ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вказаних норм закону позивач, звертаючись до суду з позовом повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем. При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не в змозі вирішувати та задовольняти позов без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов`язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача).
Беручи до уваги предмет спору та зміст заявлених вимог, обставини, викладені в позові та враховуючи той факт, що при розгляді справи не було залучено співвідповідача ОСОБА_4 до участі у справі, позов слід залишити без задоволення.
При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що він має право звернутися до суду з позовом до належного відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог. Враховуючи відмову у позові, судові витрати, понесені позивачем на оплату судового збору, слід покласти на останнього.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.4,11,12, 51,76,81,133,137,141,263,264,265-269 ЦПК України, суд, -
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області про скасування рішень, скасування запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до Розділу VІІІ п.п.15.5 п.15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 20.05.2021 року.
Суддя: О.С. Степанова
Суд | Покровський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 17.05.2021 |
Оприлюднено | 24.05.2021 |
Номер документу | 97064887 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Покровський районний суд Дніпропетровської області
Степанова О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні