Постанова

від 20.05.2021 по справі 520/13275/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 р. Справа № 520/13275/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2020, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., м. Харків, повний текст складено 02.12.20 по справі № 520/13275/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старт ЛТД 2011"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення і податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Старт ЛТД 2011" (далі за текстом також - позивач, ТОВ "Старт ЛТД 2011") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі за текстом також - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0022435804 від 31.03.2020, складене Головним управлінням ДПС у Харківській області на підставі акту перевірки від 18.02.2020 за № 310/20-40-58-04-11/37578883;

- визнати протиправним та скасувати рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку від 31.03.2020 за № 4/20-40-58-04-34, складене Головним управлінням ДПС у Харківській області на підставі акту перевірки від 31.03.2020 за № 1745/20-40-58-04-11/37578883;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області внести до Реєстру платників єдиного податку відповідний запис про скасування вказаного рішення та поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю Старт ЛТД 2011 , код за ЄДРПОУ 37578883, як платника єдиного податку третьої групи з відсотковою ставкою єдиного податку у розмірі 5 відсотків доходу з 01.04.2020.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0022435804 від 31.03.2020, складене Головним управлінням ДПС у Харківській області на підставі акту перевірки від 18.02.2020 за № 310/20-40-58-04-11/37578883.

Визнано протиправним та скасовано рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку від 31.03.2020 за № 4/20-40-58-04-34, складене Головним управлінням ДПС у Харківській області на підставі акту перевірки від 31.03.2020 за № 1745/20-40-58-04-11/37578883.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області внести до Реєстру платників єдиного податку відповідний запис про скасування вказаного рішення та поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю Старт ЛТД 2011 , код за ЄДРПОУ 37578883, як платника єдиного податку третьої групи з відсотковою ставкою єдиного податку у розмірі 5 відсотків доходу з 01.04.2020.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Старт ЛТД 2011" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області судовий збір у сумі 5040,80 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Харківській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, із викладенням у ньому висновків, які не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що ухвалюючи рішення, Харківський окружний адміністративний суд не врахував, що матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що позивач, виявивши факт перерахування коштів не на той рахунок, звернувся до ГУ ДПС області з метою спрямування коштів за належністю з відповідною заявою. Зважаючи на наведене, сплачені відповідно до платіжних доручень від 11.07.2019 за № 3844 та від 20.05.2019 за № 3753 кошти було відображено в інтегрованій картці саме за кодом класифікації доходів бюджету 11011000 (військовий збір), який і було самостійно вказано позивачем у платіжних дорученнях. Просить врахувати, що за відсутності активних дій з боку платника податків, які проявляються у поданні заяви про перерахування помилково сплачених коштів у контролюючого органу, відсутні будь-які законні підстави для самостійного перерозподілу коштів в межах різних бюджетних рахунків. Уважає, що за наявності податкового боргу у ТОВ "Старт ЛТД 2011" податкове повідомлення-рішення № 0022435804 від 31.03.2020 та рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку від 31.03.2020 за № 4/20-40-58-04-34 Головного управління ДПС у Харківській області прийняті обґрунтовано.

За результатами апеляційного розгляду ГУ ДПС у Харківській області просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку ТОВ «Старт ЛТД 2011» з питання дотримання термінів сплати податкових зобов`язань по єдиному податку з юридичних осіб за І півріччя 2019 року, результати якої зафіксовано актом від 18.02.2020 за № 310/20-40-58-04-11/37578883.

Згідно з висновками акту перевірки позивачем порушено п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України, оскільки перевіряючими встановлено факт несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов`язання по єдиному податку з юридичних осіб, яке було самостійно задекларовано позивачем у декларації від 19.07.2019 за № 30214.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом складено повідомлення-рішення № 0022435804 від 31.03.2020, яким ТОВ «Старт ЛТД 2011» зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 60,88 грн (а.с. 33, 34).

Крім того, Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено перевірку щодо порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування платника єдиного податку, за результатами якої складено акт від 31.03.2020 за № 1745/20-40-58-04-11/37578883 (а.с. 35, 36).

За результатами такої перевірки встановлено таке:

Відповідно до індивідуальної картки платника АІС Податковий блок у ТОВ "СТАРТ ЛТД 2011" п.н. 37578883 станом на 31.03.2020 обліковується податковий борг по єдиному податку з юридичних осіб у сумі 906,91 грн, який виник за рахунок несплати податкового зобов`язання нарахованого згідно з Податковими Деклараціями платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) № 30214 від 19.07.2019 та № 39184 від 07.11.2019.

Таким чином, за результатами перевірки позивача (податковий номер 37578883) виявлено, що платником єдиного податку порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування - наявність податкового боргу по єдиному податку в юридичних осіб на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, чим порушено п. 8) п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 та п.п. 3 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято рішення про виключення позивача з реєстру платника єдиного податку від 31.03.2020 за № 4/20-40-58-04-34.

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем рішеннями, ТОВ "Старт ЛТД 2011" звернулось до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що оскаржувані рішення є протиправними, а за відсутності правових підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку в Єдиному державному реєстрі платників єдиного податку, необхідним є покладення на відповідача обов`язку поновити таку реєстрацію.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строки сплати податкових зобов`язань визначені ст. 57 ПК України, згідно з якою платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПК України, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (п. 31.1 ст. 31 ПК України).

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, податковим агентом, або представником платника податку (п.п. 38.1, 38.2 ст. 38 ПК України).

При виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України (частина перша статті 43 Бюджетного кодексу України).

Згідно із частиною п`ятою статті 45 Бюджетного кодексу України, податки і збори (обов`язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні від 5 квітня 2001 року № 2346-III визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

За несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.

Зокрема, пунктом 126.1 ст. 126 ПК України регламентовано, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до норм чинного законодавства України сплата податків платником податків здійснюється, зокрема, у безготівковій формі шляхом здійснення переказу коштів через банківську установу.

Згідно з абзацем 2 п. 294.1 ст. 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (п. 294.2 ст. 294 ПК України).

Відповідно до п. 295.3 ст. 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Абзацом 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України встановлено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Разом з цим, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПК України).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, в розрізі приписів пункту 299.2 статті 299 ПК України, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Відповідно до пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу уразі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

Пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Така правова позиція сформована Верховним Судом у постановах від 21 лютого 2018 року у справі № 813/1465/17, від 15 травня 2018 року у справі № 813/676/17.

Судовим розглядом установлено, що ТОВ "Старт ЛТД 2011" 19.07.2019 самостійно подано до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи за І півріччя 2019 року № 30214 та задекларовано податкові зобов`язання з єдиного податку до сплати за податковий (звітний) у сумі 900 грн.

Також, ТОВ "Старт ЛТД 2011" 11.11.2019 подано податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи за три квартали 2019 року за № 39184 та задекларовано до сплати 850 гривень.

Відповідно до платіжних доручень від 20.05.2020 за № 3753, від 11.07.2019 за № 3844 ТОВ "Старт ЛТД 2011" сплачено грошові кошти у сумі 1650 грн, які були зараховані на вказаний платником рахунок № 31116063020005 за кодом бюджетної класифікації 11011000 (військовий збір).

ТОВ "Старт ЛТД 2011" сплачено задекларовані податкові зобов`язання по єдиному податку у сумі 850 грн на підставі платіжного доручення від 07.11.2019 за № 4048.

Враховуючи зазначене, у ТОВ "Старт ЛТД 2011" протягом двох послідовних кварталів обліковувався податковий борг: станом на 01.10.2019 у сумі 304,38 грн; на 01.11.2019 - 304,38 грн.; на 01.12.2019 - 304,38 грн, 01.01.2020 - 304,38 грн; на 01.02.2020 - 304,38 грн; на 01.03.2020 - 1804,38 грн.

Проте, на підставі встановлених обставин справи, невірне зазначення платником реквізитів рахунку не призвело до ненадходження відповідної суми податку до бюджету у визначений законом строк.

Як убачається з матеріалів справи, в межах спірних правовідносин позивачем своєчасно сплачене податкове зобов`язання, яке зараховано до відповідного бюджету. Відтак, позивач, як платник податків, вчинив дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до бюджету.

Помилкове визначення під час сплати суми податкового зобов`язання казначейського рахунку не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання у визначений Податковим кодексом України строк, а отже, i для висновку про наявність підстав для виключення позивача з реєстру платника єдиного податку.

Наведена правова позиція викладена у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 813/1373/16 (адміністративне провадження № К/9901/19342/18) Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховану судом першої інстанції в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.

У постанові від 23.10.2018 у справі № 203/2660/17 Верховний Суд відзначив, що у межах спірних відносин особу притягнуто до відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску у той час, коли кошти зараховані на казначейський рахунок. Зазначена обставина не може бути кваліфікована як несвоєчасна сплата, оскільки кошти перераховано своєчасно хоча і на помилковий, але на казначейський рахунок органу доходів і зборів.

У постанові від 10.04.2020 року у справі № 821/844/17 Верховний Суд вказав на те, що зазначені штрафні санкції застосовуються у несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених сум єдиного внеску на невідповідний рахунок. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть слугувати підставою для застосування штрафів.

Така ж сама правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі № 821/1897/17.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності оскаржуваних рішень.

Отже, судом першої інстанції обґрунтовано визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0022435804 від 31.03.2020, рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку від 31.03.2020 за № 4/20-40-58-04-34.

Щодо висновків суду першої інстанції про необхідність захисту прав позивача шляхом покладення на Головне управління ДПС у Харківській області обов`язку внести до Реєстру платників єдиного податку відповідний запис про скасування рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку від 31.03.2020 за № 4/20-40-58-04-34 та поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю Старт ЛТД 2011 , код за ЄДРПОУ 37578883, як платника єдиного податку третьої групи з відсотковою ставкою єдиного податку у розмірі 5 відсотків доходу з 01.04.2020, колегія суддів зазначає таке.

У контексті наведеного, відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За правилами частин третьої і четвертої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Аналіз наведених норм свідчить, що законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки.

Суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіального органу, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Разом з тим, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція сформована у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 у справі № 2340/3933/18, від 16 вересня 2015 у справі № 21-1465а15 та від 02 лютого 2016 у справі № 804/14800/14.

Водночас, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

З урахуванням того, що рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку від 31.03.2020 за № 4/20-40-58-04-34 визнано протиправним та скасовано, колегія суддів уважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання Головне управління ДПС у Харківській області внести до Реєстру платників єдиного податку відповідний запис про скасування рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку від 31.03.2020 за № 4/20-40-58-04-34 та поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю Старт ЛТД 2011 , код за ЄДРПОУ 37578883, як платника єдиного податку третьої групи з відсотковою ставкою єдиного податку у розмірі 5 відсотків доходу з 01.04.2020

Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 по справі № 520/13275/2020 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін