Постанова
від 20.05.2021 по справі 826/16478/18
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16478/18 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Маратти до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Маратти звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача по незабезпеченню здійснення коригування даних електронного рахунку 37511000280139 позивача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість по збільшенню суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме суми 434 444 грн;

- зобов`язати відповідача збільшити в системі електронного адміністрування ПДВ суму, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме суму 434 444 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно списано кошти у розмірі 434 444,00 грн з рахунку позивача, які останнім сплачені на підставі помилкових податкових накладних, до яких позивачем складено розрахунки коригування. Кошти у вказаній сумі відповідачем були повернуті на рахунок позивача з урахуванням викладеної обставини, однак в подальшому були протиправно списані.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року позовні вимоги - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України по незабезпеченню здійснення коригування даних електронного рахунку 37511000280139 Товариства з обмеженою відповідальністю Маратти у системі електронного адміністрування податку на додану вартість по збільшенню суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю Маратти має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме суми 434444,00 грн.

Зобов`язано Державну фіскальну службу України збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю Маратти має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме суму 434444,00 грн.

В апеляційній скарзі, Державна податкова служба України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що система електронного адміністрування ПДВ є автоматичною системою, враховує лише ту звітність, яка надана ТОВ Маратти за відповідний звітний період та не допускає ручного втручання в її роботу, відтак підстави для задоволення позовних вимог - відсутні.

Крім того, апелянт просить здійснити заміну відповідача з Державної фіскальної служби України на Державну податкову службу України.

Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України , утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Згідно з абзацом 6 пункту 2 цієї ж постанови Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

У відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України Питання Державної податкової служби від 21 серпня 2019 року № 682-р Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає клопотання апелянта таким, що підлягає задоволенню, тому слід замінити сторону - Державну фіскальну службу України на її правонаступника - Державну податкову службу України.

Згідно пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2016 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Євротехніка було укладено договір поставки.

За результатом здійснення господарських операцій та на виконання вимог податкового законодавства, позивачем складено податкові накладні від 07 липня 2017 року №2, №3, №9, №10 та від 19 липня 2017 року №5, №6, №11, №12, які направлено для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних та згодом зареєстровано у вказаному реєстрі.

У свою чергу, податкові зобов`язання згідно з податковими накладними від 07 липня 2017 року №9 та №10 та від 19 липня 2017 року №11 та №12 позивачем відображено у податковій декларації з ПДВ за липень 2017 року.

Водночас, податкові накладні від 07 липня 2017 року № 2 та №3 та від 19 липня 2017 року №5 та №6 у податковій декларації з ПДВ за липень 2017 року позивачем не відображені, оскільки останні є помилковими.

У подальшому, у результаті виявлення помилкового складення податкових накладних від 07 липня 2017 року №2 та №3 та від 19 липня 2017 року №5 та №6, позивачем складено розрахунки коригування до таких накладних від 15 січня 2018 року №1, від 26 січня 2018 року №9 та №10, а також від 29 січня 2018 року №11, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Після реєстрації розрахунків коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних на рахунок позивача у системі електронного адміністрування ПДВ повернуто кошти у розмірі 434 444 грн, які перед цим списано під час реєстрації податкових накладних від 07 липня 2017 року №2, №3 та від 19 липня 2017 року №5, №6.

Позивачем до податкової декларації з ПДВ за січень 2018 року не було включено перелічені вище розрахунки коригування до податкових накладних. Однак, після реєстрації вказаної декларації відповідачем з рахунку позивача було списано кошти у розмірі 434 444 грн.

Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем правомірно не включено до податкової звітності з ПДВ, в якій відображено дані, складені на підставі первинних документів позивача, помилково складені податкові накладні, на які було складено розрахунки коригувань на суму 434 444 грн, та такі розрахунки, оскільки обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в помилкових податкових накладних і розрахунках коригування до них, не підлягають відображенню у податковій декларації з ПДВ, відтак у відповідача були відсутні підстави для списання з рахунку позивача коштів у сумі 434 444 грн.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Так, у відповідності до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

З системного аналізу зазначених норм права вбачається, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними, при цьому це право платник має незалежно від часу внесення платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних до Реєстру.

При цьому, основні принципи функціонування системи електронного адміністрування (далі - СЕА) податку на додану вартість (далі - ПДВ) визначено статтею 200-1 розділу V Податкового кодексу України (далі - ПК України), якою було доповнено вказаний Кодекс згідно Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , що набрав законної сили з 01.01.2015.

Так, згідно пунктів 200-1.1, 200-1.2 ст.200-1 ПК України СЕА ПДВ забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

На виконання приписів вказаної норми Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок №569) затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ, яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Згідно пункту 13 Порядку №569 ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 15 Порядку №569, якщо після постачання/надання товарів/послуг змінюється сума компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у разі повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або під час повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань і податкового кредиту постачальника та отримувача товарів/послуг підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в Реєстрі.

Розрахунок коригування складається постачальником/надавачем товарів/послуг у порядку, встановленому для податкових накладних.

З аналізу вище викладеного вбачається, що система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.

Реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних здійснюється виключно у межах реєстраційної суми, яка обчислюється за формулою, встановленою пунктом 200-1.3 статті 200-1 розділу V ПК України та пунктом 9 Порядку № 569.

Відповідно до норм ст. 200-1 ПК України та положень п. 18 Порядку № 569 суми ПДВ, зазначені у податковій накладній та розрахунку коригування до неї дані про суми ПДВ, при їх реєстрації в ЄРПН враховуються у відповідних обсягах при обчисленні реєстраційної суми податку.

При цьому, жодних винятків при врахуванні зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до них (як то, у випадку помилкового складання податкової накладної) для визначення реєстраційної суми чинними нормами ПК України і положеннями Порядку №569 не передбачено.

Пунктом 201.14 статті 201 ПК України визначено, що платники податку зобов`язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарі/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об`єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу (пункт 201.15 статті 201 ПК України).

Як свідчать матеріали справи, за результатом здійснення господарських операцій позивачем складено податкові накладні від 07 липня 2017 року №2, №3, №9, №10 та від 19 липня 2017 року №5, №6, №11, №12, які направлено для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних.

У свою чергу, податкові зобов`язання згідно з податковими накладними від 07 липня 2017 року №9 та №10 та від 19 липня 2017 року №11 та №12 позивачем відображено у податковій декларації з ПДВ за липень 2017 року.

Водночас, податкові накладні від 07 липня 2017 року № 2 та №3 та від 19 липня 2017 року №5 та №6 у податковій декларації з ПДВ за липень 2017 року позивачем не відображені, оскільки останні є помилковими.

У подальшому, у результаті виявлення помилкового складення податкових накладних від 07 липня 2017 року №2 та №3 та від 19 липня 2017 року №5 та №6, позивачем складено розрахунки коригування до таких накладних від 15 січня 2018 року №1, від 26 січня 2018 року №9 та №10, а також від 29 січня 2018 року №11, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

При цьому, всі подані позивачем розрахунки коригування були прийняті податковим органом, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями.

Пунктом 192.1 статті 192 ПК України закріплено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсацій їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Під помилковими податковими накладними слід розуміти ті податкові накладні, які: складені на неправильного покупця (наприклад, неправильно вказали ІПН або склали податкову накладну на покупця, до якого ця накладна жодного стосунку не має); виписані двічі на одну і ту ж операцію; складені на неправильну дату. При цьому, у даному випадку, мова йде про податкові накладні, які вже зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з роз`ясненнями Державної фіскальної служби України (лист від 03 лютого 2015 року №2208/6/99-99-19-03-02-15 та від 29 січня 2016 року №1721/6/99-99-19-03-02-15), у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг та реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПК України скласти розрахунок коригування до помилкової податкової накладної.

З системного аналізу викладених правових норм вбачається, що в разі направлення у визначеному законом порядку платником податку розрахунку коригування до податкової накладної, вказана у ньому сума має бути врахована контролюючим органом при обчисленні суми податку, на яку такий платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оскільки поновлення реєстраційного ліміту СЕА ПДВ не відбувається автоматично, а лише зі скасуванням реєстрації податкових накладних, яке як було встановлено вище виникло з підстав реєстрації позивачем розрахунків коригування, відтак позивач має право на збільшення в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість реєстраційного ліміту для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у сумі 434 444,00 грн та відобразити відповідне збільшення у витягу з Системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до вимог Порядку №569, саме на ДПС України, як правонаступника ДФС України, покладено обов`язок щодо обчислення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.

Тобто, саме на відповідача покладається обов`язок щодо забезпечення автоматичного збільшення в СЕА ПДВ реєстраційного ліміту - суми, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.

Враховуючи вищевикладене та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що контролюючим органом мали бути враховані визначені у поданих позивачем розрахунках коригування суми для збільшення суми податку, на яку такий платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки такими розрахунками здійснювалось коригування помилково зазначених раніше у поданих позивачем податкових накладних сум, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Замінити відповідача у справі - Державну фіскальну службу України на її правонаступника - Державну податкову службу України.

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

Є.В. Чаку

СудШостий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення20.05.2021
Оприлюднено24.05.2021
Номер документу97067992
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/16478/18

Постанова від 20.05.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Оксененко Олег Миколайович

Ухвала від 19.04.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Оксененко Олег Миколайович

Ухвала від 19.04.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Оксененко Олег Миколайович

Ухвала від 29.03.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Оксененко Олег Миколайович

Рішення від 08.12.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Федорчук А.Б.

Ухвала від 10.10.2018

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Федорчук А.Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні