Постанова

від 21.05.2021 по справі 344/8857/17

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2021 рокуЛьвівСправа № 344/8857/17 пров. № А/857/6067/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Качмара В.Я., Ніколіна В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Громадської організації ТМР Княжа Фауна на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 лютого 2021 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Громадської організації ТМР Княжа Фауна до Івано-Франківської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства, Громадська організація Галицька районна організація Українського товариства мисливців та рибалок про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, -

суддя (судді) в суді першої інстанції - Антоняк Т.М.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення - не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

12 липня 2017 року Громадська організація ТМР Княжа Фауна звернулася в суд з адміністративним позовом до Івано-Франківської обласної ради, в якому просила: зобов`язати скасувати рішення 11-ї сесії 7-го скликання Івано-Франківської обласної ради від 09 грудня 2016 року, яким надано в користування Галицькій районній організації Українського товариства мисливців та рибалок (УТМР) мисливські угіддя площею 3200,4 га на території Галицького району терміном на 15 років у межах землекористування: ПА Бовшівська - 550,0 га; ФГ Тернівського - 48,0 га; ФГ Короля Сокіл - 22,3 га; Демешківська сільська рада - 250,1 га; Новоскоморохівська сільська рада - 850,0 га; Залукв`янська сільська рада - 760,0 га; Вікторівська сільська рада - 720,0 га.

На обгрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням 32-ї сесії 6-го скликання Івано-Франківської обласної ради від 17 жовтня 2014 року Громадській організації ТМР Княжа Фауна надано мисливські угіддя площею 14418,82 га на території Галицького району в межах землекористування органів місцевого самоврядування та господарюючих суб`єктів. На підставі зазначеного рішення затверджена картосхема мисливських угідь Громадської організації ТМР Княжа Фауна . Незважаючи на рішення Івано-Франківської обласної ради від 17 жовтня 2014 року та затвердженої картосхеми мисливських угідь Громадської організації ТМР Княжа Фауна Івано-Франківська обласна рада надала Галицькій районній організації Українського товариства мисливців та рибалок частину мисливських угідь, які перебувають в межах мисливських угідь Громадської організації ТМР Княжа Фауна .

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 лютого 2021 року позовну заяву залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що представник позивача повторно не з`явився в судове засідання, хоча про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що у справі наявні відповідні докази. Крім того, представником позивача не було повідомлено суд про причини неявки та від нього не надходили заяви про розгляд справи за його відсутності.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Громадська організація ТМР Княжа Фауна подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржувану ухвалу.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права. Зокрема, зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про час та місце судового розгляду. Крім того, уповноважений представник позивача адвокат Сікомас С.В. об`єктивно не зміг би прибути в судове засідання, оскільки був ізольований від контактів з іншими особами через його захворювання на COVID-19.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції прийшов до висновку про неявку позивача в судове засідання без поважних причин та неповідомлення ним про причини неявки, від нього не надходили заяви про розгляд справи за його відсутності.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 205 КАС України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із частиною п`ятою статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.

Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

З вищенаведених процесуальних норм слідує, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205, пункту четвертого частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов, як: належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 19 вересня 2019 року по справі № 826/10538/17.

Колегією суддів встановлено, що підставою для залишення позовної заяви без розгляду була неявка позивача в судові засідання призначені на 15 липня 2020 року, 03 листопада 2020 року та 02 лютого 2020 року, неповідомлення ним суду про причини своєї неявки та неподання клопотань про розгляд справи за його відсутності.

Однак, в матеріалах справи відсутні належні докази повідомлення Громадської організації ТМР Княжа Фауна про час та місце проведення відкладених на 15 липня 2020 року, 03 листопада 2020 року та 02 лютого 2020 року судових засідань.

Так, в матеріалах справи наявні розписки для вручення в суді повістки про виклик до суду Громадської організації ТМР Княжа Фауна на 15 липня 2020 року, 03 листопада 2020 року та 02 лютого 2020 року, однак підписи представника позивача про одержання повісток про виклик до суду на цих розписках відсутні (а.с.107, 110, 112).

Відповідно до частини другої статті 124 КАС України повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам.

Частиною третьою статті 124 КАС України передбачено, що судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:

1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;

2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 126 КАС України повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а відповідно до частини третьої цієї ж статті, повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

У частині першій статті 127 КАС України зазначено, що часом вручення повістки вважається день вручення судової повістки під розписку.

Колегія суддів зазначає що в матеріалах справи відсутні належні докази повідомлення позивача про час та місце проведення розгляду справи за його позовом, розгляд якого було відкладено на 15 липня 2020 року, 03 листопада 2020 року та 02 лютого 2020 року.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки зазначеним обставинам, а тому дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду з підстав повторної неявки позивача чи його представника до суду.

Відповідно до вимог частини першої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Так, у справі Bellet v. France , Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з пунктом першим статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції залишаючи позов без розгляду порушив норми процесуального права, а тому ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 лютого 2021 року про залишення позовної заяви без розгляду слід скасувати та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 243, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Громадської організації ТМР Княжа Фауна задовольнити повністю.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 лютого 2021 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 344/8857/17 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді В. Я. Качмар В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 21 травня 2021 року.