Постанова

від 19.05.2021 по справі 908/821/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2021 м. Дніпро Справа № 908/821/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Білецької Л.М. (доповідач)

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання: Столбченко Д.В.,

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 06.10.2020 (повне рішення складено 19.10.2020, суддя Топчій О.А.) у справі №908/821/20

за позовом: Акціонерного товариства Таскомбанк , м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Запоріжжя-Буд , м. Запоріжжя,

відповідача-2: ОСОБА_1 , м. Запоріжжя

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст обставин справи і рішення суду першої інстанції.

В березні 2020 до господарського суду Запорізької області звернулось АТ Таскомбанк з позовом, в якому просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором, в т.ч. тіло, відсотки, комісію та штраф станом на 13.03.2020 в розмірі 204 272,67 грн. Через неналежне виконання позичальником - ТОВ Будівельна компанія Запоріжжя-Буд своїх зобов`язань з повернення кредитних коштів за кредитною угодою, що забезпечена порукою фізичної особи ОСОБА_1 , Банк змушений звернутись до суду з даним позовом.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.10.2020 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ Будівельна компанія Запоріжжя-Буд та ОСОБА_1 солідарно на користь АТ Таскомбанк заборгованість за кредитним договором №ID6178110 від 28.03.2019, яка станом на 13.03.2020 складається з: заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 177 081,00 грн., заборгованості по відсоткам (в т.ч. прострочена) - 0,06 грн., заборгованості по комісії (в т.ч. прострочена) - 24 173,31 грн. В іншій частині позову відмовлено (а.с.162).

Місцевий господарський суд встановив, що позичальник, отримавши доступ до користування коштами в розмірі 250 000,00 грн., в порушення умов договору, забезпеченого порукою, свої зобов`язання з повернення кредитних коштів, сплати відсотків та комісії за кредитом належним чином не виконував. У зв`язку з недодержанням графіку погашення кредиту, Банком надіслано на адреси позичальника та поручителя повідомлення-вимоги про повернення коштів, що виконані не були.

Щодо стягнення штрафу в сумі 682,11 грн., то суд зазначив про ненаведення позивачем в обґрунтування нарахованого штрафу жодного пункту кредитного договору або Правил обслуговування корпоративних клієнтів. Кредитний договір та Правила не містять положень щодо можливості банка нараховувати позичальнику штраф за порушення виконання грошових зобов`язань за договором.

2. Короткі узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду від 06.10.2020 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Так, скаржник вважає, що:

- спірний договір кредитування є нікчемним;

- докази укладання кредитної угоди шляхом накладання цифрового електронного підпису не відповідають вимогам ч.1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України. Відсутні докази власноручного підпису відповідача на заяві - договору №ID6178110 від 28.03.2019 (Правила обслуговування корпоративних клієнтів АТ Таскомбанк (продукт Кредит на розвиток бізнесу ), також зы скріншотів неможливо встановити, що зазначений документ підписаний електронним цифровим підписом, який відповідає вимогам Закону України Про електронний цифровий підпис ;

- згідно з положеннями ст. 1055 Цивільного Кодексу України кредитний договір укладений не у письмовій формі є нікчемним, з посиланням на ч. 2 ст. 215 та ст.ст. 216, 547, 548 Цивільного кодексу України, що встановлюють недійсність обох правочинів: з отримання коштів та поруки;

- щодо Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ Таскомбанк (продукт Кредит на розвиток бізнесу ), скаржник посилається на правову позицію Великої палати Верховного Суду у справі №342/180/17ц від 03.07.2019, та зауважує про відсутність підтверджень того, що він розуміє зміст Правил та ознайомився і погодився з ними. На думку відповідача - 2, Правила спрямовані на збільшення обсягів прав та обов`язків позичальника, відтак наявність особистого підпису є обов`язковим реквізитом правочину. Також наголошує, що Правила неможливо вважати складовою кредитного договору в частині встановлення умов кредитування.

3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

У відзиві на апеляційну скаргу Банк наголошує, що в матеріалах справи містяться підтверджуючі документи цілісності даних (факт підписання електронним цифровим підписом) з відкритого сервісу Перевірка кваліфікованого електронного підпису Центрального засвідчувального органу за посиланням в інтернет-мережі. Просить оскаржуване рішення залишити без змін, вимоги скарги - без задоволення.

Відповідач-1 не скористався своїм правом надати відзив на апеляційну скаргу, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

4. Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2020 апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 на рішення господарського суду Запорізької області від 06.10.2020 у даній справі залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 06.10.2020 у даній справі.

Враховуючи, що розгляд справи, призначений на 01.03.2021, не відбувся через перебування судді - доповідача на лікарняному, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.03.2021 розгляд апеляційної скарги фізичної особи ОСОБА_1 у даній справі призначений на 31.03.2021.

31.03.2021 розгляд наведеної апеляційної скарги відкладений на 05.04.2021.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 06.04.2021 розгляд апеляційної скарги фізичної особи ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 06.10.2020 у даній справі відкладений на 19.05.2021.

19.05.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови у справі.

У судовому засіданні присутні представники сторін надали пояснення, навели обґрунтування своїх вимог та заперечень з посиланням на норми законодавства, що на їх думку, регулюють спірні правовідносини сторін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представника скаржника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення слід залишити без змін з огляду на наступне.

5. Встановлені та неоспорені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини.

08.03.2019 відповідно до анкети - заяви про надання кредиту юридичній особі - ТОВ Будівельна компанія Запоріжжя-Буд (а.с.21-23) відповідачем - 1 подано заяву про надання кредиту на розвиток бізнесу в сумі 600 000,00 грн.

21.03.2019 між ТОВ БК Запоріжжя-Буд в особі директора Христенка К.С. та АТ Таскомбанк укладено заяву-договір про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів (а.с.125). Заява-договір підписана директором ОСОБА_1 власноруч та скріплена печаткою підприємства.

Зі змісту вказаної заяви вбачається, що відповідач-1, ознайомившись із Правилами обслуговування корпоративних клієнтів, тарифами Банку, просить відкрити поточний рахунок у гривні для здійснення господарської діяльності, а також, зокрема, погоджується із тим, що публічна пропозиція АТ Таскомбанк на укладення договору про комплексне банківське обслуговування, Умови підключення до клієнт-банку ТАС24 , Правила обслуговування корпоративних клієнтів та Тарифи банку разом з цією заявою-договором становлять договір банківського обслуговування та є його невід`ємною частиною.

На виконання заяви-договору ТОВ Будівельна компанія Запоріжжя-Буд відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 .

28.03.2019 між Банком та ТОВ Будівельна компанія Запоріжжя-Буд в особі директора Христенка К.С., як позичальником, укладено заяву-договір №ID 6178110 (а.с.15-16) про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ Таскомбанк (продукт Кредит на розвиток бізнесу , далі - Договір), відповідно до п.1.1. якого за умовами наявності вільних коштів банк зобов`язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 , відкритий у АТ Таскомбанк з цільовим використанням на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів позичальника та на придбання основних засобів та інших інвестицій в бізнес.

За умовами п. 18.2.1.3. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ Таскомбанк (а.с.119) за користування кредитом клієнт сплачує щомісячно проценти за користування коштами та щомісячну комісію за управління кредитом в розмірі,що зазначені в заяві та цінових параметрах цього розділу Правил, які розміщені на офіційному сайті банку. Датами сплати процентів та щомісячної комісії за управління кредитом є дати сплати платежів, зазначені в заяві. При несплаті процентів чи комісії у зазначений строк, вони вважаються простроченими.

Розділом 2 Договору визначено умови надання кредиту, зокрема, розмір кредиту становить 250 000,00 грн. (п. 2.1. Договору); розмір процентної ставки за користування кредитом 0,0001% річних (п. 2.3.1. Договору); розмір комісійної винагороди 1,99% від суми виданого кредиту (щомісячно) (п. 2.3.2. Договору); термін і порядок погашення кредиту згідно графіку погашення кредиту, зазначеного в Додатку 1 до цього Договору (п.2.5. Договору); термін повернення кредиту 28.03.2021 (п. 2.6. Договору).

Умовами п.4.1. Договору передбачено, що цей Договір, Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ Таскомбанк та Цінові параметри продукту є Кредитним договором.

Відповідно до п. 4.2. Договору, цей Договір є договором приєднання у визначенні ст. 634 Цивільного кодексу України, у зв`язку із чим: п. 4.2.1. умови цього Договору визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку http://www.tascombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до Договору в цілому.

Згідно п. 18.1.13 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в AT Таскомбанк (а.с.29) при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до цих правил (у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт банк/інтернет клієнт банк ТАС24/БІЗНЕС , або у формі обміну паперовою/електронною інформацією, або в будь якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через веріфікований номер телефону, якій належить уповноваженій особі клієнта з правом першого підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Додаток 1 до заяви - договору №ID6178110 (а.с.17) містить інформацію про дату чергового платежу та суму платежу, що включає основну заборгованість, комісію та проценти.

Договір (заяву-договір №ID 6178110 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в AT Таскомбанк (продукт Кредит на розвиток бізнесу )) підписано сторонами за допомогою електронного цифрового підпису, що підтверджується витягом з сайту про цілісність даних відкритого інтернет-сервісу Перевірка кваліфікованого електронного підпису Центрального засвідчувального органу (а.с.24).

Пункт 18.2.6 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в AT Таскомбанк Договір, а саме - обслуговування кредиту клієнта, набирає чинності з моменту підписання клієнтом заяви про приєднання до Правил та діє до повного виконання зобов`язань сторонами за цим Договором.

Банк, незалежно від настання строків виконання зобов`язань клієнтом за договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати відсотків (процентів) та винагород, право банку на отримання яких передбачено договором, зокрема, у разі відсутності на поточних рахунках клієнта суми коштів, що необхідна для сплати чергового платежу за кредитом (п.18.2.2.2.5. та п.18.2.23.8. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в AT Таскомбанк ).

На виконання умов укладеного 28.03.2019 правочину позики Банк забезпечив переведення коштів на користь позичальника в сумі 250 000,00 грн. (а.с.26).

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитною угодою 28.03.2019 між Банком та відповідачем - 2 укладено Договір поруки №Т 05.10.2018 І 6781 (а.с.18-20), зі змісту якого вбачається, що поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором, на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі ТОВ Будівельна компанія Запоріжжя-Буд зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі Заяви-договору №ID 6178110 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") від 28.03.2019, що укладений між кредитором та боржником, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому.

Відповідно до п.1.2. Договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником усіх зобов`язань за кредитним договором, в тому числі: 1.2.1. повернути кредитору кредит у розмірі 250 000,00 грн., у терміни (строки), визначені кредитним договором та додатком №1 до кредитного договору, але в будь-якому випадку не пізніше 28.03.2021; 1.2.2. щомісячно сплачувати кредитору проценти за користування кредитом в розмірі 0,0001% річних з урахуванням порядку та розміру їх зміни згідно умов кредитного договору, та в строки, що встановлені кредитним договором; 1.2.3. щомісячно сплачувати комісію за управління кредитом в розмірі 1,99% річних від суми виданого кредиту в порядку, встановленому кредитним договором.

Згідно з п. 3.1. Договору поруки у випадку невиконання боржником будь-яких зобов`язань за кредитним договором, або невиконання зобов`язань у строки, визначені кредитним договором, кредитор звертається з письмовою вимогою на адресу поручителя, вказану в розділі 7 цього договору, та копію надсилає боржнику.

Поручитель не пізніше 5-ти робочих днів з дня відправлення вимоги кредитора зобов`язаний погасити суму в розмірі, визначеному у вимозі. Неотримання поручителем вимоги кредитора не звільняє останнього від обов`язку виконати умови цього договору (п. 3.3. Договору поруки).

Договір поруки підписаний/скріплений обома сторонами за допомогою використання електронного цифрового підпису (а.с.25).

Надалі, відповідачем-1 в порушення взятих зобов`язань зі своєчасного повернення кредитних коштів, сплати відсотків та комісії за кредитом, допущено порушення графіка погашення кредиту (Додаток 1).

Відповідно до п. 18.2.23.8. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в AТ Таскомбанк , Банк, незалежно від настання строків виконання зобов`язань клієнтом за цим договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, право банку на отримання яких передбачено цим договором, при настанні умов, передбачених п. 18.2.2.2.5 цього Договору, або порушення клієнтом вимог у частині цільового використання кредитних коштів.

За змістом п. 18.2.2.2.5 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в AТ Таскомбанк , клієнт доручає банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту для виконання зобов`язань з погашення кредиту, сплати комісії за його використання, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні для виконання зобов`язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті банку, при настанні строку здійснення платежу згідно з заявою (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер. У разі відсутності на поточних рахунках клієнта суми коштів достатньої для оплати чергового платежу за кредитом, клієнт доручає банку встановити овердрафт на поточний рахунок на суму, необхідну для сплати чергового платежу або використати кошти надані банком згідно та у порядку, зазначеному в розділі 18.1 цих Правил.

05.02.2020 Банк надіслав на ім`я позичальника та поручителя письмові повідомлення-вимоги (а.с.35-38) про дострокове повернення 145 830,00 грн. основного боргу, 0,01 грн. строкової заборгованості по відсотках, 31 251,00 грн. простроченого боргу, 0,04 грн. простроченої заборгованості за відсотками, 1 540,24 грн. простроченої пені, 4 975,00 грн. строкової комісії, 14 223,31 грн. простроченої комісії, зі строком виконання такої вимоги - протягом 30-ти календарних днів з дати одержання відповідачем цього повідомлення, але не пізніше 45-ти календарних днів з дня направлення даного повідомлення банку (у випадку користування кредитом, який не забезпечений іпотекою, та не наданий на придбання житла). Вимоги Банку залишені без відповіді адресатами.

6. Доводи, за якими апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.

Згідно з ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частин першої, другої ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 зазначеного Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Частиною другою ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 наведеного вище Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Заява-договір №ID 6178110 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ Таскомбанк (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") підписана відповідачами шляхом накладення електронного цифрового підпису та містить інформацію про розмір кредиту, термін його повернення, розмір процентної ставки за користування кредитом та розмір комісійної винагороди, а також терміни їх сплати. Передбачена заявою-договором і відповідальність позичальника за порушення грошових зобов`язань у вигляді пені.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 13.03.2020 відповідачем-1 допущено прострочення з сплати наступних платежів: тіло кредиту - 177 081,00 грн., відсотки - 0,06 грн. та комісія - 24 173,31 грн., а також пеня - 2 336,19 грн.

Доказів виконання своїх зобов`язань у відповідності до умов заяви-договору №ID 6178110 від 28.03.2019 відповідачами до суду не надано.

Відповідно до ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до частини першої ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно з частинами першою та другою ст. 553 зазначеного Кодексу за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частиною першою та другою ст. 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Разом з тим, оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов`язань і при цьому водночас сама має зобов`язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов`язання та про договори.

Відповідно до частини першої ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема, визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, у тому числі, реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо.

З аналізу умов укладеного між Банком та відповідачем-2 договору поруки можливо встановити зміст правочину, який як основне зобов`язання забезпечений порукою, суму кредитного ліміту, строк його повернення та розміри процентної ставки, комісійної винагороди та умови застосування пені.

Право позивача вимагати дострокового повернення кредиту у випадку порушення відповідачем своїх зобов`язань, встановлених заявою-договором, тобто односторонньої відмови від зобов`язання, передбачено п.п. 18.2.23.8 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу"), які є складовою кредитного договору, до якого приєднався відповідач згідно з умовами заяви-договору №ID 6178110, та зміст якого наведений в розділі 5 цієї постанови.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач звертався до відповідачів з повідомленнями-вимогами про дострокове повернення кредиту та сплату процентів, комісії та пені, що підтверджується списком рекомендованих листів №3, форма 103 та фіскальним чеком АТ Укрпошта , ВПЗ Львів - поштамт 4 від 06.02.2020 (а.с.29).

За наведених обставин колегія суддів вважає, що позовні вимоги Банку про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за тілом кредиту, комісії та відсоткам, є обґрунтованими, отже, правомірно задоволені місцевим господарським судом.

В частині відмови у позові рішення не оскаржується.

Отже, висновки місцевого господарського суду доводами апеляційної скарги не спростовано. Скаржник помилково посилається на положення Закону України "Про електронний цифровий підпис", який втратив чинність на час укладення договорів.

7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу викладеного в апеляційній скарзі .

Колегією суддів встановлено факт отримання підприємством, керівником якого є відповідач-2, коштів, що підтверджується підписанням спірної заяви - договору №ID 6178110 за допомогою електронного цифрового підпису в результаті його накладення на спірний документ за допомогою особистого ключа. В матеріалах справи міститься Витяг про цілісність даних з відкритого інтернет - ресурсу Сервіс перевірки кваліфікованого електронного підпису Центрального засвідчувального органу. Також, судовою колегією у судовому засіданні досліджено наданий до відзиву на позовну заяву цифровий носій (а.с. 102, 129), з якого вбачається, що наявні у форматах PDF договори відповідають за змістом наявним у справі договорам, та електронні підписи відповідачів, на яких перевірені колегією суддів у судовому засіданні і встановлена наявність їх у мережі Інтернет.

Скаржник в апеляційній скарзі посилається на положення Закону України Про електронний цифровий підпис в частині невідповідності цифрового підпису положенням наведеного Закону. Такі твердження скаржника не приймаються колегією суддів, оскільки Закон України Про електронний цифровий підпис втратив чинність від 07.11.2018 на підставі Закону №2155-VIII від 05.10.2017, ВВР, 2017, № 45, ст.400 Про електронні довірчі послуги .

Відтак, твердження скаржника про невідповідність цифрового підпису, зробленого на заяві від 28.03.2019, положенням законодавства, що втратило свою чинність на момент вчинення кредитного правочину, є помилковим та не спростовує факту наявності в матеріалах справи належних та допустимих доказів того, що саме відповідачем-2 підписано електронним цифровим підписом заяву-договір від 28.03.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ Таскомбанк (продукт "Кредит на розвиток бізнесу").

Правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17, є обов`язковими для застосування в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України, на чому наголошує скаржник, та з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції. Проте, відповідач-2 помилково вважає, що йому не було доведено до відома зміст умов кредитування, викладених в Правилах обслуговування корпоративних клієнтів АТ Таскомбанк (продукт Кредит на розвиток бізнесу ), що в свою чергу призвело до збільшення обсягів відповідальність позичальника, а відтак і поручителя, та потребувало наявності обов`язкового особистого підпису відповідача-2.

Зазначені твердження спростовуються змістом самої заяви - договору №ID 6178110, яку, як вже зазначалось вище, визнано судом підписаною позичальником у належний спосіб, що містить інформацію не тільки про ліміт суми кредитування та строк його повернення, також наявна інформація про відсотки та штрафні санкції. Скаржник під час розгляду справи не зміг навести конкретні пункти Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ Таскомбанк , що передбачають збільшення його відповідальності, та нарахування Банком сум, відмінних від тих, що обумовлені заявою - договором №ID 6178110. Також, під час апеляційного провадження, скаржник не зміг обґрунтувати суперечливість умов між заявою-договором та Правилами.

Під час перевірки наданих Банком розрахунків заборгованості відповідача за кредитом, судом встановлено їх математичну вірність та відповідність умовам заяви - договору № ID 6178110.

Щодо висновків Верховного Суду, викладених 03.07.2019 у справі №342/180/17, то при розгляді даного спору вони не підлягають застосуванню, так як фактичні обставини обох справ є відмінними та не є релевантними для розгляду даної справи. Апеляційна інстанція зауважує, що при розгляді справи №342/180/17 підлягало вирішенню (встановленню) питання правомірності нарахування та стягнення відсотків та неустойки за споживчим кредитом, що обумовлені Умовами та Правилами надання банківських послуг в АТ ПриватБанк , а не заявою про приєднання.

Твердження скаржника про нікчемність правочину від 28.03.2019 не відповідає дійним обставинам справи та спростовується тим, що під час укладання заяви - договору №ID 6178110 дотримано всіх істотних умов договору про кредитування, в т.ч. шляхом застосування електронного цифрового підпису, що прирівнюється до письмової форми договору.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 Цивільного кодексу України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

У ст. 3 Закону України Про електронну комерцію зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір , укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України Про електронну комерцію ).

Частиною п`ятою ст. 11 Закону України Про електронну комерцію встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями ст. 12 Закону України Про електронну комерцію визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої ст. 639 Цивільного кодексу України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 Цивільного кодексу України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 Цивільного кодексу України).

Включення всіх істотних умов договору кредитування підлягають є обов`язковим для електронного аналогічного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

У силу ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Тобто, при укладанні правочину важливо розуміти, в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити волю сторін правочину за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України Про електронну комерцію моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України).

За сукупним аналізом ст.ст. 74,76, 77, 78 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, встановивши фактичні обставини у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заявлених вимог Банка до поручителів, як вірно встановлено місцевим господарським судом, оспорюваний договір-заявка підписаний позичальником за допомогою кваліфікованого електронного підпису, що свідчить про належність та допустимість наданих позивачем доказів на підтвердження вчинення правочину. Відтак, є підтвердженим факт укладання між сторонами договору кредитування в електронній формі, з досягненням згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи апеляційної скарги у цій частині.

Частиною 5 статті 23 Закону України "Про електронні довірчі послуги" передбачено, що правочин, вчинений в електронній формі, може бути визнаний судом недійсним у разі, коли під час його вчинення використовувався кваліфікований електронний підпис чи печатка, кваліфікований сертифікат якого/якої не містить відомостей, передбачених частиною другою цієї статті, або містить недостовірні відомості.

8. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права і інтереси особи за захистом яких вона звернулась до суду.

Доводи, що зумовили звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою, не знайшли свого підтвердження, що свідчить про непорушенність прав та інтересів скаржника.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

10. Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-280, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 06.10.2020 у справі №908/821/20 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 06.10.2020 у справі №908/821/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню до Верховного Суду протягом двадцяти днів від дня складення повного тексту постанови.

Повний текст складено 20.05.2021

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Судді: Т.А. Верхогляд

Ю.Б. Парусніков