Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14.05.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/174/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рожнятівської селищної ради,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ СОЛАР СФ",
про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за землю в сумі 92 830 грн 27 к., розірвання договору оренди землі та зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку
за участю:
від позивача: представники не з`явились
від відповідача: представники не з`явились
від прокуратури: Чернописька Галина Остапівна - прокурор відділу, (службове посвідчення № 058743 від 16.12.2020)
установив: Керівник Калуської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Рожнятівської селищної ради до Товариств а з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ СОЛАР СФ" про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за землю в сумі 92 830,27 грн., розірвання договору оренди землі та зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди земельної ділянки, зокрема щодо сплати орендної плати. Зазначив, що орендна плата є однією з істотних умов договору, а систематичне невиконання даної умови є підставою розірвання договору оренди землі.
Відповідно до ухвали від 05.03.2021 Господарськи суду Івано-Франківської областівирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначив на 29.03.2021.
Ухвалою - повідомленням Господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2021 розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладено на 19.04.2021.
Ухвалою від 19.04.2021 суд закрив підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 26.04.2021 об 11:30.
Ухвалою-повідомленням від 26.04.2021 Господарський суд Івано-Франківської області відклав розгляд справи на 14.05.2021.
В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити в повному обсязі.
Позивач (Рожнятівська селищна рада) повноваженого представника в судове засідання не направила, хоча про розгляд справи повідомлена належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (вх.№7334/21 від 11.05.2021).
На адресу Господарського суду Івано-Франківської області позивач Рожнятівська селищна рада направила клопотання без ЕЦП (вх. №6977/21 від 13.05.2021) про розгляд справи без участі його повноваженого представника та зазначила про підтримання позовних вимог, заявлених Калуською місцевою прокуратурою.
Відповідач повноваженого представника в судове засідання не направив, хоча про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (вх.№7335/21 від 11.05.2021). Відзив на позов та будь-яких клопотань по справі не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
За приписами ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
За таких обставин, згідно ст. 178 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника позивача та відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, вислухавши прокурора, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
25 листопада 2018 року прийнято рішення №267-20/2018 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергуючих підприємств, установ, і організації з подальшим наданням в оренду ТзОВ "Енерджі Солар СФ", на підставі якого ТзОВ Енерджі Солар СФ" затверджено проект землеустрою та передано в оренду земельну ділянку площею 11, 3389 га (кадастровий номер 2624885101:01:006:0092) для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ, організацій (сонячної електричної станції, яка розташована в урочищі "Мочар" Рожнятівського району Івано-Франківської області строком на 49 років).
В подальшому на підставі вищевказаного рішення, між Сваричівською сільською радою та ТзОВ "Енерджі Солар СФ" укладено 27.11.2018 договір оренди землі (із змінами та доповненнями відповідно до Додаткової угоди №1 від 19.02.2020 до договору) та передано вищевказану земельну ділянку в оренду терміном на 49 років, а саме до 27.11.2067 (далі - Договір).
Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інше речове право - право оренди земельної ділянки зареєстровано 28.11.2018 за № 29188526.
Відповідно до п.1.1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій з кадастровим номером 2624885101:01:006:0092, що знаходиться на території с. Сваричів, урочище "Мочар" Рожнятівського району Івано-Франківської області.
Відповідно до п. 3.3.2 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що становить 71026 грн 87 к. на рік.
Додатковою угодою №1 від 19.02.2020 до договору оренди земельної ділянки від 27.11.2018 сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем щомісяця протягом 30-ти календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, відповідно до ст. 287 Податкового кодексу, в розмірі 1/12 частини річної орендної плати, у грошовій формі шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Сваричівської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області.
Отже, відповідач щомісячно мав сплачувати 5918 грн 19 к. орендної плати.
Однак, відповідач зобов`язання по сплаті орендної плати в період з грудня 2018 року по день подання позову належним чином не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість по орендній платі в сумі 92 830 грн 27 к.. Вказана обставина є фактом порушення відповідачем по справі істотних умов договору оренди землі.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
В спірному випадку між сторонами по справі виникли правовідносини на підставі Договору оренди землі від 27.11.2018 року.
Згідно ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі регулюється Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України за Договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Як передбачено ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містяться в ст. 179, ст. 193 ГК України.
Матеріалами справи, зокрема копією Акту прийому-передачі об`єкта оренди, який є невід`ємною частиною Договору оренди земельної ділянки від 27.11.2018 року підтверджується виконання орендодавцем своїх зобов`язань щодо передачі в оренду предмета договору.
Згідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі"орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
В статті 25 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Згідно з ст. 96 Земельного кодексу України одним із обов`язків землекористувачі є своєчасна сплата земельного податку або орендної плати ( п."в" вказаної статті).
Розмір та порядок оплати орендної плати сторони погодили вказаним вище договором, про що зазначалось вище, зокрема.
Відповідно до п. 3.3.2 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що становить 71026 грн 87 к. на рік.
Додатковою угодою №1 від 19.02.2020 до договору оренди земельної ділянки від 27.11.2018 сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем щомісяця протягом 30-ти календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, відповідно до ст. 287 Податкового кодексу, в розмірі 1/12 частини річної орендної плати, у грошовій формі шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Сваричівської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області.
Отже, відповідач щомісячно мав сплачувати 5918 грн 19 к. орендної плати.
В силу дії ст.193 Господарського кодексу України таст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач договірні зобов`язання в частині здійснення платежів з орендної плати за користування орендованим майном виконував неналежним чином внаслідок чого виникла заборгованість, яка відповідно до поданого позивачем розрахунку складає 92 830 грн 27 к.
Відповідно до ч.ч.1,3ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
На день винесення судом рішення відповідач у справі не спростував факт наявності заборгованості по орендній платі в сумі 92 830 грн 27 к.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача по орендній платі 92 830 грн 27 к. є обгрунтована та підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині розірвання договору оренди землі та зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку позивачу, то суд врахував наступне.
Як зазначалось вище, згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Пунктом 6 Договору оренди земельної ділянки від 27.11.2018 передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду, на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.
Судом встановлено неналежне виконання відповідачем умов договору оренди земельної ділянки - систематичну несплату ним орендної плати та наявність заборгованості по орендній платі.
Отже, з урахуванням встановлених обставин, суд зазначає про наявність правових підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки, саме з підстав систематичної несплати орендної плати за землю.
Відповідно до ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі розірвання договору оренди земельної ділянки орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
За наведеного вище, позовні вимоги в частині розірвання Договору оренди землі та повернення позивачу орендованої відповідачем земельної ділянки підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних та їх задоволення в повному обсязі.
Щодо підстав звернення прокурора до суду.
Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Слід зазначити, що згідно з ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до ч.4 цієї статті, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишалися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
З матеріалів справи вбачається, що уповноважений державою суб`єкт владних повноважень в особі Рожнятівської селищної ради, свій обов`язок здійснення заходів щодо розпорядженням спірним орендованим майном, яке перебуває у комунальної власності, тривалий час належним чином не здійснював своїх повноважень щодо захисту інтересів держави, тому Калуська місцева прокуратура правомірно взяла на себе представництво держави і захист її інтересів у цій справі.
З огляду на викладене, суд вважає, що пред`являючи зазначений позов до суду, прокурор дотримався вимог статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру"та частин 3 - 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням приписів ст. 129 ГПК України суд приходить до висновку про відшкодування судового збору прокуратурі за рахунок відповідача.
Керуючись статтями 73-75, 86, 123, 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ СОЛАР СФ" ( вул. Антоновича, 3а, м. Долина, Івано-Франківська область,77500, код 41675340) на користь Рожнятівської селищної ради (пл. Єдності, 15, смт. Рожнятів, Івано-Франківська область,77600, 04355125) - 92 830 грн 27 к. заборгованості по орендній платі.
Розірвати Договір оренди земельної ділянки від 27.11.2018 року, укладений між Сваричівською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ СОЛАР СФ", зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 28.11.2018 року запис 29177767.
Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ СОЛАР СФ" ( вул. Антоновича, 3а, м. Долина, Івано-Франківська область,77500, код 41675340) повернути Рожнятівській селищній раді (пл. Єдності, 15, смт. Рожнятів, Івано-Франківська область, 77600, код 04355125) земельну ділянку державної власності площею 11, 3389 га (кадастровий номер 2624885101:01:006:0092), що розташована в урочищі "Мочари" на території с. Сваричів Рожнятівської селищної ради Івано-Франківської області.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ СОЛАР СФ" ( вул. Антоновича, 3а, м. Долина, Івано-Франківська область,77500, код 41675340) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, р/р 35215084003924, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 03530483) - 6810 грн 00 к. (шість тисяч вісімсот десять гривень) судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 21.05.2021
Суддя О. М. Фанда
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2021 |
Оприлюднено | 24.05.2021 |
Номер документу | 97069799 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Фанда О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні