Ухвала

від 20.05.2021 по справі 815/6319/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 травня 2021 року

м. Київ

справа № 815/6319/15

адміністративне провадження № К/9901/11684/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2020 у справі №815/6319/15 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВІВАТ АПК до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області 02.04.2021 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2020 у справі №815/6319/15 в частині задоволення позовних вимог.

Ухвалою Верховного Суду від 08.04.2021 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з тим, що касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку. Цією ж ухвалою заявнику визначено строк, терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, впродовж якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження, вказавши підстави та надавши відповідні докази, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом.

При цьому, судом було зазначено, що належними доказами у даному випадку можуть бути, наприклад: докази своєчасного звернення (або неможливості звернення) до суду апеляційної інстанції про отримання оскаржуваного судового рішення, поштовий конверт в якому оскаржувану постанову було направлено рекомендованим листом на адресу скаржника або довідка суду апеляційної інстанції про час направлення копії постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2020 у справі №815/6319/15 на адресу останнього.

Також, суд зауважив, що у випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою у строк визначений законом, заявник має право звернутися до суду касаційної інстанції з відповідною обґрунтованою заявою.

Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 15.04.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху на адресу суду 05.05.2021 надійшла заява Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій скаржник просить визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження, поновити пропущений строк з подальшим відкриттям провадження у справі.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку скаржник посилається на те, що Головне управління ДПС в Одеській області вже зверталося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у справі №815/6319/15 раніше, втім Верховний Суд ухвалою від 16.07.2020, а в подальшому ухвалою від 23.11.2020 подану відповідачем касаційну скаргу на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2020 повернув особі, яка її подала. Зокрема, востаннє подану касаційну скаргу було повернуто судом на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень.

Усунувши, як вказує відповідач, зазначені недоліки касаційної скарги, Головне управління ДПС в Одеській області скористалося наданим КАС України правом повторного звернення та подало 02.04.2021 до суду касаційної інстанції касаційну скаргу у справі №815/6319/15.

На думку скаржника, приведення касаційної скарги у відповідність до положень КАС України (наведення обґрунтованих та розгорнутих підстав касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, надання доказів сплати судового збору) та дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до Верховного Суду є безмовною підставою для поновлення пропущеного строку в черговий раз поданої касаційної скарги (з урахуванням реалізації права повторного звернення до закінчення річного строку) та відкриття касаційного провадження у даній справі. Також відповідач просить суд врахувати належну реалізацію ним права на судовий захист та відсутність з його боку зловживання процесуальними правами.

Розглянувши вказане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені контролюючим органом у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

З урахуванням приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкти владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що підставою для повернення раніше поданої касаційної скарги відповідачу (зокрема, ухвалила Верховного Суду від 23.11.2020) слугувало те, що при дослідженні касаційної скарги на предмет відповідності вимогам процесуального закону судом встановлено, що у поданій Головним управлінням ДПС в Одеській області касаційній скарзі не зазначені обов`язкові підстави, передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України, для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Отже, посилання контролюючого органу на безпідставність повернення раніше поданої касаційної скарги заявнику не приймаються судом касаційної інстанції, оскільки за встановлених обставин, в діях контролюючого органу не вбачається наміру добросовісної реалізації належного суб`єкту владних повноважень права на касаційне оскарження судових рішень. Зазначене свідчить виключно про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження рішення суду скаржник не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд скаржнику надавав вичерпні роз`яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав.

Як зазначено вище, за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Крім того, неможливість вчинення процесуальної дії не є тотожним вчиненню такої дії, але з порушенням вимог КАС України. Суд враховує, що скаржником вчинялися дії щодо касаційного оскарження судового рішення, натомість саме скаржником не було дотримано вимог КАС України щодо форми і змісту касаційної скарги, зокрема щодо викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, що стало підставою для повернення попередньо поданих касаційних скарг у цій справі.

Недотримання скаржником при зверненні до суду раніше положень пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України щодо належного обґрунтування у касаційній скарзі підстав передбачених цим Кодексом для оскарження судових рішень в касаційному порядку, встановлення яких є безумовною підставою при реалізації особою права на касаційне оскарження, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження. Наведені відповідачем обставини є виключно проблемою внутрішньої організації роботи суб`єкта владних повноважень.

Також, Верховний Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Втім, обґрунтованих доводів, належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення 23.11.2020 Верховним Судом ухвали про повернення касаційної скарги заявнику) до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки відповідачем не надано. В поданні повторної касаційної скарги лише 02.04.2021, тобто майже через чотири місяці з моменту коли особа дізналася про повернення судом поданої нею раніше касаційної скарги заявнику, суд не вбачає наміру добросовісної реалізації належного особі права на касаційне оскарження судового рішення в найкоротші строки та забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема стосовно строку подання касаційної скарги.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку касаційного оскарження постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2020 у справі №815/6319/15.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2020 у справі №815/6319/15 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВІВАТ АПК до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова