Ухвала
19 травня 2021 року
м. Київ
справа № 372/378/17-ц
провадження № 61-40476св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду :
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства Київське лісове господарство ,
відповідачі : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Публічне акціонерне товариство БМ Банк ,
третя особа - ОСОБА_9 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства Київське лісове господарство до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Публічного акціонерного товариства БМ Банк , третя особа - ОСОБА_9 , про визнання недійсним договору іпотеки, витребування земельних ділянок
за касаційною скаргою першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства Київське лісове господарство на рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 лютого 2018 року у складі судді Зінченка О. М. та постанову Апеляційного суду Київської області від 12 червня 2018 року у складі колегії суддів: Іванової І. В., Сліпченка О. І., Гуля В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства Київське лісове господарство (далі - ДП Київське лісове господарство ) звернувся до суду з позовом, який неодноразово уточнював та змінював, і з урахуванням заяви про залишення частини позовних вимог без розгляду остаточно просив визнати недійсним договір іпотеки від 15 лютого 2008 року, укладений між ОСОБА_4 як іпотекодавцем та Публічним акціонерним товариством БМ БАНК (далі - ПАТ БМ БАНК ) як іпотекодержателем, зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В. у реєстрі за № 2588, щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223155400:06:006:0014 площею 1,6000 га, 3223155400:06:003:0091 площею 1,2000 га, 3223155400:06:006:0013 площею 1,6000 га та 3223155400:06:003:0089 площею 1,4000 га; витребувати у власність держави в особі Кабінету Міністрів України та в постійне користування ДП Київське лісове господарство з незаконного володіння: ПАТ БМ БАНК земельні ділянки з кадастровими номерами 3223155400:06:006:0014, 3223155400:06:006:0013, 3223155400:06:003:0091, 3223155400:06:003:0089 загальною площею 5,8000 га вартістю 31 921,55 грн; ОСОБА_4 земельні ділянки з кадастровими номерами 3223155400:06:002:0022, 3223155400:06:003:0095 загальною площею 2,8000 га вартістю 15 415,23 грн; ОСОБА_8 земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:06:012:0013 площею 1,4000 га вартістю 7 707,61 грн; ОСОБА_10 земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:06:002:0003 площею 1,1950 га вартістю 6 579,0 грн; ОСОБА_5 земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:06:003:0085 площею 0,0050 га вартістю 27,53 грн; ОСОБА_7 земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:06:002:0006 площею 0,8000 га вартістю 4 404,35 грн; ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:06:003:0003 площею 0,8000 га вартістю 4 404,35 грн.
Посилаючись на порушення законодавства під час незаконного, на думку прокурора, відчуження земель з власності держави, відсутність правовстановлюючих документів, порушення авторитету держави через порушення порядку виділення земель, прокурор просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Обухівський районний суд Київської області рішенням від 15 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не доведеними.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Апеляційний суд Київської області постановою від 12 червня 2018 рокурішення Обухівського районного суду Київської області від 15 лютого 2018 рокузалишив без змін.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У липні 2018 року перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, ДП Київське лісове господарство подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 12 червня 2018 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування. Суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що прокурор не довів порушення права власності держави в особі Кабінету Міністрів України, оскільки спірні земельні ділянки належали до земель лісового фонду Козинського лісництва, розміщені у кварталах НОМЕР_1 , 14, 15, 18, 19, 20, 24 на території Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, що підтверджується інформацією та матеріалами лісовпорядкування, наданими Виробничим об`єднанням Укрдержліспроект і ДП Київське лісове господарство . При цьому під час розгляду справи не встановлено існування будь-яких рішень про припинення права постійного користування на земельні ділянки у зазначених кварталах чи рішень органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про надання спірних земельних ділянок первісним набувачам. Суди попередніх інстанцій, виходячи з того, що спірні земельні ділянки вибули з власності держави на підставі договорів купівлі-продажу від 23 та 30 жовтня 2007 року, укладених між ОСОБА_1 та ОСОБА_11 , а також з ОСОБА_5 , які в подальшому відчужені на користь інших відповідачів, не встановили, чи був ОСОБА_1 власником спірних земельних ділянок на момент укладення договорів купівлі-продажу. В матеріалах справи наявні докази, які підтверджують, що вказана прокурором як підстава набуття ОСОБА_1 права власності на земельні ділянки - договори купівлі-продажу від 2004 року він не укладав, що підтверджують звіти про вичинені нотаріусом Щур Н. Р. нотаріальні дії та використані бланки нотаріальних дій.
У вересні 2018 року представник ОСОБА_7 - ОСОБА_12 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на те, що ці судові рішення є законними та обґрунтованими, ухвалені відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи. Відповідачі є добросовісними набувачами спірних земельних ділянок, оскільки придбали їх на підставі цивільно-правових угод, які є дійсними. Прокурор не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог, і, крім того, звернувся до суду з цим позовом з пропуском позовної давності.
У листопаді 2018 року перший заступник прокурора Київської області подав пояснення на спростування доводів, наведених у відзиві на касаційну скаргу.
У грудні 2018 року представник ОСОБА_7 - ОСОБА_12 також подала пояснення, а у січні 2019 року - доповнення до відзиву та до пояснень прокурора.
У жовтні 2019 року представник ОСОБА_7 - ОСОБА_12 подала пояснення щодо відсутності у першого заступника прокурора Київської області права подавати позов в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, ДП Київське лісове господарство та у зв`язку із цим поросила відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Крім того, у вересні 2020 року представник ОСОБА_7 - ОСОБА_12 подала клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
18 вересня 2018 року справа № 372/378/17-ц надійшла до Верховного Суду.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 16 квітня 2020 року № 1123/0/226-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено колегію суддів.
Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 415 ЦПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2020 року з підстав, передбачених частиною третьою статті 403 ЦПК України, передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 359/3373/16-ц (провадження № 61-27365св18) за позовом Першого заступника прокурора Київської області, який діє в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного підприємства Бориспільське лісове господарство , до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , Товариства з обмеженою відповідальністю Березова роща , Товариства з обмеженою відповідальністю Сілквей комунікейшн , Товариства з обмеженою відповідальністю Зелена садиба , треті особи: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , Головне територіальне управління юстиції в Київській області, приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Мурга С. Г., про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, державних актів на право власності на земельні ділянки, свідоцтв про право власності на земельні ділянки, рішень про державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна, договорів іпотеки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння за касаційною скаргою Першого заступника прокурора Київської області на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 20 березня 2018 року.
Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду виходила з того, що вимогу про витребування земельної ділянки лісового фонду на користь держави слід розглядати як віндикаційний позов, до якого можна застосувати позовну давність.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегій суддів Першої, Другої та Третьої судових палат Касаційного цивільного суду в постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 183/1615/16 (провадження № 61-14809св19), від 25 листопада 2020 року у справі № 363/1266/18 (провадження № 61-6405св20), від 18 листопада 2020 року у справі № 367/3529/15-ц (провадження № 61-3082св19), від 04 листопада 2020 року у справі № 372/1884/17 (провадження № 61-6079св19), від 11 грудня 2019 року у справі № 367/3487/15-ц (провадження № 61-18599св18), від 29 квітня 2020 року у справі № 372/3917/15 (провадження № 61-42954св18) та ін.
Крім того, переглядаючи справу № 368/1158/16-ц (провадження № 14-140цс18), Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 травня 2018 року, погодилася з висновками судів попередніх інстанцій про те, що вимога про витребування земельної ділянки лісового фонду з незаконного володіння приватної особи в порядку статті 388 ЦК України є ефективним способом захисту права власності держави на землі цієї категорії.
Водночас Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 04 лютого 2020 року у справі № 911/3311/17 дійшов протилежного висновку та зазначив, що зайняття земельної ділянки лісогосподарського призначення з порушенням положень ЗК України та ЛК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. В такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.
У справі, яка переглядається, правовідносини є подібними тим, що є предметом спору у справі № 359/3373/16-ц, і стосуються, зокрема витребування на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельної ділянки, яка належить до земель лісового фонду, з вирішенням питання про застосування позовної давності, заявленої відповідачами.
Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України передбачено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року справу № 359/3373/16-ц прийнято до розгляду.
Виходячи з викладеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про необхідність зупинити касаційне провадження в цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 359/3373/16-ц.
Керуючись статтями 252, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Зупинити касаційне провадження у справі № 372/378/17-ц за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства Київське лісове господарство до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Публічного акціонерного товариства БМ Банк , третя особа - ОСОБА_9 , про визнання недійсним договору іпотеки, витребування земельних ділянок за касаційною скаргою першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства Київське лісове господарство на рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 12 червня 2018 року до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 359/3373/16-ц.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко М. Ю. Тітов
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.05.2021 |
Оприлюднено | 24.05.2021 |
Номер документу | 97077124 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Зайцев Андрій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні