Постанова
Іменем України
19 травня 2021 року
м. Київ
справа № 605/661/18
провадження № 61-127св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Мрія-Підгайці ,
відповідачі: Приватне агропромислове підприємство Агропродсервіс , ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-Підгайці на рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2019 року у складі судді Горуца Р. О. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Бершадської Г. В., Гірського Б. О., Ткач О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Мрія-Підгайці (далі - ТОВ Мрія-Підгайці ) звернулось до суду з позовом до Приватного агропромислового підприємства Агропродсервіс (далі - ПАП Агропродсервіс ), ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та поновлення договору оренди земельної ділянки шляхом визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки.
Позовна заява мотивована тим, що 25 грудня 2011 року між ТОВ Мрія-Підгайці та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 5 років з моменту його державної реєстрації, яка була здійснена 18 липня 2012 року.
Пунктом 45 зазначеного договору оренди передбачено, що орендар має переважне право поновлення його на новий строк, для чого повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.
З метою реалізації свого переважного права на поновлення вказаного договору, 15 квітня 2017 року ТОВ Мрія-Підгайці направило ОСОБА_1 лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, додавши до нього проект додаткової угоди.
Заперечень від ОСОБА_1 у поновленні договору оренди після отримання ним листа-повідомлення на адресу ТОВ Мрія-Підгайці не надходило.
Проте, 13 липня 2017 року ОСОБА_1 уклала договір оренди належної їй земельної ділянки з ПАП Агропродсервіс , тобто ще під час дії попереднього договору оренди землі, укладеного з ТОВ Мрія-Підгайці , та 21 липня 2017 року за відповідачем було зареєстроване право оренди земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
На підставі викладеного, вказуючи, що ним було повністю дотримано вимоги, зазначені у статті 33 Закону України Про оренду землі , та уточнивши позовні вимоги, ТОВ Мрія-Підгайці просило визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 13 липня 2017 року, укладений ОСОБА_1 з ПАП Агропродсервіс , поновити договір оренди земельної ділянки шляхом визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, долученої до позовної заяви.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
Рішенням Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року, у задоволенні позову ТОВ Мрія-Підгайці відмовлено.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що переважне право на поновлення договору оренди землі є можливим лише за умови дотримання орендарем строків і процедури повідомлення про намір реалізувати своє таке право.
ТОВ Мрія-Підгайці не надало суду належних та допустимих доказів повідомлення ним орендодавця про намір скористатися переважним правом щодо укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк з відповідним проектом додаткової угоди та отримання орендодавцем такого повідомлення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У січні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ Мрія-Підгайці на рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просила скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити у справі нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не було враховано того, що до закінчення строку дії договору оренди землі від 25 грудня 2011 року, укладеного між ТОВ Мрія-Підгайці та ОСОБА_1 , 13 липня 2017 року відповідачі уклали між собою інший договір оренди належної ОСОБА_1 земельної ділянки. Помилковим є посилання судів на те, що ТОВ Мрія-Підгайці не скористалося переважним правом на поновлення договору оренди від 25 грудня 2011 року.
На переконання заявника, протягом часу дії договору оренди землі від 25 грудня 2011 року товариство направило орендодавцю лист-повідомлення про намір скористатись своїм переважним правом на поновлення договору на новий строк, долучивши до такого листа відповідну додаткову угоду. Однак, орендодавець не повідомила про прийняте рішення, не направила на адресу позивача відповідь про відмову у продовженні договору оренди землі або власний проект додаткової угоди на інших умовах, які пропонувало ТОВ Мрія-Підгайці . Заявник вказує, що в матеріалах справи відсутні докази неотримання орендодавцем листа-повідомлення щодо поновлення договору оренди землі з позивачем.
Законодавець не ставить наявність переважного права орендаря на поновлення договору оренди землі в залежність з фактом отримання орендодавцем листа-повідомлення про намір поновлення, що узгоджується з позицією Верховного Суду України, зазначеною в постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2539цс16.
Таким чином, суди неправильно застосували до спірних правовідносин положення статті 33 Закону України Про оренду землі .
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу № 605/661/18 із суду першої інстанції.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у березні 2020 року, представник ПАП Агропродсервіс адвокат Шевчик А. Р. заперечував проти доводів ТОВ Мрія-Підгайці , а оскаржувані судові рішення вважав законними і обґрунтованими.
30 березня 2021 року на електронну адресу суду касаційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія Фармінг Карпати (далі - ТОВ Мрія Фармінг Карпати ) надійшла заява про заміну ТОВ Мрія-Підгайці його процесуальним правонаступником - ТОВ Мрія Фармінг Карпати у справі № 605/661/18.
Заяву обґрунтовано тим, що рішенням учасників ТОВ Мрія-Підгайці було вирішено припинити товариство шляхом його приєднання до ТОВ Мрія Фармінг Карпати .
Фактичні обставини, встановлені судами
ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА №789695 є власником земельної ділянки, площею 1,5902 га, кадастровий номер 6124884000:01:001:0027, розташованої на території Мирненської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області.
25 грудня 2011 року між ТОВ Мрія-Підгайці та ОСОБА_1 укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 5 років з моменту його державної реєстрації. Державну реєстрацію договору здійснено 18 липня 2012 року.
Пунктом 45 договору оренди земельної ділянки від 25 грудня 2011 року передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Згідно з пунктом 46 цього договору орендна плата становить 3 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки на рік. В грошовому еквіваленті орендна плата становить 1 187,08 грн.
13 липня 2017 року між ПАП Агропродсервіс та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, площею 1,5902 га, кадастровий номер 6124884000:01:001:0027, строком на 7 років.
Державну реєстрацію права оренди за вказаним договором проведено 19 липня 2017 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18 жовтня 2018 року.
За змістом пункту 42 договору оренди земельної ділянки від 13 липня 2017 року цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди.
Згідно з пунктом 8 вказаного договору орендна плата становить 4 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки на рік.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права
Щодо процесуального правонаступництва у справі
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
У зазначених випадках на стадії касаційного провадження питання про процесуальне правонаступництво, у разі подання відповідних заяви і доказів, вирішує суд касаційної інстанції.
Відповідно до частини першої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
Згідно частини першої статті 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
ТОВ Мрія Фармінг Карпати додало до заяви про заміну ТОВ Мрія-Підгайці його процесуальним правонаступником копію рішення учасників ТОВ Мрія-Підгайці про припинення товариства шляхом його приєднання до ТОВ Мрія Фармінг Карпати , копію відомостей з ЄДРЮОФОП щодо ТОВ Мрія-Підгайці , копію відомостей з ЄДРЮОФОП щодо ТОВ Мрія Фармінг Карпати та копію статуту ТОВ Мрія Фармінг Карпати .
Оскільки ТОВ Мрія Фармінг Карпати є правонаступником прав та обов`язків ТОВ Мрія-Підгайці , заява ТОВ Мрія Фармінг Карпати про заміну ТОВ Мрія-Підгайці його процесуальним правонаступником у справі № 605/661/18 підлягає задоволенню.
Щодо вирішення спору по суті
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2019 року та постанова Тернопільського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року відповідають зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним Кодексом України, Законом України Про оренду землі .
Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі .
Відповідно до частин першої-п`ятої статті 33 цього Закону, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (вирішення питання щодо поновлення договору оренди), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що в разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Частинами восьмою, дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.
Таким чином, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні попереднім орендарем процедури повідомлення про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.
Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц (провадження
№ 14-97цс20) та № 159/5756/18 (провадження № 14-99цс20), а також у постановах Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 605/658/18 (провадження № 61-189св20) та від 20 жовтня 2020 року у справі № 605/653/18 (провадження № 61-141св20).
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до обґрунтованих висновків про те, що позивач належним чином не повідомив ОСОБА_1 про намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена статтею 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.
Надані ТОВ Мрія-Підгайці опис вкладення у цінний лист (а. с. 13), список згрупованих поштових відправлень від 15 квітня 2017 року № 300 та реєстр на відправу цінної кореспонденції від 14 квітня 2017 року, а також фіскальний чек до згрупованих поштових відправлень (а. с. 116-117) суди вважали неналежними доказами про повідомлення орендодавця про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди.
Так, абзацом 8 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, визначено, що згруповані поштові відправлення, поштові перекази, це внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази, кількість яких становить п`ять і більше, що одночасно передаються для пересилання одним відправником.
Відповідно до абзацу 25 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку реєстроване поштове відправлення - це поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку.
Доказів на підтвердження того, що відправлення надіслано ОСОБА_1 з дотриманням вказаних Правил надання послуг поштового зв`язку, та, таким чином, було забезпечено вручення їй під розписку листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди, позивачем суду не надано.
Доводи касаційної скарги про те, що оспорюваний правочин укладено під час дії договору оренди землі від 25 грудня 2011 року, висновків судів не спростовують.
Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно статті 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт перший частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).
Частинами першою, другою статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація прав є обов`язковою. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , виникають з моменту такої реєстрації.
Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката (пункт 1 частини першої статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що державна реєстрація права оренди земельної ділянки відповідно до укладеного договору між ОСОБА_1 та ПАП Агропродсервіс проведена із порушенням вимог чинного законодавства.
Крім того, як встановлено судами, договір оренди земельної ділянки укладений між відповідачами набув чинності лише після державної реєстрації права оренди 19 липня 2017 року, тобто після закінчення строку дії договору оренди від 25 грудня 2011 року, укладеного між позивачем і ОСОБА_1 .
Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та фактично зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія Фармінг Карпати про заміну Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-Підгайці його процесуальним правонаступником у справі № 605/661/18 задовольнити.
Замінити Товариство з обмеженою відповідальністю Мрія-Підгайці у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-Підгайці до Приватного агропромислового підприємства Агропродсервіс , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та поновлення договору оренди земельної ділянки шляхом визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю Мрія Фармінг Карпати .
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-Підгайці , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Мрія Фармінг Карпати , залишити без задоволення.
Рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Ю. В. Черняк
І. А. Воробйова
Р. А. Лідовець
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.05.2021 |
Оприлюднено | 24.05.2021 |
Номер документу | 97077612 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Черняк Юлія Валеріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні