Рішення

від 14.05.2021 по справі 462/6664/20

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/6664/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2021 року

Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Іванюк І.Д.

секретар с\з - Колодій У.Б.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Поповича Я. Д.

третьої особи - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності у порядку спадкування , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом та уточненнями до нього (а.с. 133), у якому просив визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,0274 га за кадастровим номером 4610136300:04:014:0100 з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 . Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова у справі № 3-153/11 від 01.12.2011 року та ухвали апеляційного суду Львівської області від 24.05.2012 року позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності та розподіл земельної ділянки та зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності та розподіл земельної ділянки -задоволено частково. Проведено розподіл земельної ділянки площею 0,0513 га, що знаходиться на АДРЕСА_1 , згідно із яким ОСОБА_5 надано земельну ділянку геометричними розмірами по периметру: 18.63; 7.72; 4.05; по будинку; 6.09; 31.76; 8.61 м., площею 273,9 кв.м., що становитиме 13/20 часток. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надано земельну ділянку геометричними розмірами по периметру: 19.37; 7.72; 18.63; 2.70; 0.74; 5.02 м., площею 147,6 кв.м., що становитиме 7/20 часток. Також на ділянку шириною 1,0 м. з геометричними розмірами по периметру: 1.0; 10.10; 1.0; 10.10 м., площею 10.1 кв.м., яка належить ОСОБА_5 , встановлено для ОСОБА_3 та ОСОБА_4 безоплатне право сервітуту на випадок необхідності проводити ремонтні роботи покрівлі та фасаду будинку. Відповідно до вказаних судових рішень було внесено запис про реєстрацію права власності у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. В подальшому, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ вказане рішення та ухвалу було скасовано, а справу скеровано на новий розгляд до суду першої інстанції. 02.07.2014 року апеляційним судом Львівської області ухвалено аналогічне за змістом судове рішення. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 22.10.2014 року касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, а ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18.05.2015 року відмовлено у допуску вказаної справи до провадження Верховного Суду України, а отже фактично було аналогічно вирішено спір щодо земельної ділянки. Однак ОСОБА_5 не вжила заходів для подальшого внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо підстав виникнення права власності на таку земельну ділянку. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. 14.12.2015 року вона склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Сьомої львівської державної нотаріальної контори Киричук В.В., зареєстрований в реєстрі за № 1-1223, яким все своє майно на день смерті заповіла йому. 29.07.2019 року він звернувся із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса Львівського нотаріального округу Дулик М.Б., що підтверджується витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі від 29.07.2019 року за № 57021441. Однак, при перевірці наданих документів нотаріусом було встановлено, що у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.05.2013 року за № 1089509 вказано рішення та ухвалу суду, які скасовані. У зв`язку із чим йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану земельну ділянку. 24.12.2009 року він звернувся із заявою в територіальне відділення ЦНАП про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, однак 26.12.2019 року державним реєстратором Бацик М.Г. прийнято рішення № 50486275 від 26.12.2019 року про відмову у внесенні таких змін з підстав, що державній реєстрації в безспірному порядку підлягають лише ті права, які спадкоємець набув за життя. Оскільки на теперішній час оформити своє право власності у порядку спадкування на спірну земельну ділянку він не має змоги іншим способом, ніж через рішення суду, просив позов задоволити.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, повідомили, що дійсно рішенням апеляційного суду Львівської області від 02.07.2014 року, яке залишене без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 22.10.2014 року позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності та розподіл земельної ділянки та зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності та розподіл земельної ділянки -задоволено частково. Проведено розподіл земельної ділянки площею 0,0513 га, що знаходиться на АДРЕСА_1 , згідно із яким ОСОБА_5 відповідно до таблиці №1 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2993 від 15 вересня 2008 року, надано земельну ділянку геометричними розмірами по периметру: 18.63; 7.72; 4.05; по будинку; 6.09; 31.76; 8.61 м., площею 273.9 кв.м., що становитиме 13/20 часток. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідно до таблиці №1 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2993 від 15 вересня 2008 року, надано земельну ділянку геометричними розмірами по периметру: 19.37; 7.72; 18.63; 2.70; 0.74; 5.02 м., площею 147.6 кв.м., що становитиме 7/20 часток. Також на ділянку шириною 1,0 м. з геометричними розмірами по периметру: 1.0; 10.10; 1.0; 10.10 м., площею 10.1 кв.м., яка належить ОСОБА_5 , встановлено для ОСОБА_3 та ОСОБА_4 безоплатне право сервітуту на випадок необхідності проводити ремонтні роботи покрівлі та фасаду будинку. Позивачу відомо, що згідно із ч. 6 ст. 403 ЦК України сервітут зберігає чинність у разі переходу права власності на майно, щодо якого він встановлений, до інших осіб, та погоджується із наданням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 безоплатного права сервітуту, встановленого вказаним рішенням суду, на випадок необхідності проводити ремонтні роботи покрівлі та фасаду будинку.

Представник відповідача у судовому засіданні вирішення спору відніс на розсуд суду.

Третя особа - ОСОБА_3 проти позову заперечила з тих мотивів, що не погоджується із порядком поділу земельної ділянки, визначеним у рішенні апеляційного суду Львівської області від 02.07.2014 року, а вважає, що така земельна ділянка мала б бути розподілена між нею та померлою ОСОБА_5 у рівних частках. А тому із цих підстав заперечила і проти визнання права власності у порядку спадкування на цю ділянку за позивачем.

Третя особа - ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений судом про час, дату та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті, а відповідно до ст.ст. 1235, 1236 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин та має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Відповідно до ст.ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини у строк визначений, статтею 1270 ЦК України, а саме у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 № 7 відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Судом встановлено, що рішенням апеляційного суду Львівської області від 02.07.2014 року, яке залишене без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 22.10.2014 року позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності та розподіл земельної ділянки та зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності та розподіл земельної ділянки - задоволено частково. Проведено розподіл земельної ділянки площею 0,0513 га, що знаходиться на АДРЕСА_1 , згідно із яким ОСОБА_5 , відповідно до таблиці №1 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2993 від 15 вересня 2008 року, надано земельну ділянку геометричними розмірами по периметру: 18.63; 7.72; 4.05; по будинку; 6.09; 31.76; 8.61 м., площею 273,9 кв.м., що становитиме 13/20 часток. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідно до таблиці №1 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2993 від 15 вересня 2008 року, надано земельну ділянку геометричними розмірами по периметру: 19.37; 7.72; 18.63; 2.70; 0.74; 5.02 м., площею 147.6 кв.м., що становитиме 7/20 часток. Також на ділянку шириною 1,0 м. з геометричними розмірами по периметру: 1.0; 10.10; 1.0; 10.10 м., площею 10.1 кв.м., яка належить ОСОБА_5 , встановлено для ОСОБА_3 та ОСОБА_4 безоплатне право сервітуту на випадок необхідності проводити ремонтні роботи покрівлі та фасаду будинку (а.с. 35-46). Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18.05.2015 року відмовлено у допуску вказаної справи до провадження Верховного Суду України (а.с. 47-50).

З свідоцтва про смерть (а.с. 51) вбачається, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що здійснено актовий запис № 978 від 24.06.2019 року.

За свого життя, а саме 14.12.2015 року ОСОБА_5 уклала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Сьомої львівської державної нотаріальної контори - Киричук В.В., яким все своє майно заповіла своєму синові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

29.07.2019 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дулик М.Б. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 . Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , не виявлено.

28.01.2021 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дулик М.Б. видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом (а.с. 107) на частину спадкового майна, а саме на 13/20 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 . Постановою приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дулик М.Б. від 15.10.2020 року (а.с. 96-97) відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку для обслуговування будинку площею 0,0274 га, кадастровий номер 4610136300:04:014:0100 з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з підстав ненадання відомостей та документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, а саме рішення апеляційного суду Львівської області від 02.07.2014 року не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Рішенням про відмову у внесенні змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.12.2019 року за № 50486275 (а.с. 54) державним реєстратором Бацик М.Г. відмовлено у внесенні змін до запису про право власності, оскільки реєстрації підлягають лише ті права, які спадкодавець набув за життя.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 05.08.2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4610136300:04:014:0100 площею 0,0274 га з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і належить ОСОБА_5 на підставі рішення Залізничного районного суду м.Львова, серія та номер: 2-153/11, виданий 01.12.2011 та про зобов`язання Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4610136300:04:014:0100 площею 0,0274 га з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 , де підставою виникнення права власності є рішення Апеляційного суду Львівської області від 02 липня 2014 року у справі № 462/432/13, - відмовлено. При цьому зазначено, що враховуючи характер спірних правовідносин, а також встановлені судом обставини, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не заборонений законом, однак у світлі цієї справи є неправильним, оскільки не ґрунтується на вимогах закону. Проте позивач не позбавлений можливості звернення до суду для захисту своїх законних прав та інтересів щодо спадкування спірного нерухомого майна. Рішення суду набрало законної сили.

Із врахуванням наведеного суд дійшов висновку, що оскільки рішенням апеляційного суду Львівської області від 02.07.2014 року, яке набрало законної сили, ОСОБА_5 надано земельну ділянку площею 273,9 кв.м. за кадастровим номером 4610136300:04:014:0100 з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власник вказаної земельної ділянки - ОСОБА_5 померла, заповівши все своє майно позивачу, який є єдиним спадкоємцем, що прийняв спадщину після її смерті, однак не має змоги оформити своє право власності на таку земельну ділянку з формальних причин, тому позовні вимоги є обґрунтованими та позов слід задоволити.

Водночас, суд зазначає, що статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У ч. 5, 6 ст. 403 ЦК України визначено, що сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном. Сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений.

За таких обставин, оскільки рішенням апеляційного суду Львівської області від 02.07.2014 року для ОСОБА_3 та ОСОБА_4 встановлено безоплатне право сервітуту на випадок необхідності проводити ремонтні роботи, на ділянку, яка належала ОСОБА_5 , шириною 1,0 м з геометричними розмірами:1,0:10,10:1,0:10,10 м., площею 10,1 кв.м., а позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем (правонаступником) вказаної земельної ділянки, то вказаний сервітут зберігає чинність для нього.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 77-83, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 403, 1216, 1218, 1233, 1261, 1268, 1269, 1270 Цивільного кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 273,9 кв.м. за кадастровим номером 4610136300:04:014:0100 з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_5 (із врахуванням безоплатного права сервітуту на випадок необхідності проводити ремонтні роботи, встановленого для ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ділянку шириною 1,0 м. з геометричними розмірами:1,0:10,10:1,0:10,10 м., площею 10,1 кв.м.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до вимог п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

При цьому, у відповідності до вимог п.3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Учасники справи :

Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Львівська міська рада, адреса місцезнаходження: м. Львів, пл. Ринок, 1.

Треті особи : ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 21.05.2021 року.

Суддя Іванюк І.Д.