Вирок

від 21.05.2021 по справі 458/387/21

ТУРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 458/387/21

1-кп/458/53/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2021 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт з угодою про примирення у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.05.2021 за №12021142340000039, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Либохора Турківського району Львівської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, неодруженого, з професійно-технічною освітою, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України,

встановив:

09.04.2019 ОСОБА_5 , який перебував на обліку в Управлінні соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації з 01 квітня 2019 року по 30 вересня 2019 року та з 01 листопада 2019 року по 30 квітня 2021 року в статусі «особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує стороннього догляду, на догляд за нею» у зв`язку із здійсненням догляду за інвалідом ІІ групи внаслідок психічного розладу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся в Управління соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації із заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, із відміткою «допомога на догляд (щомісячна грошова допомога особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним)» та протиправно отримав грошову допомогу на догляд за ОСОБА_6 , призначену відповідно до ст. 5 Закону України «Про психіатричну допомогу» та Постанови Кабінету Міністрів України № 1192 від 02.08.2000 «Про надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею», яку призначено на підставі рішення Управління соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації від 12.04.2019.

У період часу з 25.08.2019 по 15.11.2019 ОСОБА_5 , діючи з умислом на заволодіння чужим майном, а саме грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, керуючись корисливим мотивом, достовірно знаючи, що у разі припинення здійснення догляду або за наявності інших причин, що впливають на призначення та виплату компенсаційної виплати, він зобов`язаний вчасно повідомити УСЗН Турківської РДА, не повідомив про виїзд за кордон на тривалий період за межі території України до Чеської Республіки, внаслідок чого він, приховуючи відомості, які мають суттєве значення для призначення компенсаційних виплат, шляхом обману заволодів грошовими коштами державного бюджету на загальну суму 4646,40 грн.

Такими діями ОСОБА_5 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Крім цього, 21.05.2020 ОСОБА_5 , який перебував на обліку в Управлінні соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації з 01 квітня 2019 року по 30 вересня 2019 року та з 01 листопада 2019 року по 30 квітня 2021 року в статусі «особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує стороннього догляду, на догляд за нею» у зв`язку із здійсненням догляду за інвалідом ІІ групи внаслідок психічного розладу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся в Управління соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації із заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, із відміткою «допомога на догляд (щомісячна грошова допомога особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним)» та протиправно отримав грошову допомогу на догляд за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначену відповідно до ст. 5 Закону України «Про психіатричну допомогу» та Постанови Кабінету Міністрів України № 1192 від 02.08.2000 «Про надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею», яку призначено на підставі рішення Управління соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації від 26.05.2020.

У період часу з 10.09.2020 по 05.12.2020 ОСОБА_5 , діючи з умислом на заволодіння чужим майном, а саме грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, керуючись корисливим мотивом, достовірно знаючи, що у разі припинення здійснення догляду або за наявності інших причин, що впливають на призначення та виплату компенсаційної виплати, він зобов`язаний вчасно повідомити Управління соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації, не повідомив про виїзд за кордон на тривалий період за межі території України до Чеської Республіки, внаслідок чого він, приховуючи відомості, які мають суттєве значення для призначення компенсаційних виплат, шляхом обману, повторно, заволодів грошовими коштами державного бюджету на загальну суму 7710,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 , вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

14.05.2021 між представником потерпілого - Управління соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 , на підставі ст. ст. 468, 469, 471, 473, 476 КПК України, було укладено угоду про примирення, за умовами якої підозрюваний ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вказаному в угоді діянні. Матеріальну шкоду в сумі 12 356,40 грн підозрюваний відшкодував повністю. Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 190 КК України у виді 1 року обмеження волі; за ч. 2 ст. 190 КК України покарання у виді 1 року 2 місяці обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання ОСОБА_5 , шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 1 року 2 місяці обмеження волі. Застосувати до ОСОБА_5 ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробувальним терміном. Покласти на ОСОБА_5 обов`язки передбачені п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. При цьому сторонам угоди роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди.

Обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні свою вину в скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі, вказав, що відшкодував завдану шкоду в розмірі 12356,40 грн, щиро розкаявся, просив затвердити угоду про примирення від 14.05.2021.

Представник потерпілого - Управління соціальногозахисту населенняТурківської районноїдержавної адміністраціїї ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні просила затвердити укладену між нею та обвинуваченим ОСОБА_5 угоду про примирення, призначити погоджене не між ними покарання для обвинуваченого. Зазначила, що обвинувачений добровільно повністю відшкодував завдану шкоду, претензій до нього не має.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що не вбачає підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення.

Розглядаючи у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 1, 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Суд встановив, що дії, які інкримінуються ОСОБА_5 дійсно мали місце та були скоєні ним, тобто він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190 КК України, який згідно з положеннями ст. 12 КК України є кримінальним проступком, та ч. 2 ст. 190 КК України, який є нетяжким злочином.

Також суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє положення ч. 5 ст. 474 КПК України, а представник потерпілого ОСОБА_4 цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України. Крім того, обвинувачений також цілком розуміє наслідки невиконання угоди про примирення, передбачені ст. 476 КПК України.

Водночас,суд достовірнопересвідчився,що укладенняугоди пропримирення єдобровільним,тобто неє наслідкомзастосування примусу,погроз абонаслідком обіцянокчи діїбудь-якихінших обставин,ніж ті,що передбаченів угоді. Умовиукладеної угодивід 14.05.2021не суперечатьвимогам Кримінальногопроцесуального кодексуУкраїни таКримінального кодексуУкраїни,не суперечатьінтересам суспільства,не порушуютьправ,свобод таінтересів іншихосіб,узгоджена мірапокарання відповідаєвимогам ст.65КК України,зокрема такепокарання визначенов межах,встановлених санкцієюч.1ст.190,ч.2ст.190КК України,відповідно доположень Загальноїчастини ККУкраїни,з урахуваннямвиду кримінальнихправопорушень,особи винного,обставин щопом`якшуютьта обтяжуютьпокарання.Остаточне покараннявизначено відповіднодо вимогч.1ст.70КК України. Звільнення обвинуваченого від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком відповідає вимогам ст. 75, 76 КК України.

Угода укладена на добровільних засадах, обвинувачений в змозі виконати взяті на себе зобов`язання та є винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

На підставі наведеного, суд вважає, що укладена угода про примирення відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін та інших осіб, а також інтересів суспільства, а тому така угода може бути затверджена судом.

При призначенні покарання суд враховує тяжкість вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, а саме, що він вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України та нетяжкий злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому, у відповідності до п. 1 ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального проступку, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до ст. 67 КК України суд не встановив.

Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого суд бере до уваги, що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах в Турківській ЦРП не знаходиться, не працює, неодружений.

Таким чином, узгоджена міра покарання для обвинуваченого ОСОБА_5 за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України та визначення остаточного покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 2 (два) місяці зі звільненням у відповідності до ст. 75, 76 КК України обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та буде періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, є достатньою для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання.

Водночас, такий вид покарання обвинуваченому призначено в межах санкцій ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, в редакції чинній на момент вчинення ним кримінальних правопорушень.

Щодо питання тривалості іспитового строку, то суд вважає, що такий необхідно визначити в межах ч. 4 ст. 75 КК України, а саме тривалістю 1 рік.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення від 14.05.2021 та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Цивільний позов не заявлявся.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Процесуальних витрат у справі немає.

Речові докази необхідно вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про примирення, укладену 14.05.2021 в м. Турка між підозрюваним ОСОБА_5 та представником потерпілого Управління соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації ОСОБА_4 .

ОСОБА_5 визнати винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 190 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;

- за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 1 (одного) року 2 (двох) місяців обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у виді 1 (одного) року 2 (двох) місяців обмеження волі.

У відповідності до ст.75 КК України засудженого ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та з покладеннямна ньоговідповідно доч.1ст.76КК Українинаступних обов`язків:періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази справу № 615003, заведену на ОСОБА_5 повернути Управлінню соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Турківський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок ухвалено в нарадчій кімнаті 21.05.2021.

Суддя ОСОБА_1