Рішення

від 21.05.2021 по справі 904/6700/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2021м. ДніпроСправа № 904/6700/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В., розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЕ ЛІФТ" (04050, м. Київ, вул. Пимоненка, буд. 13, корпус 7Б, офіс 42; ідентифікаційний код 36049391)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВІЯ" (53020, с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області, вул. Котовського, буд. 23; ідентифікаційний код 37890728)

про стягнення 98 714 грн. 91 коп.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНЕ ЛІФТ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх. №5949/20 від 11.12.2020.), в якій просить суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВІЯ" 98 714 грн. 91 коп., що складає 62 833 грн. 37 коп. - основного боргу за роботи, виконані відповідно до умов Договору від 12.10.2015 №UA15099-A1, 8 500 грн. 55 коп. - пені, 7 362 грн. 18 коп. - 3% річних та 20 018 грн. 81 коп. - індексу інфляції.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2020р. позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У подальшому, позивачем подано листа (вх.№61245/20 від 22.12.2020р.), відповідно до якого було усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2020р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у відзиві (вх№ 3500/21 від 22.01.2021) просить застосувати позовну давність та в позовних вимогах про стягнення 98 714 грн. 91 коп. та судових витрат відмовити в повному обсязі. В обґрунтування посилається на те, що: - позивач не виконав всіх взятих на себе зобов`язань по Договору № UA 15099-А1 від 12.10.2015, а саме зокрема п. 6.3.2 та 6.3.3 Договору. Згідно вказаних пунктів Виконавець зобов`язаний виконати роботи з монтажу та налагодження згідно інструкції виробника, провести ПТО та передати обладнання в експлуатацію уповноваженій організації, з якою Замовник уклав договір на технічне обслуговування, а також оформити паспорти обладнання у відповідності з діючим законодавством України. Реєстрація обладнання відбувається за умови надання Замовником дозволу на експлуатацію обладнання та заявки на реєстрацію обладнання згідно діючого законодавства України; - подавши необхідні документи до Держгірпромнагляду для реєстрації обладнання та отримання дозволу на його експлуатацію, комісією останнього було відмовлено у проведенні реєстрації обладнання через порушення Виконавцем норм при його монтажу та були наданні відповідні зауваження, які позивачем так й не були виконані, а обладнання так й не введено в експлуатацію; на неодноразові звернення та претензії щодо усунення недоліків монтажу відповідач не реагував, у зв`язку з чим ним не було оплачено залишок суми, через виконання робіт позивачем неналежної якості; - на сьогоднішній день у позивача сплив строк позовної давності, тобто можливості звернення до суду за захистом своїх майнових інтересів.

Позивач у відповіді на відзив (вх № 5946/21 від 04.02.2021) зазначає, що: - Акти приймання виконаних робіт від 09.12.2016 р. та від 03.04.2017 р. були підписані уповноваженим представником Замовника без будь-яких зауважень чи заперечень, а тому доводи того, що роботи були виконані Виконавцем неякісно чи з порушенням будь-яких умов Договору є неприйнятними; - Відповідач у відзиві зазначає, що надсилав до Виконавця звернення та претензії щодо усунення недоліків монтажу, але будь-яких доказів того, що такі претензії надсилались та були отримані Позивачем не надає; позивач вважає, що заява про застосування строків позовної давності повинна бути оформлена у вигляді окремого документу (клопотання) і не має надаватись у відзиві.

Позивач у заяві (вх№6700/21 від 04.02.2021) про поновлення строку позовної давності просить суд поновити ТОВ Коне Ліфти строк для звернення до суду за захистом своїх порушених прав по справі №904/6700/20. В обґрунтування посилається на те, що: період з грудня 2019 року (коли на думку Відповідача сплинув строк позовної давності за актом від 09.12,2016 р) директор Позивача перебував поза межами території України; -у березні, а саме 11 березня було встановлено карантин, а 25 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України на території України було запроваджено режим надзвичайної ситуації, було зупинене будь-яке транспортне сполучення з іншими країнами і Генеральний директор не міг потрапити до України; - згідно Статуту ТОВ Коне Ліфти , а саме п. 8.2., до компетенції Генерального директора належить вирішення всіх питань, пов`язаних з поточною діяльністю Товариства, та вирішення питань фінансово-господарської діяльності Товариства; -за період відсутності Генерального директора особа, яка має довіреність на представництво інтересів Товариства, намагалась в межах своєї компетенції врегулювати ситуацію із заборгованістю Відповідача мирним шляхом, але не мала повноважень для вирішення цього питання у суді.

Відповідач у запереченні (вх№7840/21 від 15.02.2021) просить застосувати позовну давність та в позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю КОНЕ ЛІФТИ до Товариства з обмеженою відповідальністю АКВІЯ про стягнення 98 714 грн. 91 коп. та судових витрат відмовити в повному обсязі. Зазначає, що: - законні підстави для не прийняття відзиву на позовну заяву відсутні, оскільки відзив було надіслано своєчасно; - Законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності, відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного; позовна заява була підписана та подана не директором позивача, а представником - адвокатом Сміян Тетяною Іванівною, якою на підтвердження своїх повноважень був наданий суд Ордер на надання правничої (правової) допомоги від 07.12.2020 року, серії АА №1065696, який в свою чергу був виписаний на підставі укладеного між нею, як адвокатом та ТОВ КОНЕ ЛІФТИ договору про надання правової допомоги б/н від 15.0.2019;- повноваження на можливість представлення інтересів Позивача по даній справі існували за довго до спливу строку позовної давності та не обмежувалися присутністю директора Позивача на території України.

Справа згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку у зв`язку із вжитими в Україні карантинними заходами.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, господарський суд, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

10.08.2018 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНЕ ЛІФТ", як виконавцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "АКВІЯ", як замовником було укладено договір №UA15099-F1 (надалі - Договір), відповідно до умов п.1.1 якого виконавець зобов`язується поставити у власність замовника, а замовник прийняти та оплатити на умовах та у порядку визначеним цим договором Обладнання в кількості, комплектації та за цінами, вказаними в Додатку №1 Специфікація . Додатку №2 Договірна ціна та Додатку №9 Креслення обладнання .

Згідно п. 1.3. Договору виконавець зобов`язується виконати роботи на Об`єкті згідно Графіку, а замовник зобов`язується сприяти виконавцю та підгодовувати Об`єкт згідно умов та положень Договору, надати доступ до Об`єкту, прийняти та оплатити Роботи відповідно до умов цього Договору.

Ціна договору становить 1 257 430 грн.71 коп., крім того ПДВ (20%) 251 486 грн. 14 коп., разом з ПДВ- 1 508 916 грн. 85 коп. і складається з суми Вартості Обладнання та Вартості Робіт (п.2.1 Договору).

Пунктом 2.1.2 Договору визначено, що Вартість Робіт на дату укладання Договору становить 104 722грн.29коп., крім того ПДВ(20%),разом зПДВ-125666грн.74коп.

Відповідно до п. 3.2. Договору, замовник зобов`язується виконати оплату вартості Обладнання наступним чином:

3.2.1. Перший авансовий платіж у розмірі 70% від суми еквівалента в EUR Вартості обладнання, вказаної в п. 2.1.1. Договору сплатити протягом 5 робочих днів після підписання Договору.

3.2.2. Другий авансовий платіж в розмірі 30% від суми еквівалента в EUR вартості Обладнання, вказаної в п. 2.1.1. Договору сплатити протягом 5 днів від дати відправлення Виконавцем письмового повідомлення про готовність Обладнання до відвантаження з заводу-виробника, з урахуванням пункту 4.3. Договору та при цьому не пізніше 15 робочих днів з дати поставки в місце поставки.

3.2.3. У випадку якщо на день оплати платежів зазначених є пунктах 3.2.1-3.2.2. сума перерахована замовником в гривні є меншою і не відповідає EUR еквіваленту, визначеному в п. 2.1.1. Договору, то виконавець направляє замовнику рахунок з зазначенням цінової різниці, а замовник оплачує виставлений виконавцем рахунок протягом 3 банківських днів з моменту отримання такого повідомлення.

3.2.4. Остаточна вартість обладнання в гривні складається із сум усіх платежів та зазначається у видатковій накладній, що підписується Сторонами.

Відповідно до п. 3,3. Договору, оплата ціни Робіт відбувається наступним чином: 3.3.1.Замовник зобов`язується сплатити 50% від Вартості Робіт відповідної одиниці обладнання, вказаної у Додатку №2 по договору, не пізніше 10 днів до початку виконання робіт виконавцем.

3.3.2. Наступні взаєморозрахунки з виконавцем здійснюються замовником помісячно за кожний виконаний етап Робіт по відповідній одиниці Обладнання протягом 5 банківських днів з моменту прийняття Замовником такого етапу Робіт по Акту.

3.3.3.Остаточний взаєморозрахунок замовника з виконавцем у будь-якому разі й за будь-яких обставин не пізніше 100 днів від дати приймання Виконавцем будівельної готовності Об`єкту під монтаж за відповідним протоколом (Додаток №7).

Згідно п. 5.5 Договору, у разі неотримання Виконавцем аргументованих письмових заперечень Замовника щодо прийняття актів у 5 денний строк від дати подання, то Роботи є такими що прийняті Замовником у повному обсязі і без будь - яких зауважень до них, тому Акти виконаних робіт вважаються перевіреними та повністю погодженими Сторонами в день їх подання без будь-яких претензій чи зауважень і підлягають оплаті в повному обсязі протягом 5 робочих днів від дати їх подання (в такому разі датою прийняття актів виконаних робіт є дата їх подання чи дата відправки документів поштою).

Як вбачається, з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем виконані, а відповідачем прийняті монтажні роботи ліфтів пасажирських L1 MonoSpase500 PW 13/10-19 зав №42470028 та L1 MonoSpase500 PW 13/10-19 зав №42470029 на загальну суму 113 100 грн. 66 грн., що підтверджується Актом приймання виконаних робіт за грудень 2016 року від 09.12.2016 (а.с.24).

Також 03.04.2017, позивачем були виконані, а відповідачем прийняті пусконалагоджувальні роботи 2 ліфтів пасажирських №42470028 та №42470029 на загальну суму 12 566 грн. 68 грн., що підтверджується Актом приймання виконаних робіт за квітень 2017 року від 03.04.2017 (а.с.25).

Акт приймання виконаних робіт за грудень 2016 року від 09.12.2016 та Акт приймання виконаних робіт за квітень 2017 року від 03.04.2017 підписаний обома сторонами без зауважень і претензій.

12.10.2016 виконавцем було отримано передоплату, яка становить 50% від вартості монтажних та пусконалагоджувальних робіт у розмірі 62 833грн.,37 коп., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.041.2016 по 17.11.2020 (а.с.26).

Відповідач остаточний розрахунок виконаних та прийнятих без зауважень монтажних та пусконалагоджувальних робіт на суму 62 833,37 грн. у строки, передбачені договором не виконав.

На підставі пункту 5.5. Договору, строк оплати здійснених робіт закінчився:

по Акту приймання виконаних робіт за грудень 2016 року від 09.12.2016 - 17.12.2016

по Акту приймання виконаних робіт за квітень 2017 року від 03.04.2017 - 11.04.2017.

Отже, строк з оплати прийнятих відповідачем робіт є таким, що настав.

Таким чином, за заборгованість відповідача за Договором з плати за виконані роботи становить 62 833,37 грн.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до п.13.1Договору, він є змішаним і включає в себе умови договору поставки та підряду.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, договори підряду на виконання робіт (з капітального ремонту, технічного переоснащення) є належними підставами, у розумінні норм статті 11 названого кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 4 статті 879 Цивільного кодексу України визначено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлені за погодженням сторін.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Щодо сум неустойки

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання

Відповідно до пункту 8.6. Договору, у випадку невиконання чи неналежного виконання замовником зобов`язань щодо порядку та/або строків оплати за поставлене Обладнання та/або виконанні роботи, Замовник зобов`язується виплатити пеню за кожен день прострочення виконання в розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого зобов 'язання до моменту повної сплати всієї суми заборгованості та пені.

Таким чином, пеня згідно розрахунку становить 8 500 грн. 55 коп. (за загальний період з 17.12.2016 по 11.10.2017).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, згідно розрахунку річні становлять 7 362 грн. 18 коп. ( за загальний період 17.12.2016 по 23.11.2020).

Відповідно до пункту 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача інфляційних збитків на суму 20 018грн.81коп. за загальний період з січня 2017 по жовтень 2020.

ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ СТРОКУ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ.

Відповідач просить суд застосувати строк позовної давності.

Застосування позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", 22.10.1996, заяви № 22083/93, № 22095/93; пункт 570 рішення у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії", 20.09.2011).

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності.

При цьому саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин, що випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести відсутність об`єктивних перешкод для вчасного звернення позивача із вимогою про захист порушеного права.

Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена в пункті 23.6 постанови від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (провадження № 14-456цс18) та в пунктах 61, 62 постанови від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19).

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Отже, позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто, сплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи.

Для спірних відносин застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (ст. ст. 256, 257 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) аспекти. Порівняльний аналіз понять "довідався" та "міг довідатися", що містяться в ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо (правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 26.09.2019 у справі № 924/1114/18 та у постанові від 03.04.2018 у справі № 910/31767/15 з посиланням на позицію Верховного Суду України в постанові від 16.11.2016 у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 6-2469цс16)).

Отже, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд (така правова позиція відображена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16).

Суд зазначає, як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою початок перебігу позовної давності визначається з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила (правова позиція Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладена у постанові від 11.02.2020 у справі № 10/5026/995/2012, а також у постанові від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09 з посиланням на позицію Великої Палати Верховного Суду у постановах від 19.06.2018 у справі № 916/1979/13, від 30.05.2018 у справі № 367/2271/15-ц, від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц).

Іншого правила щодо визначення початку перебігу позовної давності не містить ч. 1 ст. 261 ЦК України.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Пред`явлення позову до суду - це реалізація заявником права на звернення до суду. Саме з цією процесуальною дією пов`язується початок процесу у справі.

Перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову може перериватися в разі звернення позивача (заявника) до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.

Судом встановлено, що позивачем не надано доказів переривання перебігу позовної давності.

Отже, позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача - 11.12.2020 про стягнення по Акту приймання виконаних робіт за грудень 2016 року від 09.12.2016 та Акту приймання виконаних робіт за квітень 2017 від 03.04.2017, тобто поза межами строку позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 3 та 4 ст. 267 ЦК України).

ЩОДО ПОНОВЛЕННЯ СТРОКУ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ.

У частині 5 статті 267 ЦК встановлено, що в разі, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Отже, за приписом зазначеної норми позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності.

Поважними причинами пропуску позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим. Якщо суд дійде висновку про те, що позовна давність пропущена з поважної причини, то у своєму рішенні наводить відповідні мотиви на підтвердження цих висновків.

Оскільки поважність причин пропуску є оціночним поняттям та за відсутності визначеного законом переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, вирішення цього питання відноситься до компетенції суду, який безпосередньо розглядає спір, з урахуванням у кожному конкретному випадку фактичних обставин справи.

За таких обставин до висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі (подібні за змістом висновки наведено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі № 922/1467/19).

Відповідно до статті 236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини 1 статті 237 ГПК при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Судом встановлено, що питання щодо поважності причин пропуску позовної давності, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову позивачем не доведено.

Посилання позивача, як на поважну причину пропуску строку позовної давності, відсутність Генерального директора Позивача на території України у період з грудня 2019 року по невизначений час та відсутності інших осіб з повноваженнями вирішити дане питання, а також на те, що на території України у 2020 році був оголошений карантин та 30.03.2020 року Верховною Радою України був прийнятий ЗУ Про несення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОУЮ-19) , яким встановлено, що на строк дії карантину продовжуються усі основні процесуальні строки, встановлені для учасників справ та для самого суду, а тому вважає, що на підставі ст. 119 ГПК України пропущений строк судом повинен бути поновлений, судом визнаються необґрунтованими, оскільки позовна заява була підписана та подана не директором позивача, а представником - адвокатом Сміян Тетяною Іванівною, якою на підтвердження своїх повноважень був наданий суду Ордер на надання правничої (правової) допомоги від 07.12.2020 року, серії АА №1065696, який в свою чергу був виписаний на підставі укладеного між нею, як адвокатом та ТОВ КОНЕ ЛІФТИ договору про надання правової допомоги б/н від 15 березня 2019 року. Тобто, повноваження на можливість представлення інтересів позивача по даній справі існували за довго до спливу строку позовної давності та не обмежувалися присутністю директора позивача на території України.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню судові витрати у справі слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЕ ЛІФТ" (04050, м. Київ, вул. Пимоненка, буд. 13, корпус 7Б, офіс 42; ідентифікаційний код 36049391) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВІЯ" (53020, с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області, вул. Котовського, буд. 23; ідентифікаційний код 37890728) про стягнення 98 714 грн. 91 коп.

Судові витрати віднести за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЕ ЛІФТ" (04050, м. Київ, вул. Пимоненка, буд. 13, корпус 7Б, офіс 42; ідентифікаційний код 36049391).

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 21.05.2021

Суддя Т.В. Загинайко