Рішення

від 06.05.2021 по справі 705/1246/21

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/1246/21

2/705/1475/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2021 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Єщенко О.І.,

за участю секретаря судового засідання Кучеренка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 , поданого в інтересах ОСОБА_2 , до Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, поданим в інтересах ОСОБА_2 , до Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, в якому просив визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну частку (пай) у розмірі 4,61 умовних кадастрових гектара без визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) відповідно до Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 0127333 від 20 січня 1997 року у землі колективної власності кооперативно-пайового підприємства Лан , виданого на ім`я ОСОБА_3 відповідно до рішення Уманської районної державної адміністрації від 09 січня 1997 року № 5.

В обґрунтування позову зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді права на земельну частку (пай) в розмірі 4,61 умовних кадастрових гектара, яка належала померлій відповідно до Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 0127333 від 20 січня 1997 року, виданого на підставі рішення Уманської районної державної адміністрації від 09 січня 1997 року № 5. Оригінал вказаного сертифікату був виданий, але не зберігся. Після смерті ОСОБА_3 залишився заповіт від 21.03.2021, яким вона усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде їй належати на момент смерті, і на те, на що вона матиме право за законом, заповіла ОСОБА_4 . Відповідно до чинного на час смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 законодавства спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину за двох умов, визначених ст. 549 ЦК (1963 року): 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (08 лютого 2003 року по 08 серпня 2003 року). Між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 наявні родинні стосунки як матері та сина. Тобто, ОСОБА_3 склала заповіт, яким своїм спадкоємцем визначила свого сина ОСОБА_4 . Відповідно до довідки Ладижинської сільської ради від 04.05.2020 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня своєї смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 , до дня своєї смерті спадкодавець була зареєстрована разом із сином ОСОБА_4 . Також сільська рада повідомляє, що вищевказаний заповіт змінено чи скасовано не було. Відповідно до довідки Ладижинської сільської ради № 606 від 14.07.2020 ОСОБА_4 проживав та був зареєстрований з матір`ю ОСОБА_3 в будинку АДРЕСА_1 . При зверненні до Уманської районної державної нотаріальної контори для отримання у позасудовому порядку свідоцтва про право на спадщину нотаріусом встановлено, що ОСОБА_4 фактично прийняв спадщину за заповітом від імені ОСОБА_3 , але юридично не оформив своїх спадкових прав. Таким чином, ОСОБА_4 зареєстрований за обраним ним місцем проживання, яке водночас є місцем проживання і реєстрації його матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , що доводить факт прийняття ним спадщини фактичними діями, фактичним вступом в управління і володіння спадковим майном. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 помер. Після смерті ОСОБА_4 залишився заповіт, яким він все належне йому майно, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, взагалі все те, що буде належати йому на день смерті, та належну земельну ділянку площею 4,0846 га, що знаходиться на території Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області заповів ОСОБА_2 .

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 18.06.2018 після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , видано свідоцтво про право на спадщину на ім`я спадкоємця ОСОБА_2 . Спадщина, на яку видано Свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 4,0847 га, кадастровий номер 7124385100:03:001:1225, яку він успадкував повністю. Інших спадкоємців не вказано, майно отримано в повному обсязі, а не його частка, таким чином, ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину та отримав правовстановлюючі документи на спадкове майно ОСОБА_4 . Враховуючи ту обставину, що після смерті ОСОБА_3 її син ОСОБА_4 фактично прийняв спадщину, але свідоцтво про право на спадщину не отримав і не зареєстрував за собою право на вказане майно, та сам помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , наступний спадкоємець - позивач у цій справі не має можливості у позасудовому порядку отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) в розмірі 4,61 умовних кадастрових гектара, яка належала померлій ОСОБА_3 відповідно до Сертифіката на право на земельну частку (ай) серії ЧР №0127333 від 20 січня 1997 року. Позивачу нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на це майно.

На підставі положень щодо спадкування ЦК (1963 року) та чинного ЦК України право на земельну частку (пай) в розмірі 4,61 умовних кадастрових гектара, яка належала ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧР №0127333 від 20 січня 1997 року, фактично успадковане ОСОБА_4 , яке в подальшому, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , успадкував позивач ОСОБА_2 . Однак в силу того, що ОСОБА_4 свого часу не оформив дане право шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину і не зареєстрував його, оригінал Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧР №0127333 від 20 січня 1997 року втрачений, необхідно дане право визнати за позивачем у судовому порядку, що захистить права та інтереси позивача в цьому питанні.

Позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилися, однак останній подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, зазначав, що позовні вимоги підтримує. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області у судове засідання не з`явився, 21.04.2021 до суду надійшов лист за підписом сільського голови Цоколенка С., в якому зазначено, що Ладижинська сільська рада Уманського району Черкаської області проти задоволення позову не заперечує та просить справу розглядати без участі представника Ладижинської сільської ради за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З`ясувавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, враховуючи, що визнання відповідачем позову закону не суперечить, прав, свобод чи інтересів інших осіб не порушує, суд вважає можливим ухвалити рішення про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Ладижинка Уманського району Черкаської області померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим (повторно) 02 грудня 2020 року Уманським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 7.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт від 21.03.2002, посвідчений секретарем Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області, в якому заповіла все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати їй на день її смерті і на те, що вона за законом матиме право, - ОСОБА_4 .

За життя ОСОБА_4 склав заповіт від 30.11.2006, посвідчений секретарем Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області, в якому заповів все своє майно ОСОБА_2 .

ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане 28.01.2014 Виконавчим комітетом Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області, відповідний актовий запис № 4). Зазначене підтверджується довідками Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області за вих. № 429 від 04.05.2020 та № 606 від 14.07.2020.

У листі Управління Держгеокадастру в Уманському районі Черкаської області від 19.02.2021 зазначено, що відповідно до запису № 517 в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) із земель колективної власності КПП ЛАН с. Ладижинка Уманського району на ім`я ОСОБА_3 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) із земель колективної власності КПП ЛАН с. Ладижинка серії ЧР № 0127333 згідно з розпорядженням Уманської РДА від 09 січня 1997 року № 5, середній розмір паю по КПП Лан с. Ладижинка Уманського району складав 4,61 умовних кадастрових гектара.

Позивач ОСОБА_2 звернувся до державного нотаріуса Звенигородської державної нотаріальної контори Черкаської області Шалденко Л.В., що діє в порядку заміщення Уманської районної державної нотаріальної контори Черкаської області, із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та 18.06.2018 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 4,0847 га, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 18.06.2018, зареєстрованим в реєстрі за № 384, та Витягом про реєстрацію в Спадковoму реєстрі № 52314622 від 18.06.2018.

При цьому постановою від 19.01.2021 державним нотаріусом Уманської районної державної нотаріальної контори Дібровою Л.М. ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , на право на земельну частку (пай) КПП Лан с. Ладижинка розміром 4,61 в умовних кадастрових гектара, належне ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якої на підставі заповіту, посвідченого Ладижинською сільською радою 21.03.2002 по р. № 56, був ОСОБА_4 , який прийняв спадщину, але юридично не оформив своїх спадкових прав, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на право на земельну частку (пай).

Відповідно до ст. 524 ЦК (1963 року) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Стаття 534 ЦК (1963 року) визначає, що кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

За результатами вивчення позовної заяви та доказів, які були надані позивачем, суд не встановив підстав для відмови у прийнятті визнання позову відповідачем.

З урахуванням викладеного, позов належить задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 11, 12, 13, 49, 76, 81, 82, 89, 206, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну частку (пай) в розмірі 4,61 умовних кадастрових гектара без визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) відповідно до Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 0127333 від 20 січня 1997 року, у землі колективної власності кооперативно-пайового підприємства Лан , виданого на ім`я ОСОБА_3 відповідно до рішення Уманської районної державної адміністрації від 09 січня 1997 року № 5.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання через Уманський міськрайонний суд Черкаської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручена у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Відповідач: Ладижинська сільська рада Уманського району Черкаської області (20382, Черкаська область, Уманський район, с. Ладижинка, вул. Шкільна, 2, код ЄДРПОУ 26261436).

Суддя О.І.Єщенко