Рішення

від 30.04.2021 по справі 705/714/21

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/714/21

2-а/705/68/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2021 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Єщенко О.І.,

за участю секретаря судового засідання Кучеренка А.В.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області за № 736-ДК0019По/08/01/-21 від 01.02.2021 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень; стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 908,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що вважає постанову про накладення на нього адміністративного стягнення від 01.02.2021 протиправною. Підставами притягнення до юридичної відповідальності є сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою. Підставами для притягнення його до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення від 27.01.2021 № 736-ДК/00117П/07/01/-21. Даний протокол не може слугувати підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, бути доказом, оскільки складений з грубим порушенням чинного законодавства України, у зв`язку з чим є недопустимим.

Ухвалою суду від 15.02.2021 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Учасники справи не надавали до суду клопотань про розгляд позову в загальному порядку.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надіслав до суду відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому просив суд відмовити в задоволенні позову. У відзиві зазначено, що Головне управління заперечує проти посилання позивача на протиправність та суперечність відомостей у нормативних документах державного інспектора щодо особи, яка вчинила правопорушення, 08.12.2020 державним інспектором було встановлено використання земельних ділянок різної форми власності єдиним масивом без правовстановлюючих документів. Провівши заходи стосовно розмірів щодо фактичних площ використаних земельних ділянок та провівши обстеження, встановлено, що все поле, як і земельні ділянки, які вказані у наказі про проведення перевірки від 07.12.2020, використовуються одним суцільним єдиним масивом із земельною ділянкою з кадастровим номером 7123155100:02:001:0420, яка перебуває в оренді ФГ Широкий Берег , директором якого є позивач. Позивача притягнуто до відповідальності як посадову особу фермерського господарства, враховуючи, що КУпАП не передбачає притягнення до відповідальності саме юридичної особи. Стосовно відсутності зазначення в протоколі часу та місця розгляду справи Головне управління заперечує дані обставини, оскільки вони не відповідають дійсності. В протоколі зазначені всі необхідні реквізити, час, місце, посаду особи, дату та час народження. Також позивачу вручено другий примірник протоколу в момент його складення, про що ним власноруч зроблено запис. Головне управління заперечує щодо посилання на відсутність у протоколі зазначення суті порушення, оскільки вказане не відповідає фактичним обставинам справи. У протоколі та постанові зазначено, що земельні ділянки є виораними. Процедура оранки є одним із етапів проведення польових робіт. Тому оранка земельних ділянок є активною дією, спрямованою на використання земельних ділянок.

У судове засідання належним чином повідомлені строни не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за їх відсутності за наявними у справі доказами.

Дослідивши подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що 01.02.2021 державний інспектор Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Чорний Р.М. визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП, та виніс постанову № 736-ДК/0019/По/08/01/-20 про накладення відносно позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн 00 коп., та визначено матеріальну шкоду в розмірі 18127 грн 00 коп. Згідно із вказаною постановою встановлено, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Дзензелівка Маньківського району, проживає за адресою: с. Дзензелівка, Уманського району, працює директором ФГ ШИРОКИЙ БЕРЕГ , порушив вимоги ст. 53-1 КУпАП, а саме: земельні ділянки історико-культурного призначення в адміністративних межах Маньківської ТГ смт Маньківка (за межами населеного пункту) 7123155100:03:001:0522, 7123155100:03:001:0517, 7123155100:03:001:0518, 7123155100:03:001:0519, 7123155100:03:001:0520, 7123155100:03:001:0521 приватної форми власності, які мають фактичну площу використання 12,2786 га з різницею 0,6786 га самовільного використання, що є порушенням ст.125, ст.126 Земельного кодексу України. Земельна ділянка к/н 7123155100:03:001:0536 площею 1, 3377 га історико-культурного призначення державної власності використовується без правовстановлюючих документів, що є порушенням ст.125, ст.126 Земельного кодексу України. Вищевказані земельні ділянки на час перевірки перебувають у виораному стані загальним масивом з ділянкою к/н 7123155100:03:001:0420, яка перебуває в оренді ФГ ШИРОКИЙ БЕРЕГ , код ЄДРПОУ34089579, в особі директора гр. ОСОБА_1 .

Підставою винесення вказаної постанови є протокол про адміністративне правопорушення № 736-ДК/0017П/07/01/-20 від 27.01.2021, який складений відносно позивача за ст. 53-1 КУпАП.

В оскаржуваній постанові та протоколі державним інспектором Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області не вказано, коли та які саме протиправні винні дії чи бездіяльність вчинив ОСОБА_1 . Те, що зазначені ділянки виорані, як і ділянка к/н 7123155100:03:001:0420, яка перебуває в оренді ФГ ШИРОКИЙ БЕРЕГ , жодним чином не підтверджує той факт, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 53-1 КУпАП.

В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкта - земельної ділянки № 736-ДКУ827/АП/09/01/-20, на підставі якого й було складено протокол про адміністративне правопорушення від 27 січня 2021 року № 736-ДК/0017П/07/01/-21, зазначено, що адміністративне правопорушення вчинено невстановленою фізичною або юридичною особою.

Позивач звернув увагу суду, що як акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкта - земельної ділянки № 736-ДК/827/АП/09/01/-20, так і акт обстеження земельної ділянки за №736-ДК/11/АО/10/01/-21, містять план - схему земельної ділянки, яка має кадастровий номер 7123155100:03:001:0518 та належить на праві власності ОСОБА_2 , а не ділянки, яка має кадастровий номер 7123155100:03:001:0536, державної форми власності та яка згідно з вказаними складеними відповідачем документами є самовільно зайнятою.

Вказані доводи позивача відповідачем не спростовані.

Протокол про адміністративне правопорушення № 736-ДК/0017П/07/01/-20 від 27.01.2021 складений відносно позивача за ст. 53-1 КУпАП як фізичної особи, при цьому в протоколі про адміністративне правопорушення вказано про порушення ФГ Широкий Берег , код ЄДРПОУ.

Відповідно ст. 72 КУпАП доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 75 КАС України визначає, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою.

Стаття 256 КУпАП передбачає, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом і кожному гарантується право на оскарження в суді дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частина 1 ст. 2 КАС України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом ч. 8 ст. 4 КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Проаналізувавши вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність у матеріалах справи належних, достатніх та достовірних доказів, на підставі яких можна встановити причетність позивача до самовільного використання земельної ділянки, що у своїй сукупності дає підстави суду дійти висновку про відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Тому враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги в частині скасування постанови про накладення адміністративного стягнення належить задовольнити.

Щодо заявленої позивачем вимоги про визнання зазначеної постанови протиправною стосовно притягнення позивача до адміністративної відповідальності суд зазначає таке.

Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З аналізу наведеної норми вбачається, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, оскарження дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності суд може ухвалити лише одне із рішень, передбачених частиною третьою статті 286 КАС України. Можливість визнання при цьому протиправними дій суб`єкта владних повноважень законодавець не встановлює, у зв`язку з чим у задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відтак на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Дергеокадастру у Черкаській області належить стягнути судовий збір.

Визначаючи суму судового збору, суд враховує таке.

Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України Про судовий збір особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об`єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

Відповідно до правової позиції у постанові по справі № 543/775/17 від 18.03.2020 Велика Палата Верховного Суду вирішила за необхідне відступити від висновку Верховного Суду України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. В контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем при зверненні до суду заявлено вимоги про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, тобто вимоги немайнового характеру, з яких, відповідно до зазначених вище висновків, необхідно сплачувати судовий збір.

Водночас частиною п`ятою статті 4 Закону № 3674 передбачено, що розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час складає 454 грн 00 коп.

При цьому у вищевказаній постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 висловлено правовий висновок про те, що З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Враховуючи викладене, стягненню підлягає судовий збір у сумі 454 гривні 00 копійок. Клопотань про повернення суми судового збору, зайво сплаченої при зверненні до суду, позивач не подавав.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72, 73, 77, 139, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати постанову Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області за № 736-ДК0019По/08/01/-21 від 01.02.2021 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 454 (чотирьохсот п`ятдесяти чотирьох) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.І. Єщенко