ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.05.2021 справа № 914/142/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазпродакшн» , м. Дніпро
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична компанія «Нафтогаз Контакт» , м. Львів
про стягнення грошових коштів
ціна позову: 11 632 914,74 грн.
Суддя Коссак С.М.
за участі секретаря Пукач М.В.
Представники:
Від позивача: Пасічник Олександр Володимирович - адвокат;
Від відповідача: не з»явився
На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазпродакшн» , м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична компанія «Нафтогаз Контакт» , м. Львів про стягнення грошових коштів у сумі 11 632 914,74, з яких: 4 401 913,34грн. сума боргу за Договором №18/08-20 від 18.08.2020 року; 6 413630,00грн. сума боргу за Договором №21/08-20 від 21.08.2020 року; 757 088,05грн. 7% штрафу від вартості непереданого природного газу; 24 535,25грн. пені за договором №18/08-20 від 18.08.2020 року, 35 748,10грн. пені за договором №21/08-20 від 21.08.2020 року та 174 493,72грн. судового збору.
25.01.2021 року ухвалою Господарського суду Львівської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче судове засідання призначено на 25.02.2021 р о 10:00 год.
Враховуючи клопотання відповідача, з метою належної підготовки заяв по суті справи відповідачем, протокольною ухвалою суду від 25.02.2021 року, відкладено підготовче засідання на 18.03.2021 на 10:20 год.
Протокольною ухвалою суд від 18.03.2021 року продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 08.04.2021 на 10:00 год.
06.04.2021 року на адресу суду від позивача надійшли пояснення за вх.№8308/21 від 06.04.2021 року з документами згідно вказаного додатку.
З метою забезпечення принципу змагальності та диспозитивності, протокольною ухвалою суду від 08.04.2021 року відкладено розгляд справи на 22.04.2021 на 14:15 год.
Враховуючи вчинення усіх необхідних процесуальних дій у даній справі для виконання завдань підготовчого провадження, визначених ст.177 ГПК України та вирішення питань які підлягають з`ясуванню у порядку ст.182 ГПК України, розумність строків, ухвалою суду від 22.04.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 13.05.2021 р.
В судове засідання 13.05.2021 року позивач явку уповноваженого представника забезпечив та підтримав позовні вимоги.
В судове засідання 13.05.2021 року відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, суд належним чином та завчасно (26.04.2021 року) повідомив відповідача про день та час розгляду справи по суті, про що свідчить список розсилки поштової кореспонденції, та додаткове надіслання ухвал суду на електронну адресу відповідача.
Судом було вчинено всіх можливі за даних обставин дії щодо належного повідомлення сторін про розглядуваний спір.
Зважаючи на зазначене, суд констатує, що відповідач належним чином був повідомлений про судовий процес, що підтверджується клопотання представника відповідача від 25.02.2021 року про відкладення розгляду справи та участь уповноваженого представника у судовому засіданні 25.02.2021 року.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справи за наявними матеріалами.
В судовому засідання проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Аргументи позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем поставлено товар відповідачу на підставі укладеного між ними договору поставки товару від 29.01.2019 року №20190129 на загальну суму 6 498 895,24грн., що підтверджується видатковими накладних: №171 від 14.03.2019 року - на суму 1 714 812,19грн., №906 від 17.09.2019 року на суму 14 267,14грн., №990 від 08.10.2019 року на суму 1 021 489,92грн., №1013 від 09.10.2019 року на суму 299 575,34грн., №994 від 10.10.2019 року на суму 1 021 489,92грн., №1035 від 16.10.2019 року на суму 962,30грн., № 1014 від 17.10.2019 року на суму 580 730,90грн., №1015 від 18.10.2019 року на суму 743 947,68грн., № 1 101 619,85 грн.
Відповідач у порушення умов договору поставки товару від 29.01.2019 року №20190129 не здійснив своєчасно та повну оплату поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 5 599 005,71 грн. за поставлений товар по вищезазначених видаткових накладних (платіжне доручення №1904 від 28.02.2019 року, яким сплачено 649 889,53грн., платіжне доручення №386 від 19.05.2020 року, яким сплачено 50 000,00грн., платіжне доручення №597 від 26.08.2020 року , яким сплачено 200 000,00грн.).
Також за прострочення виконання грошових зобов`язань та відповідно до п. 8.4 Договору, по вищезазначених накладних та відповідно до строків оплати вказаних у специфікації №1, яка є невід`ємною частиною договору поставки, позивач здійснив нарахування пені у сумі 932 617,87грн. (розрахована з розрахунку 30% від вартості специфікації, 40% від вартості специфікації та 30% від вартості специфікації), 3% річних у сумі 268 972,22грн., інфляційні втрати в сумі 289 383,48грн.
Попередній розрахунок судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи, складається з суми сплаченого судового збору у розмірі 106 349,70грн.
Аргументи відповідача.
Вимог ухвали суду не виконав, проти позову в установленому порядку не заперечив. Тому суд розглянув справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи.
Предметом доказування є обставини з яким пов`язує факт укладення договорів купівлі-продажу природного газу, його неналежне виконання в частині поставки газу, повернення сплаченого авансового платежу за недопоставлений газ, застосування за прострочення передачі природного газу пені та 7% штрафу від вартості непереданого природного газу.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю Укргазпродакшн (Покупець), що здійснює постачання природного газу на підставі виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) ліцензії та Товариством з обмеженою відповідальністю Українська енергетична компанія Нафтогаз Контакт (Продавець) укладено Договори купівлі- продажу природного газу №18/08-20 від 18.08.2020 року та № 21/08-20 від 21.08.2020 року, предметом яких є передача природного газу у вересні 2020 р. у власність для потреб покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей газ на умовах даних договорів.
Згідно п. 2.1 Договору від 18.08.2020 № 18/08-20 кількість газу, що має бути поставлений складає 10 млн. м куб., а також відповідно до п. 2.1 Договору від 21.08.2020 № 21/08-20 кількість газу складає 15 млн. м куб.
Відповідно до п. 6.3 зазначених Договорів Товариство з обмеженою відповідальністю Українська енергетична компанія Нафтогаз Контакт зобов`язується передати Покупцю природний газ за ціною зазначеною в п. 4.1. Договорів через Інформаційну платформу оператора ГТС за передбаченим графіком, зазначеним в п. 5.1. Договорів, а Покупець здійснити оплату за цим графіком.
Зокрема, за Договором від 18.08.2020 № 18/08-20 передбачається, що Продавець зобов`язаний надати у власність для потреб Покупця природний газ через Інформаційну платформу оператора ГТС, добова норма якого складає 330 тис. м куб. в період з 1 по 29 вересня 2020 р., а також 30 вересня 2020 р. обсяг передбачався у розмірі 430 тис. м. куб. за ціною 4 100,00 грн. за 1000 м куб.
На виконання умов Договору, Покупцем було здійснено оплату відповідно до графіку, зазначеного в п. 5.1 Договору за період з 19.08.2020 (передоплата) по 14.09.2020 на загальну суму 21 990 930,50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: від 19.08.2020 року № 430, від 01.09.2020 № 435, від 02.09.2020 № 439, від 03.09.2020 № 441, від 04.09.2020 року № 443, від 07.09.2020 № 448, від 08.09.2020 № 454, від 09.09.2020 № 457, від 10.09.2020 № 460, 461, від 14.09.2020 № 465, які знаходяться в матеріалах справи.
Проте, Продавець (відповідач у справі) здійснив передачу природного газу Покупцеві на загальну суму 17 589 017,16 грн. Таким чином різниця між оплатою та вартістю переданого газу становить 4 401 913,34 грн.
Крім того, з 14.09.2020 р. включно Продавець припинив передачу природного газу Покупцю, тим самим порушив умови Договору, а Покупцем була здійснена остання оплата за Договором 14.09.2020 в розмірі 1 584 092,45 грн. Таким чином обсяг фактичної передачі Покупцю природного газу склав 4 290 тис. м куб., що підтверджується Актом прийому-передачі природного газу від 30.09.2020 № 123, а загальний обсяг недопоставленого природного газу в період з 14.09.2020 по 30.09.2020 р., включно, склав млн. 710 тис. м. куб. на суму 23 411 022,80 грн.
Також, відповідно до п. 6.3 Договору від 21.08.2020 № 21/08-20 Продавець падає до оператора ГТС номінацію через Інформаційну платформу оператора з повним обсягом газу (та підписує всі необхідні для цього документи) що підлягає передачі Покупцю згідно згідно даного договору за наступним графіком за період з 01.09.2020 по 30.09.2020, добова норма якого складає 500 тис. м куб. за ціною 4 150,00 грн. за 1000 м куб.
В період з 26.08.2020 по 14.09.2020 року включно, Покупцем було здійснено оплату на загальну суму 33 388 304,20 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: від 26.08.2020 № 433, від 01.09.2020 № 436, від 02.09.2020 № 438, від 03.09.2020 № 440, від 04.09.2020 № 442, від 07.09.2020 № 449, від 08.09.2020 № 455, від 09.09.2020 № 458, від 10.09.2020 № 459, 462, від 14.09.2020 № 464, що знаходяться в матеріалах справи. Проте, Відповідач здійснив передачу природного газу на загальну суму в розмірі 26 974 974,00 грн. Таким чином різниця між оплатою та вартістю переданого газу становить 6 413 630,20 грн.
Крім того, за Договором від 21.08.2020 № 21/08-20 Продавець також припинив передачу природного газу починаючи з 14.09.2020 включно, а Покупцем 14.09.2020 р. було здійснено останню оплату в розмірі 2 405 111,32 грн.
Таким чином обсяг фактичної передачі Покупцю природного газу склав 6 500 тис. м куб., що підтверджується Актом прийому-передачі природного газу від 30.09.2020 № 122, а загальний обсяг недопоставленого природного газу за Договором в період з 14.09.2020 по 30.09.2020 р. склав 8 500 тис. м куб. на суму 35 274 966,00 грн.
Отже, загальний обсяг недопоставленого газу за обома Договорами від 18.08.2020 № 18/08-20 та від 21.08.2020 № 21/08-20 склав 14 млн 210 тис. м куб., а загальна вартість складає 58 685 988,80 грн. (п`ятдесят вісім мільйонів шістсот вісімдесят п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім грн. 80 коп.).
Факт недопоставки газу та його період підтверджується торговими сповіщеннями відповідно до п.11 Глави 7 Розділу III Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09. 2015 № 2493, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за №1378/27823.
Також ця обставина підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків між сторонами за період 01.08.2020-20.10.2020 року, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 10 815 543,54грн., який укладений, підписаний та скріплений печатками обох сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укргазпродакшн» звернулося з вимогами від 23.09.2020 № 2020-09/51 та від 23.09.2020 № 2020-09/52 про повернення сплаченого авансового платежу, загальна сума якого складає 10 815 543,54 грн.
Також, 01.10.2020 Позивач звернувся з претензіями № 2020/10-05 від 01.10.2020 та № 2020/10-08 від 01.10.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична компанія «Нафтогаз Контакт» про відшкодування штрафних санкцій та пені за недопоставку природного газу за Договорами. Проте, відповіді від Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична компанія «Нафтогаз Контакт» не отримано.
Відтак, залишок заборгованості за недопоставлений природний газ за умовами Договорів купівлі-продажу природного газу №18/08-20 від 18.08.2020 року та № 21/08-20 від 21.08.2020 року складає 10 815 543,54 грн.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної поставки природного газу позивач просить стягнути з відповідача 60 283,35грн. пені та 7% штрафу від вартості непереданого природного газу у сумі 757 088,05грн., які ним обраховувалась відповідно до п. 6.2 Договорів купівлі-продажу природного газу №18/08-20 від 18.08.2020 року та № 21/08-20 від 21.08.2020 року.
Норми права та мотиви суду.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 ЦК України.
Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається із матеріалів справи, між Ттовариством з обмеженою відповідальністю Укргазпродакшн (Покупець), що здійснює постачання природного газу на підставі виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) ліцензії та Товариством з обмеженою відповідальністю Українська енергетична компанія Нафтогаз Контакт (Продавець) укладено Договори купівлі- продажу природного газу №18/08-20 від 18.08.2020 року та № 21/08-20 від 21.08.2020 року, предметом яких є передача природного газу у вересні 2020 р. у власність для потреб покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей газ на умовах даних договорів.
Відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків за період 01.08.2020-20.10.2020 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 10 815 543,54грн., який укладений, підписаний та скріплений печатками обох сторін.
Відтак, залишок заборгованості за недопоставлений природний газ за умовами Договорів купівлі-продажу природного газу №18/08-20 від 18.08.2020 року та № 21/08-20 від 21.08.2020 року складає 10 815 543,54 грн.
Як зазначає позивач та як підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, основна заборгованість відповідача за недопоставлений природний газ становить 10 815 543,54 грн.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Оглянувши та дослідивши подані докази, оцінивши їх в сукупності, до стягнення 10 815 543,54 грн. заборгованості за недопоставлений природний газ позовні вимоги підлягають задоволенню, що підтверджено матеріалами та доказами у справі.
Щодо стягнення пені.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Згідно приписів ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. З ст. 549 Цивільного кодексу України).
Частиною 6 ст.231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 6.2. Договорів передбачено, що за часткову або повну відмову Продавця від передачі природного газу на умовах цього Договору, Продавець зобов`язаний сплатити Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення передачі природного газу, від вартості непереданого природного газу за кожен день прострочення передачі природного газу та 7 (сім) % штрафу від вартості непереданого природного газу.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 253 ЦК України)
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 907/65/18, від 07.06.2019 у справі №910/23911/16 та від 22.08.2019 у справі №914/508/17.
Відповідно до п.11 Глави 7 Розділу III Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09. 2015 № 2493, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за №1378/27823, передача природного газу, поданого до газотранспортної системи між замовниками послуг транспортування, здійснюється у віртуальній торговій точці шляхом подання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень відповідно до вимог глави 2 розділу XIV цього Кодексу.
Торгове сповіщення - інформаційне повідомлення відповідно до форми, встановленої цим Кодексом, що направляється оператору газотранспортної системи від замовника послуг транспортування природного газу щодо обсягів природного газу, які він відчужив або набув (відповідно до визначених термінів, зазначених у Розділі I згаданого Кодексу).
Відповідно до п.1,2 Глави 2 Розділу XIV передача природного газу, поданого в газотранспортну систему, між двома портфоліо балансування замовників послуг транспортування здійснюється шляхом надання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень на відчуження чи набуття природного газу, що були надані оператору газотранспортної системи по відношенню до однієї газової доби.
Замовник послуг транспортування має право надавати торгове сповіщення виключно після набуття/відчуження права власності на такий обсяг (об`єм) природного газу за договором купівлі-продажу природного газу (або іншою цивільно-правовою угодою) іншому замовнику послуг транспортування у відповідну газову добу на віртуальну торгову точку.
При цьому оператор газотранспортної системи не має права вимагати від замовників послуг транспортування будь-яких підтверджуючих документів набуття/відчуження права власності на такий обсяг (об`єм) природного газу.
Оператор газотранспортної системи забезпечує функціонування інформаційної платформи, на якій здійснюється опрацювання наданих торгових сповіщень.
Таким чином, суд доходить висновку про те, що при нарахуванні пені в даному випадку підлягає застосуванню строк, передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, тобто нарахування пені за кожним договором здійснюється з моменту настання строку для оплати (з 15.09.2020 року). Надавши оцінку договорам та встановивши, що вони містять положення, які визначають нарахування пені з урахуванням умов та строків, зазначених у п. 4.1. Договорів через Інформаційну платформу оператора ГТС за передбаченим графіком, суд доходить висновку про те, що при нарахуванні пені позивачем в даному випадку не правильно зазначено період нарахування пені, а саме слід нараховувати пеню з 15.09.2020 року (із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано).
Відтак, суд перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, перевіривши періоди нарахування, з врахуванням вимог ст. 232 ГК України, здійснивши перевірку нарахування пені, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, з врахуванням п. 6.2 Договорів, та згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, прийшов до висновку, що стягненню підлягає пеня в сумі 56 737,27грн., а в стягненні 3 546,08грн. пені слід відмовити.
Щодо стягнення 7% штрафу.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду у справах №917/194/18, №911/2813/17, № 910/6046/16, 923/760/16 (від 27.09.2019).
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу
Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Пунктом п. 6.2. Договорів передбачено, що за часткову або повну відмову Продавця від передачі природного газу на умовах цього Договору, Продавець зобов`язаний сплатити Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення передачі природного газу, від вартості непереданого природного газу за кожен день прострочення передачі природного газу та 7 (сім) % штрафу від вартості непереданого природного газу.
Відповідно до матеріалів справи, а саме заборгованість за недопоставлений природний газ за умовами Договорів купівлі-продажу природного газу №18/08-20 від 18.08.2020 року та № 21/08-20 від 21.08.2020 року складає 10 815 543,54 грн., в зв`язку з чим Продавець зобов`язаний сплатити Покупцю штраф у розмірі 7% від неоплаченої суми невиконаного грошового зобов`язання.
Відтак, позивач звернувся в межах строку звернення про стягнення штрафу за недопоставлений природний газ за умовами Договорів купівлі-продажу природного газу №18/08-20 від 18.08.2020 року та № 21/08-20 від 21.08.2020 року сума заборгованості складає 10 815 543,54 грн.- 7% від суми боргу становить 757 088,05грн.
Суд приходить до висновку, що стягненню підлягає штраф у розмірі 7% від вартості недопоставленого природного газу за умовами Договорів купівлі-продажу природного газу №18/08-20 від 18.08.2020 року та № 21/08-20 від 21.08.2020 року в сумі 757 088,05 грн.
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів щодо існування простроченої заборгованості за недопоставлений природний газ за умовами Договорів купівлі-продажу природного газу №18/08-20 від 18.08.2020 року та № 21/08-20 від 21.08.2020 року, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню підлягає: 10 815 543,54грн. основного боргу, 56 737,27 грн. пені та 7% штрафу у сумі 757 088,05 грн.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 174 498,73 грн.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 174 440,52 грн.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 231, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична компанія «Нафтогаз Контакт» (79005, м. Львів, проспект Шевченка, будинок 7, офіс 16; код ЄДРПОУ 40741705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазпродакшн» (01010, м. Київ, вулиця Московська (Печерський р-н), будинок 32/2; код ЄДРПОУ 39624119) 10 815 543,54грн. боргу, 56 737,27грн. пені, 757 088,05грн 7% штрафу, 174 440,52грн. судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua .
Повний текст складено та підписано 24.05.2021 року.
Суддя С.М. Коссак
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2021 |
Оприлюднено | 25.05.2021 |
Номер документу | 97098482 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Коссак С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні