Рішення

від 12.05.2021 по справі 922/4123/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/4123/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомАкціонерного товариство "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат", 53304, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Центральна, 11, код ЄДРПОУ 00190928 доТовариства з обмеженою відповідальністю "ФІОН" 61012, м. Харків, вул. Ярославська, 13/18, код ЄДРПОУ 41885059 про стягнення коштів та зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ФІОН" 61012, м. Харків, вул. Ярославська, 13/18, код ЄДРПОУ 41885059 доАкціонерного товариство "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат", 53304, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Центральна, 11, код ЄДРПОУ 00190928 про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Добриніна О.О. за довіреністю №219 від 15.12.2020

відповідача - Онойченко О.М., керівник

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області звернулося Акціонерне товариство "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІОН" штрафних санкцій за невиконання умов договору № Т1738/05 від 09.07.2020 в розмірі 87 320,57 грн, з яких 51 641,33 грн пені та 35 679,24 грн. штрафу.

Судові витрати в сумі 2102,00 грн сплаченого судового збору просить також стягнути з відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2020, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.12.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги ціну позову, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

05.01.2021 (у строки, встановлені ухвалою про відкриття провадження у справі) до суду надійшла заява відповідача вх. №165 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, у зв`язку з характером спірних правовідносин та доказів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.01.2021 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 01.02.2021.

15.01.2021 (у строки, встановлені ухвалою про відкриття провадження у справі) до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву (вх. № 847 від 15.01.2021) в якому він просить суд зменшити розмір штрафних санкцій в їх сукупності на 90 % до 5 437,56 грн.

Також, разом з відзивом на позовну заяву до суду відповідачем подано зустрічний позов вх. №846 в якому він просить суд стягнути з позивача на його користь 33 833,21 грн., з яких 30081,60 грн заборгованості за отриманий товар згідно договору № Т1738/05 від 09.07.2020, 632,44 грн. пені, 720,47 грн. 3% річних та 2398,70 грн. інфляційних. Судові витрати просить покласти на позивача (відповідача за зустрічним позовом).

Ухвалою суду від 19.01.2021 було прийнято зустрічний позов (вх. № 846 від 15.01.2021) ТОВ "ФІОН" до АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення коштів, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

01.02.2021 Позивачем - АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" надано до суду відповідь на відзив на його позовну заяву (вх. №2375) в якій заперечує проти зменшення штрафних санкцій та підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

10.02.2020 ТОВ "ФІОН" надані заперечення на відповідь на відзив (вх. №3382).

16.02.2021 до суду надійшла заява ТОВ "ФІОН" (вх. №3867) про збільшення розміру зустрічних позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути з позивача на його користь 30 081,60 грн. заборгованості за отриманий товар згідно договору № Т1738/05 від 09.07.2020, 854,96 грн. пені, 831,73 грн. 3% річних та 2789,76 грн. інфляційних. Судові витрати просить покласти на позивача (відповідача за зустрічним позовом), яку було прийнято судом до розгляду ухвалою від 19.02.2021.

01.02.2021 Позивачем - АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" надано до суду відповідь на відзив на його позовну заяву (вх. №2375) в якій заперечує проти зменшення штрафних санкцій та підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

19.02.2021 АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" надано суду відзив на зустрічний позов (вх. №4155) в якому заперечує проти вимог відповідача та зазначає про відсутність прострочення з його боку в розрахунках з останнім.

24.02.2021 ТОВ "ФІОН" надано до суду відповідь на відзив на його зустрічну позовну заяву (вх. №4580).

01.03.2021 АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" надано суду заперечення на відповідь на відзив за зустрічним позовом (вх. №4810), а ТОВ "ФІОН" пояснення щодо цих заперечень (вх. №4794 від 01.03.2021).

Згідно вимог статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства зокрема є: 1) верховенство права, 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, 4) змагальність сторін, 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення.

Згідно ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вимоги зазначених норм, судом, з метою дотримання завдань господарського судочинства та здійснення всіх дій, що необхідні для реалізації завдань підготовчого провадження (остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті) були прийняті та долучені всі ці подані сторонами докази та пояснення.

Ухвалою суду від 01.03.2021 було закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 29.03.2021.

29.03.2021 позивачем - АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" надані до суду пояснення вх. № 6985 в порядку ст. 42 ГПК України, згідно яких уточнює розрахунок штрафних санкцій за позицією №2 - кронштейн борта становить 88 693,36 грн.

З приводу поданих пояснень, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи дійсно мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Однак, як вбачається з суті поданих пояснень, позивачем, вказуючи про уточнений розрахунок санкцій, в даному випадку, збільшує їх розмір (з заявлених ним до стягнення в позовній заяві за позицією №2 - кронштейн борта з 64 206,53 грн до 88 693,36 грн).

Заяви ж про збільшення позовних вимог оформлюються і подаються до суду у відповідності до вимог ст. 46 ГПК України,

Оскільки, АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" не подавалося до суду заяв про збільшення позовних вимог, у суду відсутні підстави приймати при розгляді справи по суті цей уточнюючий розрахунок позивача.

В судовому засіданні 29.03.2021 представник АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" підтримував первісний позов, просив повернутися до розгляду справи в підготовчому провадженні.

Представник ТОВ "ФІОН" проти первісного позову заперечував, підтримував клопотання про зменшення штрафних санкції та просив задовольнити зустрічний позов.

Щодо заявленого клопотання АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" суд зазначає про відсутність підстав для початку розгляду справи в підготовчому провадженні.

Крім того, суд зазначає, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України» ).

В судовому засіданні 29.03.2021, на стадії судових дебатів, було оголошено перерву до 19.04.2021.

Однак, у зв`язку з захворюванням судді Прохорова С.А. у період з 19.04.2021 по 04.05.2021, підготовче засідання, призначене на 19.04.2021 не відбулося.

Таким чином, проведення судового розгляду справи в межах процесуальних строків, визначених ГПК України, було неможливим, у зв`язку з чим засідання по розгляду справи по суті було призначено після виходу судді на роботу (05.05.2021) на 12.05.2021 з урахуванням розумного строку, який надав можливість учасникам справи скористатись всіма можливими способами процесуального захисту, а також бути належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 12.05.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ ЩОДО ПЕРВІСНИХ ПОЗОВНИХ ВИМОГ АТ "ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК"

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат", дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 09.07.2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІОН", як постачальником, та Акціонерним товариством "ПОКРОВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", як покупцем, було укладено Договір поставки №Т1738/05 (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого, постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві товар, повне найменування якого (номенклатура, асортимент), марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики, код товару за УКТ ЗЕД, за державним класифікатором продукції та послуг вказуються у специфікаціях (додатках) до договору (далі-товар), які є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до пункту 2.1. Договору детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару міститься в специфікаціях (Додатках) до цього договору.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що постачальник зобов`язується поставити покупцеві Товар на умовах та у спосіб, зазначеними в специфікаціях (додатках) до цього Договору; умови поставки визначаються згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс 2010.

В подальшому між сторонами було підписано специфікацію, як додаток №1 від 09.07.2020 до Договору (надалі - Специфікація), у якій сторони погодили, зокрема, асортимент, кількість, ціну товару, умови оплати, строк поставки та гарантійний термін.

Так, згідно зазначеної специфікації ТОВ "ФІОН" повинно було поставити на протязі 45 календарних днів з дати підписання специфікації на адресу АТ "Покровський ГЗК" товар на загальну суму 527 802, 96 грн (разом з ПДВ).

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з статтею 174 Господарського кодексу України (надалі ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до частини 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини поставки товару.

Щодо строку поставки товару

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Умовами договору передбачено строки та порядок поставки товару, а саме відповідно до пункту 2 специфікації строк поставки: 45 календарних днів з моменту підписання специфікації та отримання письмової заявки покупця.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами підписано договір та специфікацію 09.07.2021, що не оспорюється сторонами.

Відтак, строк поставки товару є таким, що настав 25.08.2020 (враховуючи, що 23.08.2020 було вихідним днем, а 24.08.2020 святковим), що погоджено сторонами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що АТ "ФІОН" були порушені умови договору щодо строків поставки, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, поставка товару відбулася частками та не в повному обсязі, а саме:

05.08.2020 поставлено товар за видатковою накладною №13 на суму 59 381,76 грн з ПДВ

20.08.2020 поставлено товар за видатковою накладною №14 на суму 8 799,84 грн з ПДВ

27.08.2020 поставлено товар за видатковою накладною №15 на суму 195 798,24 грн з ПДВ

29.08.2020 поставлено товар за видатковою накладною №16 на суму 17 799,84 грн з ПДВ

10.09.2020 поставлено товар за видатковою накладною №13 на суму 55 384,56 грн з ПДВ

05.10.2020 поставлено товар за видатковою накладною №19 на суму 110 769,12 грн з ПДВ

13.10.2020 поставлено товар за видатковою накладною №20 на суму 47 472,48 грн з ПДВ

Всього було поставлено товару на суму 495 405,84 грн, решта товару на суму 32 397,12 грн поставлена не була, що не оспарюється сторонами у справі.

Щодо суми штрафу та пені

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до пункту 11.2 договору, у разі порушення строків поставки товару за цим договором покупець має право стягнути з постачальника пеню у розмірі 0,5% від суми не поставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення, із розрахунку з наступного дня від кінцевої дати поставки. У разі продовження прострочення понад 10 календарних днів покупець має право додатково стягнути з постачальника штраф у розмірі 10% від суми не поставленого (недопоставленого товару).

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару, позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 51 641,33 грн та штраф у розмірі 35 679,24 грн, які й були заявлені до стягнення АТ "Покровський ГЗК" у своєму позові.

Враховуючи те, що факт порушення зобов`язання підтверджений належними та достатніми доказами, а також враховуючи, що сторони у договорі передбачили стягнення пені та штрафу у разі прострочення поставки товару, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення пені та штрафу.

При цьому, перевіряючи розрахунок пені, здійснений АТ "Покровський ГЗК", суд зазначає наступне.

Строком поставки товару на суму 527 802,96 грн встановлено 25.08.2020.

За накладними від 05.08.2020 та від 20.08.2020 було поставлено товар на суму 68 181,60 грн, тобто у передбачені строки.

З 26.08.2020 у ТОВ "ФІОН" виникла прострочка виконання зобов`язання щодо поставки решту товару на суму 459 621,36 грн.

За накладною від 27.08.2020 було поставлено товар на суму 195 798,24 грн. Таким чином, на заборгованість в розмірі 459 621,36 грн підлягає нарахування 0,5% пені за 1 день прострочення (26.08.2020), що становить 2 298,11 грн. (459 621,31 * 0,5 % *1).

З 27.08.2020 у ТОВ "ФІОН" виникла прострочка виконання зобов`язання щодо поставки залишку товару на суму 263 823,12 грн (459 621,36 - 195 798,24).

За накладною від 29.08.2020 було поставлено товар на суму 17 799,84 грн. Таким чином, на заборгованість в розмірі 263 823,12 грн підлягає нарахування 0,5% пені за 2 дні прострочення (27-28.08.2020), що становить 2 638,23 грн. (263 823,12 * 0,5 % *2).

З 29.08.2020 у ТОВ "ФІОН" виникла прострочка виконання зобов`язання щодо поставки залишку товару на суму 246 023,28 грн (263 823,12 - 17 799,84).

За накладною від 10.09.2020 було поставлено товар на суму 55 384,56 грн. Таким чином, на заборгованість в розмірі 246 023,28 грн підлягає нарахування 0,5% пені за 12 днів прострочення (29.08-09.09.2020), що становить 14 761,40 грн (246 023,28 * 0,5 % * 12).

З 10.09.2020 у ТОВ "ФІОН" виникла прострочка виконання зобов`язання щодо поставки залишку товару на суму 190 638,72 грн (246 023,28 - 55 384,56).

За накладною від 05.10.2020 було поставлено товар на суму 110 769,12 грн. Таким чином, на заборгованість в розмірі 190 638,72 грн підлягає нарахування 0,5% пені за 25 днів прострочення (10.09-04.10.2020), що становить 23 829,84 грн (190 638,72 * 0,5 % * 25).

З 05.10.2020 у ТОВ "ФІОН" виникла прострочка виконання зобов`язання щодо поставки залишку товару на суму 79 869,6 грн (190 638,72 - 110 769,12).

За накладною від 13.10.2020 було поставлено товар на суму 47 472,48 грн. Таким чином, на заборгованість в розмірі 79 869,60 грн підлягає нарахування 0,5% пені за 8 днів прострочення (05.10-12.10.2020), що становить 3 194,78 грн (79 869,60 * 0,5 % * 25).

З 13.10.2020 у ТОВ "ФІОН" виникла прострочка виконання зобов`язання щодо поставки залишку товару на суму 32 397,12 грн (79 869,60 - 47 472,48), який поставлено не було.

Таким чином, на заборгованість в розмірі 32 397,12 грн підлягає нарахування 0,5% пені за 67 днів прострочення з 13.10.2020 по 18.12.2020 (в рамках строків, визначених позивачем, оскільки, суд не може виходити за межі позовних вимог), що становить 10 853,03 грн (32 397,12 * 0,5 % * 67).

Таким чином, розмір пені становить 57 575,39 грн.

Водночас, виходячи з того, що згідно положень ч. 3 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, суд розглядає вимоги виключно в межах заявлених позивачем в позовній заяві суми пені, нарахованої від простроченої суми в розмірі 51 641,33 грн.

Також, АТ "Покровський ГЗК" заявлено до стягнення з ТОВ "ФІОН" суму штрафу в розмірі 35 679,24 грн за прострочення понад 10 календарних днів.

Вирішуючи ці вимоги суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 11.2 договору, у разі порушення строків поставки товару за цим договором покупець має право стягнути з постачальника пеню у розмірі 0,5% від суми не поставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення, із розрахунку з наступного дня від кінцевої дати поставки. У разі продовження прострочення понад 10 календарних днів покупець має право додатково стягнути з постачальника штраф у розмірі 10% від суми не поставленого (недопоставленого товару).

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, з аналізу приписів законодавства та умов договору, визначена договором неустойка у вигляді штрафу є разовим платежем (штрафом).

Суд зазначає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Таким чином, сиходячи з того, що ТОВ "ФІОН" було прострочено поставку товару понад 10 днів на суму 246 023,28 грн, розмір штрафу становить 24 602,32 грн (10 % від суми простроченої поставки).

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, суд, перевіривши розрахунок позовних вимог АТ "Покровський ГЗК" дійшов висновку, що позовні вимоги в розмірі 51 641,33 грн пені та 24 602,32 грн штрафу обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

В задоволенні вимог в частині стягнення 11 076,92 грн штрафу слід відмовити, як в необґрунтованих вимогах, у зв`язку з його невірним нарахуванням.

Щодо зменшення розміру штрафу та пені

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту наведених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з відповідача, суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема із розміром збитків кредитора, а також чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно спонукання боржника до належного виконання зобов`язання і захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Суд наголошує, що вказане питання вирішується з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відтак, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.

В аспекті права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.

Надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін та виконання відповідачем свого зобов`язання з поставки товару у повному обсязі, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги неподання позивачем будь-яких доказів понесення ним збитків чи додаткових витрат внаслідок допущеного відповідачем порушення, суд дійшов висновку про можливість застосування приписів статті 233 Господарського кодексу України, статті 551 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин та вважає за можливе зменшити суму штрафних санкцій, яка підлягає до стягнення з відповідача на 50% та стягнути з відповідача пеню у розмірі 25 820,66 грн та штраф у розмірі 12 301,16 грн.

Таке зменшення розміру штрафних санкцій суд вважає розумним та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ ЩОДО ЗУСТРІЧНИХ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТОВ "ФІОН"

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються зустрічні позовні вимоги до АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат", дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд зазначає наступне.

Як вже встановлено судом. 09.07.2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІОН", як постачальником, та Акціонерним товариством "ПОКРОВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", як покупцем, було укладено Договір поставки №Т1738/05 (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого, постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві товар, повне найменування якого (номенклатура, асортимент), марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики, код товару за УКТ ЗЕД, за державним класифікатором продукції та послуг вказуються у специфікаціях (додатках) до договору (далі-товар), які є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

В подальшому між сторонами було підписано специфікацію, як додаток №1 від 09.07.2020 до Договору (надалі - Специфікація), у якій сторони погодили, зокрема, асортимент, кількість, ціну товару, умови оплати, строк поставки та гарантійний термін.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами частини 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що, за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено іншого строку оплати.

Згідно зазначеної вище специфікації ТОВ "ФІОН" повинно було поставити на протязі 45 календарних днів з дати підписання специфікації на адресу АТ "Покровський ГЗК" товар на загальну суму 527 802, 96 грн (разом з ПДВ) за п`ятьма позиціями, а АТ "Покровський ГЗК" оплатити його вартість протягом 30 календарних днів з дати поставки.

При цьому, при оцінці обставин справи та відносин сторін, судом встановлено, що сторони своїми діями схвалили можливість поставки товару не однією поставкою на всю суму, а окремими партіями, відповідно, здійснення оплати за отриману партію товару за кожною поставкою за виставленим рахунком, що виражено у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) АТ "ФІОН" у вигляді поставки товару окремими партіями за позиціями по специфікації та АТ "Покровський ГЗК" у вигляді здійснення оплати за поставлену партію товару.

Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т.ін.).

Враховуючи ту обставину, що матеріалами справи підтверджується факт прийняття АТ "Покровський ГЗК" товару за видатковими накладними окремими партіями та оплати останнім цих партії, суд вважає, що сторонами вчинені конклюдентні дії, які призвели до фактичної зміни умов договору щодо порядку поставки за договором та можливості її здійснення окремими партіями, та, відповідно оплати кожної отриманої партії на протязі 30 днів з дня поставки.

При цьому, з дій сторін, суд не вбачає підстав вважати, що сторонами було змінено строки виконання договору щодо такої поставки на протязі 45 днів за всіма позиціями з дня підписання специфікації.

Так судом було встановлено, що:

05.08.2020 ТОВ "ФІОН" було поставлено товар за позицією №1 (втулка), що підтверджується видатковою накладною №13 на суму 59 381,76 грн з ПДВ, відповідно оплата за отриманий товар повинна була бути здійснена АТ "Покровський ГЗК" до 04.09.2020 р.

Як вбачається з наданих суду доказів, а саме платіжного доручення №8616, фактично оплата отриманого товару була здійснена АТ "Покровський ГЗК" 30.09.2020, тобто з простроченням платежу на 25 днів.

20.08.2020 ТОВ "ФІОН" було поставлено товар за позицією №5 (чека гальмівної колодки), що підтверджується видатковою накладною №14 на суму 8 799,84 грн з ПДВ, відповідно оплата за отриманий товар повинна була бути здійснена АТ "Покровський ГЗК" до 19.09.2020 р.

Як вбачається з наданих суду доказів, а саме платіжного доручення №8699, фактично оплата отриманого товару була здійснена АТ "Покровський ГЗК" 07.10.2020, тобто з простроченням платежу на 17 днів.

27.08.2020 ТОВ "ФІОН" було поставлено товар за позицією №4 (тяга), що підтверджується видатковою накладною №15 на суму 195 798,24 грн з ПДВ, відповідно оплата за отриманий товар повинна була бути здійснена АТ "Покровський ГЗК" до 26.09.2020 р.

Як вбачається з наданих суду доказів, а саме платіжного доручення №8699, фактично оплата отриманого товару була здійснена АТ "Покровський ГЗК" 07.10.2020, тобто з простроченням платежу на 10 днів.

29.08.2020 ТОВ "ФІОН" було поставлено товар за позицією №4 (тяга), що підтверджується видатковою накладною №16 на суму 17 799,84 грн з ПДВ, відповідно оплата за отриманий товар повинна була бути здійснена АТ "Покровський ГЗК" до 28.09.2020 р.

Як вбачається з наданих суду доказів, а саме платіжного доручення №8699, фактично оплата отриманого товару була здійснена АТ "Покровський ГЗК" 07.10.2020, тобто з простроченням платежу на 8 днів.

10.09.2020 ТОВ "ФІОН" було поставлено товар за позицією №2 (кронштейн борта), що підтверджується видатковою накладною №17 на суму 55 384,56 грн з ПДВ, відповідно оплата за отриманий товар повинна була бути здійснена АТ "Покровський ГЗК" до 10.10.2020 р.

Як вбачається з наданих суду доказів, а саме платіжного доручення №27690, фактично оплата отриманого товару була здійснена АТ "Покровський ГЗК" 21.10.2020, тобто з простроченням платежу на 10 днів.

05.10.2020 ТОВ "ФІОН" було поставлено товар за позицією №2 (кронштейн борта), що підтверджується видатковою накладною №19 на суму 110 769,12 грн з ПДВ, відповідно оплата за отриманий товар повинна була бути здійснена АТ "Покровський ГЗК" до 04.10.2020 р.

Як вбачається з наданих суду доказів, а саме платіжного доручення №9159, фактично оплата отриманого товару була здійснена АТ "Покровський ГЗК" 61.11.2020, тобто з простроченням платежу на 21 день.

13.10.2020 ТОВ "ФІОН" було поставлено товар за позицією №2 (кронштейн борта), що підтверджується видатковою накладною №20 на суму 47 472,48 грн з ПДВ, відповідно оплата за отриманий товар повинна була бути здійснена АТ "Покровський ГЗК" до 12.11.2020 р.

Як вбачається з наданих суду доказів, а саме платіжного доручення №9159, фактично оплата отриманого товару була здійснена АТ "Покровський ГЗК" 26.11.2020 частково на суму 17 399,88 грн, тобто простроченням платежу в сумі 47 472,48 грн склало 13 днів, просрочення платежу в сумі 30 081,60 грн склало 51 день.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з вимогами частини 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 11.4 договору, сторони встановили, що у разі порушення строків оплати більше ніж 10 днів, Покупець сплачує Постачальнику пеню відповідно до чинного законодавства України від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Також, частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, за наявності встановленого факту несвоєчасної сплати АТ "Покровський ГЗК" за отриманий від ТОВ "ФІОН" товар, перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних та інфляційних за допомогою програми Калькулятор Ліга, суд зазначає, що наданий ТОВ "ФІОН" розрахунок 3% річних та інфляційних втрат відповідає вимогам діючого законодавства, є правомірним.

Таким чином, виходячи з меж заявлених зустрічних позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що зустрічні позовні вимоги АТ "ФІОН" про стягнення з АТ "Покровський ГЗК" 30 081,60 грн. заборгованості за отриманий товар згідно договору № Т1738/05 від 09.07.2020, 854,96 грн. пені, 831,73 грн. 3% річних та 2789,76 грн. інфляційних обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо заперечень АТ "Покровський ГЗК" на зустрічний позов, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 Цивільного кодексу України встановлено:

1. Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

2. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Приписами статті 664 Цивільного кодексу України визначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору.

Крім того, слід зазначити, відповідно до п. 5.2 Договору, сторони встановили, що приймання продукції за якістю здійснюється згідно з інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю №П-7 від 25.04.1966, відповідно до п. 14 якої - Приймання продукції за якістю і комплектності здійснюється в повній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов`язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що посвідчують якість та комплектність продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація і т. п.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не зупиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла і в цьому акті вказується, які документи відсутні.

Крім того, суд враховує. що відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 1 даного Закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як унормовано ч. 2 ст. 9 цього ж Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфін України 24.05.1995, № 88: « 2.1. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Дослідивши копії накладних, наданих до матеріалів справи, як доказ отримання АТ "Покровський ГЗК" товару, суд встановив, що вони містять підпис представника відповідача в графі отримання та вказаний підпис скріплено печаткою відповідача.

При цьому суд зазначає, що підписання покупцем накладних, які є первинним обліковими документами у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, і які відповідають вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і пункту 2.3. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Покупець прийняв товар у власність та зобов`язався здійснити його оплату, про що свідчить підписані без зазначення недоліків представником Покупця (в тому числі щодо документації на товар) та скріплені печаткою підприємства видаткові накладні.

Також, до суду не надано актів складених щодо відсутності документів на товар на що вказує АТ "Покровський ГЗК" як на підставу відстрочення його обов`язку щодо оплати вартості отриманого товару.

Також, п. 3.6 договору встановлено, що датою поставки товару є дата підписання Покупцем видаткової накладно.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Крім того, за приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Інших судових витрат сторонами заявлено не було.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 5, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, ст. ст. 236-239, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Первісний позов Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІОН" (61012, м. Харків, вул. Ярославська, 13/18, код ЄДРПОУ 41885059) на користь Акціонерного товариство "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (53304, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Центральна, 11, код ЄДРПОУ 00190928) 25 820,66 грн пені, 12 301,16 грн штрафу та 1 835,35 грн судового збору.

В задоволенні решти позову Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" відмовити.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІОН" задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариство "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (53304, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Центральна, 11, код ЄДРПОУ 00190928) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІОН" (61012, м. Харків, вул. Ярославська, 13/18, код ЄДРПОУ 41885059) 30 081,60 грн заборгованості, 854,96 грн пені, 831,73 грн. 3% річних та 2789,76 грн інфляційних та 2270,00 грн судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

УЧАСНИКИ СПРАВИ

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Акціонерне товариство "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат", 53304, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Центральна, 11, код ЄДРПОУ 00190928.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІОН" 61012, м. Харків, вул. Ярославська, 13/18, код ЄДРПОУ 41885059.

Повне рішення складено "24" травня 2021 р.

Суддя С.А. Прохоров