Рішення

від 13.05.2021 по справі 922/528/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/528/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків до Державного підприємства "Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві", м. Валки (перший відповідач), Товариства з обмеженою відповідальністю "АА Транс-Агро", м. Валки (другий відповідач) про визнання недійсним договору та повернення земельних ділянок, за участю представників учасників справи:

прокурор - Клейн Л.В.

позивача - ОСОБА_1

першого відповідача - не з`явився

другого відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області (далі - прокурор) звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах Держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - позивач) з позовом до Державного підприємства "Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві" (перший відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "АА Транс-Агро" (другий відповідач) в якому просить суд:

- визнати недійсним договір інвестування від 14.06.2018, укладений між Державним підприємством "Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві" (вулиця Шевченка, 7 м. Валки, Харківська область, 63001, код ЄДРПОУ: 00725128) та ТОВ "АА Транс-Агро" (вулиця Харківська, 8, м. Валки, Харківська область, 63001, код ЄДРПОУ: 41359868);

- зобов`язати ТОВ "АА Транс-Агро" (вулиця Харківська, 8, м. Валки, Харківська область, 63001, код ЄДРПОУ: 41359868) повернути земельну ділянку 6321283500:01:000:0212 площею 17,4082 га. Державному підприємству "Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві" (вулиця Шевченка, 7, м. Валки, Харківська область, 63001, код ЄДРПОУ: 00725128);

- зобов`язати ТОВ "АА Транс-Агро" (вулиця Харківська, 8, м. Валки, Харківська область, 63001, код ЄДРПОУ: 41359868) повернути земельну ділянку 6321283500:01:000:0208 площею 20,3392 га. Державному підприємству "Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві" (вулиця Шевченка, 7, м. Валки, Харківська область, 63001, код ЄДРПОУ: 00725128);

- зобов`язати ТОВ "АА Транс-Агро" (вулиця Харківська, 8, м. Валки, Харківська область, 63001, код ЄДРПОУ: 41359868) повернути земельну ділянку 6321282000:02:000:0241 площею 64,8259 га. Державному підприємству "Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві" (вулиця Шевченка, 7, м. Валки, Харківська область, 63001, код ЄДРПОУ: 00725128);

- зобов`язати ТОВ "АА Транс-Агро" (вулиця Харківська, 8, м. Валки, Харківська область, 63001, код ЄДРПОУ: 41359868) повернути земельну ділянку 6321288000:02:000:0614 площею 68,5711 га. Державному підприємству "Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві" (вулиця Шевченка, 7, м. Валки, Харківська область, 63001, код ЄДРПОУ: 00725128);

- зобов`язати ТОВ "АА Транс-Агро" (вулиця Харківська, 8, м. Валки, Харківська область, 63001, код ЄДРПОУ: 41359868) повернути земельну ділянку 6321288000:02:000:0613 площею 11,6753 га. Державному підприємству "Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві" (вулиця Шевченка, 7, м. Валки, Харківська область, 63001, код ЄДРПОУ: 00725128);

- зобов`язати ТОВ "АА Транс-Агро" (вулиця Харківська, 8, м. Валки, Харківська область, 63001, код ЄДРПОУ: 41359868) повернути земельну ділянку 6321288000:02:000:0604 площею 68,7506 га. Державному підприємству "Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві" (вулиця Шевченка, 7, м. Валки, Харківська область, 63001, код ЄДРПОУ: 00725128).

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує на те, що спірний договір інвестування від 14.06.2018 є прихованим договором оренди землі, його зміст суперечить вимогам Цивільного та Земельного кодексів України, Законам України "Про оренду землі" та "Про інвестиційну діяльність" та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Витрати по оплаті судового збору прокурор просить суд покласти на відповідачів.

Ухвалою суду від 23.02.2020 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

У судовому засіданні 13.05.2021 прокурор підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Присутній у судовому засіданні 13.05.2021 представник позивача підтримав позов прокурора у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Представник першого відповідача у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до ст.ст. 120, 121 ГПК України.

Другий відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час судових засідань другий відповідач повідомлявся судом за юридичною адресою. Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За змістом п.п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання. У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання другим відповідачем ухвал суду та повернення їх до суду є наслідком відсутності волевиявлення другого відповідача щодо їх належного отримання, проте, ніяким чином не неналежним повідомленням про час та місце розгляду справи у розмінні Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження другого відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що другий відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/528/21 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідачі своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористалися, повноважних представників для участі у судовому засіданні не направили, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надали, заяв та клопотань від них не надходило, враховуючи сплив процесуального строку встановленого для розгляду справи та те, що явка представників учасників справи обов`язковою судом не визнавалась, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Зі змісту п. 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України вбачається, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 цієї ж статті).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява є підставою для порушення справи в господарському суді.

Згідно ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 цієї ж статті).

Частиною 1 ст. 55 ГПК України встановлено, що органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.

Зі змісту п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 вбачається, що під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» , зазначеним у частині другій статті 4 ГПК України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Відтак, тлумачення п. 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Аналіз ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

В даному випадку, порушення інтересів держави полягає у недотриманні відповідачами вимог чинного законодавства під час укладання договору інвестування від 14.06.2018, що призвело до незаконної передачі у користування ТОВ «АА Транс-Агро» земельних ділянок державної власності без погодження такої передачі з розпорядником, а саме Головним Управлінням Держгеокадастру у Харківській області, чим порушено права держави в особі органів виконавчої влади, які уповноваженні на виконання функцій держави та реалізації державної політики на конкретній території на розпорядження земельними ділянками.

З огляду на викладене, звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на припинення незаконної діяльності ТОВ «АА Транс-Агро» та повернення земельних ділянок у розпорядження держави в особі Державного підприємства «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» , а також відновлення законності при вирішенні суспільно значимого питання з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників, оскільки укладення незаконних договорів суб`єктами господарської діяльності порушує рівновагу у соціально-економічних відносинах.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» на підставі державних актів на право постійного користування має у користуванні шість земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 242 га., з кадастровими номерами 6321283500:01:000:0212 (державний акт серія ЯЯ №9810809 від 06.07.2009), 6321283500:01:000:0208 (державний акт серія ЯЯ №9810809 від 22.01.2007), 6321282000:02:000:0241 (державний акт серія ЯЯ №2310699 від 30.11.2007), 6321288000:02:000:0614 (державний акт серія ЯЯ №2310690 від 30.11.2007), 6321288000:02:000:0612 (державний акт серія ЯЯ №2310691 від 30.11.2007), 6321288000:02:000:0604 (державний акт серія ЯЯ №9810809 від 22.01.2007).

14.06.2018 між Державним підприємством «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» (далі - учасник, перший відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АА-Транс Агро» (далі - інвестор, другий відповідач) був укладений договір інвестування, відповідно до п.1.1 якого, метою даного договору є впровадження сукупності науково-обґрунтованих прийомів застосування агрохімікатів і пестицидів для повернення (відтворення) продуктивних функцій та втрачених якостей тимчасово виснажених ґрунтів до вихідного генетично притаманного їхнього стану та забезпечення умов для їх раціонального і безпечного використання, підвищення врожаю та його якості, шляхом: інтенсифікація сільгосптоваровиробництва в Валківському районі Харківської області; збільшення запасів гумусу, поживних речовин тощо; виведення з ґрунту накопичених в ньому різних токсичних елементів, викликаних неправильними сівозмінами, надлишком хімічних засобів тощо; підвищення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення, що знаходяться в користуванні Учасника; відтворення і підтримка родючості земель сільськогосподарського призначення; отримання Інвестором на основі втілення власного довгострокового інвестиційного проекту (програми) максимального прибутку на вкладені інвестиції; інноваційна діяльність як впровадження нових прогресивних технологій в сільгоспвиробництво регіону; забезпечення користування землею відповідно до її цільового призначення - вирощування Інвестором сільськогосподарських зернових культур (кукурудза, соя та ін.) на землях, що є об`єктом інвестиційної програми. Територія виконання інвестиційної програми - Валківський район Харківської області.

Відповідно до умов договору, земельні ділянки 6321283500:01:000:0212, 6321283500:01:000:0208, 6321282000:02:000:0241, 6321288000:02:000:0614, 6321288000:02:000:0612, 6321288000:02:000:0604 загальною площею 242 га., передаються другому відповідачу для сільськогосподарського товарного виробництва, вирощування зернових культур (п. 8 п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1 договору, інвестор здійснює інвестиційну діяльність у відповідності до цільового використання земель сільськогосподарського призначення шляхом вкладення інвестицій: власних, позичкових та/або залучених матеріальних та нематеріальних активів в землі сільськогосподарського призначення, що належать часнику на праві постійного користування. Земельні ділянки (земельний актив) загальною площею 242 га (сільськогосподарські угіддя), в тому числі земельні ділянки кадастрові номера яких 6321283500:01:000:0212, 6321283500:01:000:0208, 6321282000:02:000:0241, 6321288000:02:000:0614, 6321288000:02:000:0613, 6321288000:02:000:0604 належать учаснику на праві постійного користування згідно відповідних державних актів. З дати підписання сторонами вищевказаного(них) Протоколу(їв), інвестор отримує право використання вказаних земель в повному обсязі для реалізації даного договору з метою сільськогосподарського товарного виробництва та здійснення іншої визначеної інвестиційної діяльності згідно даного договору.

Строк дії договору визначено з 01.11.2018 до 30.10.2025 (п.2.4. договору).

Розділом 6 договору передбачено розмір інвестиційної виплати другим відповідачем на користь першого відповідача, за використання земельних ділянок, а саме: абз. 2 п. 6.1. договору визначає, що - розмір інвестиційної виплати розраховується відповідно до площі земельних ділянок фактично зазначеної сторонами у додатку №1 та/або додаткової угоди до даного договору. При цьому, сума інвестиційної виплати, належної з інвестора до сплату учаснику, не може бути меншою суми земельного податку, що підлягає сплаті учасником у відповідний бюджет згідно з вимогами Податкового кодексу України за дані земельні ділянки в період дії цього договору.

Вимогами п. 7.2 договору визначено, що одностороннє розірвання договору забороняється.

Відповідно до протоколу погодження площі та фактичних меж та переліку земельних ділянок за договором інвестування від 14.06.2018 перший відповідач передав, а другий відповідач прийняв наступні земельні ділянки: 6321283500:01:000:0212 площею 17,4082 га, 6321283500:01:000:0208 площею 20,3392 га., 6321282000:02:000:0241 площею 64,8259 га., 6321288000:02:000:0614 площею 68,5711 га., 6321288000:02:000:0612 площею 11,6753 га., 6321288000:02:000:0604 площею 68,7506 га.

Діяльність Державного підприємства «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» регламентована статутом.

Відповідно до ст. 2 статуту Державного підприємства «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» , основним напрямом діяльності підприємства визначено здійснення комплексу організаційних, спеціальних, наукових і технологічних заходів з відтворення, селекції та технологій утримання і використання сільськогосподарських тварин.

Відповідно до п. 4.5. ст. 4 статуту, підприємство за погодженням з органом управління майном має право здавати в оренду відповідно до законодавства (крім цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів, філіалів, цехів, а також нежитлових приміщень) підприємствам, організаціям та установам, а також громадянам устаткування, транспортні засоби, інвентар та інші матеріальні цінності, які йому належать, а також списувати їх з балансу.

Отже, спірні земельні ділянки надані у постійне користування ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» з метою проведення заходів з відтворення, селекції та технологій утримання і використання сільськогосподарських тварин.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує на те, що спірний договір інвестування від 14.06.2018 є прихованим договором оренди землі, його зміст суперечить вимогам Цивільного та Земельного кодексів України, Законам України "Про оренду землі" та "Про інвестиційну діяльність" та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку.

За статтею 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 названого Закону, орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Частиною 8 ст. 93 Земельного кодексу України передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» використовує спірні земельні ділянки на праві постійного користування, що підтверджується державними актами. Разом з тим, користувачу не надано право розпоряджатись наданими йому у користування землями шляхом їх передачі в оренду, оскільки таким правом наділений лише власник землі або уповноважена ним особа.

Згідно з Положенням про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, затвердженим Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016, Головне управління здійснює розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Харківської області. Отже, розпорядження спірними земельними ділянками належить до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» , інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) та/або досягається соціальний та екологічний ефект.

Вимогами ч. 1 ст. 2 Закону України «Про інвестиційну діяльність» (в редакції чинній на момент укладення оспорюваного договору) визначено, що інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 вказаного Закону, інвестиційна діяльність забезпечується шляхом реалізації інвестиційних проектів і проведення операцій з корпоративними правами та іншими видами майнових та інтелектуальних цінностей.

Інвестиційний проект - це комплекс заходів (організаційно-правових, управлінських, аналітичних, фінансових та інженерно-технічних), визначених на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку національної економіки та спрямованих на розвиток окремих галузей, секторів економіки, виробництв, регіонів, виконання яких здійснюється суб`єктами інвестиційної діяльності з використанням цінностей відповідно до положень цього Закону. Інвестиційний проект оформлюється у вигляді планово-розрахункових документів, необхідних та достатніх для обґрунтування інвестування, організації та управління роботами з реалізації проекту в межах визначених вартості та терміну його реалізації.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 вказаного Закону забороняється інвестування в об`єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом.

Вимогами ст. 15 вказаного Закону встановлено, що обов`язковій державній експертизі підлягають інвестиційні проекти, що реалізуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних підприємств, установ та організацій, а також за рахунок кредитів, наданих під державні гарантії, інших форм державної підтримки для реалізації інвестиційних проектів, передбачених цим Законом, крім об`єктів будівництва, що споруджуються (реконструюються) із залученням коштів Фонду енергоефективності. Державна експертиза інвестиційних проектів повинна враховувати оцінку економічної ефективності.

Фактично, інвестиційний проект сторонами договору інвестування (відповідачами) не розроблявся та не оформлювався, дії відповідачів були спрямовані лише на передачу земельних ділянок державної форми власності в користування юридичній особі приватного права (ТОВ «АА Транс-Агро» ). Таким чином, Державне підприємство передало ТОВ «АА Транс-Агро» земельні ділянки у платне користування, а договір інвестування від 14.06.2018 містить усі істотні умови договору оренди землі, а саме: об`єкт оренди - п. 2.1 договору (земельні ділянки площею 242 га), строк дії договору оренди - п. 2.4 договору (з 01.11.2018 до 30.10.2025 та який у подальшому додатковою угодою від 15.06.2018 змінено та визначено, що договір діє з 15 березня 2019 року до 30 жовтня 2025 року), орендна плата із зазначенням її розміру, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду - розділ 6 договору. Тобто, договір інвестування від 14.06.2018 відноситься до удаваних правочинів, оскільки за його змістом він виражає волю його сторін на укладання саме договору оренди землі.

Згідно статті 235 Цивільного кодексу України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Отже, зі змісту вказаних законодавчих приписів вбачається, що за своєю суттю інвестиційна діяльність на основі договору є договірною формою об`єднання осіб для досягнення спільної мети.

При цьому, слід зазначити, що зміст спірного договору та його правова природа не залежать від його назви.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на дату укладення спірного договору) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону (в редакції на дату укладення спірного договору) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Таким чином, на відміну від договору інвестування, договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі.

При цьому, правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі статтею 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб`єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об`єктами - землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Положеннями частин 1, 8 статті 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

З огляду на викладене, державний акт на право постійного користування не є тим документом, який надає право користувачу земельної ділянки (першому відповідачу) надавати третім особам земельну ділянку, тобто, розпоряджатися нею, в тому числі шляхом надання в оренду чи в інший спосіб, оскільки цим правом наділений відповідний орган, уповноважений державою на здійснення даних функцій.

Із суті спірних відносин сторін можна зробити висновок, що договір інвестування від 14.06.2018 є удаваним, а фактично був вчинений договір оренди землі.

У п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 № 9 зазначено, що за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №920/22/18.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

За приписами ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових на слідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Таким чином, зазначений договір не відповідає приписам чинного законодавства, а саме вимогам ч.2 ст. 203 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання даного договору недійсним.

Пунктом 3.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» роз`яснено, що до господарських договорів, які підпадають під ознаки ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, слід відносити ті, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства і спрямовані, зокрема, на незаконне заволодіння, користування, розпорядження (в тому числі відчуження) об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.ст. 14, 15 Конституції України).

Частиною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється у тому числі шляхом визнання угоди недійсною.

Викладене дає підстави суду дійти висновку, що спірний договір є прихованим договором оренди землі, його зміст суперечить вимогам Цивільного та Земельного кодексів України, Законам України «Про оренду землі» та «Про інвестиційну діяльність» та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім того, за спірним договором відбулось розпорядження земельними ділянками неповноважним суб`єктом, внаслідок чого спірний договір не відповідає вимогам ст. ст. 93, 116 Земельного кодексу України, ч. 4 ст. 4 Закону України «Про оренду землі» . Викладене свідчить про недійсність спірного договору на підставі ч. ч. 1, 2, 5 ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України.

Пунктом 2.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 № 11 визначено, що частиною 3 ст. 207 ГК України передбачена можливість припинення господарського зобов`язання на майбутнє.

Внаслідок недійсності спірного договору відсутні правові підстави у другого відповідача - ТОВ «АА Транс-Агро» для користування земельними ділянками, що обробляються за цим договором, відтак, відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України товариство зобов`язане їх звільнити.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір інвестування від 14.06.2018, укладений між Державним підприємством "Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві" (вулиця Шевченка, 7 м. Валки, Харківська область, 63001, код ЄДРПОУ: 00725128) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АА Транс-Агро" (вулиця Харківська, 8, м. Валки, Харківська область, 63001, код ЄДРПОУ: 41359868).

Зобов`язати ТОВ "АА Транс-Агро" (вулиця Харківська, 8, м. Валки, Харківська область, 63001, код ЄДРПОУ: 41359868) повернути земельну ділянку 6321283500:01:000:0212 площею 17,4082 га. Державному підприємству "Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві" (вулиця Шевченка, 7, м. Валки, Харківська область, 63001, код ЄДРПОУ: 00725128).

Зобов`язати ТОВ "АА Транс-Агро" (вулиця Харківська, 8, м. Валки, Харківська область, 63001, код ЄДРПОУ: 41359868) повернути земельну ділянку 6321283500:01:000:0208 площею 20,3392 га. Державному підприємству "Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві" (вулиця Шевченка, 7, м. Валки, Харківська область, 63001, код ЄДРПОУ: 00725128).

Зобов`язати ТОВ "АА Транс-Агро" (вулиця Харківська, 8, м. Валки, Харківська область, 63001, код ЄДРПОУ: 41359868) повернути земельну ділянку 6321282000:02:000:0241 площею 64,8259 га. Державному підприємству "Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві" (вулиця Шевченка, 7, м. Валки, Харківська область, 63001, код ЄДРПОУ: 00725128).

Зобов`язати ТОВ "АА Транс-Агро" (вулиця Харківська, 8, м. Валки, Харківська область, 63001, код ЄДРПОУ: 41359868) повернути земельну ділянку 6321288000:02:000:0614 площею 68,5711 га. Державному підприємству "Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві" (вулиця Шевченка, 7, м. Валки, Харківська область, 63001, код ЄДРПОУ: 00725128).

Зобов`язати ТОВ "АА Транс-Агро" (вулиця Харківська, 8, м. Валки, Харківська область, 63001, код ЄДРПОУ: 41359868) повернути земельну ділянку 6321288000:02:000:0613 площею 11,6753 га. Державному підприємству "Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві" (вулиця Шевченка, 7, м. Валки, Харківська область, 63001, код ЄДРПОУ: 00725128).

Зобов`язати ТОВ "АА Транс-Агро" (вулиця Харківська, 8, м. Валки, Харківська область, 63001, код ЄДРПОУ: 41359868) повернути земельну ділянку 6321288000:02:000:0604 площею 68,7506 га. Державному підприємству "Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві" (вулиця Шевченка, 7, м. Валки, Харківська область, 63001, код ЄДРПОУ: 00725128).

Стягнути з Державного підприємства "Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві" (вулиця Шевченка, 7 м. Валки, Харківська область, 63001, код ЄДРПОУ: 00725128) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) - 7945,00 грн. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АА Транс-Агро" (вулиця Харківська, 8, м. Валки, Харківська область, 63001, код ЄДРПОУ: 41359868) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) - 7945,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Прокурор - Керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області (62300, Харківська область, м. Дергачі, вул. Першого Травня, 63).

Позивач - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, пов. 8, 9, код ЄДРПОУ 39792822).

Перший відповідач - Державне підприємство "Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві" (вулиця Шевченка, 7 м. Валки, Харківська область, 63001, код ЄДРПОУ: 00725128).

Другий відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АА Транс-Агро" (вулиця Харківська, 8, м. Валки, Харківська область, 63001, код ЄДРПОУ: 41359868).

Повне рішення підписано 24 травня 2021 року.

Суддя О.В. Погорелова