Ухвала

від 24.05.2021 по справі 120/1622/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

24 травня 2021 р. Справа № 120/1622/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі:

за позовом: Державного підприємства Архітектурно-будівельний інжиніринг (вул. Театральна,б. 14, м.Вінниця, 21050)

до: Західного офісу Держаудитслужби України (вул. Т.Костюшка, б. 8, м.Львів, 79000)

за участі третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ТОВ Будівельна компанія СТАМ (вул. Ак. Янгеля, 4-С, м.Вінниця, 21007)

про: визнання протиправним та скасування висновку

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Державного підприємства Архітектурно-будівельний інжиніринг (далі - позивач) до Західного офісу Держаудитслужби України (далі - відповідач) за участі третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ТОВ Будівельна компанія СТАМ (далі - третя особа) про визнання протиправним та скасування висновку.

Ухвалою від 03.03.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 24.03.2021 року.

17.05.2021 року за вх. № 26973 представником відповідача надано до суду клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій останній просить забезпечити проведення судового засідання, призначеного на 06.04.2021 року, в режимі відеоконференції. Заява мотивована запровадженим згідно постанови Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 № 211 від 11.03.2020 року в Україні карантином.

Розглянувши вказане клопотання, суд виходив з наступного.

Особливості участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції врегульовано ст. 195 КАС України.

Згідно з вказаною статтею суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, іншого учасника адміністративного процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання.

У відповідності до ч. 3 ст. 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

У ст. 167 КАС України визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення. При чому, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч. 6, 8 ст. 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Слід зазначити, що згідно з ч. 7 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 8, 10 ст. 44 КАС України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Крім цього, відповідно до п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:

15.1) подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі;

15.2) позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів;

15.3) розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Листом від 28.02.2019 року № 15-4999/19 Державна судова адміністрація України повідомила, що на виконання рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 року № 624/0/15-19, надіслала до Державного підприємства "Редакція газети Голос України" лист з проханням опублікувати 01.03.2019 року оголошення в газеті "Голос України" про відкликання оголошення, опублікованого 01.12.2018 року N 229 (6984) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Таким чином, після публікації цього оголошення зміни, передбачені Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", пов`язані з початком функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, не набувають чинності.

В той же час, на підставі вимог наказу Державної судової адміністрації України 22.12. 2018 року № 628 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" у всіх місцевих та апеляційних судах України запроваджено тестовий режим експлуатації підсистеми "Електронний суд", у ході якого всім судам та учасникам процесу слід дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30 у відповідній редакції.

Крім того, листом Державної судової адміністрації України від 23.01.2019 року № 15-1446/19 судам додатково роз`яснено, що отримані місцевими та апеляційними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему "Електронний суд" мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.

Відповідно, наразі у Вінницькому окружному адміністративному суді функціонує підсистема Електронний суд .

Отже, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Так, перевіряючи матеріали заяви про виправлення описки вимогам КАС України судом встановлено, що зазначена заява надійшла на електронну адресу Вінницького окружного адміністративного суду, тобто в електронній формі, проте електронно цифровим підписом позивача, ні його представника не підписаний.

У цьому контексті суд звертає увагу позивача, що надсилання в електронному вигляді заяви про виправлення описки до суду має здійснюватися з використанням сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, а не у спосіб надсилання клопотанняпро участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. При цьому для можливості користування цим сервісом необхідно здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Отже, саме за такого правового регулювання законодавцем було надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними та іншими заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами в електронній формі (з обов`язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов`язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника)). Іншого порядку та способу подання позовної заяви, інших заяв, скарг та інших визначених законом процесуальних документів та засвідчення їх своїм підписом не встановлено.

В той же час відомості про формування позивачем вказаного процесуального документа в підсистемі "Електронний суд", а також докази перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на позовну заяву із використанням підсистеми "Електронний суд", відсутні, що свідчить про використання позивачем непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до Вінницького окружного адміністративного суду із заявою.

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 03.04.2020 року по справі № 9901/92/20, згідно якої Верховний Суд за аналогічних підстав, діючи як суд першої інстанції, повернув позовну заяву яка подана до суду електронної поштою, однак не через підсистему Електронний суд . Такої ж думку притримувалась і Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 14.02.2019 року по справі № 9901/43/19 (П/9901/43/19).

Також слід взяти до уваги висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішеннях від 28.05.1985 року в справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» та від 13.02.2001 року в справі «Кромбах проти Франції» , в яких ЄСПЛ наголосив, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду.

У рішеннях від 20.05.2010 року в справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України» ЄСПЛ зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.

Крім того положення правила 45 Регламенту Європейського суду з прав людини також установлює, що будь-яка заява, подана згідно зі статтями 33 чи 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оформлюється письмово і підписується заявником або представником заявника.

Отож норми Регламенту ЄСПЛ вимагають, щоб звернення людини до ЄСПЛ відбулося у письмовій формі, містило підпис і це не розцінюється як обмеження доступу до правосуддя.

Суд звертає увагу на те, що позивач має можливість звернутись до суду в порядку, визначеному Законом (в письмовій формі - безпосередньо до суду чи через засоби поштового зв`язку, або в електронній формі - через сервіс Електронний суд ). Адже національне процесуальне законодавство з регулювання цього питання є достатньо чітким для його розуміння та виконання і розумних сумнів у не відповідності вимогам "якості" закону не виникає.

Ураховуючи те, що клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції не підписано, відповідно відсутні підстави для прийняття його до розгляду. Таким чином, вказане клопотання підлягає поверненню особі, яка її подала без розгляду.

Керуючись ст. 166, 167, 195, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Державного підприємства Архітектурно-будівельний інжиніринг про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі № 120/1622/21-а за позовною заявою Державного підприємства Архітектурно-будівельний інжиніринг до Західного офісу Держаудитслужби України за участі третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ТОВ Будівельна компанія СТАМ про визнання протиправним та скасування висновку повернути особі, що її подала без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Маслоід Олена Степанівна