Рішення

від 24.05.2021 по справі 420/4080/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4080/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області до Закритого акціонерного товариства КІТ-Транс Україна в особі ліквідаційної комісії Закритого акціонерного товариства КІТ-Транс Україна про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області до Закритого акціонерного товариства КІТ-Транс Україна в особі ліквідаційної комісії Закритого акціонерного товариства КІТ-Транс Україна про стягнення коштів, в якому позивач просить суд:

- стягнути з Закритого акціонерного товариства КІТ-ТРАНС УКРАЇНА в особі ліквідаційної комісії Закритого акціонерного товариства КІТ-ТРАНС УКРАЇНА на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області (р/р НОМЕР_1 , МФО 899998, код ЄДРПОУ 41844610, казначейство України) грошові кошти по капіталізованим платежам на суму - 182 824,78 грн. (сто вісімдесят дві тисячі вісімсот двадцять чотири гривні сімдесят вісім копійок).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що закрите акціонерне товариство КІТ-Транс Україна перебуває на обліку в Одеському міському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України як платник страхових внесків. Відповідно до акту №1 про нещасний випадок на виробництві, за формою Н-1, при виконанні трудових обов`язків на підприємстві відповідача працівник ОСОБА_1 29.10.2002 року отримав травму та з 30 березня 2001 року перебуває на обліку в Одеському міському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та щомісячно отримує страхові виплати відповідно до ЗУ Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Водночас з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивачу стало відомо, що відповідач знаходиться в стані припинення в результаті ліквідації. З огляду на зазначене, позивач надіслав на адресу відповідача заяву з вимогами сплатити у межах ліквідаційної процедури капіталізовані платежі у розмірі 182 824,78 грн., а також документи, що підтверджують обов`язок сплати цих платежів. Втім, за результатами заяви будь-якої відповіді від підприємства відповідача не надходило, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою суду від 22.03.2021 року позовну заяву Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Зазначеною ухвалою Закритому акціонерному товариству КІТ-Транс Україна в особі ліквідаційної комісії Закритого акціонерного товариства КІТ-Транс Україна було запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.

Статтею 124 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Судові виклики або судове повідомлення учасників справи здійснюється: юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Копію ухвали суду від 22.03.2021 року про відкриття спрощеного позовного провадження у справі було направлено відповідачу за адресою, зазначеною позивачем в адміністративному позові та яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 65101, м. Одеса, вул. Маршала Жукова, 2 (а.с. 29-30). Поштове відправлення було доставлено за адресою підприємства, однак не було вручено відповідачу, про що свідчить довідка Укрпошти форми ф.20.

Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Крім того, ухвалу суду від 22.03.2021 року по справі №420/4080/21 було також оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Однак, ні у визначений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строк, ні станом на час розгляду справи по суті, від Закритого акціонерного товариства КІТ-Транс Україна в особі ліквідаційної комісії Закритого акціонерного товариства КІТ-Транс Україна відзиву на позовну заяву Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, будь-яких пояснень по суті спірних правовідносин або доказів на спростування заявлених позивачем позовних вимог до суду не надходило.

З огляду на вищезазначене суд вважає, що ним було вжито всіх необхідних заходів, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, для повідомлення відповідача про розгляд адміністративної справи та реалізації останнім права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави суду розглядати справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ст.258 КАС України).

Відповідно до ч. 6 ст. 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Суд зазначає про те, що головуючий у справі суддя Білостоцький О.В. з 05.05.2021 року перебував у відпустці, у зв`язку з чим рішення у справі постановлено в перший робочий день після виходу судді на роботу.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Закрите акціонерне товариство КІТ-Транс Україна перебуває на обліку в Одеському міському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, як платник страхових внесків.

Відповідно до акту №1 про нещасний випадок на виробництві, за формою Н-1, при виконанні трудових обов`язків на підприємстві закритого акціонерного товариства КІТ-Транс Україна (м. Одеса, вул. Маршала Жукова, 2) працівник відповідача ОСОБА_1 29.10.2002 року о 14 год. 00 хв. отримав травму на виробництві (а.с.12-13).

Згідно висновку МСЕК від 03.06.2003 року серії 2-18АА №008768 потерпілому встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 35% безстроково.

Постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (відділення в Київському районі м. Одеси) від 02.09.2003 року №296рп ОСОБА_1 було призначено одноразову допомогу в разі стійкої витрати професійної працездатності в сумі 5 727,75 грн., а також щомісячну грошову суму в розмірі 21,75 грн. (а.с. 15-16).

Згідно виписки з акту огляду МСЕК №002548 від 10.06.2008 року потерпілому встановлена стійка втрата професійної працездатності 30% безстроково (а.с. 18).

21 квітня 2020 року, постановою Одеського міського відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області №1519/269/269/85 відповідно до частини 2 статті 37 Закону "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" ОСОБА_1 було призначено перераховану щомісячну страхову виплату в розмірі 1 367,63 грн. (а.с. 17).

Водночас судом встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Закрите акціонерне товариство КІТ-Транс Україна (код ЄДРПОУ 30628885) перебуває в стані припинення у зв`язку із ліквідацією. Головою комісії з припинення визначено - ОСОБА_2 (а.с. 22).

З огляду на вищезазначене позивачем було зроблено розрахунок потреби в капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань закритого акціонерного товариство КІТ-Транс Україна відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров`ю потерпілому на виробництві та визначено загальну суму платежів для розрахунку з ОСОБА_1 у розмірі 182 824,78 грн. (а.с. 20).

Розрахунок був розроблено позивачем відповідно до Порядок капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №986 від 04.12.2019 року, а також з урахуванням середньостатистичних даних очікуваної тривалості життя Держкомстату.

09.02.2021 року Одеське міське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України направило закритому акціонерному товариству КІТ-Транс Україна заяву про визнання грошових вимог та сплату капіталізованих платежів у розмірі 182824,78 грн., що виникли із зобов`язань щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров`ю ОСОБА_1 (а.с. 9-11). До заяви було додано: копію акту №1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом за формою Н-1 від 04.11.202002 року; копію заяви ОСОБА_1 від 28.08.2003 року; копію постанови від 02.09.2003 року №269; копію постанови Одеського міського відділення від 21.04.2020 року; грошові вимоги Фонду до закритого акціонерного товариства КІТ-Транс Україна ; розрахунок потреби в капіталізації платежів станом на 01.02.2021 року.

Водночас, як зазначає Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, станом на момент звернення до суду відповіді від підприємства позивач не отримав, що і стало підставою для ініціювання вказаного звернення до суду з позовом про стягнення з закритого акціонерного товариства КІТ-Транс Україна капіталізованих платежів у сумі 182 824,78 грн.

Дослідивши адміністративний позов та надані в його обґрунтування письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до пунктів 3, 10 частини першої статті 1 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування : застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Законом України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 року №1105-XIV визначені правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я.

Згідно ст. 3 Закону №1105-XIV основними принципами державного соціального страхування є, зокрема:

- обов`язковість страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом;

- державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав;

- обов`язковість фінансування Фондом витрат, пов`язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом;

- відповідальність роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 15 Закону №1105-XIV визначено, що роботодавець зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

Приписами ст. 4 Закону №1105-XIV визначено, що Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом і також є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Разом з тим, п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону №1105-XIV передбачено, що джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, які в силу пункту 1 частини 2 вказаної статті використовуються на виплату матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послуг, фінансування заходів з профілактики страхових випадків, передбачених цим Законом.

З аналізу вказаних норм права вбачається, що підприємства у разі їх ліквідації не звільняються від фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків шляхом внесення капіталізованих платежів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 986 від 04.12.2019 року було затверджено Порядок капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників.

Так, відповідно до цього Порядку здійснюється капіталізація платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством) страхувальника (далі - платежі) для задоволення вимог, що виникли із його зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам.

Пункт 2 вказаного порядку містить визначення терміну капіталізація платежів , який означає визначення суми грошових зобов`язань страхувальника у випадку його ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам, які належить сплатити до Фонду соціального страхування України для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством (пункт 3).

Відповідно до пункту 4 Порядку, капіталізація платежів перед застрахованими особами або перед особами, визначеними у статті 41 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування , розраховується на період, що визначається як різниця між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент її проведення, та обчислюється щодо кожного платежу таким чином: 1) щомісячні страхові виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності; 2) витрати на догляд за потерпілим відповідно до медичного висновку - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами; 3) витрати на забезпечення потерпілого автомобілем безоплатно чи на пільгових умовах, організацію та оплату навчання водінню автомобіля, а також на виплату компенсації на бензин (пальне), ремонт і технічне обслуговування автомобілів або на транспортне обслуговування - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами; 4) витрати на санаторно-курортне лікування - із розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки: для осіб з інвалідністю I групи - щороку, для інших осіб з інвалідністю - не рідше одного разу на три роки.

Суми капіталізованих платежів відповідно до зазначених кредиторських вимог у випадках ліквідації страхувальника перераховуються робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, у якому страхувальник перебуває на обліку.

Отже, наведеними нормами законодавства передбачено обов`язок страхувальника проводити капіталізацію для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві, протягом їхнього життя.

Частина перша статті 104 Цивільного кодексу України визначає, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Також ст. 105 Цивільного кодексу України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявленім кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Згідно п.1 ч.1 ст.112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Згідно ч. 3 ст.110 Цивільного кодексу України визначено, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Частиною 2 ст.1205 Цивільного кодексу України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

У разі відсутності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для капіталізації платежів, які підлягають сплаті, обов`язок щодо їх капіталізації покладається на ліквідаційну комісію на підставі рішення суду за позовом потерпілого.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів здійснюється у всіх випадках ліквідації юридичної особи, а не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року в справі № 812/862/17, від 26 червня 2012 року у справі № 21-156а12.

Також суд зауважує, що відповідно до правових позицій Верховного Суду України в постанові від 26 червня 2012 року у справі № 21-156а12 та Верховного Суду у постановах від 10 січня 2019 року у справі № 812/862/17, від 17 вересня 2019 року у справі № 812/970/17 заборгованість з капіталізованих платежів, яка має надійти до Фонду у випадках ліквідації страхувальника, є одним з видів заборгованості перед Фондом, а отже, позовна давність у даних правовідносинах не застосовується.

Як вже було встановлено судом, ОСОБА_1 (з яким стався нещасний випадок під час роботи на підприємстві відповідача), перебуває на обліку в Одеському міському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області та отримує щомісячну перераховану страхову виплату з 01.03.2020 року в сумі 1 367,63 грн.

Відповідно до розрахунку потреб в капіталізації платежів, загальний розмір платежів які повинен сплатити відповідач потерпілому становить 182 824,78 грн. (сума щомісячної страхової виплати (1 367,63 грн.) х середню очікувану тривалість життя (11, 14) х 12 місяців.

Відповідачем будь-яких заперечень проти здійсненого позивачем розрахунку не надано та суми заявлених капіталізованих платежів не сплачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, з урахуванням приписів Закону №1105, якими покладено на відповідача, як страхувальника, обов`язок зі плати капіталізованих платежів, що виникли із зобов`язань відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров`ю громадян, у випадку його ліквідації, а також враховуючи відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів, які б спростовували доводи позивача щодо наявності у відповідача заборгованості зі сплати капіталізованих платежів, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень, з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У даній справі відсутні витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому розподіл судових витрат суд вирішує не проводити.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 90, 241-246, 255, 257-258, 262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області (65014, м. Одеса, Лідерсівський бульвар, 17) до Закритого акціонерного товариства КІТ-Транс Україна в особі ліквідаційної комісії Закритого акціонерного товариства КІТ-Транс Україна (65101, м. Одеса, вул. Маршала Жукова, 2) про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства КІТ-ТРАНС УКРАЇНА в особі ліквідаційної комісії Закритого акціонерного товариства КІТ-ТРАНС УКРАЇНА на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області (р/р UA868999980000355429000115002, МФО 899998, код ЄДРПОУ 41844610, казначейство України) грошові кошти по капіталізованим платежам на суму 182 824,78 грн. (сто вісімдесят дві тисячі вісімсот двадцять чотири гривні сімдесят вісім копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький