Рішення

від 24.05.2021 по справі 440/2394/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 травня 2021 року м. ПолтаваСправа №440/2394/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Котелевської селищної ради Полтавського району Полтавської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Котелевської селищної ради Полтавського району Полтавської області (надалі - відповідач, Котелевська селищна рада), у якому просила:

визнати протиправними дії та скасувати рішення селищної ради від 26.02.2021 №369 "Про розглядзаяви гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства";

зобов`язати відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства у розмірі 2,00 га.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення відповідачем права ОСОБА_1 на отримання у власність земельної ділянки за рахунок земель комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства через безпідставну відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

2. Позиція відповідача та третьої особи.

Відповідач позов не визнав, у відзиві представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 44-47/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що спірним рішенням правомірно відмовлено у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки обрана позивачем земельна ділянка не відноситься до земель комунальної власності, а за повідомленням Відділу у Котелевському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області є землями державної власності, що не передані у комунальну власність.

Представник третьої особи надав до суду письмові пояснення /а.с. 32-37/, у яких зазначив, що земельна ділянка, яку виявила намір отримати у власність ОСОБА_1 , не передана у комунальну власність та відноситься до земель державної власності, повноваженнями з розпорядження якими наділене Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

27.04.2021 судом одержано заяву представника позивача /а.с. 55-71/, у якій він наголошував на тому, що обрана позивачем земельна ділянка мала бути передана у комунальну власність на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 №1113 "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин". Звертав увагу на те, що на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 09.12.2020 №31-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" передано Котелевській селищній раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2914,6706 га, які розташовані за межами населених пунктів згідно з актом приймання-передачі.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Обставини справи

19.01.2021 ОСОБА_1 звернулась до Котелевської селищної ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства у розмірі 2,00 га /а.с. 48/. До заяви додала графічний матеріал із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки, схематично позначивши її з прив`язкою до земельної ділянки кадастровий номер 5322255100:00:004:1236.

26.02.2021 на шостій сесії Котелевської селищної ради восьмого скликання ухвалене рішення №369 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства", яким відмовлено у наданні позивачу такого дозволу, оскільки обрана нею земельна ділянка не відноситься до земель комунальної власності /а.с. 19/.

Не погодившись з цим рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу статті 14 Основного Закону України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Підстави набуття права на землю шляхом передачі земельних ділянок у власність встановлюються нормами Земельного кодексу України.

За змістом частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини четвертої цієї статті, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Частинами шостою, сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

За змістом пункту "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з частиною першою статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

А відповідно до частини четвертої цієї статті, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі предметом спору є правомірність рішення Котелевської селищної ради від 26.02.2021 №369 про відмову у наданні позивачу дозволу на розробку землевпорядної документації щодо відведення земельної ділянки у власність в межах норм безоплатної приватизації.

Виходячи з приписів частини другої статті 2 КАС України суд перевіряє відповідність цього індивідуального акта критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, а саме - чи прийнято це рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд враховує, що наведеними вище положеннями статей 116, 121 ЗК України гарантоване право особи на отримання у власність в межах норм безоплатної приватизації, з-поміж іншого, земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним (компетентним) органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

За обставин цієї справи позивач звернулась із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою до Котелевської селищної ради вважаючи, що обрана нею земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності.

Так, у силу частин першої, другої статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Згідно з частиною першою статті 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Крім того, як визначено пунктами 3, 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06.09.2012 №5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: (...) б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

У державній власності залишаються: (...) г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу.

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень названого Закону встановлено, що у разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються: у межах населених пунктів - сільськими, селищними, міськими радами; за межами населених пунктів - органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками.

З відкритих даних Публічної кадастрової карти України (https://map.land.gov.ua/?cc=3870408.0364769716,6460868.479690127&z=13&l=atu,dzk:dp_land,restriction,kadastr&bl=dzk_overview&marker=3875471.9896008633,6461804.833286623) суд встановив, що обрана позивачем земельна ділянка розташована за межами населених пунктів та відноситься до нерозподілених земель.

Наведеним спростовуються доводи представника позивача про те, що обрана ОСОБА_1 земельна ділянка розташована у межах населеного пункту смт Котельва.

Натомість, листом відділу у Котелевському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 12.04.2021 вих.№11/409-21 повідомлено, що земельна ділянка, яку виявила намір отримати у власність гр. ОСОБА_1 , розташована за межами населених пунктів та відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності /а.с. 41/.

Таким чином, матеріалами справи у їх сукупності підтверджено, що обрана позивачем земельна ділянка на дату ухвалення спірного рішення відносилась до земель державної власності, повноваженнями з розпорядженням якими наділене Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Стосовно посилань представника позивача на передбачену чинним законодавством процедуру передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у комунальну власність, суд звертає увагу на такі обставини.

Дійсно, постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 №1113 "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин" (підпункт 2 пункту 1) доручено Держгеокадастру забезпечити передачу з 17 листопада 2020 р. земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України.

Однак, суд зауважує, що надані до матеріалів справи копії наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 09.12.2020 №31-ОТГ разом з актом приймання-передачі земельних ділянок від 09.12.2020 не містять доказів передачі у комунальну власність саме обраної позивачем земельної ділянки чи масиву, в межах якого розташована відповідна земельна ділянка /а.с. 77-78/. Долучений до зазначеного наказу додаток із зазначенням земельної ділянки кадастровий номер 5322255100:00:003:1112 площею 10,8060 га не є доказом передачі у комунальну власність саме обраної позивачем земельної ділянки, адже ОСОБА_1 не повідомляла відповідача про намір отримати земельну ділянку в межах земельної ділянки кадастровий номер 5322255100:00:003:1112.

Докази прийняття Котелевською селищною радою у комунальну власність обраної позивачем земельної ділянки у матеріалах справи відсутні. До того ж, наведені обставини заперечувались відповідачем та третьою особою, а також спростовані даними Публічної кадастрової карти України.

Доводи представника позивача про те, що при виготовленні наданого разом із заявою від 19.01.2021 графічного матеріалу була використана інформація щодо вільних земель, отримана від спеціалістів Котелевської селищної ради, не підтверджені документально, адже наданий разом з відповідною заявою графічний матеріал не містить відомостей про те, що його розроблено саме спеціалістами відповідача. Натомість, відповідний графічний матеріал за допомогою даних Публічної кадастрової карти України /а.с. 18, 49/.

Посилання представника позивача на необхідність передання у комунальну власність усіх без виключення земель сільськогосподарського призначення державної власності не спростовують того, що на дату розгляду Котелевською селищною радою заяви ОСОБА_1 від 19.01.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою обрана позивачем земельна ділянка до земель комунальної власності не відносилась.

З урахуванням наведеного, суд погоджується з доводами відповідача та третьої особи про те, що на дату звернення ОСОБА_1 із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою (19.01.2021), а також на дату розгляду цієї заяви відповідачем (26.02.2021), у Котелевської селищної ради були відсутні повноваження з розпорядження спірною земельною ділянкою, оскільки така земельна ділянка відносилась до земель державної власності.

Відсутність у відповідача компетенції на розгляд заяви ОСОБА_1 від 19.01.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є підставою для висновку про правомірність рішення Котелевської селищної ради від 26.02.2021 №369, яким позивачу відмовлено у наданні такого дозволу.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з цим як визначено частиною першою цієї статті, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем у ході розгляду справи доведено правомірність рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою, тоді як позивачем не надано суду належних і допустимих доказів, що з достатньою ймовірністю свідчили б про порушення її прав у спірних відносинах.

Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 908,00 грн /а.с. 24/, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету /а.с. 25/. Крім того, представником позивача подано заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Відповідач та третя особа доказів понесення судових витрат не надали.

З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення відповідачем та третьою особою судових витрат, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Котелевської селищної ради Полтавського району Полтавської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Кукоба