Рішення

від 11.05.2021 по справі 448/106/21

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/106/21

Провадження № 2/448/270/21

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

11.05.2021 року м. Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді - Гіряк С.І.

за участі секретаря судового засідання - Рушеляк Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська цивільну справу

за позовом : ОСОБА_1 , (місце проживання: АДРЕСА_1 ); ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 )

до

відповідача Мостиської міської ради Львівської області (місцезнаходження: вул.Грушевського, 6, м. Мостиська, Львівська обл., індекс: 81300)

вимоги позивача: про визнання права власності

учасники справи - не з`явилися,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача

1. Відповідно до ч. 6 ст. 268 ЦПК України 11.05.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано згідно вимог ч. 6 ст. 259 ЦПК України - 20.05.2021 року.

2. 27 січня 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі позивачі) звернулися з позовом до Мостиської міської ради Львівської області (далі відповідач) про визнання права власності.

3. В обґрунтування позову, покликаються на те, що вони є власниками квартири АДРЕСА_2 , яка розташована у багатоквартирному будинку в розмірі по 1/3 частки кожен. У відповідності до рішення Пнікутської сільської Ради № 17 від 24.02.2016 року ОСОБА_1 , як співвласнику було надано дозвіл на добудову кімнат до існуючого багатоквартирного будинку. В подальшому позивачами була проведена така добудова до багатоквартирного будинку. Внаслідок добудови загальна площа квартири складає 88,7 кв.м. та складається з: коридору загальною площею 7,3 кв.м., санвузла загальною площею 2,6 кв.м., кімнати загальною площею 10,7 кв.м., кімнати загальною площею 15.6 кв.м., холу загальною площею 9,4 кв.м., кімнати загальною площею 14,9 кв.м., кухні загальною площею 12,5 кв.м., комори загальною площею 1,7 кв.м., коридору загальною площею 2.6 кв.м., кімнати загальною площею 14.0 кв.м., вартість квартири в цілому становить 253 501 грн. Звертає увагу, що фактична площа квартири збільшилася з 49,6 кв.м. до 88,7 кв.м. Однак, у зв`язку з таким переобладнанням квартири ОСОБА_1 не може розпорядитися нею та зареєструвати право власності на квартиру з урахуванням проведеного переобладнання та добудови. Згідно рішення Пнікутської сільської Ради від 02.06.2016 року № 12 ОСОБА_1 також виділено земельну ділянку по АДРЕСА_3 для добудови. В подальшому на підставі договору оренди земельної ділянки від 02.11.2020 року таку земельну ділянку з кадастровим номером 4622485200:02:001:0025 вона отримала в оренду, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Таким чином проведена нею добудова знаходиться на земельній ділянці, наданій їй після проведення такої добудови в оренду. З метою оформлення права власності на переобладнану квартиру вона звернувся для реєстрації права власності на реконструйовану квартиру в цілому, однак їй було відмовлено з мотивів того, що для реєстрації права власності на нерухоме майно необхідно його ввести в експлуатацію, а для введення в експлуатацію необхідно мати дозвіл на проведення будівельних робіт. Позивач ОСОБА_1 вказує, що зараз вона не має можливості отримати відповідний дозвіл на проведення будівельних робіт, а відтак і ввести в експлуатацію, оскільки за відсутності дозволу неможливо ввести об`єкт в експлуатацію. Крім цього, зазначає, що на підставі рішення Пнікутської міської Ради нею розроблений Детальний план території щодо розміщенням такої добудови.

4. Вказує, що за таких обставин позивачі змушені звернутися в суд за захистом своїх майнових прав, посилаючись на правову підставу свого звернення на ст.ст. 331, 355, 369, 392 ЦК України.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

5. Позивач ОСОБА_1 подала заяву, у якій просить проводити розгляд справи без її участі, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, зазначила, що погоджується на заочний розгляд справи.

6. Позивач ОСОБА_2 подала копію заяви, яка засвідчена як відповідність до оригіналу адвокатом Семковичем С.М., в якій просить суд розгляд справи проводити у її відсутності, вказує, що свої інтереси довіряє своєму представникові Семковичу С.М .

7. Позивач ОСОБА_3 подав копію заяви, яка засвідчена як відповідність до оригіналу адвокатом Семковичем С.М., в якій просить суд розгляд справи проводити у його відсутності, вказує, що свої інтереси довіряє своєму представникові Семковичу С.М .

8. Представник позивачів - адвокат Семкович С.М. подав заяву, в якій просить суд розгляд справи проводити без участі позивачів та без його участі, вказує, що позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити. Крім того, зазначив, що додає рішення суду, які приймалися у таких спорах.

9. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак, подав заяву, в якій не заперечує проти позову та просить суд розглянути справу без його участі.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

10. Ухвалою суду від 01.02.2021 року позовну заяву було залишено без руху із наданням строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

11 . Ухвалою суду 17.02.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, було постановлено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження з викликом учасників на 10.03.2021 року.

12 . Ухвалою суду від 10.03.2021 року підготовче судове засідання відкладено на 31.03.2021 року у зв`язку із неявкою учасників справи та здійснено їх повторний виклик.

13 . Ухвалою суду від 31.03.2021 року підготовче судове засідання відкладено на 19.04.2021 року, оскільки, позивач ОСОБА_1 подала заяву, в якій просить про його відкладення у зв`язку із витребуванням додаткових документів для підтвердженням своїх вимог.

14 . Ухвалою суду від 19.04.2021 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду на 11.05.2021 року.

15. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

16 . Суд звертає увагу, що умови проведення заочного розгляду справи передбачені ст. 280 ЦПК України, які мають існувати одночасно. В даній справі, відповідач в судове засідання не з`явився, проте, представник відповідача подав заяву, в якій просить суд розглянути справу за його відсутності та вказує, що не заперечує проти позову, а тому відсутні підстави для проведення заочного розгляду справи, на який посилається у поданій суду заяві позивач ОСОБА_1 .

17. Справа розглянута з дотриманням правил виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомого майна, що відповідає ч. 1 ст. 30 ЦПК України.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст правовідносин.

18. Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є власниками квартири в багатоквартирному будинку, загальною площею 49,6 кв.м. по 1/3 кожен, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.12.2017 року, в якому адреса розташування вказаної квартири зазначена: АДРЕСА_4 , який є багатоквартирним.

19. Згідно технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_5 , станом на 28.03.2016 року, внаслідок добудови загальна площа квартири складає 88,7 кв.м. та складається з: коридору загальною площею 7,3 кв.м., санвузла загальною площею 2,6 кв.м., кімнати загальною площею 10,7 кв.м., кімнати загальною площею 15.6 кв.м., холу загальною площею 9,4 кв.м., кімнати загальною площею 14,9 кв.м., кухні загальною площею 12,5 кв.м., комори загальною площею 1,7 кв.м., коридору загальною площею 2.6 кв.м., кімнати загальною площею 14.0 кв.м.

20 . Згідно із висновком СОД ФО-П ОСОБА_5 про вартість майна від 20.11.2020 року вартість квартири в цілому становить 253 501,00 грн.

21 . Рішенням Пнікутської сільської Ради № 17 від 24.02.2016 року ОСОБА_1 було надано дозвіл на добудову кімнат до існуючого багатоквартирного будинку по АДРЕСА_3 .

22 . Відповідно до детального плану території розміщення земельної ділянки для добудови багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_3 , здійсненого Мостиським Архітектурно-планувальним бюро у 2017 році, надано висновок про те, що на наступних стадіях проектування та будівництва слід дотримуватися вимог ДПТ та містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки затверджених органом місцевого самоврядування.

23. Рішенням Пнікутської сільської Ради №12 від 02.06.2016 року ОСОБА_1 виділено земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови площею 000,3 га по АДРЕСА_3 , надано дозвіл на виготовлення детального плану за вказаною адресою для добудови двох кімнат та вирішено щоб ОСОБА_1 , виготовлений детальний план території щодо розміщення земельної ділянки подати на розгляд та затвердження сесії сільської ради.

24 . На підставі договору оренди земельної ділянки від 02.11.2020 року ОСОБА_1 отримала у Мостиської міської ради земельну ділянку для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка розташована в АДРЕСА_3 у строкове платне користування на 5 (п`ять) років.

25 . Згідно долученого позивачами акту прийому - передачі земельної ділянки в оренду ( без зазначення дати його укладення) ОСОБА_1 отримала згадану земельну ділянку у платне, тимчасове користування на умовах оренди.

26 . Рішенням Мостиської міської ради №174 від 20.08.2020 року ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для добудови багатоквартирного житлового будинку, передано таку ділянку в оренду, терміном на 5 (п`ять) років.

27 . Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового праві від 06.11.2020 року право оренди вказаної земельної ділянки належить ОСОБА_1 строком на 5 років, дата закінчення його дії 23.10.2025 року.

28 . Відповідно до звіту про проведення технічного обстеження від 12.04.2021 року проведеного Приватним підприємцем ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_5 встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації.

29. Із змісту письмового доказу (написаного власноручно) вбачається, що жителі АДРЕСА_3 дають згоду на викуп земельної ділянки, площею 0,003 га ОСОБА_1 в чому підписуються: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

ОСОБА_13 V . Застосоване судом законодавство.

30 .Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

31 . Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст. 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

32. Окрім того, суд вважає за необхідним зазначити наступне.

33 . Статтею 331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

34 .Тобто, об`єкт будівництва набуває статусу новоствореного нерухомого майна лише після прийняття його в експлуатацію та державної реєстрації права власності на нього.

35. Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" від 7 лютого 2014 року №5 роз`яснено, що до завершення будівництва (створення) майна, а якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, то до моменту прийняття його до експлуатації, або якщо право власності на таке нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то до моменту державної реєстрації право власності на новостворене майно та об`єкт незавершеного будівництва не виникає.

36 . Отже, законом не передбачено можливість визнання права власності на новостворене майно на об`єкт незавершеного будівництва в судовому порядку, якщо право власності на таке майно не було зареєстровано раніше в установленому законодавством порядку.

37. Аналогічний висновок зробив 19 березня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду та Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду підтвердили раніше висловлену позицію про те, що визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, не прийнятого до експлуатації, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено. Закінчені будівництвом об`єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законом порядку об`єктів забороняється.

38.Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів належить до одного з етапів проектування та будівництва об`єктів, що здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок (пункт 5 частина п`ята стаття 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

39.Частиною восьмою статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівельної діяльності" передбачено, що експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію забороняється. Аналогічна норма закріплена пунктом 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року N 461.

40.Визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, не прийнятого до експлуатації, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено.

41.Зазначений висновок, також, міститься в постановах Верховного Суду України від 19.09.2011 у справі N 3-82гс11, від 27.05.2015 у справі №6-159цс15 та підтверджується практикою Верховного Суду, зокрема в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 08.02.2019 у справі № 915/1344/17, постанові від 29.03.2018 у справі №909/935/15.

ЦПК України встановлено, що:

42. Положеннями статей 15, 16 ЦК, статтею 4 ЦПК передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

43 . Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (статті 12 і 81);

44. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);

45 . Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

46 . Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

47 . Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. 48 . Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);

49 . Згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

50. У відповідності до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

51. Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

52. Відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

53. Згідно із ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

54 . Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

55. За змістом ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.

VI. Висновки суду.

56 . Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, прийшов до наступного висновку.

57. Суд вважає, що позивачами, всупереч вимогам ст.ст. 77-81 ЦПК України, не надано належних і допустимих доказів на підтвердження правових підстав своєї позовної вимоги про визнання за ними права власності на новостворене майно на підставі ст. 331 ЦК України, а саме по 1/3 частини квартири АДРЕСА_5 , яка в результаті здійсненої ними перебудови збільшилася з 49,6 кв. м. на 88,7 кв. м., розташованої в багатоквартирному будинку на земельній ділянці, переданій у строкове користування на підставі договору оренди одному з позивачів, дата дії якого закінчується 23.10.2025 року, в експлуатацію збудоване нерухоме майно не прийняте, оскільки, визнання права власності на вказаний позивачами об`єкт будівництва, не прийнятого до експлуатації, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено. Закінчені будівництвом об`єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, експлуатація не прийнятих у встановленому законом порядку об`єктів забороняється.

58 . Крім того, всупереч вимогам закону позивачами не доведено, що, звертаючись до суду за захистом свого права на підставі ст. 392 ЦК України, їх право власності оспорюється або не визнається іншими особами, не доведено також втрату ними документу, що засвідчує право власності.

59. Суд також звертає увагу, що, частиною четвертою статті 206 ЦПК передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

60. На підставі наведеного, судом встановлено, що визнання відповідачем пред`явленого позову суперечить закону, а оскільки відсутні підстави для його задоволення, тому суд вказує на те, що у прийнятті визнання відповідачем позову слід відмовити, оскільки такий до задоволення не підлягає.

61. Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилається представник позивача, як на підставу своїх вимог, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.

VII. Розподіл судових витрат між сторонами.

62. Виходячи із вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає, що понесені позивачами судові витрати зі сплати судового збору залишити за ними.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263- 265, 268, 430 ЦПК України, ст.ст. 331, 392 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В :

1 . В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Мостиської міської ради Львівської області про визнання права власності - відмовити повністю.

2 . Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області.

3.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач 1 : ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Позивач 2: ОСОБА_2 місце проживання: АДРЕСА_1 ,

Позивач 3 : ОСОБА_3 місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач : Мостиська міська рада Львівської області 81300, Львівська обл., м.Мостиська, вул.Грушевського, 6, ЄДРПОУ 26307500.

Суддя С.І. Гіряк

Рішення набрало законної сили:

___

Суддя С.І. Гіряк