Ухвала

від 21.05.2021 по справі 688/395/21

ШЕПЕТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 688/395/21

№ 2/688/322/21

УХВАЛА

21 травня 2021 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі: головуючого судді ОСОБА_3,

розглянувши у письмовому провадженні заяву представника відповідача ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_3 у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Єлисейські поля про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

встановив:

В провадженні Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Єлисейські поля про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

21 травня 2021 року поза межами судового засідання на адресу суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_3 В обґрунтування заявленого відводу посилається на те, що суддя ОСОБА_3 при розгляді даної справи діяла відверто упереджено, намагаючись вести процес таким чином аби сприяти позивачу та його представнику. Вказав, що у судовому засіданні він намагався з`ясувати у позивача, що є предметом його позову, однак суддя ОСОБА_3 зняла його питання і заборонила ставити питання, в яких містяться юридичні терміни. Вказане викликає у представника відповідача обґрунтовані сумніви в неупередженості судді.

Дослідивши заяву про відвід судді, суд дійшов висновку, що заява про відвід судді не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно з ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду .

Щодо відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного .

Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі Білуха проти України (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).

Одним із найважливіших принципів судочинства є nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, які не влаштовують.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Повноваження головуючого у судовому засіданні передбачені статтею 214 ЦПК України. Відповідно до частини другої цієї статті головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. Згідно з ч. 3 цієї статті у разі виникнення заперечень у будь-кого з учасників справи щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.

Учасники судового процесу зобов`язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил (ч. 3 ст. 216 ЦПК України).

Згідно з ч. 6 ст. 227 ЦПК України головуючий з власної ініціативи або за усним клопотанням учасника справи може зняти питання, що не стосується предмета спору.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду, що передбачено ч. 2 ст. 353 ЦПК України.

Наведені представником відповідача доводи зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями головуючого у судовому засіданні та не є обставинами, що відповідно до ст. 36 ЦПК України виключають участь судді в цивільній справі, оскільки не вказують на зацікавленість судді в необ`єктивному розгляді справи.

Неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя ОСОБА_3 ні прямо, ні опосередковано не заінтересована в результаті розгляду справи. Отже, підстав для сумнівів в неупередженості судді ОСОБА_3 не вбачається.

Таким чином, доводи представника відповідача про відвід судді ґрунтуються на суб`єктивних переконаннях заявника та не містять правових підстав для відводу.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 260 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_3 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Єлисейські поля про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_3