Рішення

від 22.04.2021 по справі 757/37127/18-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37127/18-ц

Категорія 57

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2021 року Печерський районний суд міста Києва

у складі: головуючого судді - Писанця В.А.,

при секретарі судових засідань - Єряшевій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Енерджи Вінд Проджект Україна , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про зняття арешту з належного позивачу автомобіля Daewoo Matiz чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , накладеного постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києвіу виконавчому провадженні № 39109262, посилаючись на те, що заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 30 листопада 2017 року у справі № 757/43591/17-ц визнано за позивачем право власності на вказаний автомобіль, а тому наявність арешту за відсутності правових підстав для цього порушує право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном та власний розсуд.

Ухвалою судді від 01 серпня 2018 року відкрито провадження у справі, а її розгляд призначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, яким роз`яснено підстави, час та черговість подання заяв по суті справи.

Відзиву, заяв або клопотань до суду не надходило.

Згідно ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 4 вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності. Проти винесення заочного рішення не заперечував.

Будучи належним чином повідомлені сторони та третя особа в судове засідання не з`явились, заяв або клопотань з процесуальних питань не надходило, а за таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив не подав, і при цьому, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

При розгляді справи по суті враховано приписи ч.ч. 1, 2 ст. 223 ЦПК України та не встановлено відповідних обмежень щодо неможливості розгляду за даних обставин, а тому дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, в порядку загального позовного провадження, суд, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 30 листопада 2017 року у справі № 757/43591/17-ц задоволено позов ОСОБА_1 та визнано за ним право власності на предмет лізингу, тобто автомобіль Daewoo Matiz чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 (а.с. 17-19).

Також, встановлено, що на виконанні у Печерському районному відділі державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києвіперебувало виконавче провадження № 39109262.

Листом начальника відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві Коблош О.Й. від 12 липня 2018 року № дв/3 надано відповідь щодо того, що відповідно до ст. 59 Закону України Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржнику може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

ОСОБА_1 не є боржником у виконавчому провадженні № 39109262, а право власності на вказаний транспортний засіб визнано рішенням суду, проте наявність накладеного на нього арешту обмежує його в правах на розпорядження вказаним майном.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачає ч. 1 ст. 59 Закону № 1404-VIII.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VIII у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Аналогічні положення наведені й в п. 3.17 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року за №512/5.

Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що власник має право вимагати відновлення свого порушеного права, в даному випадку - звільнення з-під арешту майна, яке належить йому на праві власності.

Згідно зі ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Між тим, ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17 липня 1997 року відповідно до Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо нього будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини в справі Вендітеллі проти Італії суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань.

Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Тобто, наявність арешту на майно за відсутності правових підстав для цього порушує право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном та власний розсуд.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається позивач знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, і не спростовані стороною відповідача, а тому позов слід задовольнити.

На підставі ст.ст. 16, 317, 319, 321, 391 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 283, 353 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Скасувати арешт, накладений постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києвіу виконавчому провадженні № 39109262 на автомобіль Daewoo Matiz чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. А. Писанець