Вирок

від 25.05.2021 по справі 639/2038/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №639/2038/21

Провадження №1-кп/639/307/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2021 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021225500000140 від 23.02.2021 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Харкова, громадянки України, з середньою освітою, офіційно працевлаштованої продавцем продтоварів в ТОВ «КИСЕТ», незаміжньої, яка неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, тяжких захворювань чи інвалідності не має, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 07.02.2021 року приблизно о 02 год. 00 хв. перебувала спільно зі своїми знайомими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та своїм співмешканцем ОСОБА_8 в приміщенні кухонної кімнати у квартирі житлового будинку, за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 . В ході спільного відпочинку між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 виник словесний конфлікт з приводу непорозумінь у їх спілкуванні. Саме в той час між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 виникла штовханина, в результаті якої ОСОБА_3 вирішила, у відповідь, умисно спричинити ОСОБА_6 тілесні ушкодження. ОСОБА_3 реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, проявляючи надмірну агресію, знаходячись в положенні стоячи одна навпроти одної на відстані витягнутої руки, нанесла прицільно один удар лівою ногою в ділянку правого стегна потерпілій ОСОБА_6 , внаслідок цього удару потерпіла впала на підлогу, на сідниці.

Далі, ОСОБА_3 , продовжуючи свої агресивні, протиправні дії, знаходячись в положенні стоячи одна навпроти одної на відстані витягнутої руки, діючи умисно, прицільно нанесла один удар кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_6 , а саме в ділянку носа.

Лише після цього ОСОБА_3 , вважаючи виконаними до кінця свої протиправні дії, припинила побиття ОСОБА_6 .

В результаті протиправного діяння ОСОБА_3 спричинила ОСОБА_6 відповідно до висновку судово-медичної експертизи №09-318/21 наступні тілесні ушкодження:

- закрита тупа травма носу у вигляді перелому носової кістки без зміщення кісткових уламків з наявністю забійної рани на спинці носу у верхній третині, яка належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня);

- синці в навколоочних ділянках, на правій сідниці в ділянці нижньо-зовнішнього квадрату, які викликали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, визнала частково, не заперечує факту спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_6 , однак зазначає, що вона захищалась від неправомірних дій самої потерпілої, ударів ногою потерпілій вона не спричиняла.

Під час допиту у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 надала показання, що 06 лютого 2021 року у вечірній час їй зателефонувала знайома ОСОБА_9 та запропонувала випити, на що ОСОБА_3 погодилась та запросила її додому. Далі ОСОБА_6 прийшла додому, де ОСОБА_3 проживає разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_8 . Надалі ОСОБА_6 зателефонувала своєму хлопцеві ОСОБА_7 та вони разом поїхали на автомобілі за продуктами. Потім вони повернулись додому, деякий час вони сиділи вчотирьох та спілкуватись, потім її співмешканець ОСОБА_8 пішов спати, а ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 разом продовжили розпивати алкогольні напої (горілку). Вони випили приблизно по 150 грам горілки кожний. Надалі між ОСОБА_6 та її хлопцем ОСОБА_7 виник словесний конфлікт, в ході якого він схопив ОСОБА_6 за волосся, ОСОБА_3 почала їх розмиряти та заспокоювати. Надалі ОСОБА_6 , приревнувавши її до свого хлопця, почала виражатися на його адресу нецензурною лайкою та почала виганяти ОСОБА_3 з її ж дому. Зрозумівши, що конфлікт загострюється, ОСОБА_3 вийшла з кімнати до кухні, щоб вивісити білизну. Надалі ОСОБА_6 продовжила виражатися на адресу ОСОБА_3 нецензурною лайкою та вдарила її кулаком у груди, на що вона її відштовхнула у плече, внаслідок чого ОСОБА_6 впала на крісло та вдарилась сідницями об дерев`яне бильце крісла. Потім ОСОБА_6 продовжувала кричати та виганяти її з дому, вона накинулась на ОСОБА_3 , вдарила її два рази ногою у живіт та ногу. У відповідь на це ОСОБА_3 вдарила кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_6 , вона попала потерпілій кулаком в ніс, все це відбувалось одночасно. Після цього ОСОБА_6 сіла на край дивану та в неї з носа почала текли кров, надалі ОСОБА_7 викликав їй швидку медичну допомогу.

Заявлений потерпілою ОСОБА_6 цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди вона визнає частково, в межах тієї суми, яка підтверджена документально, в частині відшкодування моральної шкоди цивільний позов не визнає, оскільки потерпілою необґрунтовано заявлено до відшкодування моральну шкоду в такому значному розмірі.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченою ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, її винність підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду доказів, а саме: показаннями потерпілої ОСОБА_6 , показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , письмовими та речовими доказами, а також висновками судово-медичних експертиз, які є належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми доказами для прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.

Так, допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 надала показання, що 06.02.2021 року приблизно о 20 годині вона зателефонувала своїй знайомій ОСОБА_3 та запропонувала їй випити алкогольні напої. Приблизно о 22 годині вона прийшла додому до ОСОБА_3 , де вона проживає разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_2 . Потім вона зателефонувала своєму хлопцеві ОСОБА_7 , він приїхав на автомобілі та вони разом із ОСОБА_3 поїхали до магазину «АТБ», де придбали продукти та горілку. Коли вони повернулись додому, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 почали розпивали алкогольні напої. Приблизно через 20 хвилин ОСОБА_8 пішов спати до іншої кімнати. В нічний час, приблизно о 02 годині ночі, у ОСОБА_6 з її хлопцем виник словесний конфлікт. Після чого між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 також розпочалась сварка на ґрунті особистих образ. Надалі ОСОБА_3 вийшла до кухні, при цьому вони продовжували словесну сварку. ОСОБА_6 зайшла до кухні, щоб заспокоїти ОСОБА_3 , однак вона продовжувала сварку, після чого ОСОБА_6 вдарила їй ляпаса по щоці. Надалі ОСОБА_3 схопила її з волосся, ОСОБА_6 відштовхнула її руками в плечі. У відповідь ОСОБА_3 вдарила її ногою у праве стегно, від удару вона впала на порозі кімнати. Внаслідок шуму прокинувся ОСОБА_8 та зайшов до кімнати. В цей момент ОСОБА_7 почав відтягувати ОСОБА_6 , стояв до неї спиною та прикривав її. ОСОБА_6 намагалась вдарити ногою ОСОБА_3 , однак вона не дотягнулась та зачепила по нозі ОСОБА_7 . В цей момент ОСОБА_3 вдарила ОСОБА_6 два рази кулаком в ніс, після чого в неї потемніло в очах та з носа сильно почала текти кров. Далі ОСОБА_7 викликав швидку медичну допомогу, після чого її госпіталізували до 4-ої лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги, де їй зробили рентгенівський знімок та встановили діагноз: перелом кісток носа. Наступного дня вона поїхала до КНП «Міська клінічна лікарня №30» ХМР, де їй знову зробили рентгенівські знімки носа та направили до лікаря-хірурга, який встановив діагноз: закритий перелом кісток носу зі зміщенням, струс головного мозку, після чого її поклали до лікарні на стаціонарне лікування. Через 3 дні їй зробили хірургічну операцію на носі. На стаціонарному лікуванні в КНП «Міська клінічна лікарня №30» ХМР потерпіла ОСОБА_6 знаходилась 14 днів, після цього ще 7 днів вона знаходилась на амбулаторному лікуванні вдома.

Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 надав показання, що 06.02.2021 року у вечірній час йому зателефонувала ОСОБА_6 та попросили підвезти їх з ОСОБА_3 до магазину. Надалі вони придбали продукти та приїхали за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_8 разом із ОСОБА_3 , де разом почали розпивати алкогольні напої. Потім у нього із ОСОБА_6 виник конфлікт, після чого ОСОБА_6 також почала конфліктувати із ОСОБА_3 . Вони висловлювались нецензурною лайкою на адресу одна одної. Під час сварки ОСОБА_3 пішла до кухні, ОСОБА_6 пішла слідом за нею. Надалі дівчата зчепилися та почали битися, ОСОБА_7 зайшов на кухню та розмирив їх. Після цього він став між дівчатами та був повернутий напівбоком, при цьому ОСОБА_6 стояла позаду, а ОСОБА_3 стояла перед ним. Надалі ОСОБА_6 замахнулась ногою та він відчув, що вона попала по ньому, при цьому чи попала вона ногою по ОСОБА_3 він не бачив. У відповідь на це ОСОБА_3 вдарила один раз рукою в обличчя ОСОБА_6 , після чого у неї з носу почала сильно текти кров. Надалі ОСОБА_7 викликав швидку медичну допомогу та потерпілу ОСОБА_6 відвезли до лікарні.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 надав показання, що 06.02.2021 року ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 домовились зустрітись у нього вдома за адресою: АДРЕСА_2 , щоб поспілкуватися та випити алкогольні напої. Коли вони всі разом зібрались, ОСОБА_8 відразу пішов спати. Надалі в ніч з 06.02.2021 на 07.02.2021 року він прокинувся від криків ОСОБА_10 , яка кричала та виганяла ОСОБА_11 з його дому. В цей час ОСОБА_6 була в стані сильного алкогольного сп`яніння. ОСОБА_3 також була в стані сп`яніння, оскільки вона також пила горілку. Надалі ОСОБА_8 почав їх заспокоїти та попросив ОСОБА_3 вийти з кімнати. ОСОБА_3 відразу пішла до кухні, однак за нею пішла ОСОБА_6 та конфлікт продовжився. Далі, коли ОСОБА_3 та ОСОБА_6 перебували у дверному пройомі між кухнею та кімнатою, ОСОБА_6 вдарила ОСОБА_3 два рази ногою (один раз ногою по нозі, а другий раз ногою у груди), на що ОСОБА_3 вдарила її у відповідь кулаком руки в обличчя. В цей момент ОСОБА_8 та ОСОБА_7 стояли між дівчатами та намагались їх розмирити. Після удару потерпіла ОСОБА_6 впала назад на диван та в неї з носа почала сильно текти кров. Потім вони викликали швидку медичну допомогу та ОСОБА_6 відвезли до лікарні.

Окрім показань потерпілої ОСОБА_6 , показань свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , винність обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду письмових та речових доказів у кримінальному провадженні.

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 22.02.2021 року підтверджується, що потерпіла ОСОБА_6 звернулась до ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області із заявою, в якій просила вжити заходи до ОСОБА_3 , яка 07.02.2021 року приблизно о 02:32 годині за адресою: АДРЕСА_2 , спричинила їй тілесні ушкодження (кримінальне провадження, а.с. 12).

Витягом з медичної карти КНП «Міська клінічна лікарня №30» ХМР №663 від 22.02.2021 року підтверджується, що ОСОБА_6 перебувала на стаціонарному лікуванні в період часу з 10.02.2021 по 22.02.2021 року, встановлений повний діагноз (основне захворювання): Травма носа. Закритий перелом кісток носа зі зміщенням. Реактивний набряк м`яких тканин зовнішнього носа (к.п., а.с. 15).

Висновком експерта за результатами проведення судово-медичної експертизи №09-318/21 від 18.03.2021 підтверджується, що у потерпілої ОСОБА_6 мали місце наступні тілесні ушкодження:

- закрита тупа травма носу у вигляді перелому носової кістки без зміщення кісткових уламків з наявністю забійної рани на спині носу у верхній третині, за ступенем тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 днів), згідно з п.п. 2.3.1. а, 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р.;

-синці внавколоочних ділянках,на правійсідниці вділянці нижньо-зовнішньогоквадрату,викликали незначніскороминущі наслідки,тривалістю небільше 6-тиднів,і цієюознакою відповіднодо п.п.2.3.2.«б»,2.3.5.«Правил судово-медичноговизначення ступенятяжкості тілеснихушкоджень»,затверджених наказом№ 6МОЗ Українивід 17.01.1995р.,відносяться долегких тілеснихушкоджень(к.п. а.с. 90-92).

Фактичними даними,відображеними впротоколі проведенняслідчого експериментувід 04.03.2021року підтверджується,що потерпіла ОСОБА_6 надала детальніпоказання тапоказала механізмспричинення їйтілесного ушкодження,а саме:07.02.2021року о02:00дома заадресою: АДРЕСА_2 між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 виник конфлікт,який перейшову бійку,в ходіякої ОСОБА_3 схопила їїза волоссята невідпускаючи ОСОБА_6 нанесла ударлівою ногоюв ділянкуправого стегнапо переднійповерхні внижній третині.Після цього ОСОБА_6 ,намагаючись відійтиназад,перечепилась черезпоріг тавпала усусідню кімнатуна підлогу,при цьомувдарилась правоюсідницею.Коли вонапіднялась,то донеї ззадупідійшов ОСОБА_12 таутримуючи їїззаду намагавсязупинити конфлікт.Але ОСОБА_3 , знаходячись спереду на відстані витягнутої руки, нанесла ОСОБА_6 два удари кулаком правої руки в ділянку обличчя, перший удар прийшовся в ділянку носа, другий удар в ділянку правого ока (к.п. а.с. 84-87).

Висновком експерта за результатами проведення судово-медичної експертизи №09-318/21 від 18.03.2021 підтверджується, що показання гр. ОСОБА_6 , дані нею при проведенні слідчого експерименту від 04.03.2021, в цілому не суперечать судово-медичним даним в частині механізму утворення встановлених у неї тілесних ушкоджень (к.п. а.с. 90-92).

З протоколу слідчого експерименту від 24.02.2021 року за участю свідка ОСОБА_8 встановлено, що 07.02.2021 року близько 02:00 за адресою: АДРЕСА_2 , він став свідком сварки між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 . В ході даної сварки ОСОБА_3 кулаком правої руки нанесла один удар в ділянку обличчя ОСОБА_6 , удар прийшовся в область носа, після чого він побачив на обличчі ОСОБА_6 кров (к.п. а.с. 31-34).

Фактичними даними відображеними в протоколі проведення слідчого експерименту від 26.02.2021 року підтверджується, що під час проведення зазначеної слідчої дії свідок ОСОБА_7 розповів та вказав, що 07.02.2021 року, близько 02:00 години, за адресою: АДРЕСА_2 , відбувся словесний конфлікт між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 . В ході даного словесного конфлікту між ними відбулась штовханина, в ході якої ОСОБА_3 правою рукою нанесла удар в обличчя ОСОБА_6 , удар прийшовся в ділянку носа, після цього в ОСОБА_6 з носа пішла кров (к.п. а.с. 39-42).

Висновками експерта за результатами проведення судово-медичних експертиз №09-321/21 від 18.03.2021 та №09-320/21 від 18.03.2021 підтверджується, що тілесні ушкодження, які були виявлені у гр-ки ОСОБА_6 , могли утворитися за обставин, на які вказують свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_7 при проведенні слідчих експериментів, тобто в цілому не суперечать об`єктивним судово-медичним даним в частині механізму утворення у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень (к.п. а.с. 95-97, 100-102).

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченої ОСОБА_3 та визнання її винуватості.

Показання обвинуваченої ОСОБА_3 про те, що вона лише захищалась від неправомірних дій ОСОБА_6 , спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_6 , а також показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , у зв`язку з чим вказані показання обвинуваченої оцінюються критично, як такі, що надані з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

При цьому, будь-яких тілесних ушкоджень у обвинуваченої ОСОБА_3 встановлено не було, за медичною допомогою до закладів охорони здоров`я вона не зверталась, судово-медичну експертизу не проходила.

Таким чином,оцінюючи відповіднодо вимогстатті 94КПК Україникожний доказз точкизору належності,допустимості,достовірності,а сукупністьзібраних доказів зточки зорудостатності тавзаємозв`язку,суд приходитьдо висновку,що вина ОСОБА_3 у вчиненнікримінального правопорушеннядоведена позарозумним сумнівомта підтверджуєтьсячастково показаннямисамої обвинуваченої ОСОБА_3 ,а такожпоказаннями потерпілої ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які були очевидцями цієї події, сукупністю досліджених під час судового розгляду письмових доказів та висновками судово-медичних експертиз у кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що своїми умисними та протиправними діями обвинувачена ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення проступок, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_3 встановлено, що вона раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, на обліку у лікаря-нарколога в КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» та обліку в лікаря-психіатра в КНП «Міський психоневрологічний диспансер №3» ХМР не перебуває, інвалідності чи тяжких захворювань не має, незаміжня, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, офіційно працевлаштована продавцем продтоварів в ТОВ «КИСЕТ», що підтверджується довідкою ТОВ «КИСЕТ» від 12.05.2021 року №33.

Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, під час судового розгляду не встановлено.

Враховуючи той факт, що в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_3 відповідно до вимог п. 6 ч. 2ст. 291 КПК України не зазначено обставини, які обтяжують покарання, здійснюючи судовий розгляд кримінального провадження відповідно до вимог ч. 1 ст. 337 КПК України, суд не може вийти за межі висунутого особі обвинувачення.

Таким чином, обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ч. 1ст. 67 КК України, під час судового розгляду не встановлено.

Призначаючи покаранняобвинуваченій ОСОБА_3 ,суд виходитьіз положеньст.ст.50,65КК України,враховує принципизаконності,справедливості,обґрунтованості таіндивідуалізації покарання,характер іступінь тяжкостівчиненого кримінальногоправопорушення,яке згідноз ст.12КК Україниє кримінальнимпроступком,відсутність пом`якшуючихта обтяжуючихпокарання обставин,дані проособу винної,яка ранішедо кримінальноївідповідальності непритягувалась,офіційно працевлаштованапродавцем продтоварівв ТОВ«КИСЕТ» таотримує офіційнийдохід,тому судвважає можливимпризначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання увиді штрафуна користьдержави вмежах санкції,передбаченої ч.2ст.125КК України,оскільки саметаке покаранняна переконаннясуду єнеобхідним тадостатнім покараннямдля виправленняобвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При вирішенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 16 573 грн. 20 коп., а також моральної шкоди у розмірі 30 000 грн., суд виходить з наступних обставин.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Внаслідок вчиненнякримінального правопорушенняпотерпілій ОСОБА_6 спричинено матеріальну шкоду, яка полягає у витратах потерпілої на придбання медичних препаратів та лікарських засобів, понесені потерпілою ОСОБА_6 витрати на придбання ліків на суму 2806,70 грн. є документально підтвердженими, безпосередньо пов`язані з лікуванням потерпілої, а тому заявлений в цій частині цивільний позов підлягає задоволенню.

Цивільним позивачем долучено в якості доказів квитанції про сплату благодійних внесків: 08.02.2021 року та 10.02.2021 року на користь КНП «Міська клінічна лікарня №30» ХМР на загальну суму 100 грн., 15.02.2021 року на користь Благодійного фонду «Меценат» (код ЄДРПОУ 25752899) у сумі 650 грн., 16.02.2021 року на користь Благодійного фонду «Меценат» (код ЄДРПОУ 25752899) у сумі 285 грн. Однак, сплачені потерпілою благодійні внески не є витратами, безпосередньо пов`язаними з лікуванням потерпілої в медичних закладах, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім цього, заявлена цивільним позивачем ОСОБА_6 до відшкодування сума матеріальної шкоди у розмірі 2700 грн. як витрати за медичні послуги (УЗД серця, аналіз крові, оплата анастезіологу, оплата хірургу за операцію, гіпс та бинти після операції, оплата палати за 12 днів), не підтверджені будь-якими письмовими доказами, у зв`язку з чим в цій частині цивільний позов не підлягає задоволенню за недоведеністю.

Також, потерпілою ОСОБА_6 не надано до суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що внаслідок тимчасової непрацездатності з 08.02.2021 по 02.03.2021 року вона не отримувала заробітну плату на загальну суму 10000 грн., у зв`язку з чим в цій частині цивільний позов також не підлягає задоволенню за недоведеністю.

Відповідно до положень статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Судом враховується, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення потерпілій ОСОБА_6 було спричинено моральну шкоду, розмір та наявність якої обґрунтовується високим ступенем душевних страждань та переживань, які виникли у неї внаслідок вчинення кримінального правопорушення стосовно неї та спричинення їй тілесного ушкодження, душевними стражданнями, пов`язаними з тим, що її зовнішність зіпсована, переживаннями, пов`язаними з проведенням хірургічної операції травми носа та під час проходження подальшого стаціонарного та амбулаторного лікування.

В період часу з 10.02.2021 по 22.02.2021 року потерпіла ОСОБА_6 знаходилась на стаціонарному лікуванні у КНП «Міська клінічна лікарня №30» ХМР, після чого рекомендовано: домашній режим 7 днів та спостереження ЛОР лікаря за місцем проживання, що підтверджується медичною картою стаціонарного хворого №663.

Таким чином, враховуючи характер та обсяг фізичних, душевних та психічних страждань потерпілої ОСОБА_6 , виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення потерпілій спричинена моральна шкода, розмір якої судом оцінюється в 15000 грн., яка підлягає стягненню з обвинуваченої ОСОБА_3 .

Враховуючи вищевикладене, цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.

Процесуальних витрат у кримінальному провадженні не має.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 369 371, 373, 374, 376, 392 395 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. (одна тисяча сімсот гривень 00 коп.).

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до обвинуваченої ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь потерпілої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спричинену матеріальну шкоду у розмірі 2806,70 грн. (дві тисячі вісімсот шість гривень 70 коп.) та моральну шкоду у розмірі 15 000 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень 00 коп.).

У задоволенні позовних вимог потерпілої ОСОБА_6 до обвинуваченої ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в іншій частині - відмовити.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- належним чином завірені копії медичної документації, пов`язаної з перебуванням потерпілої ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні в КНП «МКЛ №30» ХМР в період з 10.02.2021 р. по 22.02.2021 р. на 37 арк. - залишити зберігатись в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в порядкустатті 392 КПК Українидо Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Роз`яснити обвинуваченій право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1