Постанова

від 18.05.2021 по справі 910/19040/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2021 р. Справа№ 910/19040/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Станіка С.Р.

Тищенко О.В.

секретар судового засідання Макуха О.А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства Універсам Наш дім ХХІ

на рішення Господарського суду міста Києва

від 13.04.2020 (повна дата складання рішення 16.04.2020)

у справі № 910/19040/19 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства Універсам Київ

до 1) Приватне підприємство Універсам Наш дім ХХІ

2) Приватного нотаріуса Київського міського

нотаріального округу Чижикова Олександра Олександровича

3) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального

округу Ангеловської Ольги Сергіївни

4) Товариства з обмеженою відповідальністю Універсам

Київ плюс

про скасування реєстрації права власності

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство Універсам Київ (далі - ПрАТ Універсам Київ , позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства Універсам Наш дім ХХІ (далі - ПП Універсам Наш дім ХХІ , відповідач-1), Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чижикова Олександра Олександровича (далі - відповідач-2), Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ангеловської Ольги Сергіївни (далі - відповідач-3), Товариства з обмеженою відповідальністю Універсам Київ плюс (далі - ТОВ Універсам Київ плюс , відповідач-4) про:

- скасування реєстрації права власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення за адресою: Житомирська обл., с. Оліївка, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1208513980000, на підставі Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів № 1798 від 24.03.2017, яке вчинено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним реєстратором Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чижиковим Олександром Олександровичем, рішення індексний номер 34487371 від 28.03.2017 11:34:08;

- скасування реєстрації права власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення за адресою: Житомирська обл., с. Оліївка, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1208513980000, за Товариством з обмеженою відповідальністю Універсам Київ плюс , на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна №30/03/2017 від 30.03.2017, яке вчинено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним реєстратором Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чижиковим Олександром Олександровичем, рішення індексний номер 34581055 від 03.04.2017 09:25:33;

- скасування реєстрації права власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення за адресою: Житомирська обл., с. Оліївка, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1208513980000, за Приватним підприємством Універсам Наш дім XXI , на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна б/н від 13.04.2017, яке вчинено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним реєстратором Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ангеловською Ольгою Сергіївною, рішення індексний номер 34782896 від 13.04.2017 17:59:01.

В обґрунтування своїх вимог зазначило, що позивач є власником нерухомого майна, а саме, нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується реєстраційним посвідченням № 005326, проте в 2017 році позивачу стало відомо, що новим власником спірного об`єкту нерухомості став відповідач-4, на підтвердження чого позивачу надано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якої відповідачем-2 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірний об`єкт нерухомості за ОСОБА_1 . Згідно даних Державного реєстру підставою виникнення права власності за цим записом стало Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів № 1798 від 24.03.2017, посвідчене нотаріусом Макіївського нотаріального округу Донецької області Ісаєвим О.В. При цьому, позивач вказував, що за змістом Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів № 1798 нотаріус Ісаєв О.В. 11.10.2012 на підставі акту про проведення прилюдних торгів, затвердженого начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, посвідчив факт проведення 12.09.2012 в м. Донецьк прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, яке належало позивачу. Водночас, згідно листа відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 13.06.2017 акт про придбання з прилюдних торгів спірного майна начальником відділу не затверджувався, оскільки виконавчих проваджень, де боржником є позивач, не значиться. Таким чином, відповідачем-2 при прийнятті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_1. порушено право власності позивача, відповідно нотаріус діяв всупереч приписам чинного законодавства. З огляду на наведене, позивач вважав, що нікчемними також є наступні дії щодо реєстрації права власності на спірне майно, зокрема, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний №34581055 від 03.04.2017, прийнятого відповідачем-2, який зареєстрував право власності на спірне майно за відповідачем-4, а також рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний №34782896 від 13.04.2017, прийнятого відповідачем-3, про реєстрацію права власності на спірне майно за відповідачем-1.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.04.2020 справі № 910/19040/19 позов Приватного акціонерного товариства Універсам Київ задоволено.

Скасовано реєстрацію права власності на нерухоме майно, нежитлові приміщення, за адресою: Житомирська обл., с. Оліївка, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1208513980000, за Приватним підприємством Універсам Наш дім ХХІ , на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів №1798 від 24.03.2017, яке вчинено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним реєстратором Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чижиковим Олександром Олександровичем, рішення індексний номер 34487371 від 28.03.2017 11:34:08.

Скасовано реєстрацію права власності на нерухоме майно, нежитлові приміщення, за адресою: Житомирська обл., с. Оліївка, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1208513980000, за Товариством з обмеженою відповідальністю Універсам Київ плюс , на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна №30/03/2017 від 30.03.2017, яке вчинено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним реєстратором Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чижиковим Олександром Олександровичем, рішення індексний номер 34581055 від 03.04.2017 09:25:33.

Скасовано реєстрацію права власності на нерухоме майно, нежитлові приміщення, за адресою: Житомирська обл., с. Оліївка, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1208513980000, за Приватним підприємством Універсам Наш дім XXI , на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна б/н від 13.04.2017, яке вчинено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним реєстратором Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ангеловською Ольгою Сергіївною, рішення індексний номер 34782896 від 13.04.2017 17:59:01.

Стягнуто з Приватного підприємства Універсам Наш дім XXI на користь Приватного акціонерного товариства Універсам Київ судовий збір в розмірі 1 440, 75 грн.

Стягнуто з Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чижикова Олександра Олександровича на користь Приватного акціонерного товариства Універсам Київ судовий збір в розмірі 1440, 75 грн.

Стягнуто з Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ангеловської Ольги Сергіївни на користь Приватного акціонерного товариства Універсам Київ судовий збір в розмірі 1 440, 75 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Універсам Київ плюс на користь Приватного акціонерного товариства Універсам Київ судовий збір в розмірі 1440, 75 грн.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, ПП Універсам Наш дім ХХІ оскаржило його в апеляційному порядку, подавши дві однакові апеляційні скарги, просило скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовної заяви ПрАТ Універсал Київ в повному обсязі та відновити реєстрацію права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1208513980000 за ПП Універсам Наш дім ХХІ . Згадані апеляційні скарги як такі, що подані однаковими за своєю формою та змістом, апеляційний суд вважав за необхідне розглядати як одну. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що оскаржуване рішення ухвалено за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням вимог матеріального права. За твердженнями апелянта, приймаючи до уваги Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 11.10.2012, суд першої інстанції не дослідив, де в 2012 знаходився постійнодіючий орган Закритого акціонерного товариства Універсам Київ , правонаступником якого є позивач, як і не врахував, що згідно Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна реалізація такого майна проводиться за місцезнаходженням постійнодіючого органу боржника або за місцезнаходженням майна. Хибними, на думку апелянта, висновки суду про те, що відповідачем-2 не надано належної оцінки цьому Свідоцтву, вказуючи на те, що Законом України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень визначено декларативний принцип державної реєстрації майнових прав, відтак державний реєстратор не зобов`язаний здійснювати перевірку наданих документів на їх дійсність. На переконання апелянта, судом першої інстанції також не взято до уваги, що відкрите в 2012 виконавче провадження щодо ЗАТ Універсам Київ фізично не може значитись в АСВП, оскільки остання запрацювала лише в 2017. Крім цього, місцевий суд не здійснив запиту до архіву Міністерства юстиції України для отримання копії акту про придбання майна з прилюдних торгів для його дослідження, як і не зазначив жодної норми закону, яку порушив приватний нотаріус Чижиков О.О. при реєстрації права власності на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, який в даному випадку являється правовстановлюючим документом, справжність підпису на якому засвідчено нотаріально. Також апелянт звертав увагу, що реєстрація права власності на нерухоме майно за відповідачем-1 відбулась у повній відповідності до положень п. 48 Порядку державної реєстрації речових права на нерухоме майно та їх обтяжень та на підставі протоколу від 13.04.2017 про створення відповідача-1 та передачу в якості внеску до статутного капіталу новоствореного товариства спірного майна. Апелянт стверджував, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тій обставині, що державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та на підставі документів, необхідних для вчинення відповідних дій. Задовольняючи позов у відповідній частині, місцевий суд не встановив та не зазначив, відсутність яких саме документів не давала підстав державному реєстратору вчиняти необхідні реєстраційні дії, а також жодної норми законодавства, яка була порушена при реєстрації права власності на спірний об`єкт як при державній реєстрації права власності за відповідачем-4, так і за відповідачем-1. Оскільки судом не встановлено протиправності прийнятого відповідачем-3 рішення щодо державної реєстрації права власності за відповідачем-1, а воно скасовано як похідна вимога, апелянт вважав, що в даному випадку відповідача-1 протиправно позбавлено права власності, тобто судом порушено конституційний принцип непорушності права власності. Крім цього, апелянт вказував на порушення місцевим судом вимог процесуального права, яке полягає у безпідставній відмові у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку із запровадженням на всій території України карантину з 12.03.2020. Апелянт також просив прийняти додаткові докази, а саме, копії нотаріально посвідчених Акту прийому-передачі № 30/03/2017 від 30.03.2017 та Протоколу загальних зборів учасників ТОВ Універсам Київ плюс від 13.04.2017 , вказуючи на те, що відмовивши в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, суд першої інстанції позбавив його можливості виступити в судовому засіданні та надати докази, які спростовують позицію позивача.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому стверджував про безпідставність та необґрунтованість апеляційних вимог, просив не брати їх до уваги, оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін. Зокрема, зазначив, що позивачем до матеріалів позову долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якого юридична особа, яка наразі має назву ПрАТ Універсам Київ зареєстрована 28.07.1995, інформацію до вказаного державного реєстру про неї внесено 04.10.2004, з часу свого заснування позивач не мав іншого місцезнаходження, а ніж зазначеного в реєстрі, яким є: м. Київ, АДРЕСА_1. При цьому, позивач стверджував, що судом встановлено ненадання відповідачем-2 належної оцінки Свідоцтву про придбання майна з прилюдних торгів від 11.10.2012, а також не перевірено заявлених прав, не надіслано запитів до органів влади про підтвердження переходу права власності на спірне майно до громадянки ОСОБА_1 , не виготовлено електронних копій документів, не сформовано реєстрацій справи, зареєстровано право власності на спірне майно на підставі копії сумнівного документу. Твердження апелянта про наявність виконавчого провадження відносно позивача, за результатами якого нібито в Донецьку 12.09.2012 відбулись прилюдні торги, які посвідчив приватний нотаріус Макіївського міського нотаріального округу Донецької області Ісаєв О.В., видавши 11.10.2012 Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, на переконання позивача, спростовується матеріалами справи. Крім цього, позивач акцентував увагу на тому, що Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів є підробленим, адже: за даними Єдиного реєстру нотаріусів серед приватних нотаріусів Макіївського міського нотаріального округу Донецької області, та взагалі нотаріусів, Ісаєв Олександр Володимирович не значиться; на той час, яким воно датоване (11.10.2012) не існувало Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, оскільки до набрання у 2016 році чинності Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів від 02.06.2016 №1403-УІІІ, діяв Закон України Про державну виконавчу службу від 24.03.1998 №202/98-ВР, положеннями якого було передбачено існування Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби; згідно листа Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 13.06.2017 №16531-0-33-17, Акт про придбання з прилюдних торгів цілісного майнового комплексу по АДРЕСА_1 у м. Києві, який належить ПрАТ Універсам Київ код 01293599 не затверджувався начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, оскільки згідно даних АСВП, виконавчі провадження, боржником в яких є ПрАТ Універсам Київ (код 01293599) у Відділі зареєстрованими не значаться; всупереч положень п. 1.3. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 №68/5 (у редакції станом на 11.10.2012) прилюдні торги, згідно тексту Свідоцтва, були проведені в місті Донецьку, а не в місті Києві, як того вимагає Порядок. Крім цього, позивач зазначав, що у відповідь на адвокатський запит листом від 14.05.2020 №4438/13451-33-20/20.1 Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повністю підтвердив інформацію у своєму листі від 13.06.2017 та додатково вказав, що інформація про затвердження начальником Відділу у 2012 році Акту про придбання з прилюдних торгів цілісного майнового комплексу по АДРЕСА_1 у місті Києві, у Відділі відсутня. Разом з тим, позивач звертав увагу на суперечність інформації, зазначеної у Свідоцтві від 11.10.2012, за текстом якого колишнім власником спірного майна є ПрАТ Універсам Київ , однак станом на вказану дату існувало ЗАТ Універсам Київ , яке стало приватним тільки 16.04.2013, тобто набагато пізніше, ніж вказано у явно підробленому Свідоцтві. До відзиву на апеляційну скаргу позивачем долучено лист ВПВР ДДВС Мінюсту № 4438/13451-33-20/20.1 від 14.05.2020.

В наданих апеляційному суду додаткових поясненнях відповідач-1 (апелянт) заперечив проти доводів позивача про те, що Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 11.10.2012 є підробленим, вказуючи на те, що дане Свідоцтво не скасовано та не визнано недійсним, згідно даних з Єдиного державного реєстру, який було сформовано станом на 11.10.2012, Універсам Київ було Приватним акціонерним товариством, про що і зазначено в Свідоцтві, зміна найменування юридичної особи (із закритого на приватне) відбулось ще 28.02.2011, на час, яким датоване Свідоцтво орган, який затверджував відповідний Акт про придбання майна з прилюдних торгів мав назву Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Також апелянт вказував, що виконавче провадження щодо боржника - ЗАТ Універсам Київ , яке було відкрито до 2012 (до моменту проведення прилюдних торгів), а також інформація щодо затвердження Акту про придбання майна з прилюдних торгів не можуть фізично значитись в АСВП, оскільки остання запрацювала лише в 2017. Крім цього, апелянт стверджував, що відповідно до відкритих даних, які містяться на сторінках Інтернет ресурсів протягом 2012, в Господарському суді міста Києва розглядались та були прийняті рішення по 5-ти справах за позовами юридичних осіб про стягнення з позивача грошових коштів, отже, позивач в 2012 не тільки мав заборгованість перед кредиторами, а й не погашав таку заборгованість у встановлені строки, що призвело до порушення проти нього судових справ. За твердженнями апелянта, у відкритому доступі Інтернет ресурсів також знаходяться фінансові документи позивача за 2011 та 2012, які спростовують твердження позивача про відсутність у нього боргових зобов`язань. У вказаних письмових поясненнях відповідач-1 (апелянт) просив прийняти додаткові докази, а саме, витяг з ЄДР по позивачу станом на 11.10.2012, наказ МЮУ від 02.04.2012 № 512/5 (копія), довідку від 05.04.2012 про вивчення та узагальнення практики розгляду адміністративними судами справ з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби (роздруківка з офіційного сайту), списки приватних нотаріусів Донецької області станом на 10.05.2016 (роздруківка з веб сайту головного територіального управління юстиції у Донецькій області), копії ухвал Господарського суду міста Києва від 08.11.2012 у справі № 5011-12/13408-2012, від 19.11.212 у справі № 5011-41/14699-2012, копії рішень Господарського суду міста Києва від 04.12.2012 у справі № 5011413/16006-2012, від 15.01.2013 у справі № 5011-9/17681-2012, від 16.01.2013 у справі № 5011-5/17711-2012 (роздруківки з офіційного сайту Єдиного державного реєстру судових рішень), копію річної фінансової звітності позивача з 2011 - баланс, звіт про фінансові результати, звіт про власний капітал, інформацію про зобов`язання емітента (роздруківка з веб сайту), копію річної фінансової звітності позивача за 2012 - баланс, звіт про фінансові результати, звіт про власний капітал (роздруківка з веб сайту).

За змістом наданих апеляційному суду письмових пояснень позивач звертав увагу, що п. 8 ст. 1 Закону України Про внесення змін до Законів України Про державну виконавчу службу та Про виконавче провадження від 23.06.2005 № 2716-IV в тексті Закону України Про державну виконавчу службу , слово, зокрема, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у всіх відмінках та числах замінено відповідним словом Департамент державної виконавчої служби. Вказана редакція Закону України Про державну виконавчу службу діяла до втрат нею чинності в жовтні 2016. Посилання відповідача-1 на довідку Вищого адміністративного суду України від 05.04.2012 позивач вважав недоречними, оскільки цей документ не є нормативно-правовим актом, а наказ Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 процитований відповідачем-1 в редакції, яка є чинною на сьогоднішній день. Також позивач вказував, що нотаріус Ісаєв О.В. здійснив нотаріальну дію поза межами свого нотаріального округу, що явно суперечить положенням законодавча про нотаріат. За твердженнями позивача, відповідно до Закону України Про виконавче провадження (в редакції на час, яким датоване згадане Свідоцтво) реалізації майна боржника з прилюдних торгів передує багатоетапна процедура виявлення, спочатку грошових коштів на рахунках боржника, потім майна, зокрема, нерухомого, його арешт, вилучення, опис, оцінка тощо. Кожен етап документується державним виконавцем належним чином. Однак, всі ці дії неможливі без видачі первинного документу у виконавчому провадженні, а саме, наказу господарського суду. Проте, як зазначав позивач, згідно листа Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 № 04-11/393 у відповідь на його адвокатський запит, до 11.10.2012 Господарський суд міста Києва не видавав виконавчих документів (наказів) про примусове виконання судових рішень, де боржником значилось ЗАТ Універсам Київ або його правонаступник ПрАТ Універсам Київ . Тому позивач просив долучити до матеріалів справи оригінал вищезгаданого листа Господарського суду міста Києва, який не було подано раніше, адже його отримано 10.12.2020.

В наданому апеляційному суду клопотанні про долучення доказів до матеріалів справи позивач вказував, що в ході проведеного досудового розслідування кримінального провадження 12017100020003984 слідчим суддею було задоволено клопотання слідчого про тимчасовий доступ до оригіналів документів, на підставі яких приватними нотаріусами Київського міського нотаріального округу Чижиковим О.О. та Ангеловською О.С. (відповідачі у справі) було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 , а в подальшому й за ПП Універсам Наш дім XXI (відповідачем-1 (апелянта)). Листом від 04.03.2021 №3587/125/48-2021 слідчим СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві Д.Слюсарем було надано дозвіл на розголошення перед Північним апеляційним господарським судом відомостей досудового розслідування кримінального провадження 12017100020003984 в частині виконання ухвал слідчого судді про тимчасовий доступ до оригіналів документів державних реєстраторів приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу Чижикова О.О. та Ангеловської О.С . Позивач зазначав, що подання цих документів разом з позовною заявою було неможливим, оскільки надання слідчим дозволу на їх розголошення відбулося 04.03.2021, а тому просив долучити до матеріалів справи оригінал листа Слідчого СВ Дарницького УП ГУПН в м. Києві Д.Слюсаря від 04.03.2021 № 3587/125/48-2021, а також неналежним чином завірені копії вилучених документів у державного реєстратора Чижикова О.О.: ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 26.04.2017, протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 27.04.2017, опису речей і документів, які були вилучені від 27.04.2017, листа за підписом нотаріуса Чижикова О.О. від 03.04.2017, опису документів, долучених до реєстраційної справи №12085513980000, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів від 12.10.2012, акту прийому-передачі від 30.03.2017; копії вилучених документів у державного реєстратора Ангеловської О.С.: ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 04.05.2017, протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 20.05.2017, опис речей і документів, які були вилучені від 20.05.2017, листа за підписом нотаріуса Ангеловської О.С. від 18.04.2017; копії вилучених документів у Департаменті державної реєстрації КМДА: ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 26.05.2017, протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 26.06.2017, опису речей і документів, які були вилучені від 26.06.2017, листа за підписом нотаріуса Чижикова О.О. від 03.04.2017, опису документів, долучених до реєстраційної справи №12085513980000, заяви про державну реєстрацію прав №21677036, квитанції про сплату адмінзбору від 31.03.2017, протоколу доступу до речей і документів від 26.06.2017, опису речей і документів, які були вилучені від 26.06.2017, листа за підписом нотаріуса Ангеловської О.С. від 18.04.2017, внутрішнього опису документів реєстраційної справи №12085513980000, заяви про державну реєстрацію прав №21885988, квитанції про сплату за скорочення терміну розгляду заяви від 13.04.2017, квитанції про оплату витягу з ДРРП від 14.04.2017, статуту ПП Універсам Наш дім XXI , протоколу загальних зборів учасників ТОВ Універсам Київ плюс від 13.04.2017, витягу з ДРРП від 03.04.2017, наказу ПП Універсам Наш дім XXI від 13.04.2017 №1-к, акту приймання-передачі майна від 13.04.2017, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.04.2017, витягу з ДРРП від 13.04.2017.

При цьому, у згаданому вище клопотанні позивач зазначав, що в реєстраційній справі державного реєстратора Чижикова О.О. про реєстрацію права власності за ОСОБА_1. відсутні будь-які документи на підтвердження виконання ним вимог ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, що діяла на момент прийняття рішення). Одночасно позивач наголошував, що державний реєстратор Чижиков О.О. до здійснення оспорюваних реєстраційних дій зобов`язаний був звернутись із відповідними запитами до КП Київське міське бюро технічної інвентаризації , приватного нотаріуса Макіївського міського нотаріального округу Донецької області Ісаєва О.В., проте цього не зробив. Більш того, державний реєстратор - приватний нотаріус КМНО Чижиков О.О. не виготовив у паперовій формі ані рішення про державну реєстрацію прав, ані витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про вчинені ним реєстраційні дії. З вилучених у державного реєстратора приватного нотаріуса КМНО Ангеловської О.С. документів вбачається, що здійснюючи 13.04.2017 реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно, вона зобов`язана була через можливий доступ до електронної копії реєстраційної справи встановити наявні суперечності у прийнятому державним реєстратором Чижиковим О.О. рішенні про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на нерухомість та, відповідно, зупинити розгляд заяви ПП Універсам Наш дім XXI про реєстрацію прав та їх обтяжень з одночасним зверненням із відповідними запитами, як того вимагає закон.

За змістом іншого клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, позивач зазначив, що відповідно до розділу 5.12 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 №74/5 (в редакції станом на 11.10.2012) реалізація арештованого майна здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах. За твердженнями позивача, з метою перевірки обставин укладення відповідного договору з СП Юстиція на проведення прилюдних торгів 12.09.2012 в місті Донецьку, було направлено адвокатський запит до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у відповідь на який отримано лист від 11.03.2021 №2173/8511-33-21/20.1, за змістом якого Департаментом державної виконавчої служби не укладався з СП Юстиція договір на реалізацію з прилюдних торгів 12.09.2012 за адресою: м. Донецьк, проспект Театральний, 11, офіс 3, арештованого нерухомого майна ПрАТ Універсам Київ , а саме: цілісного майнового комплексу загальною площею 5402,0 кв.м за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1. Станом на 11.10.2012 в системі органів примусового виконання судових рішень не існував Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. На вказану дату існував Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України. . Позивач просивь долучити вказаний лист до матеріалів справи та надати йому оцінку при вирішенні справи за результатами апеляційного розгляду.

В судове засідання апеляційної інстанції 18.05.2021 з`явились представники позивача та відповідача-1 (апелянта), представники відповідачів 2-3 не з`явились незважаючи на їх належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення їм відповідної ухвали суду про відкладення розгляду справи, яку за наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення 28.04.2021 отримано відповдіачем-3, направлена відповідачу-2 ухвала повернулась до Північного апеляційного господарського суду з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою , направлена відповідачу-4 ухвала згідно даних з офіційного сайту Укрпошта за штрих кодовим ідентифікатором 04116341140158 станом на 11.05.2021 не вручена під час доставки з 28.04.2021 із зазначенням інші причини .

За приписами ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень передбачено ст. 242 ГПК України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Положеннями ч. 11 вказаної статті ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

В Перехідних положеннях ГПК України, а саме, в п. 17 та пп. 17.1 визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (п. 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п. 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою Вручити особисто , рекомендовані листи з позначкою Судова повістка приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п. п.11, 17 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Рекомендовані поштові відправлення, в тому числі рекомендовані листи з позначкою Судова повістка , рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу (п. 99 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Відповідно до п.п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

При цьому, апеляційним судом враховано позицію Верховного Суду, наведену в постановах від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, відповідно до якої касаційний господарський суд, здійснивши аналіз положень ст.ст. 120, 242 ГПК України, п.п.11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку дійшов висновку, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена ст. ст. 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявних порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою (зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та повідомленою позивачем (апелянтом) суду) та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, які наведено в постановах Верховного Суду.

З огляду на наведене та те, що апеляційним судом здійснено необхідні заходи щодо повідомлення відповідачів 2 та 4 про дату, час та місце цього засідання шляхом направлення їм відповідної ухвали суду за зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою, а також відсутність в матеріалах даної справи доказів наявних порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідачі 2 та 4 вважаються належним чином повідомленими про наявність судового розгляду даної справи апеляційним господарським судом.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Оскільки в судове засідання апеляційної інстанції 18.05.2021 представники відповідачів 2, 3, явка яких в судове засідання обов`язковою не визнавалась, не з`явилися не зважаючи на їх належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, за відсутності клопотань про відкладення розгляду справи та наявні в матеріалах справи докази, які є достатніми для вирішення спору у даній справі, апеляційний суд вважав за можливе справу розглядати за відсутності цих учасників за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача-1 в даному судовому засіданні надав пояснення, в яких підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити за наведених в ній підстав, оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в даному судовому засіданні надав пояснення, в яких заперечив доводи апеляційної скарги, просив не брати їх до уваги, оскаржуване рішення як законне залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1 (апелянта), розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено матеріалами справи, 18.04.1995 між Представництвом Фонду державного майна України у Харківському районі міста Києва (продавець за договором) та Товариством покупців трудового колективу орендного підприємства Універсаму № 27 Київ (покупець за договором) укладено Договір купівлі-продажу державного комунального майна цілісного майнового комплексу Універсам № 27 Київ №5, посвідчений 16-ю Київською державною нотаріальною конторою 18.04.1995, реєстраційний № 2-1448, за умовами п. 1 якого продавець продає, а покупець купує державне майно цілісного майнового комплексу Орендного підприємства Універсам № 27 Київ за адресою: м. Київ-91, АДРЕСА_1.

01.08.1995 Представництвом Фонду державного майна України у Харківському районі міста Києва видано Свідоцтво про власність НОМЕР_1, згідно якого на підставі Договору купівлі-продажу №5 від 18.04.1995 Товариство покупців трудового колективу Орендного підприємства Універсам №27 Київ є власником майна цілісного майнового комплексу за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1.

16.08.2002 Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна видано Реєстраційне посвідчення №005326, яким засвідчено, що будівлі (літ. А, Б, В) та споруди (літ. Г, Д), розташовані в м. Києві по АДРЕСА_1, зареєстровані за Товариством покупців Трудового колективу Орендного підприємства Універсам №27 Київ на праві колективної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 16-ю Київською державною нотаріальною конторою 18.04.1995, реєстраційний № 2-1448.

09.07.1995 загальними зборами засновників Закритого акціонерного товариства Універсам Київ затверджено Статут ЗАТ Універсам Київ , відповідно до якого останній є правонаступником Орендного підприємства Універсам №27 Київ .

Відповідно до п. 1.2 нової редакції Статуту Приватного акціонерного товариства Універсам Київ (від 22.05.2013), останнє є правонаступником Закритого акціонерного товариства Універсам Київ .

Як вказував позивач, 10.04.2017 до адміністративної будівлі Приватного акціонерного товариства Універсам Київ за адресою: в м. Києві по АДРЕСА_1, з`явились невідомі особи та повідомили, що цілісний майновий комплекс за даною адресою належить відповідачу-4.

В свою чергу, представник ПрАТ Універсам Київ звернувся до Дарницького УП ГУ НП у м. Києві із заявою про злочин.

11.04.2017 Старшим слідчим Дарницького УП ГУ НП у м. Києві Підгорним М.В. до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості №12017100020003984 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, згідно якого 31.03.2017 невстановлені особи, використовуючи реквізити ТОВ Універсам Київ плюс зареєстрували право власності на цілісний майновий комплекс площею 3 703,7 кв.м по АДРЕСА_1 в м. Києві, який належить ПрАТ Універсам Київ , чим спричинили останньому матеріального збитку на суму 360 000,00 грн.

Як встановлено матеріалами справи, згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чижиковим О.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу та присвоєнням реєстраційного номеру об`єкта нерухомого майна 1208513980000) за ОСОБА_1 , права власності на об`єкт нерухомого майна: цілісний майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер рішення про державну реєстрацію 34487371 від 28.03.2017.

За даними Державного реєстру, підставою виникнення права власності за цим записом є Свідоцтво про придбання ОСОБА_1 з прилюдних торгів майна цілісного майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , серія та номер: 1798, видане 24.03.2017, видавник: приватний нотаріус Макіївського міського нотаріального округу Донецької області Ісаєв О.В.

Крім цього, в матеріалах справи наявне Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 11.10.2012, реєстраційний № 1798, видане приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Донецької області Ісаєвим О.В., яким посвідчено, що на підставі акту про проведення прилюдних торгів, затвердженого начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, 12.09.2012 за адресою: Донецька область, місто Донецьк, Ворошиловський район, проспект Театральний, будинок 11, офіс 3 проведено прилюдні торги з реалізації арештованого майна, а саме: цілісного майнового комплексу, рухомого майна та нежитлової будівлі, загальною площею 5 402 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , яке придбала ОСОБА_1 (належали ПрАТ Універсам Київ ).

В подальшому, на підставі цього рішення відповідача-2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено і інші записи, а саме: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34581055 від 03.04.2017, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чижиковим О.О., яким зареєстровано право власності за ТОВ Універсам Київ плюс на підставі Акту приймання-передачі нерухомого майна №30/03/2017 від 30.03.2017 р., підписаного між ТОВ Універсам Київ плюс та ОСОБА_1 .

Крім цього, 13.04.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ангеловською О.С. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34782896, яким зареєстровано право власності за ПП Універсам Наш дім XXI на підставі Акту приймання-передачі нерухомого майна від 13.04.2017, підписаного між ТОВ Універсам Київ плюс та ПП Універсам Наш дім XXI .

13.06.2017 листом № 16531-0-33-17 Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомлено позивача, що Акт про придбання з прилюдних торгів цілісного майнового комплексу по АДРЕСА_1 , який належить ПрАТ Універсам Київ не затверджувався начальником Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, оскільки згідно з АСВП, виконавчі провадження, боржником в яких є позивач, в відділі відсутні.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації визначено Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон), який спрямовано на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

За змістом ч. 1 ст. 2 вказаного Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень обов`язковій державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону; 3) право власності на об`єкт незавершеного будівництва; 4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

В силу приписів ст. 9 загаданого Закону до повноважень суб`єктів державної реєстрації прав належить:1) забезпечення: проведення державної реєстрації прав; ведення Державного реєстру прав; взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; формування та зберігання реєстраційних справ. Зберігання реєстраційних справ у паперовій формі здійснюється виключно виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями за місцезнаходженням відповідного майна; 2) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Положеннями ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державним реєстратором є: 1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки в зв`язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 вказаного Закону державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі; 4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом; 7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує реєстраційні справи у паперовій формі; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

За приписами ч. 1-4 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви. Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав. У випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, речові права на який підлягають державній реєстрації. Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок №1127), визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Положеннями п. 12 Порядку №1127 визначено, що розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, які зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав. Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено законодавством, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів.

Як вище згадувалось, в 1995 році позивач набув права власності на нерухоме майно, зокрема, цілісний майновий комплекс за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу державного комунального майна цілісного майнового комплексу Універсам № 27 Київ від 18.04.1995, Свідоцтвом про власність НОМЕР_1 від 01.08.1995, а також Реєстраційним посвідченням №005326 від 16.08.2002, виданим Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна .

Згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чижиковим О.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу та присвоєнням реєстраційного номеру об`єкта нерухомого майна 1208513980000) за ОСОБА_1 права власності на об`єкт нерухомого майна, цілісний майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер рішення про державну реєстрацію 34487371 від 28.03.2017.

За даними Державного реєстру, підставою виникнення права власності за цим записом стало Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів громадянкою ОСОБА_1. цілісного майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , серія та номер: 1798, виданий 24.03.2017, видавник: приватний нотаріус Макіївського міського нотаріального округу Донецької області Ісаєв Олександр Володимирович.

Відповідно до п. 1.3 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 №68/5 (у редакції станом на 11.10.2012 на час придбання майна на торгах), якщо боржник є юридичною особою, реалізація майна проводиться за місцезнаходженням його постійнодіючого органу або місцезнаходженням майна.

Водночас, в матеріалах справи наявне Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 11.10.2012, реєстраційний № 1798, видане приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Донецької області Ісаєвим О.В., який на підставі Акту про проведення прилюдних торгів, затвердженого начальником Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, посвідчив, що 12.09.2012 за адресою: Донецька область, місто Донецьк, Ворошиловський район, проспект Театральний, будинок 11, офіс 3 проведено прилюдні торги з реалізації арештованого майна, а саме: цілісного майнового комплексу, рухомого майна та нежитлових будівлель, загальною площею 5402 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , яке придбала ОСОБА_1 , які раніше належали ПрАТ Універсам Київ .

З огляду на наведене, реалізація спірного майна на торгах відбулась в м. Донецьку, хоча повинна була відбутись за місцем знаходження цього майна в м. Києві, що є порушенням вимог законодавства, чинного на час здійснення таких дій.

При цьому, матеріалами справи встановлено, що юридична особа позивача, яка наразі має назву ПрАТ Універсам Київ зареєстрована 28.07.1995, інформацію про яку до Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено 04.10.2004, з часу свого заснування не мала іншого місцезнаходження, а ніж те, що зазначено у вказаному державному реєстрі, та яким є: м. Київ, АДРЕСА_1. Доказів на спростування цього відповідачем-1 (апелянтом) не надано, як й жодних доказів на підтвердження того, що в 2012 році постійнодіючий орган ЗАТ Універсам Київ , правонаступником якого є позивач, знаходився в м. Донецьку або в будь-якому іншому місці, ніж за його офіційним місцезнаходженням, тому доводи апелянта в цій частині як безпідставні та необґрунтовані відхиляються апеляційним судом.

Крім цього, матеріалами справи також встановлено, що 13.06.2017 листом № 16531-0-33-17 Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомив позивача, що Акт про придбання з прилюдних торгів цілісного майнового комплексу по АДРЕСА_1 у м. Києві, який належить ПрАТ Універсам Київ , не затверджувався начальником Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, оскільки згідно з АСВП, виконавчі провадження, боржником в яких був позивач, у відділі зареєстрованими не значилися.

Як вище згадувалось, судом враховано, що згідно п. 8 ст. 1 Закону України Про внесення змін до Законів України Про державну виконавчу службу та Про виконавче провадження від 23.06.2005 № 2716-IV в тексті Закону України Про державну виконавчу службу , зокрема, слова Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в усіх відмінках і числах замінено відповідно словами Департамент державної виконавчої служби . Вказана редакція Закону України Про державну виконавчу службу діяла до втрати нею чинності в жовтні 2016, отже станом на момент видачі Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів від 11.10.2012 реєстраційний № 1798, в якому зазначено, що прилюдні торги проведено на підставі затвердженого Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Акту, останній не існував, а відповідним органом був Департамент державної виконавчої служби.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідачем-2 не було надано належної оцінки Свідоцтву про придбання майна з прилюдних торгів від 11.10.2012, виданого Приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Донецької області Ісаєвим О.В., поданого для вчинення реєстрації права власності, оскільки зазначені в даному документі дані суперечили законодавству, чинному на час здійснення реєстраційних дій, тобто відповідачем-2 не було перевірено заявлених прав, зокрема, не надіслано запитів до органів влади про підтвердження переходу права власності на спірне нерухоме майно до ОСОБА_1 ..

Посилання апелянта на те, що виконавче провадження щодо боржника - ЗАТ Універсам Київ , яке було відкрито до 2012 (до моменту проведення прилюдних торгів), а також інформація щодо затвердження Акту про придбання майна з прилюдних торгів не можуть значитись в АСВП, оскільки остання запрацювала лише в 2017, відхиляються апеляційним судом, адже згідно Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 05.08.2016 № 2432/5, автоматизована система виконавчого провадження (далі - Система) - комп`ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.

При цьому, до складу Системи входять електронний архів - частина Системи, яка містить інформацію про завершені виконавчі провадження, паперові справи яких передані до архіву; Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень - окремий спецрозділ, який є архівною складовою частиною Системи та містить відомості про виконавчі провадження, зареєстровані до запровадження Системи, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 20.05.2003 № 43/5 Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2003 за № 388/7709, наказу Міністерства юстиції України від 28.04.2015 № 614/5 Про затвердження Тимчасового порядку автоматичного розподілу виконавчих документів між державними виконавцями і контролю строків виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2015 № 478/26923; Єдиний реєстр боржників - систематизована база даних про боржників, що є складовою Системи та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна; Реєстр рiшень, виконання яких гарантується державою, - складова частина Системи, в якій здійснюється облік рішень, виконання яких гарантується державою, інвентаризація заборгованості за цими рішеннями та їх передача до органу Казначейства.

Таким чином, оскільки до Автоматизованої системи виконавчих проваджень входить, зокрема, Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень - окремий спецрозділ, який є архівною складовою частиною Системи та містить відомості про виконавчі провадження, зареєстровані до запровадження Системи, відкриті до 2012 щодо ЗАТ Універсам Київ виконавчі провадження були би зареєстровані та відображені у вказаній Системі, чого апелянтом доведено в суді не було.

Твердження апелянта про те, що відповідно до відкритих даних, які містяться на сторінках Інтернет ресурсів протягом 2012 в Господарському суді міста Києва розглядались та були прийняті рішення по 5-ти справах за позовами юридичних осіб про стягнення з позивача грошових коштів, що свідчить про те, що позивач в 2012 не тільки мав заборгованість перед кредиторами, а й не погашав ії у встановлені строки й це призвело до порушення проти нього судових справ, жодним чином не свідчать, що за вказаними судовими рішення були видані виконавчі документи, які пред`являлись до виконання в примусового порядку, що мало б наслідком відкриття виконавчих проваджень щодо повивача, за результатами яких 12.09.2012 в м. Донецьку могли б відбутись прилюдні торги, посвідчені приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Донецької області Ісаєв О.В. з виданням 11.10.2012 Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів.

Посилання апелянта на наявні у відкритому доступі Інтернет ресурсів фінансові документи позивача за 2011 та 2012, які, на його думку, можуть підтверджувати наявність у позивача боргових зобов`язань, також жодним чином не підтверджують наявності відкритих щодо позивача виконавчих проваджень.

Разом з цим, з приводу наданих як позивачем, так й відповідачем-1 (апелянтом) суду апеляційної інстанції додаткових доказів слід зазначити, що в силу принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, сутність яких наведено в ст.ст. 13, 14, 74 ГПК України, збирання доказів у справі не є обов`язком суду. Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування у господарському процесі покладено виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Положеннями ст. 80 цього Кодексу чітко врегульовано порядок та строки подання доказів учасниками справи, зокрема, відповідно до ч.ч. 2, 3 цієї статті позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач повинен подати докази разом з поданням відзиву на позовну заяву.

За змістом ч. 4 згаданої статті, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до ч. 5 цієї статті у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання цих доказів.

Отже, за змістом наведених положень закону всі докази, які підтверджують заявлені позовні вимоги мають бути подані позивачем одночасно з такою заявою, а докази, які підтверджують заперечення відповідача мають бути подані ним одночасно з відзивом на позовну заяву, неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем та відповідачем відповідно до суду та належним чином обґрунтована.

За приписами ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, які стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Таким чином, системний аналіз ст.ст. 80, 269 ГПК України свідчить, що докази, якими позивач обґрунтовує вимоги позовної заяви, а відповідач - свої заперечення повинні існувати на момент звернення до суду з відповідною заявою, і саме на сторін покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з відповідною заявою, а саме, позовною заявою чи відзивом на позовну заяву відповідно.

Відсутність доказів як на момент подання позову, так на момент подання відзиву на позовну заяву, а тим більше на момент ухвалення судом оскаржуваного рішення, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів в порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених приписів процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 910/10002/19.

Оскільки надані позивачем та відповідачем-1 (апелянтом) докази до апеляційного суду не були подані ними суду першої інстанції й місцевий суд не давав їм оцінки, більше того частини із зазначених доказів, зокрема, відповіді на відповідні адвокатські запити взагалі не існували на момент розгляду справи судом першої інстанції та на момент ухвалення оскаржуваного рішення, апеляційний суд не знаходить підстав для прийняття наданих як позивачем, так й відповідачем-1 (апелянтом) доказів по справі.

При цьому, слід зазначити, що звернення позивача з відповідними адвокатськими запитами, на які було отримано відповіді (додаткові докази), датовані після ухвалення судового рішення, залежало від волевиявлення самого позивача, який міг звернутись з відповідними звернення (запитами) як до звернення з даним позовом до суду, так й під час розгляду справи судом першої інстанції.

Посилання відповідача-1 (апелянта) на неможливість подання долучених до апеляційної скарги доказів з огляду на відмову суду першої інстанції в задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи через запровадження з 12.03.2020 на всій території України карантину не заслуговують на увагу, адже як встановлено матеріалами справи відповідач-1 належним чином повідомлявся судом першої інстанції про розгляд даної справи ще до запровадження карантину, однак не скористався своїми процесуальними права, не надав жодних заперечень щодо позовних вимог (з долученням доказів на підтвердження своєї позиції та спростування позиції позивача) та жодного разу не з`явився в судове засідання місцевого суду. Крім цього, за текстом клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи не зазначено причин, які безпосередньо перешкоджають йому забезпечити явку свого представника в судове засідання, тоді як саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів.

Не приймаючи додаткові докази, апеляційним судом також враховано, що подаючи апеляційному суду частину додаткових доказів сторони взагалі не обґрунтували неможливості їх подання суду першої інстанції, обмежились лише зазначенням, що цих доказів не існувало або не було у відповідної сторони раніше.

За таких обставин, апеляційний суд визнає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, нежитлові приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1208513980000, за ОСОБА_1 , на підставі Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів №1798 від 24.03.2017, яке вчинено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним реєстратором Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чижиковим Олександром Олександровичем, рішення індексний номер 34487371 від 28.03.2017 11:34:08, які доведено позивачем належними та допустимими доказами й не спростовано відповідачами.

Разом з тим, як встановлено матеріалами справи, в подальшому відповідачем-2 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34581055 від 03.04.2017, яким зареєстровано право власності за відповідачем-4 лише на підставі Акту приймання-передачі нерухомого майна №30/03/2017 від 30.03.2017, підписаного між ОСОБА_1 та ТОВ Універсам Київ плюс , що також є порушенням приписів чинного законодавства щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно, та в свою чергу свідчить, що прийняття Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чижиковим О.О. рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34581055 від 03.04.2017, яким зареєстровано право власності за відповідачем-4 є неправомірним, відтак наявні підстави для задоволення позовних вимог про скасування цього рішення.

З приводу вимог позивача про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, нежитлові приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1208513980000, за Приватним підприємством Універсам Наш дім XXI , на підставі Акту приймання-передачі нерухомого майна б/н від 13.04.2017, яке вчинено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним реєстратором Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ангеловською Ольгою Сергіївною, рішення індексний номер 34782896 від 13.04.2017 17:59:01, слід зазначити, що оскільки реєстраційні дії щодо реєстрації права власності за ОСОБА_1 , а в подальшому за ТОВ Універсам Київ плюс , визнано судом протиправними й такі підлягають скасуванню, рішення за індексним номером: 34782896 від 13.04.2017 є похідним, відповідно вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

Посилання апелянта на протиправне позбавлення його права власності, порушення судом конституційного принципу непорушності права власності з огляду на скасування судом прийнятого відповідачем-3 рішення щодо державної реєстрації права власності за відповідачем-1 як похідної вимоги відхиляються апеляційним судом, адже встановивши наявність підстав для скасування першочергового рішення про державну реєстрації права власності на належне позивачу майно за ОСОБА_1 , на підставі вищезгаданого Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів №1798 від 24.03.2017, суд першої інстанції правомірно скасував як похідні, так й подальші рішення про реєстрацію права власності за відповідачем-4 та за відповідачем-1 відповідно.

Доводи апелянта з приводу неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення, а також з приводу невідповідності висновків місцевого суду обставинам справи, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

За приписами ч.ч. 1, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

За рішенням від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним судами, інші доводи апелянта за текстом його апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 269-270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Універсам Наш дім ХХІ залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2020 у справі № 910/19040/19 - без змін.

Матеріали справи № 910/19040/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 24.05.2021

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді С.Р. Станік

О.В. Тищенко