Постанова

від 17.05.2021 по справі 910/3902/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2021 р. Справа№ 910/3902/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Пашкіної С.А.

Дідиченко М.А.

при секретарі судового засідання Підтикан К.Г.,

за участю представників:

від позивача - Никоненко О.О., ордер серії АР №1031753 від 19.03.2021;

від відповідача - Чулой І.С., ордер серї АР №1040839 від 20.03.2021;

від третіх осіб - представники не прибули,

розглянувши апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича багатопрофільна фірма "Будівельно-шляхове підприємство" та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі №910/3902/20 (суддя Полякова К.В., повний текст складено - 29.12.2020) за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича багатопрофільна фірма "Будівельно-шляхове підприємство"</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "П`єтра Нера", ОСОБА_3 , товариство з обмеженою відповідальністю "Д.Л.К.М." про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування державної реєстрації змін.

ВСТАНОВИВ наступне.

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича багатопрофільна фірма "Будівельно-шляхове підприємство"</a> про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ ВБФ "Будівельно-шляхове підприємство", викладені в протоколі від 07.02.2017 № 07/02; скасування державної реєстрації змін (зміна місцезнаходження, зміна складу або інформації про засновників) до установчих документів юридичної особи ТОВ ВБФ "Будівельно-шляхове підприємство" від 10.02.2017 за № 11031050069026044 та державної реєстрації внесення змін (зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів) про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах від 10.02.2017 за № 11031070070026044.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що участі у Загальних зборах учасників ТОВ Виробнича багатопрофільна фірма "Будівельно-шляхове підприємство" 07.02.2017 не приймав та відповідно не підписував протоколу Загальних зборів учасників №07/02 від 07.02.2017.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі №910/3902/20 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю; визнано недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича багатопрофільна фірма "Будівельно-шляхове підприємство"</a>, оформлене протоколом від 07.02.2017 №07/02; скасовано державну реєстрацію змін (зміна місцезнаходження, зміна складу або інформації про засновників) до установчих документів юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича багатопрофільна фірма "Будівельно-шляхове підприємство"</a> від 10.02.2017 за №11031050069026044 та державну реєстрацію внесення змін (зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів) про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах від 10.02.2017 за №11031070070026044; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича багатопрофільна фірма "Будівельно-шляхове підприємство"</a> на користь ОСОБА_1 6306 грн. витрат зі сплати судового збору.

Місцевий господарський суд, встановивши обставини не підписання позивачем протоколу загальних зборів, дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог в частині визнання недійсними рішень Загальних зборів учасників ТОВ Виробнича багатопрофільна фірма "Будівельно-шляхове підприємство", оформлених вказаним протоколом, та скасування державної реєстрації змін.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити, у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на невірність визначення судом дати, з якої позивач міг дізнатися про порушення свого права.

Крім того, не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі №910/3902/20, доповнивши її посиланням на докази - лист від 27.04.2020 №71/01-16 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І.В., відповідно до якого приватний нотаріус не засвідчувала справжність підписів на протоколі від 07.02.2017 №07/02 за реєстровими номерами 223, 224 учасників ТОВ Виробнича багатопрофільна фірма "Будівельно-шляхове підприємство", та на висновки судових експертів від 27.07.2018 №4-237 та від 10.04.2019 №4-35 за результатами проведення судових почеркознавчих експертиз у кримінальному провадженні №12017080060001090.

Вказана апеляційна скарга позивача мотивована необґрунтованістю відмови суду першої інстанції у прийняті листа від 27.04.2020 №71/01-16 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І.В. та висновків експертиз.

До Північного апеляційного господарського суду 18.03.2021 від відповідача надійшло клопотання про витребування з відділу поліції №1 Запорізького районного управління поліції (69001, м. Запоріжжя, вул. Возз`єднання України 32) з матеріалів кримінального провадження № 12017080060001090 від 17.03.2017 р. засвідчену копію заяви (з додатками), за якою було порушено кримінальне провадження №12017080060001090 від 17.03.2017.

В свою чергу, позивачем 19.03.2021 надано апеляційному суду додаткові докази, а саме протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, пояснення ОСОБА_4 , пояснення ОСОБА_1 .

В судовому засіданні 17.05.2021 представник відповідача відкликав подане клопотання про витребування доказів.

Стосовно додаткових доказів, поданих позивачем, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Позивач жодних доводів не навів та доказів на підтвердження неможливості подання вказаних документів до суду першої інстанції не надав.

За наведених обставин, апеляційним судом вказані документи не приймаються.

Представник апелянта - позивача у справі в судовому засіданні надав пояснення, якими підтримав свою апеляційну скаргу та заперечив проти задоволення скарги відповідача.

В свою чергу, представником іншого апелянта - відповідача у справі надано пояснення, якими він підтримав подану скаргу та заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги позивача.

Треті особи правом на участь представників у даному судовому засіданні не скористалися, хоча про дату час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується реєстром поштових відправлень суду.

При цьому, ОСОБА_2 та ТОВ "Д.Л.К.М." отримано ухвалу суду про призначення даної справи до розгляду на 17.05.2021, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень

Враховуючи те, що неявка представників вказаних осіб в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційних скарг, вони розглянуті судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, в свою чергу, апеляційну скаргу позивача слід задовольнити та змінити мотивувальну частину оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, з наступних підстав.

Відповідно до статуту ТОВ Виробнича багатопрофільна фірма "Будівельно-шляхове підприємство", затвердженого протоколом загальних зборів учасників від 06.06.2016 № 06/06/16, та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасниками (засновниками) товариства значилися ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з розміром часток у статутному капіталі товариства по 50 %, керівник - ОСОБА_4 .

Згідно наявного у матеріалах справи протоколу №07/02, 07.02.2017 відбулись загальні збори учасників ТОВ Виробнича багатопрофільна фірма "Будівельно-шляхове підприємство", на яких вирішено, зокрема: 1) обрати Головою загальних зборів учасників товариства ОСОБА_2 , секретарем - ОСОБА_1 , 2) включити фізичну особу ОСОБА_3 до складу учасників товариства з часткою в статутному капіталі в розмірі 100 % у зв`язку з придбанням частки ОСОБА_2 у розмірі 50 % та ОСОБА_1 у розмірі 50 %, виключено зі складу часників товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у зв`язку з відчуженням часток у статутному капіталі, 3) здійснити перерозподіл часток у статутному капіталі у зв`язку зі зміною складу учасників товариства, а саме визначено, що ОСОБА_3 має частку в статутному капіталі товариства в розмірі 100 %, що еквівалентно 500000 грн., 4) змінити місцезнаходження товариства на наступну адресу: 02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, 5) звільнити ОСОБА_1 з посади директора товариства за згодою сторін з 07.02.2017 на підставі заяви ОСОБА_4 , призначити на посаду директора з 08.02.2017 ОСОБА_3 з правом вчиняти дії від імені товариства без довіреності, 6) виключити ОСОБА_4 з переліку осіб, які мають право вчиняти дії від імені товариства без довіреності, 8) затвердити статут товариства в новій редакції.

Відповідно до відомостей із протоколу, на зборах були присутні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що володіли частками в статутному капіталі в розмірі по 50 %, та запрошений ОСОБА_3 .

Даний протокол загальних зборів містить позначення щодо засвідчення справжності підписів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які зроблені в присутності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І.В.; зареєстровано в реєстрі за № 223, 224.

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10.02.2017 внесені зміни, відповідно до яких засновником (учасником) ТОВ Виробнича багатопрофільна фірма "Будівельно-шляхове підприємство" та керівником зазначено ОСОБА_3 .

До Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.03.2017 внесено відомості за № 12017080060001090 щодо використання заздалегідь підробленого протоколу загальних зборів ТОВ Виробнича багатопрофільна фірма "Будівельно-шляхове підприємство".

Позивач, в обґрунтування даного позову зазначає про те, що участі у Загальних зборах учасників ТОВ Виробнича багатопрофільна фірма "Будівельно-шляхове підприємство" 07.02.2017 не приймав та відповідно не підписував протоколу Загальних зборів учасників №07/02 від 07.02.2017.

На підтвердження вказаних обставин позивачем було подано до суду першої інстанції наступні докази:

лист від 27.04.2020 № 71/01-16 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І.В., відповідно до якого приватний нотаріус не засвідчувала справжність підписів на протоколі від 07.02.2017 № 07/02 за реєстровими № 223, 224 учасників ТОВ "Виробнича багатопрофільна фірма "Будівельно-шляхове підприємство" ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

висновки судових експертів від 27.07.2018 № 4-237 та від 10.04.2019 № 4-35 за результатами проведення судових почеркознавчих експертиз у кримінальному провадженні № 12017080060001090;

відповідь від 30.07.2020 № 184/І-9162 Державної прикордонної служби України.

Стосовно вказаних позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 145 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначає, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.

До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить: 1) визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання; 2) внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу; 3) створення та відкликання виконавчого органу товариства; 4) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів; 5) затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства; 6) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; 7) виключення учасника із товариства; 8) прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Права учасників товариства визначені ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

За ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) учасники господарського товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах.

Відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

У відповідності до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.

Відповідно до пункту 5.2.1.1 статуту ТОВ Виробнича багатопрофільна фірма "Будівельно-шляхове підприємство" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють в сукупності більш як 50 % голосів. З питань визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання, внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють в сукупності більш, як 50 % загальної кількості голосів учасників товариства.

Згідно до пункту 17, 18, 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", рішення загальних зборів учасників є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства можуть бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства, позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах, порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є прийняття загальними зборами рішень за відсутності кворуму для проведення загальних зборів. Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства.

Позивач, в свою чергу, заперечує свою присутність на вказаних Загальних зборах та вказує про не підписання ним протоколу №07/02 Загальних зборів учасників ТОВ Виробнича багатопрофільна фірма "Будівельно-шляхове підприємство", на підтвердження чого надав суду: лист від 27.04.2020 № 71/01-16 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І.В.; висновки судових експертів від 27.07.2018 № 4-237 та від 10.04.2019 № 4-35 та відповідь від 30.07.2020 № 184/І-9162 Державної прикордонної служби України.

Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване наразі рішення, не прийняв, як докази вказані лист приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І.В. та висновки судових експертів.

Так, щодо листа нотаріуса, суд з посиланням на положення ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, вказав, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В свою чергу, не прийняття висновків експертиз мотивовано тим, що останні проведені не на підставі постанов слідчого судді, а на підставі постанов слідчого - лейтенанта поліції, що суперечить положенням статті 242 КПК України.

Рішення суду про задоволення позову прийнято на підставі відповіді від 30.07.2020 № 184/І-9162 Державної прикордонної служби України, згідно якої 07.07.2016 ОСОБА_1 виїхав з України за напрямом Київ - Амстердам та повернувся до України (Києва) 07.03.2017 з Франкфурту.

Отже, станом на 07.02.2017 - дату проведення в м. Києві спірних загальних зборів ТОВ Виробнича багатопрофільна фірма "Будівельно-шляхове підприємство", ОСОБА_1 не перебував в Україні та, відповідно, у місті Києві.

Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги позивача про необґрунтованість не прийняття як належних та допустимих доказів листа нотаріуса та висновків експертиз, з огляду на наступне.

Так, місцевим господарським судом не наведено жодного обґрунтування недопустимості як доказу листа нотаріуса.

Апеляційний суд зазначає, що хоча сам собі вказаний лист про не посвідчення нотаріусом підпису, зокрема, позивача, на спірному протоколі зборів учасників, не може прямо підтвердити обставини його підробки, разом з тим у сукупності із іншими доказами (про що буде наведено нижче), наявний документ підтверджує обґрунтованість доводів позивача в частині відсутності його на загальних зборах 07.02.2017 та не підписання спірного протоколу.

Колегія суддів, оцінивши вказаний доказ, не знайшла підстав для його не прийняття як допустимого.

Стосовно висновку експерта від 27.07.2018 № 4-237 складеного за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 12017080060001090, слід зазначити наступне.

При цьому, апеляційний суд не надає оцінки іншому висновку від 10.04.2019 № 4-35, поданому позивачем, оскільки він стосується проведення експертизи з метою встановлення належності підпису на спірному протоколі зборів ОСОБА_2 , тобто особі яка не є позивачем у даній справі.

В свою чергу, обставини порушення оскаржуваними рішеннями зборів учасників прав наведеної особи, яка не є позивачем та відповідних вимог не заявляла, не підлягають дослідженню та встановленню в межах даного судового провадження.

Так, дійсно, станом на момент як призначення, так і складення вказаного висновку від 10.04.2019 № 4-35, ч. 1 статті 242 Кримінального процесуального кодексу України було передбачено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду , наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Разом з тим, вказана редакція наведеної статті не підлягає застосуванню у даному випадку, враховуючи наступне.

Частина перша статті 242 Кримінального процесуального кодексу України у наведеній редакції була викладена згідно Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, при цьому у примітках до неї вказано, що такі зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін - див. пункт 4 § 2 розділу 4 Закону; в редакції Закону № 187-IX від 04.10.2019 .

Згідно пункту 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 підпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

Відповідно до Прикінцевих Положень Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 він набирає чинності з дня початку роботи Верховного Суду, визначеного рішенням його Пленуму відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 31, ст. 545), опублікованим у газеті "Голос України", крім:

змін до Закону України "Про Вищу раду правосуддя", передбачених розділом 4 цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону;

змін до частини третьої статті 82, пунктів 4, 6 частини першої статті 106, статей 133, 147, 152, 155, розділу XII Закону України "Про судоустрій і статус суддів", які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду 30.11.2017 № 2 визначено днем початку роботи Верховного Суду 15 грудня 2017 року.

Таким чином, Закон № 2147-VIII від 03.10.2017 набрав чинності 15 грудня 2017 року.

Отже, відповідно зміни внесені до ч. 1 статті 242 Кримінального процесуального кодексу України Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 були введені в дію 15.03.2018, тобто через три місяці після набрання чинності цим Законом.

Як вказано в Законі, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

Відомості про кримінальне правопорушення щодо використання заздалегідь підробленого протоколу загальних зборів ТОВ Виробнича багатопрофільна фірма "Будівельно-шляхове підприємство" були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.03.2017, тобто до введення в дію 15.03.2018 Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 змін в ч. 1 статті 242 Кримінального процесуального кодексу України, а тому відповідно положення вказаної статті в новій редакції не підлягають застосуванню у даному випадку.

Згідно попередньої редакції ч. 1 статті 242 Кримінального процесуального кодексу України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Пунктом 19 ст. 3 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що стороною кримінального провадження - з боку обвинувачення є, зокрема, слідчий.

За наведених обставин, проведення експертизи на підставі слідчого не є порушенням положень вказаної статті.

Таким чином, наведене місцевим господарським судом мотивування не прийняття, зокрема, висновку експерта від 27.07.2018 № 4-237 з підстав суперечності положенням статті 242 Кримінального процесуального кодексу України через проведення експертизи не на підставі постанови слідчого судді, а на підставі постанови слідчого - лейтенанта поліції є неправильним.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч. 1, ч. 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Колегією суддів було досліджено вказаний висновок експертизи від 27.07.2018 № 4-237 та встановлено відсутність підстав для його не прийняття, як належного доказу.

Так, згідно вказаного висновку підпис в графі "Секретар зборів" на наданому для дослідження протоколі №07/02 від 07.02.2017 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Стосовно рецензії на вказаний висновок, що була надана відповідачем, слід зазначити наступне.

Згідно Рецензії №32 від 10.08.2020 Висновок від 27.07.2018 № 4-237 в цілому виконаний з дотриманням науково - методичних рекомендацій з питань підготовки, призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, відповідає вимогам інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень, але категоричний висновок щодо виконавця підписів ОСОБА_6 в досліджуваних документах викликає сумнів щодо повноти, об`єктивності та обґрунтованості проведеного дослідження в силу того, що судовим експертом не досліджувалася та не спростована версія автопідлогу підписів.

По перше, слід вказати, що позивачем у справі та особою, підписи якої досліджувалися на спірному протоколі, а також було встановлено їх підроблення є ОСОБА_1 , а не ОСОБА_6 , як зазначено у Рецензії.

Крім цього, стосовно не дослідження та не доведення версії автопідлогу підписів, колегія суддів зазначає, що основним завданням почеркознавчої експертизи є встановлення приналежності почерку рукопису й підпису конкретній людині.

Відповідно при проведенні вказаного виду дослідження вирішується питання чи зроблений підпис особисто конкретною людиною або підпис фальсифіковано.

Отже, експертом у будь якому разі досліджуються обставини можливості навмисної зміни підпису особою, від імені якої він значиться.

У даному випадку, експертом дано чітку відповідь про виконання підпису на спірному протоколі не ОСОБА_1 , а іншою особою, а тому наведений висновок у рецензії щодо не дослідження автопідлогу підпису не може бути підставою для неприйняття висновку експертизи.

При цьому, слід зазначити, що колегією суддів здійснюється оцінка вказаного висновку судової експертизи в сукупності разом із іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

Так, згідно відповіді від 30.07.2020 № 184/І-9162 Державної прикордонної служби України, 07.07.2016 ОСОБА_1 виїхав з України за напрямом Київ - Амстердам та повернувся до України (Києва) 07.03.2017 з Франкфурту.

Отже, станом на 07.02.2017 - дату проведення в м. Києві спірних загальних зборів ТОВ Виробнича багатопрофільна фірма "Будівельно-шляхове підприємство", ОСОБА_1 не перебував в Україні та, відповідно, у місті Києві.

Окрім наведеного, відповідно до листа від 27.04.2020 № 71/01-16 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І.В., вона не засвідчувала справжність підписів на протоколі від 07.02.2017 № 07/02 за реєстровими № 223, 224 учасників ТОВ Виробнича багатопрофільна фірма "Будівельно-шляхове підприємство" ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Таким чином, враховуючи наведене у сукупності, а саме з огляду на:

відсутність доказів повідомлення позивача (який станом на момент прийняття спірних рішень загальних зборів учасників ТОВ був його учасником із часткою у розмірі 50 % статутного капіталу) про призначення та проведення 07.02.2017 загальних зборів;

висновок експерта від 27.07.2018 № 4-237, яким встановлено, що підпис на протоколі №07/02 від 07.02.2017 в графі "Секретар зборів" виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою;

відомості Державної прикордонної служби України щодо не перетинання державного кордону ОСОБА_1 у період з 07.07.2016 по 06.03.2017;

пояснення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І.В., щодо не засвідчення справжності підписів на протоколі від 07.02.2017 № 07/02 за реєстровими № 223, 224 учасників ТОВ Виробнича багатопрофільна фірма "Будівельно-шляхове підприємство" ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ,

колегія суддів дійшла висновку про порушення процедури скликання Загальних зборів, через неповідомлення позивача про їх призначення та проведення, а також про те, що до протоколу Загальних зборів внесено недостовірні відомості щодо присутності позивача та їх участі в прийнятті рішень.

Наведені порушення є підставою для визнання недійсними рішень Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича багатопрофільна фірма "Будівельно-шляхове підприємство"</a>, оформлених протоколом від 07.02.2017 № 07/02.

Таким чином, висновок місцевого господарського суду щодо обґрунтованості позовних вимог про визнання недійсними рішень Загальних зборів учасників ТОВ Виробнича багатопрофільна фірма "Будівельно-шляхове підприємство", оформлених протоколом від 07.02.2017 № 07/02, визнається колегією суддів правомірним.

Разом з тим, мотивувальна частина підлягає зміні в частині висновку суду щодо не прийняття як доказів висновку експерта від 27.07.2018 № 4-237 та листа нотаріуса.

Стосовно заяви відповідача про застосування строку позовної давності, слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність як цивільно-правова категорія наділена такими ознаками: 1) має юридичний склад; 2) позначає сплив строку; 3) має правоприпиняючий характер, оскільки припиняє право на позов у матеріальному розумінні (право на задоволення позову); 4) застосовується у випадках порушення цивільних прав та інтересів особи; 5) встановлюється щодо вимог, які мають майновий характер, і деяких нематеріальних благ, передбачених законом; 6) застосовується лише за ініціативою сторони спору.

Застосування позовної давності (в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практики Європейського Суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ)) забезпечує в національній системі права виконання принципу верховенства права, складовою частиною якого є правова визначеність.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ для того, щоб те або інше обмеження права на суд (в тому числі лімітування цього права часовими рамками) вважалося виправданим, мають бути додержані такі умови: 1) обмеження не повинно перешкоджати доступу до суду в такий спосіб чи такою мірою, щоб зводити нанівець саму сутність цього права; 2) таке обмеження повинно мати легітимну мету; 3) має бути забезпечене належне пропорційне співвідношення між використаними засобами та поставленою метою (пункт 51 рішення від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" за заявами № 22083/93, 22095/93; пункт 31 рішення від 04.12.1995 у справі "Беллет проти Франції" (Bellet v. France) за заявою № 23805/94, пункт 75 рішення від 07.12.2010 у справі "Seal v. The United Kingdom" за заявою №50330/07), а саме: - строк позовної давності не повинен бути очевидно й надмірно коротким (unduly short) (пункт 76 рішення від 18.03.2008 у справі "Dacia S.R.L. v/ Moldova" за заявою № 3052/04); - застосування позовної давності має бути передбачуваним (пункт 76 рішення від 20.05.2010 у справі "Lelas v. Croatia" за заявою №55555/08); - механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, пере ривання та поновлення строку позовної давності, а також мусить корелюватися із суб`єктивним фактором, а саме обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункт 52 рішення від 20.12.2007 у справі "Phinikaridou v. Cyprus" за заявою № 23890/02).

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) аспекти.

Згідно з положеннями частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України у визначенні початку перебігу строку позовної давності має значення не лише встановлення, коли саме особа, яка звертається за захистом свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу, довідалася про порушення цього права або про особу, яка його порушила, а й коли ця особа об`єктивно могла дізнатися про порушення цього права або про особу, яка його порушила.

Обов`язок позивача довести, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач вказує, що 16.03.2027 від директора ТОВ Виробнича багатопрофільна фірма "Будівельно-шляхове підприємство" - ОСОБА_4 дізнався про те, що згідно інформації з Державного реєстру він вже не є учасником товариства.

Відповідач, в свою чергу, в апеляційній скарзі вказує, що позивач міг дізнатися про порушення свого права 10.02.2017, тобто з дати внесення до Державного реєстру відомостей щодо зміни складу учасників.

Колегія суддів зазначає, що хоча й учасник товариства повинен бути обізнаним стосовно своїх справ, разом з тим, наведене не покладає на нього обов`язку з постійної перевірки даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

При цьому, апеляційним судом враховується, що позивач повернувся на територію України лише 07.03.2017, а також, що повідомлення про вчинення кримінального правопорушення внесено до Реєстру 17.03.2017.

Також, слід зазначити, що про зміст спірного протоколу зборів позивач дізнався після 02.11.2017, оскільки на підставі ухвали слідчого судді від 03.10.2017 (т.2, а.с.140) його було вилучено лише 02.11.2017 (т.2, а.с.141-142).

Необізнаність зі змістом оскаржуваних наразі рішень, що оформлені спірним протоколом, унеможливлювало захист позивачем своїх прав.

Європейський суд з прав людини наголосив, що механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20.12.2007 у справі "Фінікарідов проти Кіпру").

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992).

Стосовно посилань апелянта - відповідача у справі, що пояснення ОСОБА_4 (директора товариства) в частині коли він дізнався про зміну відомостей щодо товариства та його учасників є суперечливими, слід зазначити, що наведене жодним чином не доводить обставин повідомлення вказаною особою позивачу спірних обставин раніше 16.03.2017.

При цьому, обставини стосовно дати коли директор товариства дізнався чи міг дізнатися про зміну відомостей стосовно товариства не входять до предмету доказування у даній справі та не можуть спростувати доводів позивача в наведеній частині.

Доводи відповідача про можливість спілкування позивача з директором товариства до 16.03.2017, оскільки вказані особи пов`язані родинними зв`язками, не підтверджені належними доказами.

За наведених обставин, колегія суддів не погоджується із доводами апеляційної скарги відповідача про те, що облік строку позовної давності розпочався з 10.02.2017.

Із наведеним позовом позивач звернувся до суду 13.03.2020 (т.1, а.с.43), що з урахуванням дати коли позивач довідався про порушення свого права (16.03.2017) свідчить про відсутність обставин пропуску строку позовної давності.

Отже, вимоги про визнання недійсними рішень Загальних Зборів учасників Товариства обґрунтовано задоволені місцевим господарським судом.

Крім цього, оскільки реєстрація змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 11031050069026044 та № 11031070070026044, є наслідком прийняття вказаних рішень загальних зборів, які визнані недійсними в судовому порядку, тому вона обґрунтовано скасована судом першої інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч.4 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а мотивувальна частина оскаржуваного рішення суду першої інстанції - зміні в частині висновку щодо неприйняття як доказів висновку експертизи та листа нотаріуса. В решті рішення - залишається без змін.

В свою чергу, апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, та відповідно судові витрати понесені скаржником у зв`язку з її поданням покладаються на нього.

Крім цього, оскільки апеляційна скарга позивача задовольняється апеляційним судом, витрати за її подання відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича багатопрофільна фірма "Будівельно-шляхове підприємство"</a> на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі №910/3902/20 залишити без задоволення.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі №910/3902/20 задовольнити повністю.

4. Змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі №910/3902/20, виклавши її в редакції цієї постанови. У решті рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі №910/3902/20 залишити без змін.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича багатопрофільна фірма "Будівельно-шляхове підприємство"</a> (м. Київ, вул. Маяковського, 68, оф. 233; ідентифікаційний код 19276012) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 9 459 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 24.05.2021 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді С.А. Пашкіна

М.А. Дідиченко