Рішення

від 23.04.2021 по справі 300/644/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2021 р. справа № 300/644/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Шумея М.В.,

при секретарі судового засідання Шпак М.М.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Мельника І.І.,

представника третьої особи Мандзюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бурштинської міської ради Галицького району Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державна регуляторна служба України про визнання протиправними, скасування рішень, стягнення шкоди у розмірі нарахованого та сплаченого позивачем податку на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Насташинської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області (надалі також - відповідач), про визнання протиправними, скасування рішень та стягнення шкоди у розмірі нарахованого та сплаченого позивачем податку на нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржені рішення від 05.06.2016 Про встановлення ставок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки , від 14.05.2018 Про місцеві податки та збори , які стали підставами нарахування податку за нерухоме майно (корівник) за 2017, 2018 роки не були оприлюднені у встановленому законодавством порядку, та, як наслідок, є нечинними. Крім того, позивач вказує, що оскаржені рішення прийняті без дотримання процедури прийняття регуляторних актів, що передбачена Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , а саме:

- їх проект не був внесений до плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів;

- без підготовки аналізу регуляторного впливу до проекту регуляторного акта, без розгляду ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями (зокрема, її ініціатив, розгляд яких відповідачем, на її думку, умисно неодноразово переносився більше ніж на півроку, або ігнорувався, щоб не бути врахований при прийнятті рішення);

- без подання до комісії з питань реалізації державної регуляторної політики або до постійної комісії відповідної ради, без подання до Державної регуляторної служби України проекту регуляторного акта разом з аналізом його регуляторного впливу та експертним висновком відповідальної постійної комісії стосовно регуляторного впливу цього проекту (стаття 34 Закону) для отримання пропозицій щодо удосконалення проекту регуляторного акта відповідно до принципів державної регуляторної політики.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями адміністративну справу №300/644/20 передано головуючому судді ОСОБА_2 .

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.04.2020 відкрито провадження по даній справі №300/644/20 та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

12.05.2020 від відповідача на адресу суду надійшов відзив №46ОС від 30.04.2021, згідно якого представник заперечив проти позовних вимог. У відзиві відповідач вказує, що оскаржені рішення є законними нормативно-правовими актами, що прийняті, відповідно до чинного законодавства України на легітимних сесіях Насташинської сільської ради, з метою поповнення бюджету сільської ради. На даний час, рішення від 05.06.2016 Про встановлення ставок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є нечинним у зв`язку з прийняттям рішення від 14.05.2018 Про місцеві податки та збори , що набрало чинності з 01.01.2019. Строк дії рішення від 05.06.2016 склав період із 01.01.2017 по 31.12.2018. Також представник відповідача зазначає, що вказане рішення від 05.06.2016 після прийняття було оприлюднене на інформаційному стенді - дошці оголошень Насташинської сільської ради. Рішення від 14.05.2018 Про місцеві податки та збори також було оприлюднене на інформаційному стенді - дошці оголошень Насташинської сільської ради та опубліковано в офіційному виданні Галицької районної газети Галицьке слово №30 від 10.08.2018. Відповідач відмічає, що до оскаржених рішень вимоги Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності не застосовуються. Враховуючи вищенаведене, відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити (т. 1 а.с. 116-118).

22.05.2020 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив від 15.05.2021, в якому позивач відмічає, що сільська рада приймаючи ставки податку на нерухоме майно на відповідний рік зобов`язана здійснити кількісні і якісні розрахунки з врахуванням майна, яке є об`єктом оподаткування (типу об`єкту), майнового стану та рівня доходів населення, кількості платників податку кожної категорії, місця розташування об`єктів нерухомості, та визначеного п. 266.2.2 Податкового кодексу України переліку, що не є об`єктом оподаткування. Позивач звернув увагу, що відповідач підтверджує у відзиві і відповіді на адвокатський запит, що у офіційних засобах масової інформації проекти оскаржуваних рішень не публікувались, як не публікувався план регуляторної діяльності на відповідні роки, не проводились і жодні відстеження, не розроблявся аналіз регуляторного впливу проекту рішення. Такими діями мешканці громади, на думку позивача, були позбавлені права на публічну інформацію, права подати свої зауваження, пропозиції чи рекомендації та брати участь у обговоренні і прийнятті даних рішень. Серед іншого, ОСОБА_1 також вказує, відповідач як орган місцевого самоврядування є суб`єктами владних повноважень, що здійснює владні управлінські функції відповідно до законодавства та є розпорядником інформації, то стосується великого загалу громадян. Тому, визначеним статтею 14 Закону України Про доступ до публічної інформації обов`язком розпорядника інформації є оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами. Зокрема, нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньо-організаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню. Інформація, передбачена частиною першою статті 15 Закону України Про доступ до публічної інформації, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа . У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту, така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації. Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. Оскільки, оскаржувані рішення прийняті з порушенням податкового законодавства, законодавства щодо регуляторної діяльності, щодо інформації та публічної інформації, то вказане тягне за собою подальше порушення прав громадян, а тому такі рішення підлягають до визнання протиправними, а діючі до скасування (т. 1 а.с. 122-128).

Від відповідача, 01.06.2020, надійшло заперечення, згідно якого представник відповідача вказує серед іншого про те, що звернувшись до суду з адміністративним позовом позивачем залишено поза увагою те, що діючим законодавством України визначено норму, яка чітко вказує на те, що до рішень органу місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, як у 2016, так і у 2017 та 2018 роках, вимоги Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , - не застосовуються. Це правило визначено, зокрема в п. 4 розділу II Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році від 24.12.2015 за №909-VIII, в п. 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році від 20.12.2016 за №1791-VІІІ, в п. 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07.12.2017 за №2245-VІІІ і стосується як рішення Насташинської сільської ради від 05.06.2016 Про встановлення ставок на нерухоме манно, відмінне від земельної ділянки , так і рішення Насташинської сільської ради від 14.05.2018 Про місцеві податки та збори . З урахуванням наведеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позову (т. 1 а.с. 171-181).

Від позивача, 22.06.2020, надійшла відповідь на заперечення від 18.06.2021, в якій позивач відмічає, що відповідно до положень статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію. Крім того, відмічає, що оскаржене рішення від 05.06.2016 Про встановлення ставок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки не було оприлюднене в жодних офіційних газетах чи виданнях. Так само як і оскаржене повне рішення від 14.05.2018 Про місцеві податки та збори не було опубліковано у друкованих ЗМІ. При цьому, позивач зазначає, що кожен має право на підставі статті 56 Конституції України на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади чи органів місцевого самоврядування. Оскільки відповідачем, як вважає позивач, йому нанесено шкоду оскарженими рішеннями, то ОСОБА_1 вважає, що має право на відшкодування шкоди у розмірі нарахованого та сплаченого позивачем податку на нерухоме майно (т. 1 а.с. 203-208).

22.06.2020 у зв`язку із відрахуванням зі штату суду судді ОСОБА_2 згідно наказу №121-ОС справу №300/644/20 передано на повторний автоматизований розподіл справ.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями адміністративну справу №300/644/20 передано головуючому судді Шумею М.В.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 прийнято до провадження дану адміністративну справу та призначено судовий розгляд.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 позов ОСОБА_1 до Насташинської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області про визнання протиправним, скасування рішень від 05.06.2016 про встановлення ставок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, від 14.05.2018 про місцеві податки і збори та стягнення шкоди залишено без розгляду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суд від 19.11.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №300/644/20 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

08.12.2020 адміністративна справа №300/644/20 надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду та цього ж дня зареєстрована автоматизованою системою документообігу Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 задоволено клопотання представника позивача та замінено відповідача - Насташинську сільську раду Галицького району Івано-Франківської області її правонаступником - Бурштинською міською радою.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 задоволено клопотання ОСОБА_1 та залучено Державну регуляторну службу України в особі сектору Державної регуляторної служби України в Івано-Франківській області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 закрито підготовче провадження в даній адміністративній справі та призначено судовий розгляд справи по суті на 23.04.2021 о 10:00 год.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов в повному обсязі з мотивів, викладених у позові та заяві про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Представника третьої особи підтримав позовні вимоги і просив позов задоволити в повному обсязі.

Розглянувши адміністративну справу в порядку загального позовного провадження, заслухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши і оцінивши докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Позивач є власником нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки а саме: корівника загальною площею 1528,7 кв.м. за АДРЕСА_1 .

Насташинською сільською радою рішенням четвертої сесії сьомого демократичного скликання від 05.06.2016 Про встановлення ставок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки , встановлено з 01.01.2017 ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 1 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м. бази оподаткування.

На підставі прийнятого відповідачем рішення від 05.06.2016, ГУ ДФС в Івано-Франківській області здійснено нарахування ОСОБА_1 податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік та 17.08.2018 винесено податкове повідомлення-рішення №002453-1302-0921, яким визначено суму податкового зобов`язання за вказаний період в розмірі 24 459,20 грн. (а.с. 40).

Також, Насташинською сільською радою рішенням п`ятнадцятої сесії сьомого демократичного скликання від 14.05.2018 Про місцеві податки та збори встановлено з 01.01.2019 ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб, у розмірі 0,3% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м. бази оподаткування.

На підставі прийнятого відповідачем рішення від 14.05.2018, ГУ ДФС в Івано-Франківській області здійснено нарахування ОСОБА_1 податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік та 28.05.2019 винесено податкове повідомлення-рішення №0115847-5113-0921, яким визначено суму податкового зобов`язання за вказаний період в розмірі 28 456,75 грн. (а.с. 41).

Вважаючи, що оскаржені рішення відповідачем прийнято з порушенням закону, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК України, до місцевих податків належать податок на майно.

Пунктом 10.3 статті 10 ПК України визначено, що місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Відповідно до пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України (надалі також ПК України) сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Згідно з підпунктом 12.3.1 пункту 12.3 статті 12 ПК України, встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.

Приписами підпункту 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 ПК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях.

Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно з пунктом 12.5 статті 12 ПК України, офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Статтею 1 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності від 11.09.2003 №1160-IV (далі - Закон №№1160-IV) визначено, що регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Відповідно до положень статті 8 та статті 9 Закону №1160-IV стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу. Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.

Кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань. Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Приписами частини 2 статті 13 Закону №1160-IV встановлено, що повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

Звіт про відстеження результативності регуляторного акта оприлюднюється шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці цього регуляторного органу в мережі Інтернет.

Кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань.

Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.

Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.

За змістом статті 34 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності від 11.09.2003 № 1160-IV, кожен проект регуляторного акта, що внесений на розгляд до сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, подається до відповідальної постійної комісії для вивчення та надання висновків про відповідність проекту регуляторного акта вимогам статей 4 та 8 цього Закону.

Відповідальна постійна комісія забезпечує підготовку експертного висновку щодо регуляторного впливу внесеного проекту регуляторного акта, який разом з цим проектом та підписаним аналізом регуляторного впливу подається до уповноваженого органу для підготовки у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку пропозицій щодо удосконалення проекту відповідно до принципів державної регуляторної політики (далі - пропозиції уповноваженого органу).

При представленні на пленарному засіданні сесії ради проекту регуляторного акта голова відповідальної постійної комісії доповідає висновки цієї постійної комісії про відповідність проекту регуляторного акта вимогам статей 4 та 8 цього Закону, а також пропозиції уповноваженого органу разом з рішенням постійної комісії щодо їх врахування.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до п. 4 розділу II Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році від 24.12.2015 за №909-VIII, п. 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році від 20.12.2016 за №1791-VІІІ, п. 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07.12.2017 за №2245-VІІІ установлено, що у 2016, 2017 та у 2018 році відповідно, до рішень про встановлення місцевих податків і зборів, прийнятих органами місцевого самоврядування, не застосовуються вимоги підпункту, зокрема, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, статті 12 Податкового кодексу України та Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Таким чином, законодавцем у 2016, 2017 та у 2018 році відтерміновано обов`язок проходження процедур регуляторного акта.

Однак, суд звертає увагу, що в даному випадку предметом оскарження є нормативно-правові акти, що прийняті органом місцевого самоврядування, в частині встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та пільг із сплати такого податку фізичними особами.

Абзацом 1 статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно із статтею 2 Закону України Про місцеве самоврядування від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР), місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №280/97-ВР, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 13 Закону №280/97-ВР передбачено, що територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов`язковому розгляду органами місцевого самоврядування.

Статтею 25 Закону №280/97-ВР встановлено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 5 частини 3 статті 50 Закону України Про місцеве самоврядування в України , секретар сільської, селищної, міської ради забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організує контроль за їх виконанням, забезпечує оприлюднення рішень ради відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації , забезпечує офіційне оприлюднення рішень ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення радою регуляторної діяльності, та інформації про здійснення радою регуляторної діяльності.

Відповідно до приписів частин 1, 2, 5, 10 статті 59 Закону №280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до частини 11 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації .

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 15 Закону України Про доступ до публічної інформації від 13.01.2011 №2939-VI, в редакції чинній на час прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, розпорядники публічної інформації зобов`язані оприлюднювати, зокрема, нормативно-правові акти та акти індивідуальної дії (крім внутрішньо організаційних), прийняті розпорядником.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України Про доступ до публічної інформації , інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішення відповідача від 05.06.2016 Про встановлення ставок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки не було оприлюднене ні в офіційних друкованих виданнях, ні на офіційному веб-сайті відповідача.

Доводи відповідача про те, що після прийняття оскаржене рішення від 05.06.2016 Про встановлення ставок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки було оприлюднене на інформаційному стенді - дошці оголошень Насташинської сільської ради жодними доказами не підтверджено, а тому такі доводи відповідача є безпідставними.

Крім того, суд встановив, що оскаржене рішення від 14.05.2018 Про місцеві податки та збори було опубліковане лише 10.08.2018 у газеті Галицьке слово №30, тобто з порушенням порядку та строку опублікування.

Доводи відповідача про те, що після прийняття оскаржене рішення від 14.05.2018 Про місцеві податки та збори було оприлюднене на інформаційному стенді - дошці оголошень Насташинської сільської ради жодними доказами не підтверджено, а тому такі доводи відповідача є безпідставними.

З наведеного суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи спірні рішення не діяв у спосіб, встановлений законодавством України, а саме положеннями Законів України Про місцеве самоврядування в Україні та Про доступ до публічної інформації .

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, проаналізувавши вимоги чинного законодавства та дослідивши долучені до матеріалів справи докази, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням порядку їх прийняття, є протиправними, та, відповідно мають бути скасовані.

Щодо позовних вимог про стягнення шкоди у розмірі нарахованого та сплаченого позивачем податку на нерухоме майно, то суд зазначає, що такий податок сплачений позивачем на підставі податкових повідомлень-рішень, винесених ГУ ДФС в Івано-Франківській області, яке не є відповідачем по справі чи іншим учасником справи. Отже, позовні вимоги в цій частині є необґрунтовані і до задоволення не підлягають.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, №303-A, пункт 29).

Крім того, згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин та наведених правових положень, суд зауважує, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій при прийнятті оскаржених рішень, натомість, позивачем частково доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бурштинської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області як правонаступника Насташинської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області на користь позивача частину сплаченого судового збору в розмірі 840,80 грн., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Насташинської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області від 05.06.2016 Про встановлення ставок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки .

Визнати протиправним та скасувати рішення Насташинської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області від 14.05.2018 Про місцеві податки та збори , в частині встановлення податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бурштинської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 );

відповідача - Бурштинська міська рада (код ЄДРПОУ 04357466, вул. Січових Стрільців, 4, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область, 77111);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державна регуляторна служба України (код ЄДРПОУ 39582357, вул. Арсенальна, 9/11, м. Київ, 01011).

Суддя Шумей М.В.

Рішення суду складене в повному обсязі 05 травня 2021 р.