Рішення

від 24.05.2021 по справі 600/492/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/492/21-а

Cуддя Чернівецького окружного адміністративного суду Брезіна Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №24-3304/14-20-СГ від 25.11.2020 р.;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області затвердити погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності сільськогосподарського призначення з подальшою передачею у власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 7323085700:03:012:0023 площею 1,5000 га для ведення особистого селянського господарства на території Припрутської сільскої ради, за межами населеного пункту, Новоселицького району, Чернівецької області.

В обґрунтуванні позовних вимог, зазначених у позові позивач зазначає про безпідставність оскаржуваного наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про відмову в затверджені погодженого проекту землеустрою на підставі ч. 14 ст. 123 ЗК України та вказує на обов`язок Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області затвердити погоджений проект землеустрою.

У відзиві на позов Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області зазначає, що не погоджується із заявленими вимогами та вказує на правомірність прийнятого оскаржуваного наказу про відмову в затверджені проекту землеустрою на підставі ч. 14 ст. 123 ЗК України, якою визначено невідповідність вимогам законів та прийнятих до них нормативно-правових актів. Крім того, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог зобов`язального характеру та стверджує, що дії із затвердження проекту землеустрою відносяться до дискреційних повноважень Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області.

Рух справи у суді

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.02.2021 р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 13.01.2020 р. №24-102/14-20-сг надано позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність із земель державної власності сільськогосподарського призначення земельної ділянки площею 1,50 га для ведення особистого селянського господарства на території Припрутської сільської ради, за межами населеного пункту, Новоселицького району, Чернівецької області. (а.с. 9).

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 13.01.2020 р. №24-102/14-20-сг ТзОВ "Глобус КО" розроблено технічну документацію із землеустрою (проект землеустрою) щодо відведення у власність позивача із земель державної власності сільськогосподарського призначення земельної ділянки площею 1,50 га для ведення особистого селянського господарства на території Припрутської сільської ради, за межами населеного пункту, Новоселицького району, Чернівецької області. (а.с. 11-20).

Згідно висновку експерта державної експертизи Жури Г.А. від 05.02.2020 р. №165110182-20 погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1.5000 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. (а.с. 12).

Позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області із заявою про затвердження погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності сільськогосподарського призначення з подальшою передачею у власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 7323085700:03:012:0023 площею 1,5000 га для ведення особистого селянського господарства на території Припрутської сільскої ради, за межами населеного пункту, Новоселицького району, Чернівецької області. Однак, наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №24-3304/14-20-СГ від 25.11.2020 р. відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою, з підстав ч. 14 ст. 123 ЗК України. (а.с. 10).

Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з п."а" ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно з ч. 8 ст. 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з нормами ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з ч. 5 ст. 186-1 Земельного кодексу України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Відповідно до ч. 6 та ст. 186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Згідно з ч. 7 ст. 186-1 Земельного кодексу України органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:

- додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій";

- надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;

- проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.

Згідно з ч. 1 п. "г" ст. 25 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видом документації із землеустрою, зокрема, є проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до абз. 1, 2 ст. 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

На підставі аналізу вказаних норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про протиправність відмови Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, викладену в оскаржуваному наказі, посилаючись на ч. 14 ст. 123 ЗК України.

Згідно з ч. 14 ст. 123 ЗК України визначено, що на підставі рішення про передачу будівлі, споруди, іншого об`єкта нерухомого майна державної власності у комунальну власність приймається рішення про передачу у комунальну власність земельної ділянки, на якій розміщений об`єкт передачі. На підставі рішення про передачу будівлі, споруди, іншого об`єкта нерухомого майна комунальної власності у державну власність, також передається у державну власність земельна ділянка, на якій розміщений об`єкт передачі.

Водночас відповідач в оскаржуваному наказі зазначає лише норму закону на підставі якої відмовляє у затвердженні проекту землеустрою, проте не зазначає мотивів, не обґрунтовує рішення та не вказує посилання на докази, які б підтверджували правомірність посилання на п. 14 ст. 123 ЗК України.

Суд при вирішенні питання щодо правомірності чи протиправності рішення суб`єкта владних повноважень зобов`язаний перевірити його на відповідність ч.2 ст. 2 КАС України, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскаржуваний наказ є індивідуально-правовим актом і породжує права та обов`язки для позивача та має відповідати вимогам, визначеним у ч.2 ст. 2 КАС України, відповідно до яких обґрунтованість є однією із обов`язкових вимог, яка висувається до рішення суб`єкта владних повноважень. Разом з тим, за результатами перевірки критеріям правомірності оскаржуваного рішення відповідач не вказав у чому саме полягає невідповідність розробленого та погодженого проекту землеустрою. Також відповідач не прийняв до уваги, що перевірка відповідності проекту землеустрою вимогам чинного законодавства здійснюється на стадії погодження проекту землеустрою, а не на стадії його затвердження.

Суд наголошує, що перелік законних підстав для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Отже, відповідача під час прийняття оскаржуваного наказу не обґрунтував своє рішення, не навів мотивів його прийняття.

Відповідно до висновку експерта державних експертиз про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 05.02.2020 р. №165110182-20 зазначено про відповідність проекту вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а підсумкова оцінка проекту землеустрою: "погоджується".

З вказаних підстав суд приходить до висновку, що Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області неправомірно відмовило у задоволенні заяви позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів належними засобами доказування правомірність наказу №24-3304/14-20-СГ від 25.11.2020 р., який підлягає скасуванню як не обґрунтований .

Щодо позову в частині позовних вимог про зобов`язання Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області затвердити погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності сільськогосподарського призначення з подальшою передачею у власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 7323085700:03:012:0023 площею 1,5000 га для ведення особистого селянського господарства на території Припрутської сільскої ради, за межами населеного пункту, Новоселицького району, Чернівецької області, суд зазначає наступне.

Статтею 55 Конституції України закріплено фундаментальний принцип судового захисту всіх порушених прав людини і громадянина. Так, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, зокрема, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, здійснюючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Судом встановлено, що під час прийняття оскаржуваної відмови Головним управління Держгеокадастру у Чернівецькій області не дотримано вимог чинного законодавства. Обов`язок відповідача щодо надання або надіслання рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері, закріплено ч. 5 ст. 186-1 Земельного кодексу України та належить до повноважень відповідача.

Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Враховуючи те, що відповідач у наказі про відмову в затвердженні проекту землеустрою як підставу зазначив ч. 14 ст. 123 ЗК України не конкретизувавши, яка саме ситуація має місце і чи розміщено на цій земельній ділянці майно, що перебуває у власності, тому у суду не має достатньо інформації для винесення рішення зобов`язального характеру.

Таким чином, належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області повторно розглянути заяву про затвердження погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності сільськогосподарського призначення з подальшою передачею у власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 7323085700:03:012:0023 площею 1,5000 га для ведення особистого селянського господарства на території Припрутської сільскої ради, за межами населеного пункту, Новоселицького району, Чернівецької області, та прийняти законне і вмотивоване рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

На підставі вказаного суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати

Частинами 1 та 3 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держтеокадастру у Чернівецькій області №24-3304/14-20-СГ від 25.11.2020 року.

3. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області повторно розглянути заяву про затвердження погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності сільськогосподарського призначення з подальшою передачею у власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 7323085700:03:012:0023 площею 1,5000 га для ведення особистого селянського господарства на території Припрутської сільскої ради, за межами населеного пункту, Новоселицького району, Чернівецької області, та прийняти законне і вмотивоване рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

4. В решті позову відмовити.

5. Стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, пропорційно від задоволених позовних вимог, в сумі 908 грн згідно квитанції №1015163426 від 10.02.2021 року.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 ) ;

відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 194-А, м. Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ 39909396).

Суддя Т.М. Брезіна