Рішення

від 25.05.2021 по справі 600/2667/20-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/2667/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Мілагро Україна до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2020 року Приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма Мілагро Україна звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, в якому позивач просив суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.09.2020 року № 1958836/40090498, від 30.09.2020 року № 1983780/40090498, від 23.09.2020 року №1958652/40090498, від 23.09.2020 року №1958878/40090498, від 23.09.2020 року №1958877/40090498, від 30.09.2020 року №1983781/40090498, від 09.09.2020 року №1916215/40090498, від 09.09.2020 року №1916214/40090498, від 08.10.2020 року №2017276/40090498 та від 22.09.2020 року №1954726/40090498;

- визнати протиправними рішення комісії Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про залишення скарг на рішення про відмову у реєстрації податкових накладних без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін від 07.10.2020 року №54656/40090498/2, від 13.10.2020 року №55759/40090498/2, від 06.10.2020 року №54182/40090498/2, від 06.10.2020 року №54188/40090498/2,від 06.10.2020 року №54183/40090498/2, від 13.10.2020 року №55798/40090498/2, від 21.09.2020 року №51221/40090498/2, від 23.09.2020 року №51697/40090498/2, від 21.10.2020 року №57590/40090498/2 та від 02.10.2020 року №53827/40090498/2;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 16.07.2020 року № 73, від 21.07.2020 року № 89, від 21.07.2020 року № 93, від 23.07.2020 року № 97, від 24.07.2020 року № 101, від 27.07.2020 року № 109, від 29.07.2020 року № 116, від 29.07.2020 року № 117, від 30.07.2020 року № 120 та від 31.07.2020 року № 137 в Єдиному реєстрі податкових накладних, в порядку встановленому чинним законодавством.

В обґрунтування позову позивач, враховуючи зміст позовної заяви та відповіді на відзив, вказував на порушення комісією Головного управління ДПС у Чернівецькій області положень пункту 201.10 Податкового кодексу України, оскільки під час зупинення реєстрації спірних податкових накладних нею не зазначено конкретної наявної податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених у поданих для реєстрації податкових накладних. Вказане, на думку позивача, свідчить про безпідставність посилань комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податків, на підставі якого й було зупинено реєстрацію спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Разом з цим, після наданих позивачем пояснень та документів, які, на його переконання, підтверджують реальність здійснюваних господарських операцій (у тому числі тих, які підтверджують придбання вказаних у податкових накладних товарів, реалізацію даних товарів, включаючи документи на перевезення, договори оренди складських приміщень, товарно-транспортні накладні та документи, що посвідчують якість товару із відображенням даних операцій у відповідних регістрах бухгалтерського обліку), контролюючим органом прийняті рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ненадання позивачем копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Водночас комісія Головного управління ДПС у Чернівецькій області оскаржуваних рішеннях не зазначила (не підкреслила) документи, які не надано, хоча, виходячи із форми рішення, була зобов`язана вчинити такі дії. Поряд з цим, позивач вважає безпідставними посилання відповідачів у відзиві на ненадання первинних документів щодо транспортування товару до контрагентів-покупців, оскільки поставка товару здійснювалась транспортом покупців, що підтверджується відповідними документами, які надавались позивачем, зокрема, після зупинення реєстрації податкових накладних. До того ж, про ненадання саме цих документів не зазначено і в рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних. Таким чином, відповідачами не наведено жодної конкретної підстави для зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та не враховано надані відповідно до норм законодавства пояснення та документи при винесенні рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, що призвело до порушень прав та інтересів позивача. Крім цього, за наслідками оскарження позивачем в адміністративному порядку рішень комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області при винесенні рішень про залишення скарг без задоволення Державною податковою службою України не враховано надані відповідно до норм законодавства документи, а також невиконання Комісією ГУ ДПС у Чернівецькій області встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості рішень про відмову у реєстрації податкової накладної.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року (головуючий суддя Дембіцький П.Д.) позовну заяву і додані до неї документи повернуто позивачу.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма "МІЛАГРО УКРАЇНА" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії скасовано. Справу направлено до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

На підставі розпорядження керівника апарату суду №26-Р від 05 березня 2020 року проведено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатом якого адміністративну справу №600/2667/20-а було передано для розгляду судді Лелюку О.П.

Ухвалою суду від 10 березня 2021 року (головуючий суддя Лелюк О.П.) прийнято до свого провадження адміністративну справу №600/2667/20-а; відкрито провадження у даній справі; вирішено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше; встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Не погоджуючись з адміністративним позовом, відповідачами подано до суду відзиви на позовну заяву, в яких вказано, що позивачем не в повному обсязі надано документи на підтвердження реальності господарських операцій, а саме не надано первинні документи щодо транспортування товарів до контрагентів-покупців. Тобто надані позивачем - платником податків документи не містять всієї необхідної інформації про господарські операції. Таким чином, оскільки позивачем не надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, комісією Головного управління ДПС у Чернівецькій області прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових в Єдиному реєстрі податкових накладних, які є законними та не підлягають скасуванню. У зв`язку з наведеним відповідачі просили суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалами суду від 31 березня 2021 року клопотання Головного управління ДПС у Чернівецькій області про заміну сторони задоволено, замінено відповідача у даній справі - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 43143196) на його правонаступника Головне управління ДПС у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 44057187); у задоволенні клопотань представника Головного управління ДПС у Чернівецькій області та Державної податкової служби України про розгляд цієї справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі відмовлено; у задоволенні заяви представника Головного управління ДПС у Чернівецькій області та Державної податкової служби України про залишення позову без розгляду в даній справі відмовлено.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма Мілагро Україна зареєстроване як юридична особа з 29 жовтня 2015 року із здійсненням основного виду діяльності за кодом КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, та перебуває на обліку у податковому органі як платник податків.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за товар реалізований контрагентам: Товариству з обмеженою відповідальність Дніпровська башта , Селянському фермерському господарству Тюльпан , Товариству з обмеженою відповідальністю БК Граніт , Товариству з обмеженою відповідальністю Сіріус Білдінг , Товариству з обмеженою відповідальністю Еліт білдінг буд , Малому приватному підприємству Крок , сформовано та направлено до ДПС України податкові накладні для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних №73 від 16 липня 2020 року, №89 від 21 липня 2020 року, №93 від 21 липня 2020 року, №97 від 23 липня 2020 року, №101 від 24 липня 2020 року, №109 від 27 липня 2020 року, №116 від 29 липня 2020 року, №117 від 29 липня 2020 року, №120 від 30 липня 2020 року, №137 від 31 липня 2020 року, на такі суми:

- по податковій накладній №73 від 16 липня 2020 року товару на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 114517,20 грн, в т.ч. сума податку на додану вартість - 19086,20 грн. Всього обсяги постачання за основною ставкою - 95431,00 грн;

- по податковій накладній №89 від 21 липня 2020 року у товару на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 259546,80 грн, в т.ч. сума податку на додану вартість - 43257,80 грн. Всього обсяги постачання за основною ставкою - 216289,00 грн;

- по податковій накладній №93 від 21 липня 2020 року товару на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 17058,60 грн, в т.ч. сума податку на додану вартість - 2843,10 грн. Всього обсяги постачання за основною ставкою - 14215,50 грн;

- по податковій накладній №97 від 23 липня 2020 року товару на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 38658,24 грн, в т.ч. сума податку на додану вартість - 6443,04 грн. Всього обсяги постачання за основною ставкою - 32215,20 грн;

- по податковій накладній №101 від 24 липня 2020 року товару на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 100627,20 грн, в т.ч. сума податку на додану вартість - 16771,20 грн. Всього обсяги постачання за основною ставкою - 83856,00 грн;

- по податковій накладній №109 від 27 липня 2020 року товару на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 63283,20 грн, в т.ч. сума податку на додану вартість - 10547,20 грн. Всього обсяги постачання за основною ставкою - 52736,00 грн;

- по податковій накладній №116 від 29 липня 2020 року товару на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 652596,00 грн, в т.ч. сума податку на додану вартість - 108766,00 грн. Всього обсяги постачання за основною ставкою - 543830,00 грн;

- по податковій накладній №117 від 29 липня 2020 року товару на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 445426,80 грн, в т.ч. сума податку на додану вартість - 74237,80 грн. Всього обсяги постачання за основною ставкою - 371189,00 грн;

- по податковій накладній №120 від 30 липня 2020 року товару на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 113160,00 грн, в т.ч. сума податку на додану вартість - 18860,00 грн. Всього обсяги постачання за основною ставкою - 94300,00 грн;

- по податковій накладній №137 від 31 липня 2020 року товару на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 61404,00 грн, в т.ч. сума податку на додану вартість - 10234,00 грн. Всього обсяги постачання за основною ставкою - 51170,00 грн.

За результатами перевірок зазначених вказаних вище податкових накладних податковим органом сформовано квитанції, у яких зазначено, що податкові накладні, прийнято, однак їх реєстрацію зупинено на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Так, у квитанціях зазначено наступне: Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначепої в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

З матеріалів справи вбачається, що позивачем подавались до контролюючого органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, від 21 вересня 2020 року №8, від 24 вересня 2020 року №12, від 17 вересня 2020 року №6, від 18 вересня 2020 року №7, від 18 вересня 2020 року №9, від 24 вересня 2020 року №11, від 03 вересня 2020 року №3, від 03 вересня 2020 року №4, від 05 жовтня 2020 року №15, від 16 вересня 2020 року №5, до яких було додано пояснення щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрації яких зупинено: пояснення №22 від 17 вересня 2020 року щодо податкової накладної №73 від 16 липня 2020 року та перелік документів на підтвердження проведеної господарської операції; пояснення №22 від 17 вересня 2020 року щодо податкової накладної №73 від 16 липня 2020 року та перелік документів на підтвердження проведеної господарської операції; пояснення №29 від 24 вересня 2020 року щодо податкової накладної №89 від 21 липня 2020 року та перелік документів на підтвердження проведеної господарської операції; пояснення №21 від 17 вересня 2020 року щодо податкової накладної №93 від 21 липня 2020 року та перелік документів на підтвердження проведеної господарської операції; пояснення №23 від 17 вересня 2020 року щодо податкової накладної №97 від 23 липня 2020 року та перелік документів на підтвердження проведеної господарської операції; пояснення №24 від 18 вересня 2020 року щодо податкової накладної №101 від 24 липня 2020 року та перелік документів на підтвердження проведеної господарської операції; пояснення №27 від 24 вересня 2020 року щодо податкової накладної №73 від 16 липня 2020 року та перелік документів на підтвердження проведеної господарської операції; пояснення №109 від 24 вересня 2020 року щодо податкової накладної №116 від 29 липня 2020 року та перелік документів на підтвердження проведеної господарської операції; пояснення №14 від 03 вересня 2020 року щодо податкової накладної №117 від 29 липня 2020 року та перелік документів на підтвердження проведеної господарської операції; пояснення №35 від 05 жовтня 2020 року щодо податкової накладної №120 від 30 липня 2020 року та перелік документів на підтвердження проведеної господарської операції; пояснення №18 від 15 вересня 2020 року щодо податкової накладної №137 від 31 липня 2020 року та перелік документів на підтвердження проведеної господарської операції.

Проте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрації податкових накладних прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- від 23 вересня 2020 року №1958836/40090498 про відмову в реєстрації податкової накладної №73 від 16 липня 2020 року;

- від 30 вересня 2020 року №1983780/40090498 про відмову в реєстрації податкової накладної №89 від 21 липня 2020 року;

- від 23 вересня 2020 року №1958652/40090498 про відмову в реєстрації податкової накладної №93 від 21 липня 2020 року;

- від 23 вересня 2020 року №1958878/40090498 про відмову в реєстрації податкової накладної №97 від 23 липня 2020 року;

- від 23 вересня 2020 року №1958877/40090498 про відмову в реєстрації податкової накладної №101 від 24 липня 2020 року;

- від 30 вересня 2020 року №1983781/40090498 про відмову в реєстрації податкової накладної №109 від 27 липня 2020 року;

- від 09 вересня 2020 року №1916215/40090498 про відмову в реєстрації податкової накладної №116 від 29 липня 2020 року;

- від 09 вересня 2020 року №1916214/40090498 про відмову в реєстрації податкової накладної №117 від 29 липня 2020 року;

- від 08 жовтня 2020 року №2017276/40090498 про відмову в реєстрації податкової накладної №120 від 30 липня 2020 року;

- від 22 вересня 2020 року №1954726/40090498 про відмову в реєстрації податкової накладної №137 від 31 липня 2020 року.

Підставами прийняття вказаних рішень зазначено - ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).

Дослідженням наявних у справі матеріалів судом установлено, що позивачем подавалися до ДПС України скарги на зазначені вище рішення, за результатами розгляду яких прийнято рішення про залишення скарг без задоволення, а рішень комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Не погоджуючись із рішеннями, прийнятими суб`єктами владних повноважень, позивач звернувся до адміністративного суду із цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02 грудня 2010 року (далі -ПК України).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За правилами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Як зазначено у пункті 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29 грудня 2010 року, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №204 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165 (набула чинності з 01 лютого 2020 року), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з вимогами пункту 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

При цьому під ризиком порушення норм податкового законодавства розуміється ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

У відповідності до пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування критеріям ризиковості здійснення операції.

Пунктом 10 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2)критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Згідно наявних у цій справі матеріалів судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних слугувало те, що платник податку відповідає вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У зв`язку з цим варто зазначити, що на момент формування квитанцій, якими зупинено реєстрацію податкових накладних, такі Критерії визначені додатком 1 до Порядку №1165.

Так, додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, пункт 8 додатку 1 до Порядку №1165 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість містить одну із можливих ознак ризиковості здійснення операцій, якою є те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування

Аналіз пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у платника податку такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності платника податку вказаному критерію слід навести розрахунок показника за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Водночас пункт 11 Порядку №1165 передбачає зазначення у квитанції пропозиції щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації

Аналізуючи зазначене, суд приходить до висновку, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної є наявність об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку. Тобто, господарська операція має бути реальною, впливати на активи підприємства та породжувати податкові зобов`язання.

Водночас податкове законодавство України, чинне на час формування у цій справі квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, містило вимоги до змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, які є конкретними та не можуть носити абстрактний характер.

Однак з матеріалів справи убачається, що при зупиненні реєстрації податкових накладних у квитанціях не зазначено конкретні критерії ризиковості платника податку, на підставі яких зупинено реєстрацію податкових накладних в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також відсутній конкретний перелік необхідних документів, що має бути наданий платником для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Між тим, наявні лише посилання на п.201.16. ст. 201 ПК України, що унеможливлює встановити конкретно яким критеріям ризиковості, переліченим в зазначеному вище пункті 8 Критеріїв ризиковості платника податку, відповідає позивач.

Вказане свідчить про невідповідність сформованих податковим органом квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних вимогам пункту 11 Порядку №1165.

Про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення податкових накладних №73 від 16 липня 2020 року, №89 від 21 липня 2020 року, №93 від 21 липня 2020 року, №97 від 23 липня 2020 року, №101 від 24 липня 2020 року, №109 від 27 липня 2020 року, №116 від 29 липня 2020 року, №117 від 29 липня 2020 року, №120 від 30 липня 2020 року, №137 від 31 липня 2020 року та про не зазначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів, що має бути наданий платником для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, наголошувалось позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Однак, усупереч визначеному частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку суб`єкта владних повноважень доводити правомірність оскаржуваних дій (рішень) відповідачами не спростовані указані вище доводи позивача та не доведено обґрунтованість зупинення реєстрації зазначених вище податкових накладних, що в подальшому призвело прийняттю оскаржуваних рішень про відмову в їх реєстрації.

Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами позивача про те, що законних та обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації названих податкових накладних у контролюючого органу не було.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що у матеріалах справи міститься рішення від 07 жовтня 2020 року №94543 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку (п.8 Критеріїв).

Проте вказане вище рішення було ухвалено після подання позивачем на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних спірних податкових накладних №73 від 16 липня 2020 року, №89 від 21 липня 2020 року, №93 від 21 липня 2020 року, №97 від 23 липня 2020 року, №101 від 24 липня 2020 року, №109 від 27 липня 2020 року, №116 від 29 липня 2020 року, №117 від 29 липня 2020 року, №120 від 30 липня 2020 року, №137 від 31 липня 2020 року та прийняття регіональною комісією рішень про зупинення їх реєстрації.

З урахуванням наведеного суд критично оцінює посилання комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення від 07 жовтня 2020 року №94543 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку (п.8 Критеріїв) як на підставу для зупинення реєстрації поданих позивачем податкових накладних.

За таких обставин, прийняті після незаконних та необґрунтованих рішень про зупинення реєстрації податкових накладних оскаржувані рішення про відмову в реєстрації цих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є незаконними, а тому підлягають скасуванню.

Поряд з цим судом встановлено, що після отримання рішень про зупинення реєстрації податкових накладних позивачем були направлені контролюючому органу матеріали на підтвердження вчинення господарських операцій зі своїми контрагентами, про що зазначено вище.

Між тим, Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області були прийняті оскаржувані позивачем рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23 вересня 2020 року №1958836/40090498; від 30 вересня 2020 року №1983780/40090498; від 23 вересня 2020 року №1958652/40090498; від 23 вересня 2020 року №1958878/40090498; від 23 вересня 2020 року №1958877/40090498; від 30 вересня 2020 року №1983781/40090498; від 09 вересня 2020 року №1916215/40090498; від 09 вересня 2020 року №1916214/40090498; від 08 жовтня 2020 року №2017276/40090498; від 22 вересня 2020 року №1954726/40090498.

Як вбачається із названих рішень, підставою для відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних .

Водночас варто зазначити, що оскаржувані позивачем рішення регіональної комісії по своїй правовій природі є актами індивідуальної дії.

Так, згідно пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржувані рішення не відповідають критеріям чіткості й зрозумілості акту індивідуальної дії та породжують їх неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

У названих рішеннях не зазначено, яких саме документів не надано, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних №73 від 16 липня 2020 року, №89 від 21 липня 2020 року, №93 від 21 липня 2020 року, №97 від 23 липня 2020 року, №101 від 24 липня 2020 року, №109 від 27 липня 2020 року, №116 від 29 липня 2020 року, №117 від 29 липня 2020 року, №120 від 30 липня 2020 року, №137 від 31 липня 2020 року.

При цьому стосовно ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних , то суд звертає увагу, що в приписах до вказаних пунктів у дужках, зазначено про те, що документи, які не надано платником, необхідно підкреслити.

Між тим, оскаржувані рішення контролюючого органу від 23 вересня 2020 року №1958836/40090498; від 30 вересня 2020 року №1983780/40090498; від 23 вересня 2020 року №1958652/40090498; від 23 вересня 2020 року №1958878/40090498; від 23 вересня 2020 року №1958877/40090498; від 30 вересня 2020 року №1983781/40090498; від 09 вересня 2020 року №1916215/40090498; від 09 вересня 2020 року №1916214/40090498; від 08 жовтня 2020 року №2017276/40090498; від 22 вересня 2020 року №1954726/40090498 не містять жодних підкреслень.

Зазначене свідчить про не надання комісією належної оцінки вирішенню питання, які ж саме документи позивачем-платником податку не було подано, і яким чином це унеможливило реєстрацію спірних податкових накладних.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18.

У ході судового розгляду справи позивачем на підставі наданих копій письмових доказів між ним та його контрагентами Товариством з обмеженою відповідальність Дніпровська башта , Селянським фермерським господарством Тюльпан , Товариством з обмеженою відповідальністю БК Граніт , Товариством з обмеженою відповідальністю Сіріус Білдінг , Товариством з обмеженою відповідальністю Еліт білдінг буд , Малим приватним підприємством Крок доведено продаж останнім товару та здійснення оплати за нього на користь позивача.

Так, проведені позивачем господарські операції з названими вище контрагентами підтверджуються: договорами оренди складу за місцем реєстрації №01/02 від 01 лютого 2020 року (м. Чернівці), позички складу від 01 квітня 2019 року (Чернівецька обл., с. Ширівці), суборенди нежитлового приміщення (офісу) від 01 січня 2020 року №1; договорами поставки, купівлі-продажу із усіма контрагентами; банківськими виписками, що підтверджують отримання оплати від покупців товарів позивача; рахунками на оплату за товар, придбаний у позивача, та відповідними актами звірок взаєморозрахунків; видатковими накладними на придбання товарів у позивача; договорами поставки товарів, придбаних позивачем, та в подальшому реалізованих контрагентам; договорами послуг з технічного обслуговування автотранспортних засобів позивача, медичного обслуговування та інструктажу водіїв позивача; видатковими накладними на придбання товарів позивачем, що в подальшому реалізовані контрагентам; паспорта якості, сертифікатами якості та відповідності; товарно-транспортних накладних, виписаних перевізниками на операції з перевезення товарів до покупців позивача; платіжними дорученнями, що підтверджують оплату за придбані позивачем товари, які в подальшому реалізовані контрагентам; актами звірок по розрахунках із постачальниками позивача за придбані товари, що зазначені у спірних податкових накладних; свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів позивача; договорами найму (оренди) транспортного засобу з екіпажем (водієм) з ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 ; договорами про перевезення вантажів із ФОП ОСОБА_2 із заявками на автоперевезення; актами наданих послуг перевізником ФОП ОСОБА_2 на доставку вантажів (товарів, що зазначені у спірних податкових накладних) від постачальника до складу позивача; платіжними дорученнями, що підтверджують проведення розрахунків з ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 за надані транспортні послуги; банківськими виписками, що підтверджують отримання оплати постачальниками товарів позивача, які в подальшому реалізовані по спірних податкових накладних; штатним розписом позивача; ліцензіями на зберігання паливно-мастильних матеріалів позивача.

При цьому в ході судового розгляду цієї справи відповідачами, згідно змісту поданих відзивів, не заперечувався факт продажу позивачем товару його контрагентам та, відповідно, сплату останніми коштів за придбаний у позивача товар.

Разом з цим, відповідачі вказали, що позивачем не надано первинні документи щодо транспортування товару до контрагентів-покупців, що й стало підставою для відмови у реєстрації спірних податкових накладних.

Однак указані доводи суд оцінює критично та вважає безпідставними, оскільки поставка реалізованого позивачем товару здійснювалась безпосередньо покупцями (контрагентами), що вбачається з договору поставки №23/05/2019 від 13 травня 2019 року з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровська башта" (пункт 3.2), договору поставки №65/07/20 від 15 липня 2020 року з Селянським фермерським господарством "Тюльпан" (пункт 3.2), договору поставки №39/05/2020 від 19 травня 2020 року з Товариством з обмеженою відповідальністю "БК Граніт" (пункт 3.2), договору поставки №38/05/2020 від 15 травня 2020 року з Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіріус Білдінг" (пункт 3.2), договору поставки №01/01/2020 від 02 січня 2020 року з Малим приватним підприємством "Крок" (пункт 3.4).

Водночас, як вбачається зі змісту наданих податковому органу пояснень щодо податкових накладних №89 від 21 липня 2020 року, №109 від 27 липня 2020 року, №120 від 30 липня 2020 року, які були сформовані позивачем за результатами господарських операцій з контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Білдінг Буд", відвантаження товару названому суб`єкту відбувалося згідно видаткових накладних. Перевезення товару покупцем (Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Білдінг Буд") не здійснюється на договірних умовах (договір перевезення вантажу), а тому згідно постанови Кабінету Міністрів України №207 від 25 лютого 2009 року та Правил №363 наявність товарно-транспортних накладних не обов`язкова.

Крім цього, матеріалами справи підтверджується факт надання позивачем копій названих вище документів (у тому числі договорів поставки товарів) до повідомлень про надання пояснень та копій документів щодо спірних податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено.

Поряд з цим, про необхідність подання позивачем документів, вказаних у відзиві, не зазначено ні у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, ні в оскаржуваних рішеннях про відмову у реєстрації цих накладних.

Враховуючи наведене, суд відхиляє доводи відповідачів про те, що надані позивачем документи та їх зміст не містять всієї необхідної інформації про господарські операції, оскільки в ході судового розгляду справи позивачем на підставі наданих письмових доказів доведено продаж товару контрагентам та здійснення ними оплати за придбаний товар.

Обґрунтованих доводів щодо нереальності господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальність Дніпровська башта , Селянським фермерським господарством Тюльпан , Товариством з обмеженою відповідальністю БК Граніт , Товариством з обмеженою відповідальністю Сіріус Білдінг , Товариством з обмеженою відповідальністю Еліт білдінг буд , Малим приватним підприємством Крок на підставі аналізу наданих позивачем первинних документів відзиви відповідачів не містять.

Як свідчать встановлені судом обставини, після зупинення реєстрації спірних податкових накладних позивачем направлялось податковому органу повідомлення разом з указаними вище документами. Проте суб`єктом владних повноважень не було надано їм належну оцінку.

Суд зауважує, що доводи відповідачів про ненадання позивачем первинних документів щодо транспортування товару до контрагентів-покупців самі по собі не можуть бути правовою підставою для відмови у реєстрації спірних податкових накладних.

Також варто зазначити, що відсутність товарно-транспортної накладної (або ж наявність у ній недоліків) не може слугувати безумовною підставою для висновку щодо відсутності підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей платником податку, оскільки відповідною транспортною документацією обов`язково має бути підтверджено факт надання послуг з перевезення вантажів, та жодним чином не факт придбання чи продажу товару (надання послуг). Товарно-транспортна накладна є документом, що підтверджує транспортний процес, однак її відсутність (наявність у ній недоліків) не може бути доказом невиконання сторонами договору поставки (купівлі-продажу), враховуючи, що факт реальності такої операції підтверджується іншими документами первинного обліку.

Наведене відповідає позиції Верховного Суду (зокрема, постанови від 24 січня 2018 року у справі №806/684/14, від 11 вересня 2018 року у справі №804/4787/16, від 11 вересня 2018 року у справі №821/995/17).

Враховуючи усе вищевикладене, перевіряючи оскаржувані рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області на відповідність їх критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що вони прийняті не на підставі закону та є необґрунтованими, а тому підлягають скасуванню.

Оскільки оскаржувані позивачем рішення Державної податкової служби України від 07 жовтня 2020 року №54656/40090498/2, від 13 жовтня 2020 року №55759/40090498/2, від 06 жовтня 2020 року №54182/40090498/2, від 06 жовтня 2020 року №54188/40090498/2, від 06 жовтня 2020 року №54183/40090498/2, від 13 жовтня 2020 року №55798/40090498/2, від 21 вересня 2020 року №51221/40090498/2, від 23 вересня 2020 року №51697/40090498/2, від 21 жовтня 2020 року №57590/40090498/2 та від 02 жовтня 2020 року №53827/40090498/2 є фактично похідними від рішень Головного управління ДПС в Чернівецькій області від 23 вересня 2020 року №1958836/40090498; від 30 вересня 2020 року №1983780/40090498; від 23 вересня 2020 року №1958652/40090498; від 23 вересня 2020 року №1958878/40090498; від 23 вересня 2020 року №1958877/40090498; від 30 вересня 2020 року №1983781/40090498; від 09 вересня 2020 року №1916215/40090498; від 09 вересня 2020 року №1916214/40090498; від 08 жовтня 2020 року №2017276/40090498; від 22 вересня 2020 року №1954726/40090498 та були прийняті на їх підставі, то наявні правові підстави і для визнання протиправними та скасування названих рішень Державної податкової служби України.

Отже, позов у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог зобов`язального характеру суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 19, пункту 20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; -набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення). У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому що втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Обрана ж форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження відповідачів. В даному випадку задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Державної податкової служби України здійснити реєстрацію спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність у Комісії ГУ ДПС правових підстав для відмови у реєстрації спірних податкових накладних шляхом прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача та гарантією того, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені, є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні у день подання їх на реєстрацію.

Таким чином, позовна вимога зобов`язального характеру також підлягає задоволенню.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно частин першої - третьої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність письмових та електронних доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач довів обґрунтованість позову, а відповідачі як суб`єкти владних повноважень не довели правомірність оскаржуваних рішень. Відтак, позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Так, відповідно до частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у резолютивній частині рішення (окрім іншого) зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідачів на його користь судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 21020,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання даного позову було сплачено судовий збір за десять позовних вимог немайнового характеру, пред`явлені до двох відповідачів, у розмірі 21020,00 грн, що підтверджується платіжним дорученнями №1052 від 02 грудня 2020 року.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, то наявні правові підстави для стягнення з відповідача - Головного управління ДПС у Чернівецькій області, який прийняв оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, на користь позивача судових витрат у виді судового збору в розмірі 21020 грн 00 коп.

Стосовно витрат на професійну правничу допомогу суд звертає увагу на те, що відповідно до частин першої-п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи вбачається, що 02 грудня 2020 року між Приватним підприємством Виробничо-комерційна фірма Мілагро Україна (далі - Клієнт) та адвокатом Станкевичем В.В. (далі - Адвокат) укладено договір про надання правової допомоги №1/12/20 (далі - Договір), відповідно до якого Адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правничу допомогу Клієнту у адміністративному судочинстві у спорі із Головним управління ДПС у Чернівецькій області та Державною податковою службою України щодо:

- визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.09.2020 року №1958836/40090498, від 30.09.2020 року №1983780/40090498, від 23.09.2020 року №1958652/40090498, від 23.09.2020 року №1958878/40090498, від 23.09.2020 року №1958877/40090498, від 30.09.2020 року №1983781/40090498, від 09.09.2020 року №1916215/40090498, від 09.09.2020 року №1916214/40090498, від 08.10.2020 року №2017276/40090498 та від 22.09.2020 року №1954726/40090498;

- визнання протиправними рішення комісії Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про залишення скарг на рішення про відмову у реєстрації податкових накладних без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін від 07.10.2020 року №54656/40090498/2, від 13.10.2020 року №55759/40090498/2, від 06.10.2020 року №54182/40090498/2, від 06.10.2020 року №54188/40090498/2, від 06.10.2020 року №54183/40090498/2, від 13.10.2020 року №55798/40090498/2, від 21.09.2020 року №51221/40090498/2, від 23.09.2020 року №51697/40090498/2, від 21.10.2020 року №57590/40090498/2 та від 02.10.2020 року №53827/40090498/2;

- зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні від 16.07.2020 року №73, від 21.07.2020 року №89, від 21.07.2020 року №93, від 23.07.2020 року №97, від 24.07.2020 року №101, від 27.07.2020 року №109, від 29.07.2020 року №116, від 29.07.2020 року №117, від 30.07.2020 року №120 та від 31.07.2020 року №137 в Єдиному реєстрі податкових накладних, в порядку встановленому чинним законодавством (пункт 1.1 Договору).

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 Договору гонорар - винагорода Адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені Договором. Гонорар складається з суми вартості наданої правової/правничої допомоги, тарифи яких узгоджені Сторонами та зазначені в Додатках до цього Договору.

Відповідно до пункту 4.6 Договору сторонами погодили, що Клієнт сплачує гонорар (винагороду) за надання Адвокатом правничої допомоги авансом шляхом 100% передоплати від загальної вартості послуг протягом трьох робочих днів з моменту підписання Договору. Адвокат залишає за собою право в односторонньому порядку надати весь обсяг або частину роботи безоплатно.

На підставі названого договору адвокатом Станкевичем В.В. видано Ордер на надання правничої допомоги (правової) допомоги Приватному підприємству Виробничо-комерційна фірма Мілагро Україна від 03 грудня 2020 року, Серія СЕ№1015193.

Згідно розрахункової квитанції від 07 грудня 2020 року №1/12/20 адвокатом Станкевичем В.В. одержано від Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Мілагро Україна суму 3000,00 грн як гонорар (винагороду) за послуги згідно договору про надання правничої допомоги №1/12/20 від 02 грудня 2020 року.

Проаналізувавши вказані документи у їх сукупності та враховуючи наведені вище норми процесуального права, суд вважає підтвердженою сплату позивачем адвокату, який представляв його інтереси у цій справі, коштів у розмірі 3000,00 грн за надання професійної правничої допомоги.

При цьому, судом у відповідності до вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України взято до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 16 квітня 2020 року у справі №727/4597/19, зміст якої полягає в тому, що відповідно до положень статті 14 Податкового кодексу України адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року №5076-VI не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату. Закон України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06 липня 1995 року №265/95-ВР, Положення про форму та зміст розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13 та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку, оскільки не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

Тобто, аналіз спеціального законодавства щодо діяльності адвоката дає підстави для висновку, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.

Разом з цим, статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України не визначено конкретної форми документу, що надається до суду для підтвердження здійснення оплати витрат на оплату послуг адвоката.

З урахуванням наведеного Верховний Суд вказав, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлена позивачем сума судових витрат у виді витрат на правничу допомогу підлягає стягненню на його користь з відповідача - Головного управління ДПС у Чернівецькій області, який прийняв оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Водночас, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, варто зазначити і те, що згідно з частинами шостою та сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Однак у ході розгляду цієї справи відповідачами не було подано до суду клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно до вказаних процесуальних норм. Ними жодним чином не доведено не співмірності понесених позивачем витрат.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-77, 90, 132, 134, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Мілагро Україна до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1958836/40090498 від 23 вересня 2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1983780/40090498 від 30 вересня 2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1958652/40090498 від 23 вересня 2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1958878/40090498 від 23 вересня 2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1958877/40090498 від 23 вересня 2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1983781/40090498 від 30 вересня 2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1916215/40090498 від 09 вересня 2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1916214/40090498 від 09 вересня 2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2017276/40090498 від 08 жовтня 2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1954726/40090498 від 22 вересня 2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України №54656/40090498/2 від 07 жовтня 2020 року №54656/40090498/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України №55759/40090498/2 від 13 жовтня 2020 року за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України №54182/40090498/2 від 06 жовтня 2020 року за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України №54188/40090498/2 від 06 жовтня за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України №54183/40090498/2 від 06 жовтня 2020 року за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України №55798/40090498/2 від 13 жовтня 2020 року за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України №51221/40090498/2 від 21 вересня 2020 року за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України №51697/40090498/2 від 23 вересня 2020 року за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України №57590/40090498/2 від 21 жовтня 2020 року за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України №53827/40090498/2 від 02 жовтня 2020 року за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №73 від 16 липня 2020 року, №89 від 21 липня 2020 року, №93 від 21 липня 2020 року, №97 від 23 липня 2020 року, №101 від 24 липня 2020 року, №109 від 27 липня 2020 року, №116 від 29 липня 2020 року, №117 від 29 липня 2020 року, №120 від 30 липня 2020 року, №137 від 31 липня 2020 року днем подання їх на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області на користь Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Мілагро Україна судовий збір у розмірі 21020,00 грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 25 травня 2021 року.

Повне найменування учасників справи: позивач - Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Мілагро Україна (м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 194-А, офіс 256, код ЄДРПОУ 40090498), відповідачі - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану 200-А, м. Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ 44057187), Державна податкова служба України (Львівська площа,8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393).

Суддя О.П. Лелюк