Рішення

від 25.05.2021 по справі 640/11404/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2021 року м. Київ № 640/11404/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Престиж Пром

до Головного управління ДПС у Миколаївській області,

Державної податкової служби України,

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Престиж Пром (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач 2), Державної податкової служби України (далі - відповідач 1), в якому просить:

- скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28.04.2020 №1541961/41938393, про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.04.2020 №1;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 15.04.2020 №1, датою її подання.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказав на те, що відповідачу були надані всі первинні документи, які повністю підтверджують реальність здійснення фінансово - господарських операцій між позивачем та його контрагентом, складено та надано даному контрагенту спірну податкову накладну, проте, відповідач, вказавши у відповідній електронній квитанції, що зазначена податкова накладна відповідає вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку , безпідставно не взяв до уваги та не врахував первинні документи, надані позивачем на усунення вказаних ризиків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2020 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Представником Головного управління ДПС у Миколаївській області подано відзив, відповідно до якого останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначено, що оскаржуване рішення прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідач 2 правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, товариством з обмеженою відповідальністю Престиж Пром за наслідками господарської діяльності по операціях з товариством з обмеженою відповідальністю Міксфорт було складено податкову накладну від 15.04.2020 №1 на загальну суму 475 446,00 грн. (у тому числі ПДВ - 79 241,00 грн.) та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Квитанцією Головного управління ДПС у Миколаївській області від 15.04.2020 №9082017499 реєстрацію податкової накладної від 15.04.2020 №1 зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Підставами зупинення реєстрації спірної податкової накладної визначено те, що: Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку . Також, у зазначеній квитанції контролюючий орган запропонував надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Товариством з обмеженою відповідальністю Престиж Пром на виконання вимог підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України до контролюючого органу направлено пояснення та повідомлення від 21.04.2020 №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28.04.2020 №1541961/41938393 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 15.04.2020 №1 з підстав ненадання платником податку копій розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Позивач, вважаючи рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28.04.2020 №1541961/41938393 протиправним, звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відносини, що виникають в процесі складення та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, регулюються зокрема положеннями статті 201 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі по тексту - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до отриманої позивачем квитанцією від 15.04.2020 №9082017499, реєстрація спірної податкової накладної зупинена у зв`язку із відповідністю платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Суд зазначає, що Критерії ризиковості платника податку на додану вартість є Додатком №1 до Порядку №1165.

Зміст критерію ризиковості згідно пункту 8 Критеріїв полягає в тому, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Водночас, суд звертає увагу, що в квитанції від 15.04.2020 №9082017499 до спірної податкової накладної відповідач-1 не зазначив та не надав до суду жодних обґрунтованих доводів щодо підстав віднесення позивача до ризикових платників податку у відповідності до пункту 8 Критеріїв.

Також, суд зауважує, що вищезазначена квитанція не містить інформації (конкретного переліку) щодо документів, які необхідно контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної, в результаті чого позивач потрапив у стан правової невизначеності.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

У постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №819/330/18 вказано, що у випадку не конкретизації переліку документів у рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Зупинення реєстрації податкової накладної та в подальшому відмова в її реєстрації не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Отже, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого не зміг належним чином зареєструвати податкові накладні.

Крім того, суд звертає увагу, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі по тексту - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним рішенням комісії ГУ ДПС відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної, а підставою зазначеного рішення вказано неподання платником податку копій документів, зокрема, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. При цьому, оскаржуване рішення не містить підкреслень тих документів, які не надав позивач.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою та законною підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому та надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Як уже зазначалось судом, позивачем направлено відповідачу надано письмові пояснення з копіями первинних документів та інших документів на підтвердження здійснення господарських операцій по спірних податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, згідно з квитанцією Головного управління ДПС у Миколаївській області від 15.04.2020 №9082017499.

Дослідивши та проаналізувавши надані позивачем копії документів, суд зазначає, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями документів, відображають зміст господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю Престиж Пром та товариством з обмеженою відповідальністю Міксфорт .

У відзиві відсутнє обґрунтування чому не були враховані подані позивачем первинні документи, яких саме документів не вистачало для реєстрації податкових накладних або які документи були складені з дефектами та не могли бути враховані контролюючим органом.

Не зазначення контролюючим органом конкретних документів, які мають бути подані платником податків з метою підтвердження достатності підстав для реєстрації податкової накладної унеможливлює реалізацію платником податків права надати обґрунтовані пояснення та необхідні первинні документи.

Враховуючи те, що оскаржуваним рішенням не визначено які розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків не були подані позивачем для підтвердження правомірності формування спірної податкової накладної, суд доходить висновку про необґрунтованість оскаржуваного рішення.

Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відтак, підлягає задоволенню вимога про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.04.2020 №1541961/41938393.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 15.04.2020 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Пунктом 28 Порядку №117, окрім іншого, визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено "Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246.

При цьому, згідно з пунктом 19, пунктом 20 Порядку 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України.

Як підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства, проте не були розглянуті Комісією. Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 15.04.2020 №1 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою направлення її на реєстрацію позивачем.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

У відповідності до приписів статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань сплачену суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14 714, 00 грн сплачених та фактично понесених позивачем.

З цією метою ним надано суду копії договору - доручення про надання правової допомоги від 29.04.2020 №ПН-1/02, укладеного між Адвокатським об`єднанням Адвокатська фірма Правозахисник та товариством з обмеженою відповідальністю Престиж Пром , протоколу узгодження договірної ціни 29.04.2020 №1, акту приймання - передачі правових послуг від 04.05.2020 №ПН-1/02, звіту про надані правові послуги від 04.05.2020 №ПН-1/02, рахунку - фактури від 04.05.2020 №ПН-1/02 та платіжне доручення від 14.05.2020 №310.

Відповідно до умов договору - доручення про надання правової допомоги №ПН-1/02 від 29.04.2020 предметом даного Договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту щодо підготовлення, підписання та передачі до Миколаївського окружного адміністративного суду або Окружного адміністративного суду міста Києва позовної заяви про скасування рішення комісії ГУ ДПС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 28.04.2020 №1541961/41938393 про відмову у реєстрації податкової накладної від 15.04.2020 №1; зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 15.04.2020 №1, датою її подання.

Згідно з пунктом 4.2 договору - доручення про надання правової допомоги №ПН-1/02 від 29.04.2020 гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього договору, або протоколом узгодження договірної ціни, який є невід`ємним додатком до цього договору.

Пунктом 3.7 протоколу узгодження договірної ціни №1 від 29.04.2020 встановлено, що підготовка та подача позовної заяви з додатками в 5 екземплярах становить 14 годин вартістю 1 051, 00 грн за годину, всього на 14 714, 00 грн.

Також, згідно акту приймання - передачі правових послуг від 04.05.2020 №ПН-1/02 та звіту про надані правові послуги від 04.05.2020 №ПН-1/02, адвокат надав, а клієнт прийняв наступні правові послуги:

1) ознайомлення з пакетом документів клієнта для підготовки позову - 2 години;

2) ознайомлення з пакетом документів досудового врегулювання спору - 2 години;

3) робота з доказами, які підтверджують факти викладені в позовній заяві (додатки до позову) - 2 години;

4) робота з відповідною судовою практикою, щодо врегулювання предмету спору в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 1 година;

5) правка та печать позовної заяви з додатками - 6 годин;

6) адміністративні питання, пов`язані з підготовкою та подачею позовної заяви - 1 година.

Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частинами третьою, сьомою - дев`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Витрати на виконання договору - доручення про надання правової допомоги №ПН-1/02 від 29.04.2020, що підтверджуються платіжним дорученням товариства з обмеженою відповідальністю Престиж Пром від 14.05.2020 №310 на загальну суму 14 714,00 грн. відносяться до витрат на професійну правничу допомогу та в розумінні приписів статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України є судовими витратами позивача.

При цьому, вказані судові витрати, з урахуванням наданих доказів є доведеними та повністю відповідають вимогам приписів статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягають стягненню пропорційно до задоволених вимог у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зазначене право суду передбачене з метою контролю за виконанням рішення відповідним суб`єктом владних повноважень, однак, встановлення судового контролю не є обов`язком суду.

У даному випадку, суд не вбачає підстав для сумніву у належному виконанні рішення відповідачем, у зв`язку з чим у задоволенні відповідного клопотання позивача слід відмовити.

Відповідно до вимог часини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6306,00 грн. (платіжні доручення від 14.05.2020 №312 та від 03.07.2020 №314). Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів пропорційно до задоволених вимог до кожного з відповідачів.

Керуючись статтями 72-77, 134, 139, 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Престиж Пром задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28.04.2020 №1541961/41938393 про відмову у реєстрації податкової накладної від 15.04.2020 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 15.04.2020 №1 товариства з обмеженою відповідальністю Престиж Пром днем її фактичного подання.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Престиж Пром (54034, м. Миколаїв, вул. Кагатна, 1-к, код ЄДРПОУ 41938393) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3153 (три тисячі сто п`ятдесят три гривні) 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6, код ЄДРПОУ 43144729).

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Престиж Пром (54034, м. Миколаїв, вул. Кагатна, 1-к, код ЄДРПОУ 41938393) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3153 (три тисячі сто п`ятдесят три гривні) 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл. 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Престиж Пром понесені ним витрати на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області у розмірі 7 357 (сім тисяч триста п`ятдесят сім гривень) 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6, код ЄДРПОУ 43144729).

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Престиж Пром понесені ним витрати на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області у розмірі 7 357 (сім тисяч триста п`ятдесят сім гривень) 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл. 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.